Постанова № 20202651, 07.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3124/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченко О.О.,

за участю представника позивача Лояніч О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі (далі - УПФ в Луцькому р-ні) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 396,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в порушення вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” за вересень 2011 року не перерахував до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому р-ні єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 396,10 грн. У звязку з тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у добровільному порядку не сплатив заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, просить суд стягнути з відповідача вищевказану заборгованість.

Представник позивача Лояніч О.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обємі. Пояснила, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та відповідно до звітів за вересень 2011 року до сплати підлягало 396,10 грн. Станом на 31.10.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в добровільному порядку заборгованість не сплатив. Просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за вересень 2011 року в сумі 396,10 грн.

Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи двічі: 28.11.2011 року та 07.12.2011 не зявився, свого повноважного представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце їх проведення.

Відповідно до адресної довідки від 14.11.2011 року з адресно-довідкового відділу УМВС України у Волинській області, яка надана на запит суду, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, куди судом і направлялись судові повістки про виклик до суду для участі в розгляді справи, які були повернуті відділенням УКРПОШТИ.

Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, судова повістка була не вручена відповідачу з незалежних від суду причин. У звязку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України розгляд справи проводиться у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обємі з наступних підстав.

З преамбули Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) вбачається, що він визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У відповідності до статті 1 Закону України № 2464-VI страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України № 2464-VI страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

В частині 2 статті 12 Закону № 2464-VI передбачено, що одним із обовязків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи від 11.04.2001 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Луцької міської ради за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Білостік, про що зроблено запис від 11.04.2001 року у журналі обліку реєстраційних справ за №04051327Ф0150144.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований в УПФ України в Луцькому районі як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Частиною 8 статті 90 Закону № 2464-VI передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до розрахунку ціни позову станом на 31.10.2011 року загальна заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску становить 396, 10 грн.

З оглянутої в судовому засіданні картки особового рахунку підприємця ОСОБА_2 щодо сум єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2011 року, вбачається, що загальна сума заборгованості по сплаті єдиного внеску становить 396,10 грн., яка відповідачем не сплачена.

Проаналізувавши матеріали справи, суд встановив, що станом на 31.10.2011 року заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування складає 396,10 грн., яка виникла за вересень 2011 року.

На день розгляду справи - 07.12.2011 року заборгованість відповідачем не погашена, тому вищезгадана сума заборгованості по сплаті єдиного внеску підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі.

Доказів про сплату заборгованості до Управління Пенсійного фонду в Луцькому районі відповідач суду не подав.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Судові витрати по справі згідно частини 4 статті 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 17, 122, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст.1.4,6,12,90 Закону України “ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування ”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області 396 (триста девяносто шість) гривень 10 копійок заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за вересень 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 12 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич