Рішення № 2019836, 07.05.2007, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-1665- 2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2007 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М. О.,

при секретарі - Поляцько О.Ю.,

за участю спеціаліста Колодій А.А., представника позивача Кізілової І.М., відповідача

ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Слов'янську позовну заяву Слов'янського державного аграрного технікуму до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку у сумі 800 грн. 00 коп., виселення ОСОБА_1 разом з її дочкою ОСОБА_2 з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку № 2 Слов'янського державного аграрного технікуму та стягнення понесених судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2007р. Слов'янський державний аграрний технікум звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення та стягнення заборгованості за проживання посилаючись на те, що 22 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до керівника Слов'янського державного аграрного технікуму з проханням надати приміщення для проживання в гуртожитку строком на три місяці. Наказом №152 від 22.03.2006р. її поселили в гуртожиток № 2 кімнату НОМЕР_1 разом з її донькою -ОСОБА_2 на вказаний у заяві строк. З правилами проживання у гуртожитку відповідачка була ознайомлена. Трудових відносин між нею та навчальним закладом не існує. Після спливу тримісячного терміну відповідачу неодноразово було запропоновано залишити приміщення, але до цього часу відповідач відмовляється виселитися з займаного приміщення. Від мешканців гуртожитку надходили заяви про порушення відповідачем дисципліну, про що було складено доповідну записку. ' Крім того, за час мешкання у спірному приміщенні відповідач не повністю та несвоєчасно сплачувала за проживання, у зв'язку з чим створилася заборгованість станом на 01.03.2007р. у сумі 800 грн. Просили виселити ОСОБА_1 та її доньку ОСОБА_2 з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку №2 Слов'янського державного аграрного технікуму, стягнути з ОСОБА_1 на користь технікуму суму заборгованості за проживання у розмірі 800 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 59,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 50 коп.

Представник позивача Кізілова І.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, навела пояснення, які співпадають з викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала частково, пояснила, що вона зі своєю донькою ОСОБА_2 дійсно вселилася 22.03.2006р. у кімнату НОМЕР_1 гуртожитку № 2 Слов'янського державного аграрного технікуму на три місяці, про що вона власноруч написала заяву, яка є обов'язковою формою для всіх бажаючих вселитися у гуртожиток. На даний момент тримісячний строк проживання сплинув, але вона не виселяється з займаного приміщення, оскільки зараз їй нема де жити. ОСОБА_2 на даний момент з нею не проживає, оскільки виїхала на постійне місце проживання до міста Дзержинську Донецької області, а зараз з нею проживає інша донька - ОСОБА_3. Дозволу на її проживання у гуртожитку вона не отримувала. У гуртожитку ані вона, ані її доньки не зареєстровані, вона є громадянкою Російської Федерації та не зареєстрована в м. Слов'янську. Позов у частині її виселення з займаного приміщення вона не визнає, оскільки на даний час їй немає куди виїжджати. Вона дійсно не в повному обсязі сплачувала за проживання у гуртожитку у зв'язку з відсутністю грошей, позов в частині стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку визнає повністю. Крім того, вона визнає позов у частині відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з інвентаризаційної справи гуртожиток № 2 за адресою: АДРЕСА_1, належить Слов'янському державному аграрному технікуму та знаходиться на його балансі.

Факт належності позивачу Слов'янському державному аграрному технікуму гуртожитку № 2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у судовому засіданні не заперечувався.

2

Згідно ст. 127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватися гуртожитки.

На підставі Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986р. N 208 гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

22 березня 2006 року ОСОБА_1 подала директору Слов'янського державного аграрного технікуму заяву з проханням надання гуртожитку їй та її доньці ОСОБА_2 строком на три місяці. Наказом № 152 від 22.03.2006р. ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_2 вселено у гуртожиток №2 терміном на три місяці.

Таким чином, ОСОБА_1 вселилася на підставі наказу директора СДАТ, при цьому спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення ОСОБА_1, не видавався.

04.12.2006 року ОСОБА_1 позивачем направлено попередження про звільнення займаного приміщення у гуртожитку у зв'язку зі спливом строку проживання.

Згідно ст.132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем не перебували та не є студентами даного навчального закладу, ордеру на проживання у гуртожитку їм не видавалося, у зв'язку з чим суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку № 2, який належить позивачеві, без будь-яких правових підстав.

На цей час ОСОБА_2 є повнолітньою особою, у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку не проживає, виїхала зі спірного приміщення для постійного проживання у інше місто, даний факт не оспорюється сторонами. У зв'язки з цими обставинами суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у частині позовних вимог щодо виселення ОСОБА_2 зі спірного приміщення у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, позовні вимоги у частині виселення ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки вони обгрунтовані і доведені у судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про систематичне порушення ОСОБА_1 правил співжиття, оскільки вони є безпідставними та не були позивачем доведені у судовому засіданні.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за проживання у гуртожитку суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у зв'язку з тим, що позивачем наданий розрахунок заборгованості, а ОСОБА_1 у судовому засіданні суму заборгованості визнала повністю, а на підставі ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім того, з ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору у сумі 59 грн. 50 коп. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.127-132 ЖК України, п.п.2, 9, 10, 40 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986р. N 208 , Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України",

ВИРІШИВ:

3

Позовні вимоги Слов'янського аграрного технікуму до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку у сумі 800 грн. 00 коп., виселення ОСОБА_1 разом з її дочкою ОСОБА_2 з кімнати НОМЕР_1 гуртожитку № 2 Слов'янського державного аграрного технікуму та стягнення понесених судових витрат задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Слов'янська, громадянку Російської Федерації, з гуртожитку № 2 Слов'янського державного аграрного технікуму, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Слов'янська Донецької області, громадянки Російської Федерації, на користь Слов'янського державного аграрного технікуму на р/р 3522100011000460 у УДК в Донецької області, МФО 834016, ЕДПРОУ 00727908 заборгованість за проживання у гуртожитку у сумі 800 грн. 00 коп., понесені витрати по сплаті державного мита в сумі 59 грн. 50 коп. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи у сумі 37 грн. 50 коп., а усього 897 грн. 00 коп. (Вісімсот дев'яносто сім гривен 00 копійок).

У задоволені позовних вимог в частині виселення ОСОБА_2 відмовити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 7 травня 2007 року, повний текст рішення буде складений в передбачений ч. З ст. 209 ЦПК України 5-ти денний строк.