Постанова № 20204090, 02.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/9285/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Полякової К.В.

при секретаріКарлюк М.О.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 27.04.2011 року)

від відповідача не зявився

від третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 (дов. б/н від 29.04.2011 року)

третя особа ОСОБА_4 не зявилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2011 року та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа ОСОБА_2, про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2011 року та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2010р. Донецьким окружним адміністративним судом була прийнята постанова по справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області (далі за текстом Інспекція) до ОСОБА_4 про зобовязання демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог. Проте, Інспекція з таким рішенням не погодилась та подала апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, яким в свою чергу 23.11.2010р. було прийнято постанову про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2010р., прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Інспекції до ОСОБА_4 було задоволено та зобовязано ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та привести прибудинкову територію у первісний стан.

06.04.2011 року Вищим адміністративним судом України рішення апеляційної інстанції від 23.11.2010р. залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення.

17.03.2011 року Інспекцією з відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку було отримано постанову ВП № 24649610 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-20307/10/0570 щодо зобовязання ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та зобовязання ОСОБА_4 привести прибудинкову територію у первісний стан.

20.05.2011 року на адресу Інспекції надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2011 року, в якій зазначалось про повне фактичне виконання рішення суду згідно до виконавчого документу. Також, того ж дня до Інспекції надійшло звернення ОСОБА_2 про те, що рішення Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010р. та виконавчий лист фактично не виконуються.

На підставі викладено, просив суд визнати дії державного виконавця ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юркової К.В. протиправними; скасувати постанову ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку про закінчення виконавчого провадження по справі № ВП 24649610 від 17.05.2011р.; зобовязати ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-20307/10/0570, виданого 27.12.2010р. Донецьким апеляційним адміністративним судом щодо зобовязання ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та зобовязання ОСОБА_4 привести прибудинкову територію у первісний стан.

21 червня 2011 року представником позивача у судовому засіданні надано суду уточнення позовних вимог, в обґрунтування яких зазначив: 17.05.2011 року відповідачем було зафіксовано, що самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку демонтовані, прибудинкова територія приведена у первісний стан, тобто, як вказує позивач, дії з виконання рішення суду виконувались ОСОБА_4 без присутності державного виконавця на обєкті, що в свою чергу ставить під сумнів виконання рішення суду в повному обсязі. Тому, просив суд скасувати постанову ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку про закінчення виконавчого провадження по справі № ВП 24649610 від 17.05.2011р. та зобовязати ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-20307/10/0570, виданого 27.12.2010р. Донецьким апеляційним адміністративним судом щодо зобовязання ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та зобовязання ОСОБА_4 привести прибудинкову територію у первісний стан (а.с. 27-28).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_4 (а.с. 55).

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовної заяви та уточненню позовних вимог. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні надала суду письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи, та відповідні до них усні пояснення. Позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області підтримала повністю.

Під час судового засідання 21 червня 2011 року представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову, що містяться в матеріалах справи (а.с. 37).

Представник відповідача 02 серпня 2011 року у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 79), причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надійшло.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не зявилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином. Надала суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає постанову відповідача від 17.05.2011 року законною. (а.с. 60-61).

Заяву третьої особи ОСОБА_4 від 29.07.2011 року про відкладення судового засідання на більш пізній термін у звязку із її перебуванням за межами території України, суд не приймає до уваги, оскільки документи, а саме: заперечення проти позову від 04.07.2011 року, заява від 29.07.2011 року (а.с. 77), заява від 01.08.2011 року(а.с. 78), надані через відділ документообігу та діловодства Донецького окружного адміністративного суду від імені ОСОБА_4 та мають оригінальний підпис заявника, що унеможливлює вважати ОСОБА_4 такою, що перебуває за межами території України на момент розгляду даної справи у суді. Крім того, ОСОБА_4 не надано суду жодних доказів щодо її виїзду за межі України.

Представник позивача та представник третьої особи ОСОБА_2 не заперечували проти проведення судового засідання по справі за відсутності представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4

За таких обставин, враховуючи те, що представник позивача та представник третьої особи ОСОБА_2 не заперечували проти проведення судового засідання по справі за відсутності представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності цих сторін на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно Преамбули Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Отже, як вбачається із наведеної норми правовідносини у виконавчому провадженні виникають, змінюються та припиняються у певному порядку, закріпленому в спеціальному Законі України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2010 року по справі № 2а-20307/10/0570, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2011 року, ОСОБА_4 було зобовязано демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та привести прибудинкову територію у первісний стан.

27 грудня 2010 року Інспекцією було отримано виконавчий лист № 2а-20307/10/0570, виданий Донецьким апеляційним адміністративним судом щодо зобовязання ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_2 та привести прибудинкову територію у первісний стан (а.с. 16).

29 січня 2011 року постановою відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку було відкрито виконавче провадження ВП № 24649610 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-20307/10/0570 щодо зобовязання ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та привести прибудинкову територію у первісний стан.

25 лютого 2011 року за вих. № 1113/361/7-588 державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. на адресу ОСОБА_4 була направлена вимога про зобовязання виконати рішення суду до 02 березня 2011 року (а.с. 36).

02 березня 2011 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. був здійснений вихід за адресою: АДРЕСА_1, та було встановлено, що боржником ОСОБА_4 рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано (а.с. 35).

У звязку з тим, що у встановлений державним виконавцем строк боржник ОСОБА_4 рішення суду не виконала, постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. від 09 березня 2011 року на боржника ОСОБА_4 було накладено штраф у розмірі 340,00 грн., який останньою було сплачено 16.06.2011р. (а.с. 49).

Також, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. 14 березня 2011 року та 27 квітня 2011 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-20307/10/0570 повторно були здійснені виходи за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено, що боржник двері не відчиняє, рішення суду не виконав, про що складені відповідні акти (а.с. 31, 33). На підставі акту від 14 березня 2011 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. на адресу боржника ОСОБА_4 14.03.2011 року було направлено попередження та вимогу про виконання рішення суду у строк до 18 березня 2011 року (а.с. 32, 34).

17 травня 2011 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. в присутності представника третьої особи ОСОБА_4 та двох понятих складено акт, яким встановлено, що самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 демонтовані, прибудинкова територія приведена у первісний стан (а.с. 30).

На підставі акту від 17 травня 2011 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Юрковою К.В. було прийнято постанову від 17.05.2011 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 24649610 у звязку із повним фактичним виконанням рішення суду згідно до виконавчого документу (а.с. 11).

Зазначена постанова була надіслана на адресу позивача 17.05.2011 року за вих. № 6296/361/7-588 та отримана останнім 20 травня 2011 року (а.с. 10).

Проте, суд з таким рішенням відповідача погодитись не може, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 6 Закону України «Про виконавчу службу», зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до розд. 6 Звіту товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРКОНСАЛТИНГ» від 22 червня 2011 року про проведення технічного обстеження на відповідність квартири державним стандартам, будівельним нормам і правилам, встановлено наступне:

«- у зв'язку з тим, що будівельні роботи з улаштування фундаментних блоків проводились поруч з фундаментом житлового будинку, який експлуатується, була пошкоджена гідроізоляція фундаменту на глибині виритих ям (2,4-2,6 м).

- обстеженням прибудинкової території встановило, наявність фундаментних блоків під тротуарною плиткою біля житлового будинку АДРЕСА_1.

- залишення в землі підземної частини з/б конструкцій, які примикають впритул до фундаменту житлового будинку, через опалубку з ДСП плит (2011р.) є причинною попадання ґрунтових і зливових вод на фундаментні стіни підвальних приміщень;

- пошкодження вертикальної гідроізоляції є наслідком намокання і замерзання бетонних фундаментних стін, що призводить до руйнування конструкцій, зменшенню її строку служби і її несучої здібності.

Результатом вказаних пошкоджень в свою чергу може унеможливити подальшу експлуатацію вищезазначеного житлового будинку».

Отже, такі висновки фахівця в галузі будівництва у зазначеному документі свідчать про те, що станом на 17 травня 2011 року фундаментні блоки знаходились у землі (під плиткою).

Крім того, під час судового розгляду справи 21.06.2011 року представником відповідача було зазначено, що демонтажні роботи боржником ОСОБА_4 проводились без участі державного виконавця ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, у звязку з чим, не можливо було перевірити наявність чи відсутність фундаментних блоків під плиткою ФЕМ, викладеною на поверхні прибудинкової території. Також, проведення демонтажних робіт ОСОБА_4 за відсутності державного виконавця зазначається й у заяві ОСОБА_2 від 20.05.2011 року (а.с. 8-9).

Отже, зазначене свідчить про те, що державним виконавцем під час складання акту від 17.05.2011 року було лише оглянуто прибудинкову територію над поверхнею покриття без встановлення наявності та огляду фундаментних блоків на глибину іх влаштування (2,4-2,6 м).

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначені норми, суд критично оцінює заперечення третьої особи ОСОБА_4, оскільки вона посилається на технічний висновок АТЗТ проектно-виробничого підприємства «Донбасреконструкція» за 2010 рік та на додаток до експертного висновку Донецького обласного центру експертизи та оцінки від 02 грудня 2010 року (а.с. 68, 69-70), які не можуть бути прийняті судом як доказ по справі у звязку з тим, що примусове виконання виконавчого листа № 2а-20307/10/0570 здійснювалось у 2011 році та спір між сторонами щодо прийняття відповідачем оскаржуваної постанови та підстав її прийняття, виник у травні 2011 року. До того ж, відповідно до акту державного виконавця ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку рішення суду станом на 27 квітня 2011 року не було виконано боржником ОСОБА_4

Тобто, зазначені експертизи (висновки) складені до прийняття спірної постанови і не можуть підтвердити наявність чи відсутність фундаментних блоків під плиткою ФЕМ біля будинку АДРЕСА_1 а тому й бути доказами у цієї справі.

Крім того, у додатку до експертного висновку Донецького обласного центру експертизи та оцінки від 02 грудня 2010 року мова йде про візуальне обстеження об'єкту, що проводилось 22.07.2009 року.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач в межах своїх повноважень не приділив належну увагу обставинам, що мали місце під час складання акту від 17 травня 2011 року та прийняття на його підставі оскаржуваної постанови, а тому відповідачем порушено норми Конституції України та вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 24649610 від 17 травня 2011 року.

Позовні вимоги Інспекції в частині зобовязання ВДВС Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-20307/10/0570, виданого 27.12.2010р. Донецьким апеляційним адміністративним судом щодо зобовязання ОСОБА_4 демонтувати самовільно улаштовані фундаментні блоки під прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів та зобовязання ОСОБА_4 привести прибудинкову територію у первісний стан, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ (ч. 3 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання (ч. 4 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, вимоги позивача про зобовязання відповідача відновити виконавче провадження, суд вважає передчасними.

У відповідності до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області до відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_4, про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2011 року та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку про закінчення виконавчого провадження від 17 травня 2011 року ВП № 24649610.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 02 серпня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Полякова К.В.