Постанова № 20203576, 14.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10435/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15-35 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача Скакун С.О.

представників відповідача Коваленко П.М., Потей І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходка-сервіс ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 2 395, 14 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходка-сервіс ЛТД» про стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 2 395, 14 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач повинен був відшкодувати до 25-го числа щомісяця місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівниках підприємства, яким призначено пенсію. Станом на теперішній час відповідач має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 за період з квітня по червень 2011 року у розмірі 2 395, 14 грн, яка підтверджується відповідним розрахунком.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що вважають даний позов необґрунтованим, оскільки працівники відповідача, а саме прохідники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та робітник очисного вибою ОСОБА_7, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах, були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, що підтверджується наказом по підприємству, табелями виходів, копіями особових справ.

Крім того, представники відповідача послалися на факти, встановлені постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011року по справі № 2а-7223/09/0570. З наведених підстав просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за такими підставами.

Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом; призначення (перерахунку) і виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності; надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством.

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Проходка-сервіс» є юридичною особою та зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 24068801 (а.с.12-13), і, відповідно до п. 2.1.1 вказаної Інструкції, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058-IV для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції.

Зокрема, у 2011 році відшкодуванню підлягають 90 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, пенсійний фонд розраховує витрати на вказані у позові пільгові пенсії виключно відповідно до підпункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ. Тому суть спору у цій справі полягає в наявності чи відсутності підстав для стягнення заявлених сум.

Отже, встановлено право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначених норм доводить, що виключення для стягнення зроблено щодо працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах за умов включення робіт та професій до певного Списку. Такий Список затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31 березня 1994 року № 202, яким серед інших передбачені підземні гірничі роботи в шахтах.

Позивачем до стягнення (відшкодування) заявлені всі суми, внаслідок призначення пенсій за віком на пільгових умовах працівникам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, а саме прохідники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та робітник очисного вибою ОСОБА_7, що підтверджується документами про пільговий характер роботи, наказами про прийняття на роботу, табелями виходів, копіями особових карток (а.с.27-42). Позивач вказані відомості не заперечив.

Всі пенсії вказаним працівникам призначені на підставі підпункту «а» статті 13, за роботами та професіями, що віднесені до певного Списку, що виключає право на відшкодування заявлених до стягнення сум. (а.с.61-67). Доказів заявлених до відшкодування витрат за іншими підставами позивач не надав.

До аналогічного висновку дійшов Донецький апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.05.2011року по справі № 2а-7223/09/0570, по аналогічному спору між тими ж сторонами. Вказаною постановою були встановлені відповідні факти та обставини стосовно правовідносин, що виникли між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кас України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, за приписами ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, враховуючи, що вказані позивачем працівники відповідача були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля за списком робіт і професій затвердженим Кабінетом Міністрів України, позовні вимоги про стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій таким працівникам задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходка-сервіс ЛТД» про стягнення заборгованості у розмірі 2 395, 14 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 липня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 19 липня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.