Постанова № 20199960, 17.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

17 березня 2011 р. <Текст >Справа №2а-7069/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В., за участю

представника позивача Абхаірова Е.Ш.

представника відповідача Мухтарова Є.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" <Список ><Позивач в особі >

до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про скасування рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" (далі позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (далі відповідач) про скасування рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 362 від 13.05.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача щодо перерозподілу грошових коштів сплачених на погашення сум страхових внесків за жовтень 2008 року - грудень 2009 року на погашення заборгованості у порядку черговості за рішенням №1032 від 13.12.2007 року, у підприємства виникла заборгованість зі страхових внесків, та, як наслідок, відповідачем було прийнято спірне рішення про нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків. Позивач також зазначає, що відповідачем, незважаючи на оскарження цілого переліку рішень в судовому порядку, наявність судового рішення, яке набрало законної сили та яким визнані неправомірними дії відповідача щодо перерозподілу грошових коштів, продовжується застосування штрафів та нарахування пені, здійснюється перерозподіл платежів по страховим внескам, які ДП Видавництво і друкарня "Таврида" сплачує своєчасно.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010 року відкрите провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення, пояснивши, що УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим правомірно прийнято спірне рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 10208,38 гривень та нарахування пені в сумі 17414,42 гривень за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків за травень 2009 року, а саме за період з 22.06.2009 року по 15.12.2009 року.

Представник відповідача вважає, що несвоєчасна сплата позивачем страхових внесків за травень у період з 22.06.2009 року по 15.12.2009 року призвела до нарахування фінансових санкцій та пені за рішенням № 362 від 13.05.2010 року, а, оскільки, позивач мав несплачену суму недоїмки, фінансових санкцій та пені, сума сплачених ним поточних платежів направлялася на їх погашення в порядку календарної черговості виникнення.

Представник відповідача зазначив, що на час розгляду справи у звязку з виконанням рішення Окружного адміністративного суду АР Крим по справі 2а-3197/08/08 недоїмки зі сплати страхових внесків, у тому числі за травень 2009 року, у позивача не має, але на час прийняття спірного рішення така недоїмка була, тому спірне рішення прийнято на підставі закону, у межах повноважень, а відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підтвердження правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 - IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058- IV), який діяв на час прийняття спірного рішення, страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Державне підприємство Видавництво і друкарня "Таврида" являється юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.08.2002 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 9488049 (а.с.9)

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ГУ Статистики в АРК № 05/3-6-25/381 ДП Видавництво і друкарня "Таврида" має ідентифікаційний код 05905680 і перебуває на обліку в реєстрі (а.с.8).

Судом встановлено, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида"зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 15-01-0094.

Таким чином, позивач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України № 1058-IV із відповідними змінами та доповненнями, який діяв на час прийняття спірного рішення.

Згідно ст. 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Частиною 2 статті 106 Закону №1058-IV встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 10 статті 20 Закону №1058-IV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій п. 6 частини 1 статті 64 Закону №1058- IV надано територіальним органам Пенсійного фонду. Частиною 17 статті 106 Закону №1058- IV встановлено, що від імені виконавчих органів Пенсійного фонду накладати фінансові санкції мають право начальники управлінь Пенсійного фонду в районах.

Відповідно до частини 13 статті 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.

Відповідно до частини 1 статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобовязані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (абзац 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058- IV)

Частиною 12 п. 2 ст.106 Закону №1058-IV передбачено, що нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.

Згідно до п. 2 ч. 13 ст. 106 Закону №1058-IV про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення (абз. 2 п. 13 Закону №1058- IV).

Судом встановлено, що рішенням № 362 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органами пенсійного фонду, до ДП Видавництво і друкарня "Таврида"застосовані фінансові санкції у розмірі 10208,38 гривень та нарахована пеня у розмірі 17414,42 гривень за травень 2009 року за затримку сплати у період з 22.06.2009 року по дату фактичної сплати 15.12.2009 року.

Щодо правомірності правових підстав по винесенню рішення судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно з розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2009 року позивач зобовязався сплатити за травень 2009 року 102083,67 гривень сума страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за травень 2009.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням № 362 від 13.05.2010 року по особовому рахунку 4%, 32%, 42% та по особовому рахунку 1-5% датою виникнення боргу є 22.06.2009 року.

Тобто судом достеменно встановлено, що розрахунок фінансових санкцій та пені за рішенням № 362 від 13.05.2010 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснено саме за несвоєчасне, на його думку, перерахування страхових внесків за травень 2009 року.

Одночасно суд встановив, що ДП Видавництво і друкарня "Таврида" згідно виписок банку із зазначенням платежів страхові внески за травень 2009 року сплатило в сумі 136581,00 гривень.

У судовому засіданні було встановлено, що зазначені суми страхових внесків, перераховані позивачем за травень 2009 року, були спрямовані УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим на погашення сум недоїмки у порядку календарної черговості.

Судом також встановлено, що на час розгляду зазначеної справи за даними картки особового рахунку станом на 12.11.2010 року, у звязку з виконанням відповідачем судового рішення по справі № 2а-3197/08/8, платежі позивача, які були зараховані шляхом перерозподілу на погашення заборгованості за інші періоди, зараховані згідно вказаних позивачем у платіжних дорученнях призначенням платежу, у звязку з чим на даний час станом на травень 2009 року заборгованості по страховим внескам позивач не має, що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Між тим представник відповідача зазначив, що на час прийняття спірного рішення у звязку з несвоєчасною сплатою страхувальником страхових внесків рішення №362 від 13.05.2010 року було прийнято правомірно.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на наявність на час прийняття спірного рішення факту несвоєчасної сплати позивачем страхових внесків за травень 2009 року, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що дії щодо перерозподілу коштів на сплату страхових внесків у порядку черговості представник відповідача обґрунтовує посиланням на з ч. 5 ст. 106 Закону № 1058, за якою за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суд зауважує, що дійсно, посилання представника відповідача на з ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 та дії органу Пенсійного фонду по перерозподілу поточних сум страхових внесків страхувальників за рахунок існуючої заборгованості в порядку календарної черговості, за загальним правилом, відповідають діючому законодавству, проте у даній конкретній справі суд вважає, що перерозподіл сум страхових внесків, перерахованих ДП Видавництво і друкарня "Таврида" на погашення заборгованості по фінансовим санкціям і пені за рішенням про застосування фінансових санкцій і пені № 1032 від 13.12.2007 року, яке не було узгоджено, призвів до невірного розрахунку фінансових санкцій та пені за рішенням №362 від 13.05.2010 року виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному перерозподілу грошових коштів ДП Видавництво і друкарня "Таврида", сплачених на оплату страхових внесків, на користь погашення заборгованості по рішенню Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року після відкриття Центральним ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №1032 від 13.12.07 року та в період примусового виконання цього рішення, а також визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК по самостійному зміненю призначення платежів та перерозподілу страхових внесків ДП Видавництво і друкарня "Таврида", на користь погашення пені та фінансових санкцій за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №1032 від 13.12.07 року, в період оскарження рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №1032 від 13.12.07р. у судовому порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.07.09 року апеляційну скаргу УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.12.08 року по справі № 2а-3197/08/8 залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили 23.07.09 року, встановлено, що відповідач мав зупинити стягнення за рішенням №1032 саме на період судового оскарження цього рішення, а дії відповідача щодо самостійного змінення Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя призначення платежів, здійснених Державним підприємством Видавництво і друкарня "Таврида" в рахунок сплати страхових внесків, здійснення перерозподілу грошових коштів на погашення заборгованості за Рішенням Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя №1032 від 13.12.07 року, яке знаходиться на примусовому виконанні у Центральному ВДВС Сімферопольського МУЮ та під час судового розгляду справи за позовом ДП Видавництво і друкарня "Таврида" про скасування рішення №1032 від 13.12.07 року визнані судом неправомірними.

Виходячи з зазначеного, суд приходить до висновку, що перерозподіл та зміна УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК призначення платежів за платежами, спрямованими позивачем на сплату страхових внесків, на погашення заборгованості за рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахуванню пені № 1032 від 13.12.07 року призвело у наступному до невірного нарахування ДП Видавництво і друкарня "Таврида" фінансових санкцій та пені у тому числі за рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №367 від 13.05.2010 року, тому зазначене рішення є протиправним.

Суд зазначає, що у випадку вірного розподілення поточних платежів, сплачених ДП Видавництво і друкарня "Таврида" на погашення погоджених сум заборгованості, окрім рішення № 1032 від 13.12.07 року, та після узгодження заборгованості за рішенням №1032 від 13.12.2007 року період застосування фінансових санкцій, пені, розмір фінансових санкцій та пені мав бути інший, аніж це визначено рішенням УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК №362 від 13.05.2010 року, а саме таке перерозподілення відповідатиме чинному законодавству.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахуванню пені, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 17.03.2011 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 22.03.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим №362 від 13.05.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахуванню пені.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача Державного підприємства Видавництво і друкарня "Таврида" 3,40 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Александров О.Ю.

<Текст >