Постанова № 20198191, 11.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2011 р. Справа №2а-10378/11/0170/26 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ПетренкоВ.В., за участю секретаря АсєєвоїЛ.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача - не зявився;

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протравними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000540700/0 від14.02.2011року, №0000410700/0 від14.02.2011року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим неправомірно та безпідставно прийняті податкові повідомлення рішення №0000540700/0 від14.02.2011року, №0000410700/0 від14.02.2011року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРКрим від18.08.2011року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач явку свого представника у судове засідання 11.10.011року не забезпечив. До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляду справи у відсутність його представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 11.10.011року не забезпечив., про причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином під розписку (а.с….).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі та належне сповіщення відповідача про день, час та місце розгляду справи, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Спеціалізована Державної податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобовязаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, у звязку з прийняттям такого повідомлення рішення, дотримання порядку, строків та підстав проведення перевірки.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» (далі ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА») є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРКрим 30.05.1997року, про що видане свідоцтво серії А01 №630353 (а.с…).

ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №10033697 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ№389828

Таким чином, судом встановлено, що ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що у період з 30.12.2010року по 27.01.2011року на підставі направлення на перевірку від27.12.2010року № 223/07-00, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків, головним державним податковим ревізором інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ радником податкової служби ІІ рангу Барієвою Ельмірою Аблямитівною та державним податковим ревізором інспектором, інспектором податкової служби І рангу Хеда Володимиром Олександровичем на підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України від04.12.1990року №509-ІІІ «Про державну податкову службу» п.п.7.5.5 п.7.5 ст. 7 Закону України від03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу «Про проведення позапланової перевірки» від27.12.2010року №497 проведена позапланова виїзна перевірка ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.10.2010року по 31.10.210року відповідно до затвердженого плану перевірки за результатами якої складено Акт перевірки за №20/07-00/20732066 від03.02.2011року (а.с.9-29).

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилася з відомо генерального директора ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» Тіміна Олександра Олександровича та в присутності головного бухгалтера Гілки Тетяни Пилипівни.

В ході перевірки встановлено:

1. Від'ємне значення податкового зобов'язання по ІІДВ у листопаді 2010р. виникло в результаті здійснення платником експортних операцій по реалізації продукції власного виробництва, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою у відповідності з п. 6.2. с.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР зі сліпами і доповненнями.

2. Порушення п.1.8 ст. 1. п.п. 7.7.1, 7.2.6, 7.5.1, 7.4.5, 7.7.10. п. 7.2, 7.4, 7.5, 7.7 ст.7 Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок па додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010р. у сумі 254 грн.

3. В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.6. 7.4.5 п. 7.4. пп.7.7.10 п.7.2.7 4.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від03.04.1997р. завищено суму податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 916,50 грн., що привело до зменшені відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ перевіряемого періоду, яке включається до складу податкового кредиту наступних звітних періодів (рядок 22.2 податкової декларації перевіряемого періоду) у вказаній сумі за листопад 2010р.

4. За результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року у сумі 38758,58 грн. що пов'язано з відсутністю відповідей по зустрічним перевіркам по ланцюгу до виробника.

На підставі акту перевірки №20/07-00/20732066 від03.02.2011року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим були винесено податкові повідомлення рішення №0000410700/0 та №0000540700/0 від14.02.2011року якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 254,00грн. та зменшено суму відємного значення податку на додану вартість у розмірі 916,50грн. та відповідно (а.с.7, 8).

Не погодившись з податковими повідомленнями рішеннями №0000410700/0 та №0000540700/0 від14.02.2011року, позивач подало до Державної податкової адміністрації в АРКрим (а.с.30-32).

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від27.04.2011року №1601/10/25-023 Державна податкова адміністрація в АРКрим скасувала податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від14.02.2011року №0000410700/0 та №0000540700/0, а первинну скаргу залишила не задовольнила та зобовязала Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим прийнято стосовно ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» податкові повідомлення рішення про зменшення розміру відємного значення податку на додану вартість у сумі 916,5грн. та про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 254,00грн. (а.с.35-40).

Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації в АРКрим від27.04.2011року №1601/10/25-023, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації України (а.с.41-44).

Рішенням від13.07.2011року №12577/6/25-0115 Державна податкова адміністрація України залишила без змін податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від14.02.2011року №0000410700/0 та №0000540700/0, з урахуванням рішення ДПА в АРКрим від27.04.2011року №1601/10/25-023, а скаргу без задоволення (а.с.46-49).

Не погодившись з рішенням Державної податкової адміністрації України від13.07.2011року №12577/6/25-0115, позивач оскаржив податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від14.02.2011року №0000410700/0 та №0000540700/0 до суду.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковим органом спірне податкові повідомлення - рішення винесені за результатами проведення виїзної позапланової перевірки ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.10.2010року по 31.10.2010року.

Оскільки спірні правовідносини виникли у жовтні 2010року, суд вважає необхідним застосовувати норми законодавства, що діяли у той період.

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що при автоматичному співставленні податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України на 28.01.2011року по перевірці заявленої суми на відшкодування ПДВ за листопад 2010року ТОВ«ІН НАЙМ» має стан «10» (запит на встановлення місцезнаходження) на суму ПДВ 112,72грн. та ТОВ«АПБ Комплект» має стан «7» (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) на суму ПДВ 141,56грн., та визначення податкового кредиту за листопад 2010року ТОВ«АПБ Комплект» має стан «7» (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей) на суму ПДВ 916,50грн.

З урахуванням викладеного податковим органом зроблений висновок про те, що ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» не має права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 254,00грн. за листопад 2010року.

Щодо обґрунтованості вищевказаних висновків податкового органу, зроблених ним під час перевірки, суд зазначає наступне.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, в силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон визначає основні принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

За таких обставин, суд вважає, що оформлення накладної свідчить про передачу товару продавцем покупцеві, тобто є доказом здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

При цьому, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до абз.1-3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПАТЕлектромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», ТОВ«ІН НАЙМ» та ТОВ«АПБ Комплект» позивачем надані акти здачі прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, видаткові накладні та прибуткові накладні, платіжні доручення (а.с.66-79).

Системний аналіз норм Законів України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу по перевірці вірності ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

В той же час, дані автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів первинним документом бухгалтерського чи податкового обліку позивача не являється.

Суд також виходить з того, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Будь-яких доводів та доказів щодо обізнаності позивача зі станом податкового обліку ТОВ«ІН НАЙМ» та ТОВ«АПБ Комплект» та виконання ними обовязку щодо сплати податку на додану вартість до бюджету та подачі податкової звітності відповідачем не наведено.

Крім того, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000540700/0 від14.02.2011року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000410700/0 від14.02.2011року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА»3,40 грн. витрат за сплату судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.