Рішення № 20198124, 23.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2011Справа №5002-16/4697-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б.27/31, ідентифікаційний код 37068787)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 2 405,21 грн.

Суддя ГС АР Крим М. О. Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_2 представ., дов. № 5 від 05.11.2011р.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якій просить суд стягнути з відповідача 2405,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обовязків по повній та своєчасній оплаті товарів, наданих позивачем за договором поставки № 164/КРМ від 01.08.2010р., через що заборгованість Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» складає 2405,21 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

Заявою від 12.12.2011р. позивач зменшив позовні вимоги, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 2 330,03 грн., з яких 1884,37 грн. сума основного боргу, 30 % річних у розмірі 414,24 грн. та 75,18 грн. інфляційні втрати.(а.с.43-44). Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. (п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. № 01-8/2351).

Позивач явку представника до судового засідання 23.12.2011р. забезпечив, підтримав свої уточнені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Раніше, в судовому засіданні 29.11.2011р. позивач надав довідку, в якій вказано, що сплата заборгованості відповідачем за час розгляду справи у суді не здійснювалась

Відповідач явку представника до судового засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.47).

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасникові судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Так, як вбачається з витягу з ЄДРПОУ на відповідача станом на 14.11.2011р. адресою державної реєстрації відповідача є : 95044, м. Сімферополь, вул.. Гавена, б.111, кв.26

Вказана адреса також вказана позивачем у позовній заяві, а відтак усі документи направлялися судом за вказаною юридичною адресою.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строки вирішення спору згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спливають 27.12.2011р., клопотання щодо продовження розгляду справи від сторін не надходило, а тому, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (Постачальник) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки № 164/КРМ, згідно п. 1.1 якого Постачальник зобовязується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. (а.с.16-17)

Предметом даного Договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних та/або товарно транспортних накладних), які є невідємною частиною цього Договору. (п.1.2. Договору)

Відповідно до п.4.1. Договору ціна на кожне найменування товару за цим Договором визначається з відпускних цін, встановлених Постачальником на момент отримання заявки Покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні тощо), якщо інше не визначено Постачальником відповідно до умов цього Договору.

Згідно п..4.2. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Також у п.4.4. Договору сторони визначили, що Покупець сплачує 100 (сто) % вартості кожної партії товару на протязі 40 календарних днів з моменту її отримання. Факт отримання Товару підтверджується видатковою накладною підписаною Сторонами.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим Договором (п.6.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» був поставлений відповідачу товар в період вересня 2010 січень 2011р. на підставі видаткових накладних. (а.с.18-24)

-Видаткова накладна № 983 від 08.09.2010р. на суму 519,48 грн.

-Видаткова накладна № 4658 від 11.11.2010р. на суму 664,62 грн.

-Видаткова накладна № 6467 від 07.12.2010р. на суму 109,41 грн.

-Видаткова накладна № 6468 від 07.12.2010р. на суму 72,24 грн.

-Видаткова накладна № 404 від 11.01.2011р. на суму 362,10 грн.

-Видаткова накладна № 405 від 11.01.2011р. на суму 460,80 грн.

-Видаткова накладна № 1101 від 18.01.2011р. на суму 195,72 грн.

Загальна сума поставленого товару за видатковими накладними складає 2384,37 грн.

Зазначений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить особистий підпис та печатка у вказаних вище накладних.

Частина товару була сплачена відповідачем у добровільному порядку на загальну суму 500,00 грн., що підтверджується банківською випискою. (а.с.25)

Таким чином несплаченою залишилася сума у розмірі 1 884,37 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно даних позивача сума основного боргу відповідачем не сплачена у звязку з чим позивач просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням штрафних санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором поставки № 164/КРМ від 01.08.2010р. в сумі 1884,37 грн. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 5.5 Договору № 164/КРМ від 01.08.2010 р. сторони передбачили, що за порушення строку оплати товарів Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних від суми заборгованості.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання, вимоги позивача про стягнення річних є обгрунтованими.

Судом встановлено, що сума річних у розмірі 414,24 грн. за період з 19.10.2010р. по 20.10.2011р. обчислена позивачем правомірно, через що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» про їх стягнення з СПД ОСОБА_1. підлягають задоволенню.

При проведенні судом перевірки уточненого розрахунку інфляційних втрат, встановлено, що сума інфляційних втрат за період з 19.10.2010р. по лютий 2011 року у розмірі 75,18 грн. обчислена позивачем правомірно, а тому також підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2330,03 грн., у тому числі основного боргу у сумі 1 884,37 грн., 30% річних у розмірі 414,24 грн. та інфляційні втрати у сумі 75,18 грн., а також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. (у редакції станом на 31.10.2011р.)

При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 2405,21 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. Відповідач також ухилився від проведення звірки розрахунків з позивачем.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 2 330,03 грн..

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, б.27/31, ідентифікаційний код 37068787) 2330,03 грн., у тому числі основного боргу у сумі 1 884,37 грн., 30% річних у розмірі 414,24 грн. та інфляційні втрати у сумі 75,18 грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.