Постанова № 20198836, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

07 грудня 2011 р. (12:42) Справа №2а-11769/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Комплексне будівництво і благоустрій"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. від 01.07.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 пред-к, дов. №22565/10/10-0 від 02.11.2011 р.

ОСОБА_3 пред-к, дов. № 22726/10/10-0 від 07.11.2011 р.

Суть спору: Приватне підприємства «Комплексне будівництво і благоустій» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Керчі (далі відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення від 11.07.2011 р. № 0001052301 та № 0001062301 . Вимоги мотивовані тим,що відповідачем прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення без вивчення всіх матеріалів справи та підставі припущень.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача 20.10.2011 р. надав заперечення на позов (вих.№21427/10/10-0 від 19.10.2011 р.), в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.11.2011 року, представник позивача надав клопотання про уточненні позовних вимог, просив додатково скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001362301 від 21.09.2011 р.

Представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позов (з урахуванням клопотання) та відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з ПП «Антарес-К», за період листопад-грудень 2010р., та січень-березень 2011 р. , за результатами якої 24.06.2011 р. був складений акт №506/23-1/32883318.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що спричиняє за собою донарахування податку на прибуток підприємства на суму 145469,87 грн., порушення п.п.7.4.1, 7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185, п.198.2, п.198.6 ст. 198 , п. 200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 116375,88 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 11.07.2011р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0001052301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 145469,87 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 18384,14 грн., № 0001062301 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 116375,88 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14708,51 грн.

Позивач 14.07.2011 р. відповідно до вимог Податкового кодексу України надіслав до ДПА в АКР первинну скаргу на вказані податкові повідомлення - рішення.

ДПА в АРК 09.09.2011 р. прийнято рішення № 3396/10/25-023 , відповідно до якого залишено без змін податкове повідомлення рішення відповідача № 0001052301 від 11.07.2011 р. та скасоване його податкове повідомлення-рішення № 0001062301 від 11.07.2011 р. в частині визначення штрафних санкцій у сумі 1 грн.

Відповідачем 21.09.2011 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №000136231 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 116375,88 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14707,51 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення позивачем господарської діяльності у листопаді-грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні-березні 2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток за листопад-грудень 2010р. та січень-березень 2011 р., суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Глава 4 ПК України регулює порядок визначення суми податкових та/або грошових зобовязань платника податків, порядок їх сплати та осарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до п.54.1.ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 54.3.21. п.54.3. ст.53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (п.55.1. ст 55 ПК України).

Відповідно до п. 58.1. ст .58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У п.п. 60.1.3. п. 60.1. ст.60 ПК України визначено,що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 ст. 60 ПК України , податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4 ст.60 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №506/23-1/32883318 від 24.06.2011 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ПП «Антарес К» , під час проведення розрахунків за товар та послуги , постачання та виконання яких здійснювалось на підставі договорів по поставку товарів №86/01-10 від 01.01.2010 р., № 1 від 04.01.2011 р, договорів на надання послуг №71 від 01.09.2009 р. та № 2 від 04.01.2011 р. На думку податкового органу позивач не отримував товар (будівельні матеріали ) по зазначеним договорам у звязку з тим, що під час проведення перевірки ПП «Антарес К» було встановлено ,що його контрагенти такі, як ПП «Джерело» ,ПП «Кременчук Нафтосервіс» , не поставляли йому будь-який товар . На думку відповідача ПП «Антарес К» не надавались послуги по договорам ,укладеним з позивачем, з причин того,що у нього відсутні машини та механізми, за використання яких були сплачені кошти, ним не надані документи , яки підтверджують оренду (використання) вказаного майна (обладнання). Виходячи з вишенаведенного податковий орган вважає,що первинні документи, складені платником податків, суперечать чинному законодавству, не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту операції по виконанню робіт та продажу товарів, не можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку .За таких обставин відповідач наполягає на відсутності у позивача правових підстав для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, перерахованих ПП «Антарес К» в період часу,що перевірявся, при здійсненні оплати вартості товарів та послуг, наданих ним, права віднесення до складу валових витрат коштів, перерахованих зазначеному контрагенту .

Позивачем залучені до матеріалів справи документи, яки свідчать про те, що в період часу, що перевірявся були укладені договір купівлі-продажу №86/01-10 від 01.01.2010р. та договір купівлі-продажу №1 від 04.01.2011 р., предметом яких було постачання ПП «Антарес К» на його адресу будівельних матеріалів , в кількості та строках , визначних сторонами. Ним надані докази отримання будівельних матеріалів та оплати їх вартості. Крім того , до матеріалів справи залучені копії договорів підряду на капітальний ремонт будівлі КСБО ДП КМТП в м.Керчь № 26/2010, укладеного 26.07.2010р., договору підряду на капітальний ремонт благоустрію біля гуртожитку по вул. Гагаріна 3 в м. Керч № 30/2010, укладеного 20.09.2010 р. з ДП «Керченський морський торговельний порт», договору підряду на капітальний ремонт будівлі побутових приміщень грейферної дільниці ДП КМТП №32/100 , укладеного 05.10.2010 р., договору підряду №01/2011 на капітальний ремонт будівлі ТП №432 ДП КМТП від 10.01.2011 р., договору №16/п-08-2011, укладеного 24.01.2011 р. з КП «Жилавтосервіс-Керч», договору №19/2010 по капітальному ремонту фасаду корпусу №2 КГМТУ за адресою м. Керч вул.Орджонікідзе 50, , укладеного з Керченським державним морським технологічним університетом, договору підряду №03/2011 на капітальний ремонт приміщень КСБО ДП КМТП від 10.01.2011 р. , копії актів приймання виконаних робіт на вказаних обєктах .

Під час розгляду справи позивач наполягав на тому,що будівельні матеріали, придбані у ПП «Антарес К» за період часу ,що перевірявся, ним були використані на обєктах, ремонт яких здійснювався на виконання умов наведених вище договорів підряду.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надано доказів того, що позивач, виконуючи умови вказаних договорів підряду , використовував будівельні матеріали , придбані у інших контрагентів. Крім того до матеріалів справи не залучені докази наявності взаємовідносин між позивачем та ПП «Джерело» ,ПП «Кременчук Нафтосервіс».

За таких обставин, приймаючи до уваги визнання факту виконання платником податків умов наведених вище договорів підряду, прийняття його контрагентами виконаних ним будівельних робіт, вивчивши заперечення відповідача, надані позивачем документи первинного обліку, суд вважає, що податковим органом в акті перевірки висновок про безтоварність правочинів, укладених з ПП «Антарес К» , зроблений при неповному зясуванні всіх обставин справи.

В силу викладеного суд приходить до висновку про безпідставність нарахування відповідачем податкових зобовязань по ПДВ у сумі 52479,73 грн. та по податку на прибуток у розмірі 65599,68 грн.

До матеріалів справи залучені копії укладених з ПП «Антарес К» договору №71 про надання послуг механізмів та спецтехнікою від 01.09.2009р. та договору №2 на надання послуг механізмами, спецтехнікою та автотранспортними засобами від 04.01.2011 р. Предметом зазначених договорів було надання позивачу послуг механізмами, спецтехнікою та автотранспортними засобами. Вартість послуг визначалась відповідно до рахунків та актів виконаних робіт.

Позивачем також надані копії рахунку №259 від 29.12.2010 р. акту приймання- передачі робіт (надання послуг) до рахунку №259, рахунку №310 від 30.11.2010 р., акту приймання - передачі робіт до рахунку №210.

Представник відповідача зазначив,що під час проведення перевірки було встановлення проведення позивачем розрахунків з ПП «Антарес К» за отримані послуги у листопаді 2010 р. на суму108973,27грн.(без ПДВ), у грудні 2010 р. на суму 5006,85грн. ( без ПДВ), у січні 2011 р. на суму 117691,29 грн. ( без ПДВ), лютому 2011р. - 108422,02 грн.

Під час розгляду справи позивачем надані документи, яки свідчать про наявність у нього транспортних засобів, зокрема, самохвалу держ. номер АК 8626АА.

При співставленні обсягів робіт, виконаних позивачем по договорам підряду № 26/2010 на капітальний ремонт будівлі КСБО ДП КМТП в м.Керчь, укладеного 26.07.2010р., № 30/2010 на капітальний ремонт благоустрію біля гуртожитку по вул. Гагаріна 3 в м.Керч, укладеного 20.09.2010 р. з ДП «Керченський морський торговельний порт», №32/100 на капітальний ремонт будівлі побутових приміщень грейферної дільниці ДП КМТП, укладеного 05.10.2010 р., №01/2011 на капітальний ремонт будівлі ТП №432 ДП КМТП від 10.01.2011 р.,№16/п-08-2011, укладеного 24.01.2011 р. з КП «Жилавтосервіс-Керч», №19/2010 по капітальному ремонту фасаду корпусу №2 КГМТУ за адресою м. Керч вул.Орджонікідзе 50, укладеного з Керченським державним морським технологічним університетом, №03/2011 на капітальний ремонт приміщень КСБО ДП КМТП від 10.01.2011 р. , з послугами , визначеними ПП «Антарес-К», в рахунках №259 від 29.12.2010 р. та №310 від 30.11.2010 р., судом зроблений висновок про їх значну розбіжність .

В матеріалах справи відсутні докази наявності у ПП «Антарес К» у власності або у користуванні будь-яких механізмів , спецтехніки та автотранспортних засобів , робота яких визначена у рахунках №259 від 29.12.2010 р. та №310 від 30.11.2010 р. Також матеріалами справи не підтверджено відсутність у позивача можливості використовувати власні автомобілі під час виконання умов зазначених вище договорів підряду.

Вивчивши зазначені матеріали , вислухавши пояснення представника позивача, думку представника відповідача, суд вважає , що матеріалами справи спростовуються твердження платника податків про отримання ним в період часу ,що перевірявся, від ПП «Антарес К» послуг механізмів та спецтехнікою в обсягах , зафіксованих в його бухгалтерській звітності та визначених в податкових накладних.

З наведеного стає зрозумілим,що матеріалами справи не спростовуються твердження відповідача про те ,що первинні документи щодо отримання послуг позивачем від ПП «Антарес К» ,складені платником податків в суперечать чинному законодавству, не несуть доказовості відносно змісту операції по виконанню робіт .

На підставі викладеного суд вважає, правомірним нарахування позивачу податкових зобовязань по податку на прибуток у розмірі 79870,19 грн. та 63896,15грн.- по ПДВ.

На думку суду , виходячи з положень ст. 60 ПК України, приймаючи до уваги зміст рішення ДПА в АРК № 3396/10/25-023 від 09.09.2011 р. , прийняття відповідачем 21.09.2011 р. податкового повідомлення рішення № 0001362301 ,відсутні підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення №0001062301 від 11.07.2011 р в цілому або в будь-який частині.

Під час судового засідання, яке відбулось 07.12.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.12.2011 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі №0001362301 від 21.09.2011 р. в частині нарахування податкового зобовязання у сумі 52479,73 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 90007,51 грн.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі №0001052301 від 11.07.2011 р. в частині нарахування податкового зобовязання у сумі 65599,68 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 11259,38 грн.

4. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.