Постанова № 20202513, 09.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2981/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватної фірми «Ясон» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0014091601,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Ясон» (далі ПФ «Ясон», підприємство, платник податків, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0014091601, яким підприємству збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 108597,00 грн. (108 596,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних санкцій).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з матеріалів адміністративної справи за позовом Луцької ОДПІ до ПФ «Ясон» про стягнення податкового боргу у сумі 108597,00 грн. стало відомо про проведення відповідачем 23 червня 2011 року камеральної перевірки даних підприємства, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Актом цієї перевірки встановлено порушення з боку ПФ «Ясон» пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не було проведено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей у декларації за квітень 2011 року, що останній мав би зробити у звязку із анулюванням за ініціативою податкового органу 22 квітня 2011 року реєстрації платників податків на додану вартість на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (у Єдиному державному реєстрі юридичних них осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням). Оскільки умовний продаж товарно-матеріальних цінностей підприємством у декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року проведено не було, то це призвело до заниження податкового зобовязання на суму 108596,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Луцькою ОДПІ 18 липня 2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0014091601.

Позивач вважає висновки акта перевірки, посилаючись на які податковий орган збільшив суму грошового зобовязання з податку на додану вартість, безпідставними та необґрунтованими, а вказане податкове повідомлення-рішення, прийняте Луцькою ОДПІ на їх основі, протиправним.

Так відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформація про відсутність ПФ «Ясон» за місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу до зазначеного реєстру не вносилась. Відтак підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у Луцької ОДПІ не було, а у підприємства обовязку здійснювати умовний продаж товарно-матеріальних цінностей у звязку із анулюванням цієї реєстрації. Тому вважає, що ПФ «Ясон» не допущено порушень, вказаних в акті камеральної перевірки від 23 червня 2011 року.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову (а.с.37) його вимог не визнав та зазначив, що актом камеральної перевірки від 23 червня 2011 року було встановлено порушення з боку ПФ «Ясон» пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 108596,00 грн. Анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, яким визначено, що реєстрація платника податку на додану вартість дії до дати анулювання, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням абр запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Вважає податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0014091601 таким, що відповідає чинному законодавству, та у задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача у судове засідання не прибув; у письмовому клопотанні позивач просив судовий розгляд здійснювати за відсутності його представника (а.с.89).

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає, у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні. Додатково суду вказує, що при визначенні грошового зобовязання для розрахунку використано суму товарних залишків на підставі останньої декларації з податку на прибуток підприємства, де був наявний додаток К1/1, це декларація за 2009 рік. Інші ж декларації (за перший квартал 2010 року, півріччя 2010 року, 201 рік) не містили будь-яких показників, а зазначений додаток підприємство взагалі не подавало.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПФ «Ясон» 22 грудня 1994 року зареєстрована виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 713662 (а.с.20-21). Підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість з 10 квітня 2004 року згідно зі свідоцтвом серії НВ № 407558.

Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4962/15-2/20136262 (а.с.5-6). Згідно з поясненнями представника відповідача в судовому засіданні дата акту перевірки - 20 червня 2011 року (далі акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано факт неподання декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, а також порушення з боку ПФ «Ясон» пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України: підприємством не було проведено умовний продаж товарно-матеріальних цінностей у декларації за квітень 2011 року у звязку із анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість, чим занижено податкове зобовязання на 108596,00 грн. Луцькою ОДПІ складено акт відмови від прибуття представника ПФ «Ясон» для підписання акта перевірки від 20 червня 2011 року № 4962/15-2/20136262 (а.с.91-92).

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0014091601 про збільшення підприємству грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 108597,00 грн., де 108596,00 грн. основний платіж та 1,00 грн. - штрафна санкція (а.с.93). Зазначене рішення отримане позивачем 27 липня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.92).

При вирішенні спору судом оскаржуване рішення, прийняте відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірялося на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Луцька ОДПІ як субєкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду беззаперечних доказів та не довела правомірність податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2011 року № 0014091601.

Так підставою для донарахування податковим органом грошового зобовязання позивачу є висновки акта камеральної перевірки, якою встановлено: «Згідно акту ліквідаційної комісії з анулювання реєстрації платників податків на додану вартість ПФ «Ясон» 22 квітня 2011 року за ініціативою податкового органу анульовано свідоцтво платника ПДВ, у звязку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням». Як вбачається зі змісту даного акта перевірки, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (а.с.6).

Порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначений статтею 184 Податкового кодексу України та здійснюється згідно із Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 978 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за N 1400/18695 (далі Положення № 978).

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника такого податку та проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підпункт "ж" цього пункту).

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів про наявність обставин для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПФ «Ясон» за зазначеною підставою, а навпаки, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про підтвердження відомостей про юридичну особу «ПФ «Ясон» (а.с.8-9).

Водночас, при встановленні обставин у справі судом зясовано, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПФ «Ясон» здійснено 22 квітня 2011 року, про що прийнято рішення № 107. З 26 квітня 2011 року ПФ «Ясон» виключено з реєстру платників податку на додану вартість (а.с.38-39).

Зі змісту даного рішення випливає, що актом документальної невиїзної перевірки від 22 квітня 2011 року № 23 на підставі поданих декларацій з податку на додану вартість виявлено відсутність у підприємства оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідових місяців.

Зокрема, актом перевірки від 22 квітня 2011 року № 23 (а.с.40) встановлено, що подані до Луцької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період з 01 березня 2010 року по 31 липня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання та податкового кредиту, а з 01 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року звітність до Луцької ОДПІ позивач не подавав. А тому на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України зроблено висновок, що реєстрація платника податку на додану вартість ПФ «Ясон» підлягає анулюванню.

Дослідженими судом копіями декларацій з податку на додану вартість за січень-травень 2010 року, липень 2010 року, січень-березень 2011 року підтверджується відсутність будь-яких показників в розділах «Податкові зобовязання», «Податковий кредит», «Розрахунки з бюджетом за звітний період» (а.с.41-78). В той же час доказів підписання позивачем (відмови від підписання), надіслання позивачу акта перевірки від 22 квітня 2011 року № 23 відповідач не надав.

При анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла станом на день проведення камеральної перевірки 20 червня 2011 року) якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Згідно з пунктом 184.6 статті 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Отже, з моменту прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до ПФ «Ясон» застосовуються наслідки, визначені пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.

Пункт 184.10 статті 184 Податкового кодексу України зобовязує податковий орган письмово повідомити особу про анулювання реєстрації платника податку протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. Відповідно до пункту 5.4.3 розділу V Положення № 978 примірник рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (врученим) платнику, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника. Разом з тим, суд встановив, що рішення № 107 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПФ «Ясон», прийняте 22 квітня 2011 року, позивачу до відома не доводилося: доказів про його вручення (направлення рекомендованим порядком) відповідач не надав.

Відтак, очевидно, що позивач не знав та не міг знати про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з ініціативи податкового органу та здійснити умовний продаж товарно-матеріальних цінностей та необоротних активів (у разі їх наявності) на день анулювання такої реєстрації.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України чітко встановлено умови здійснення платником податків умовного продажу товарів та необоротних активів та збільшення у звязку із цим податкових зобовязань:

- умовний продаж здійснюється щодо тих товарних залишків, які були в обліку платника на день анулювання реєстрації;

- умовний продаж визнається лише по тих товарних залишках чи основних фондах, за якими податковий кредит був сформований у минулих чи поточному податкових періодах;

- умовний продаж таких товарів здійснюється за звичайним цінами (у розумінні підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін);

- умовний продаж не здійснюється у випадку реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Таким чином, об'єктом оподаткування при анулюванні реєстрації є залишки товарів, необоротних активів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах. Іншими словами, якщо за товарними залишками податковий кредит не формувався, то умовний продаж визнавати не потрібно, а отже і збільшувати податкові зобовязання. Для здійснення умовного продажу платник податків (чи податковий орган у разі, якщо платник податків не здійснив умовний продаж) повинен встановити, чи товари, основні фонди перебувають в обліку, чи вони були придбані із нарахуванням чи без нарахування податкового кредиту (таке є можливим якщо товар придбано у продавця - не платника податку на додану вартість або якщо сам покупець не був платником податку на додану вартість на час придбання цих товарів, або якщо товари придбані не для використання в господарській діяльності, чи з метою використання в операціях, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість або ж не є обєктом оподаткування).

Оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не доведене ПФ «Ясон», то безпідставно вважати про заниження ним податкового зобовязання у квітні 2011 року у звязку із не проведенням умовного продажу товарів та необоротних активів, наявних в обліку позивач на день анулювання такої реєстрації. Разом з тим, у Луцької ОДПІ не було достовірних відомостей про суму залишків товарів та необоротних активів, підтверджених належними доказами; відповідач не перевіряв та не встановлював їх наявність на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як і факт нарахування податкового кредиту за такими товарами (активами), а як слідує з пояснень представника відповідача у судовому засіданні та наданих письмових доказів, використав дані декларації з податку на прибуток підприємства станом на 31 грудня 2009 року, поданої 09 лютого 2010 року та зареєстрованої за № 210371 (а.с.79).

Оскільки Луцькою ОДПІ при здійсненні контролюючих функцій не дотримано порядку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та не у повній мірі використано визначені Податковим кодексом України повноваження щодо встановлення умов, необхідних для збільшення податкових зобовязань на умовний продаж товарно-матеріальних цінностей, то це дає підстави суду для висновку про неправомірність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 108597,00 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 71, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 18 липня 2011 року № 0014091601.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк