Рішення № 20202301, 08.11.2011, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-6861/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем          України

(заочне)

          «08»листопада 2011 року

Приморський районний суд м .Одеси в складі:

головуючого судді - Суворової О.В.

при секретарі –Бондаренко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі філії у м. Одеса до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,-

                                         ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»в особі філії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ 26015795, суму фактичних затрат у розмірі 10332 грн. 68 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»в особі філії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ 26015795, судові витрати, понесені з розглядом справи, посилаючись на наступне.

01.10.2007 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №670538045, згідно до умов якого було застраховано автомобіль «NISSAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

30.12.2007 року сталася ДТП, в результаті якого відбулося зіткнення між автомобілем «NISSAN», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, автомобілем «TOYOTA», державний номер НОМЕР_2 та автомобілем «CHEVROLET», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач визнав вищевказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 38024 грн. 55 коп. та була сплачена сума у розмірі 375 грн. за оплату послуг спеціаліста, яким було складено звіт по визначенню вартості матеріального збитку, на підставі чого вважає належним стягнути з відповідача понесені ним збитки.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, звернувся до суду з заявою, у якій просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд у зв’язку з належною оповіщеністю відповідача про час та місце судового засідання, неявкою відповідача та неповідомлення ним про поважні причини такої неявки в судове засідання, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, на підставі ч. 4 ст. 169, ч.ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 01.10.2007 року між ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №670538045, згідно до умов якого було застраховано автомобіль «NISSAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

30.12.2007 року, в 21 год. 02 хв., в місті Одесі на вул. Краснова сталася ДТП, в результаті якого відбулося зіткнення між автомобілем «NISSAN», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, автомобілем «TOYOTA», державний номер НОМЕР_2 та автомобілем «CHEVROLET», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14.02.2008 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні вищевказаної ДТП, а також адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, з огляду на що суд вважає факт вини відповідача у скоєнні ДТП доведеним.

26.02.2008 року АСК «ІНГО Україна»на підставі страхового акту № 28704 враховуючи висновок № 01-030 від 11 березня 2008 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, виконаного експертом ОСОБА_3, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «NISSAN», державний номер НОМЕР_1, згідно платіжного доручення №2868 здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 38024 грн. 55 коп. та була сплачена сума у розмірі 375 грн. за оплату послуг спеціаліста, яким було складено звіт по визначенню вартості матеріального збитку, на підставі чого вважає належним стягнути з відповідача понесені ним збитки.

Позивач здійснив відповідне відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2668 від 26.03.2008 року.

Відповідно до договору страхування № 670540993 від 01.10.2007 року, вигодонабувачем за договором є ОСОБА_2.

На момент дорожньо –транспортної пригоди цивільна –правова відповідальність відповідача, відповідно до полісу ВВ/2389480, була застрахована у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант».

16.02.2011 року ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»здійснила перерахування суми страхового відшкодування АСК «ІНГО Україна »у розмірі 24990 гривень, тобто до лімітів відповідальності Страховика за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, враховуючи, що виплата страхового відшкодування, здійснена з боку ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», є недостатньою для повного відшкодування шкоди , завданої відповідачем, останній зобов’язаний сплатити АСК «ІНГО Україна »різницю між фактичним розміром шкоди, яка складає 35322 грн. 68 коп., і страховим відшкодуванням , здійсненим ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»у розмірі 24990 гривень, тобто суму у розмірі 10332 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що позивачем виплачено вигодонабувачу за договором страхування страхове відшкодування у межах фактичних витрат за страховим випадком, винним у настанні якого є відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З наведеного суд доходить то висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача та вважає, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України, підлягають задоволенню вимоги в частині стягнення судових витрат, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень та державне мито у розмірі 104 гривень .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 81, 88, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 22, 993, 979, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 16, 27 Закону України «Про страхування», суд -

ВИРІШИВ:

          Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі філії у м. Одеса до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі філії приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ 26015795, суму в розмірі 10332 (десять тисяч триста тридцять дві) гривні 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»в особі філії приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», код ЄДРПОУ 26015795, суму державного мита в розмірі 104 гривень та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Суворова

08.11.2011