Вирок № 20196046 від 21.12.2011 , Соснівський районний суд м. Черкас

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 1-373/11

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Орленка В.В.

при секретарях - Кондес В.А., Гусак І.Ю.

за участю:

прокурора - Іщенка О.М.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, народився 24.05.1969 року в м. Черкаси, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, працюючого радником на ПП «Компанія Брілюкс», проживаючого за адресою – АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства обвинувачується ОСОБА_2 в тому, що він, будучи, відповідно до наказу № 1-к від 01.12.02, директором ТОВ «Брілюкс», яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а фактичне місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, к. 18, і у відповідності до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” № 996-ХІV від 16 липня 1999 року будучи службовою особою суб‘єкта підприємницької діяльності, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов’язками по керівництву підприємством, відповідальною за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та платежів до бюджету, умисно, в період з жовтня 2009 року по липень 2010 року, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „ Про податок на додану вартість ” № 168/97 –ВР від 03.04.97, а також п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, а також безпідставного завищення валових витрат з податку на прибуток, ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 865039,87 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 1185951 грн., а всього на загальну суму 2050990,87 грн., при слідуючих обставинах.

Так, ОСОБА_2, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за жовтень 2009 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_1 від 20.11.09, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 178 095 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 18439,17 грн. від ПП «Мегаторгсервіс»(код ЄДРПОУ 36196815), та в розмірі 22400 грн. від ПП «Укрбудспецпостач-2010»(код ЄДРПОУ 36584351). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 32 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 361968123019, який належить ПП «Мегаторгсервіс»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 18439,17, та в рядку № 33 код 365843523012, який належить ПП «Укрбудспецпостач-2010»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 22400, як операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс» та ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Укрбудспецпостач-2010»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Мегаторгсервіс»та «Укрбудспецпостач-2010»за юридичними адресами не знаходяться, а особи, на яких зареєстровані вказані підприємства, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.11.09 за жовтень 2009 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 178 095 грн., тоді як фактично вона склала 137 255,83 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 236 грн., тоді як фактично вона склала 41075,17 грн., занизивши її на 40 839, 17 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за листопад 2009 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_2 від 18.12.09, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 199525 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 176200 грн. від ПП «Торгкомерс-2009» (код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 38 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 176200, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 18.12.09 за листопад 2009 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 199525 грн., тоді як фактично вона склала 23325 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 364 грн., тоді як фактично вона склала 176764 грн., занизивши її на 176200 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за грудень 2009 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_3 від 20.01.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 157086 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 145599,2 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 32 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 145599,2, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_3 від 20.01.10 за грудень 2009 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 157086 грн., тоді як фактично вона склала 11468,8 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 271 грн., тоді як фактично вона склала 145870,2 грн., занизивши її на 145599,2 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за січень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_4 від 17.02.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 142359 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 128000 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 29 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 128000, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_4 від 17.02.10 за січень 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 142359 грн., тоді як фактично вона склала 14359 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 1005 грн., тоді як фактично вона склала 129005 грн., занизивши її на 128000 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за лютий 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_5 від 18.03.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 98368 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 76000 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 41 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 76000, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_5 від 18.03.10 за лютий 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 98368 грн., тоді як фактично вона склала 22368 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 1055 грн., тоді як фактично вона склала 77055 грн., занизивши її на 76000 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за березень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_6 від 17.04.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 131288 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 115500 грн. від ПП «Торгкомерс-2009» (код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 20 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 115500, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_6 від 17.04.10 за березень 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 131288 грн., тоді як фактично вона склала 15788 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 1121 грн., тоді як фактично вона склала 116621 грн., занизивши її на 115500 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за квітень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_7 від 19.05.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 148790 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 132550 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 26 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 132550, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_7 від 19.05.10 за квітень 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 148790 грн., тоді як фактично вона склала 16240 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 1020 грн., тоді як фактично вона склала 133570 грн., занизивши її на 1325500 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 –ВР від 03.04.97, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за червень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_8 від 19.07.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 123300 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 50351,5 грн. від ПП «Торгкомерс-2009» (код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 38 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 50351,5, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ОСОБА_2 право формування податкового кредиту з ПДВ, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходяться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_8 від 19.07.10 за червень 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 123300 грн., тоді як фактично вона склала 72948,5 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 2062 грн., тоді як фактично вона склала 52413,5 грн., занизивши її на 50351,5 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Крім того, ОСОБА_2, в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97, з метою умисного ухилення від сплати податків до держаного бюджету, в декларацію з податку на прибуток ТОВ «Брілюкс»за 2009 рік, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_9 від 04.02.10 за 2009 рік, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 06 «Скориговані валові витрати»суму 9338159 грн., до якої безпідставно увійшла сума витрат в розмірі 92196 грн. від ПП «Мегаторгсервіс»(код ЄДРПОУ 36196815), в розмірі 112000 грн. від ПП «Укрбудспецпостач-2010»(код ЄДРПОУ 36584351) та в розмірі 1608996 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933), начебто з придбання товарно-матеріальних цінностей, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Мегаторгсервіс», «Укрбудспецпостач-2010», ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс-2009»та ПП «Укрбудспецпостач-2010»за юридичними адресами не знаходяться, а особи, на яких зареєстровані вказані підприємства, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають.

Таким чином, ОСОБА_2, в декларації з податку на прибуток № НОМЕР_9 від 04.02.10 за 2009 рік в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 06 «Скориговані валові витрати»незаконно вказав суму валових витрат в розмірі 9338159 грн. (наростаючим за рік), тоді як фактично вона склала 7524967 грн. (наростаючим за рік), а в рядку 17 «Сума податку до сплати»вказав суму 153 грн., тоді як фактично вона склала 441852 грн., занизивши її на 441699 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, умисно, в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97, з метою умисного ухилення від сплати податків до держаного бюджету, в декларацію з податку на прибуток ТОВ «Брілюкс»за 1 квартал 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_10 від 21.04.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 06 «Скориговані валові витрати»суму 1907293 грн., до якої безпідставно увійшла сума витрат в розмірі 1597500 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933), начебто з придбання товарно-матеріальних цінностей, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходиться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в декларації з податку на прибуток № НОМЕР_10 від 21.04.10 за 1 квартал 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 06 «Скориговані валові витрати»незаконно вказав суму валових витрат в розмірі 1907293 грн., тоді як фактично вона склала 309793 грн., а в рядку 17 «Сума податку до сплати»вказав суму 230 грн., тоді як фактично вона склала 399605 грн., занизивши її на 399375 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, умисно, в порушення п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.97, з метою умисного ухилення від сплати податків до держаного бюджету, в декларацію з податку на прибуток ТОВ «Брілюкс»за півріччя 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_11 від 30.07.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 06 «Скориговані валові витрати»суму 3861895 грн. (наростаючим підсумком), до якої безпідставно увійшла сума витрат в розмірі 2977007 грн. (наростаючим підсумком) від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933), начебто з придбання товарно-матеріальних цінностей, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс» та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Торгкомерс-2009»за юридичною адресою не знаходиться, а особа, на яку зареєстроване вказане підприємство, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має.

Таким чином, ОСОБА_2, в декларації з податку на прибуток № НОМЕР_11 від 30.07.10 за півріччя 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 06 «Скориговані валові витрати»незаконно вказав суму валових витрат в розмірі 3861895 грн. (наростаючим підсумком), тоді як фактично вона склала 884888 грн., а в рядку 17 «Сума податку до сплати»вказав суму 875 грн. (наростаючим підсумком), тоді як фактично вона склала 745127 грн. (наростаючим підсумком), занизивши її на 744252 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Всього, в зв‘язку з умисними діями ОСОБА_2, до державного бюджету України фактично не надійшло коштів:

- за 2009 рік з податку на прибуток в розмірі 441699 грн., та з податку на додану вартість в розмірі 362638,37 грн., а всього на загальну суму 804337,37 грн., що становить 2658 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за 2010 рік з податку на прибуток в розмірі 744252 грн., та з податку на додану вартість в розмірі 502401,5 грн., а всього на загальну суму 1246653,5 грн., що становить 2869 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

та загалом складає суму 2050990,87 грн., що становить 5527 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і є в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи відповідно до наказу № 1-к від 01.12.02, директором ТОВ «Брілюкс», яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а фактичне місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, к. 18, і у відповідності до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-ХІV від 16 липня 1999 року будучи службовою особою суб‘єкта підприємницької діяльності, наділеною організаційно-розпорядчими функціями та адміністративно-господарськими обов’язками по керівництву підприємством, відповідальною за правильність нарахування та своєчасність сплати податків та платежів до бюджету, з метою умисного ухилення від сплати податків до державного бюджету, скоїв службове підроблення, чим спричинив тяжкі наслідки, у вигляді несплати податків на загальну суму 2050990,87 грн., при слідуючих обставинах.

Так, ОСОБА_2, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за жовтень 2009 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_1 від 20.11.09, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 178 095 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 18439,17 грн. від ПП «Мегаторгсервіс»(код ЄДРПОУ 36196815), та в розмірі 22400 грн. від ПП «Укрбудспецпостач-2010»(код ЄДРПОУ 36584351). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 32 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 361968123019, який належить ПП «Мегаторгсервіс» та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 18439,17, та в рядку № 33 код 365843523012, який належить ПП «Укрбудспецпостач-2010»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 22400, як операції з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 20.11.09 за жовтень 2009 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 178 095 грн., тоді як фактично вона склала 137 255,83 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 236 грн., тоді як фактично вона склала 41075,17 грн., занизивши її на 40839,17 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за листопад 2009 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_2 від 18.12.09, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 199525 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 176200 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 38 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 176200, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за грудень 2009 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_3 від 20.01.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 157086 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 145599,2 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 32 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 145599,2, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за січень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_4 від 17.02.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 142359 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 128000 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит» в рядку № 29 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 128000, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за лютий 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_5 від 18.03.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту» суму 98368 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 76000 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 41 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 76000, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за березень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_6 від 17.04.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 131288 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 115500 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 20 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 115500, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за квітень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_7 від 19.05.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 148790 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 132550 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 26 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 132550, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, ОСОБА_2, в податковій декларації з податку на додану вартість № НОМЕР_7 від 19.05.10 за квітень 2010 року в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»незаконно вказав суму податкового кредиту в розмірі 148790 грн., тоді як фактично вона склала 16240 грн., а в рядку 27 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет …», вказав суму 1020 грн., тоді як фактично вона склала 133570 грн., занизивши її на 132550 грн., яку умисно не сплатив до державного бюджету.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в податкову декларацію ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) за червень 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_8 від 19.07.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку 17 «Усього податкового кредиту»суму 123300 грн., до якої безпідставно увійшла сума податкового кредиту в розмірі 50351,5 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933). Також, в додатку до декларації № 5 «Розшифровка податкових зобов‘язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»в розділі ІІ «Податковий кредит»в рядку № 38 вказав завідомо неправдиві відомості, зазначивши код 362999323018, який належить ПП «Торгкомерс-2009»та незаконно сформовану суму ПДВ в розмірі 50351,5, як операцію з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, ОСОБА_2, з метою умисного ухилення від сплати податків до держаного бюджету, в декларацію з податку на прибуток ТОВ «Брілюкс»за 2009 рік, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_9 від 04.02.10 за 2009 рік, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 06 «Скориговані валові витрати»суму 9338159 грн., до якої безпідставно увійшла сума витрат в розмірі 92196 грн. від ПП «Мегаторгсервіс»(код ЄДРПОУ 36196815), в розмірі 112000 грн. від ПП «Укрбудспецпостач-2010»(код ЄДРПОУ 36584351) та в розмірі 1608996 грн. від ПП «Торгкомерс-2009» (код ЄДРПОУ 36299933), начебто з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, умисно, з метою умисного ухилення від сплати податків до держаного бюджету, в декларацію з податку на прибуток ТОВ «Брілюкс»за 1 квартал 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_10 від 21.04.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 06 «Скориговані валові витрати»суму 1907293 грн., до якої безпідставно увійшла сума витрат в розмірі 1597500 грн. від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933), начебто з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Він же, з метою умисного ухилення від сплати податків до держаного бюджету, в декларацію з податку на прибуток ТОВ «Брілюкс»за півріччя 2010 року, подану до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді за № НОМЕР_11 від 30.07.10, вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши в рядку 06 «Скориговані валові витрати»суму 3861895 грн. (наростаючим підсумком), до якої безпідставно увійшла сума витрат в розмірі 2977007 грн. (наростаючим підсумком) від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933), начебто з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Внаслідок внесення в офіційні документи –податкові декларації з податку на прибуток та з податку на додану вартість –завідомо неправдиві відомості ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податків:

а всього на загальну суму 2050990,87 грн., що становить 5527 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і спричинило тяжкі наслідки.

Такі дії ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що підприємства, вказані в обвинуваченні, зокрема ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Укрбудспецпостач-2010»та ПП «Торгкомерс-2009»дійсно поставляли товарно-матеріальні цінності на ТОВ «Брілюкс», директором якого він являвся. Про те, що дані підприємства мають ознаки фіктивності йому відомо не було. Детально обставин укладення договорів з вказаними суб’єктами підприємницької діяльності він не пам’ятає, взаємовідносинами з ними займалися інші працівники ТОВ «Брілюкс ».

Аналогічні покази ОСОБА_2 давав і під час проведення досудового слідства.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Висновки органу досудового слідства та державного обвинувача про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, ґрунтується на слідуючих показах свідків, документах, протоколах слідчих дій :

- показах свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що нею проводилась документальна перевірка ТОВ «Брілюкс»(код ЄДРПОУ 32268063), за результатами якої було складено акт № 2929/23-2/32268063 від 29.12.10 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Брілюкс», код за ЄДРПОУ 32268063, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.». В ході проведення перевірки було виявлено порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.3 п. 7.2 та пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” та донараховано податку на прибуток в сумі 1441380 грн., в т.ч. за 2009 р. 493450 грн., за І квартал 2010 р. 399375 грн., за півріччя 2010 р. 744252 грн., за 3 квартали 2010 р. 947930 грн., а також податку на додану вартість в сумі 1193018 грн., в т.ч. за 2009 р. жовтень 106698 грн., листопад 182400 грн., грудень 145599 грн.; 2010 р. січень 128000 грн., лютий 76000 грн., березень 115500 грн., квітень 132550 грн., травень 93000 грн., червень 50351 грн., липень 73920 грн., серпень 89000 грн.. Порушення вимог податкового законодавства сталося в зв‘язку з тим, що підприємство в період 2009-2010 роки безпідставно включало до валових витрат з податку на прибуток та до податкового кредиту з податку на додану вартість операції з придбання товарно-матеріальних цінностей від суб‘єктів господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності, в тому числі від ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Укрбудспецпостач-2010». Під час перевірки їй було надано всі первинні бухгалтерсько –фінансові документи ( т. 3 а. с. 149 –152 );

- акті № 2929/23-2/32268063 від 29.12.10 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Брілюкс», код за ЄДРПОУ 32268063, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.»яким виявлено порушення ТОВ «Брілюкс»вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. 7.2.3 п. 7.2 та пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість” та донараховано податку на прибуток в сумі 1441380 грн., в т.ч. за 2009 р. 493450 грн., за І квартал 2010 р. 399375 грн., за півріччя 2010 р. 744252 грн., за 3 квартали 2010 р. 947930 грн., а також податку на додану вартість в сумі 1193018 грн., в т.ч. за 2009 р. жовтень 106698 грн., листопад 182400 грн., грудень 145599 грн.; 2010 р. січень 128000 грн., лютий 76000 грн., березень 115500 грн., квітень 132550 грн., травень 93000 грн., червень 50351 грн., липень 73920 грн., серпень 89000 грн., в тому числі по взаємовідносинам ТОВ «Брілюкс» з ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Укрбудспецпостач-2010»( т. 2 а. с. 78 –100 );

- показах свідка ОСОБА_4, який пояснив, що в 2009 році на його ім‘я ОСОБА_5 було зареєстроване ПП «Торгкомерс-2009». З моменту реєстрації ОСОБА_4 господарську діяльність від імені підприємства не здійснював і ніяких бухгалтерських та звітних податкових документів не складав, не підписував та у відповідні органи не подавав. З ТОВ «Брілюкс»ніяких господарських відносин не мав, товарно-матеріальні цінності на дане підприємство не поставляв і у звітних документах господарські взаємовідносини між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Торгкомерс-2009»не відображав ( т. 2 а. с. 108 –109 );

- показах свідка ОСОБА_6, який пояснив, що в 2009 році на його ім’я було зареєстроване ПП «Мегаторгсервіс». В жовтні 2009 року він передав печатку та реєстраційні документи підприємства ОСОБА_5. З ТОВ «Брілюкс»він ніяких господарських відносин не мав, товарно-матеріальні цінності на дане підприємство не поставляв і у звітних документах господарські взаємовідносини між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Мегаторгсервіс»не відображав ( т. 2 а. с. 132 );

- показах свідка ОСОБА_5, який пояснив, що він співпрацював зі службовими особами ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Т-Груп»та ПП «Бізнесальянс», в ході якої підшукував постачальників та клієнтів на товари та послуги, які реалізовували дані підприємства. В ході даної співпраці ОСОБА_5 зі службовими особами ТОВ «Брілюкс»на поставку товарно-матеріальних цінностей від ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс-2009»та інших підприємств не домовлявся, товарно-матеріальні цінності на ТОВ «Брілюкс»не поставляв і взагалі з даним підприємством не мав ніяких господарських взаємовідносин ( т. 3 а. с. 147);

- листах № 36894 від 10.03.11 та № 13/4-5362 від 07.04.11, відповідно до яких в провадженні ГСУ МВС України перебуває кримінальна справа № 24-203 по обвинуваченню ОСОБА_5 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, в ході розслідування якої встановлено, що ОСОБА_5, в період з 2007 року по 27.10.10 року, умисно, з корисливих мотивів, здійснив державну реєстрацію і придбання суб‘єктів підприємницької діяльності, в тому числі і ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс-2009», з метою використання останніх для мінімізації податкових зобов‘язань діючих суб‘єктів господарської діяльності, забезпечення формування суб‘єктам підприємницької діяльності сумнівного податкового кредиту та здійснення діяльності щодо переведення безготівкових коштів у готівку ( т. 3 а. с. 138 –140 );

- акті № 1548/23-2/36299933 від 13.07.10 «Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933) з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов‘язань за період з 01.04.09 по 31.03.10 »згідно якого господарські операції ПП «Торгкомерс-2009»за період з 01.04.09 по 31.03.10 щодо придбання останнім товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу ПП «Торгкомерс-2009»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-постачальників (в тому числі і на ТОВ «Брілюкс») не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Всі угоди поставки товарно-матеріальних цінностей ПП «Торгкомерс-2009», в тому числі поставки товарно-матеріальних цінностей на ТОВ «Брілюкс», на підставі п. 1, п. 5 ст. 203, п.1 п.5 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України визнано нікчемними ( т. 1 а. с. 49 –69 );

- показах свідка ОСОБА_7, який пояснив, що в 2008 році гр. ОСОБА_8 на його ім‘я зареєстроване ПП «Укрбудспецпостач-2010». З моменту реєстрації ОСОБА_7 господарську діяльність від імені підприємства не здійснював і ніяких бухгалтерських та звітних податкових документів не складав, не підписував та у відповідні органи не подавав. З ТОВ «Брілюкс»ніяких господарських відносин не мав, товарно-матеріальні цінності на дане підприємство не поставляв і у звітних документах господарські взаємовідносини між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Укрбудспецпостач-2010»не відображав ( т. 2 а. с. 217 );

- витягові з обвинувального висновку по кримінальній справі №2510900119, відповідно до якого ОСОБА_8 обвинувачується за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, в тому числі у фіктивному підприємництві ПП «Укрбудспецпостач-2010», яке використовувалось останнім для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим суб‘єктам господарської діяльності ( т. 2 а. с. 224 –232 );

- копії протоколу огляду місця події від 22 грудня 2010 року в офісному приміщенні ТОВ «Брілюкс»за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, відповідно до якого на підприємстві відсутні будь-які документи, підтверджуючі придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Мегаторгсервіс»та ПП «Укрбудспецпостач-2010», і які б надавали право ТОВ «Брілюкс»на включення вартості придбаних, у вищевказаних суб‘єктів господарської діяльності, товарно-матеріальних цінностей до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток ( т. 1 а. с. 70 –75 );

- протоколах проведених по кримінальній справі обшуків від 28 січня 2011 року, відповідно до яких у осіб та підприємствах, причетних до діяльності ТОВ «Брілюкс»не виявлено будь-яких документів, підтверджуючих придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Мегаторгсервіс» та ПП «Укрбудспецпостач-2010», і які б надавали право ТОВ «Брілюкс»на включення вартості придбаних, у вищевказаних суб‘єктів господарської діяльності, товарно-матеріальних цінностей до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток ( т. 1 а. с. 116, 121, 136, 143, 147, 156 –157, 164 );

- протоколові виїмки від 01 березня 2011 року, проведеним на виконання постанови Соснівського районного суду міста Черкаси у нинішнього директора ТОВ «Брілюкс»ОСОБА_9, відповідно до якого на ТОВ «Брілюкс»відсутні будь-які документи, підтверджуючі придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Мегаторгсервіс»та ПП «Укрбудспецпостач-2010», і які б надавали право ТОВ «Брілюкс»на включення вартості придбаних, у вищевказаних суб‘єктів господарської діяльності, товарно-матеріальних цінностей до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат з податку на прибуток ( т. 1 а. с. 70 –75 );

- речових доказах, а саме звітних документах ТОВ «Брілюкс»з податку на прибуток та з податку на додану вартість, в яких ОСОБА_2 вніс завідомо неправдиві відомості, незаконно відобразивши неіснуючі господарські взаємовідносини між ТОВ «Брілюкс» та ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Мегаторгсервіс»та ПП «Укрбудспецпостач-2010»з придбання товарно-матеріальних цінностей, що призвело до ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 865039,87 грн. та податку на прибуток підприємства в сумі 1185951 грн., а всього на загальну суму 2050990,87 гривень ( т. 2 а. с. 24 –73 );

- договорові № 385 від 26 червня 2008 року про визнання електронних документів, укладеним між начальником ДПІ у м. Черкаси ОСОБА_10 та директором ТОВ «Брілюкс»ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 несе відповідальність за недостовірність інформації, що міститься податкових документах, переданих до органу ДПС в електронному вигляді ( т. 2 а. с. 202 –203 ).

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 212 ч. 3, ст. 366 ч. 2 КК України, не знайшла свого підтвердження добутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.

Так, суд при розгляді справи в межах пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, безпосередньо допитавши підсудного, свідків, оглянувши документи та речові докази, оголосивши протоколи, документи та вивчивши всі матеріали справи, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисника, приходить до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному ОСОБА_2 обвинувачення.

Згідно з ч. 3 ст. 212 КК України кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, настає за умисне вчинення службовою особою активних дій, які зумовлені службовим становищем винного, пов’язані з реалізацією його службових повноважень і явно виходять за межі тих прав та повноважень, що надані особі за посадою або у зв’язку зі здійсненням службових обов’язків та заподіяли шкоду в особливо великих розмірах, чи тяжкі наслідки, і ці дії перебувають у причинному зв’язку з цими наслідками. Частина 2 ст. 366 КК України передбачає, що кримінальна відповідальність за службове підроблення, тобто внесення в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки настає, коли винна особа знає, що документи, які вона складає, є підробленими, зокрема містять завідомо неправдиві дані, і має спеціальну мету –використати цей документ для набуття певних суб’єктивних прав або звільнення від юридичних обов’язків; в результаті вказаного підроблення інтересам держави, юридичної особи чи громадянина спричиняються тяжкі наслідки.

З постанови про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого та обвинувального висновку слідує, що він ( як директора ТОВ «Брілюкс »), з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість до державного бюджету, в порушення вимог чинного законодавства, в податкові декларації ТОВ «Брілюкс»з податку на додану вартість (з додатками до неї) та податку на прибуток за 2009 –20101 роки, подані до ДПІ у м. Черкаси в електронному вигляді, вносив завідомо неправдиві відомості, безпідставно вказавши в них суми податкового кредиту та суми валових витрат по операціях вказаного товариства з ПП «Мегаторгсервіс»( код ЄДРПОУ 36196815), від ПП «Укрбудспецпостач-2010»(код ЄДРПОУ 36584351) та від ПП «Торгкомерс-2009»(код ЄДРПОУ 36299933) з придбання товарно-матеріальних цінностей, що надало ТОВ «Брілюкс»право формування податкового кредиту з ПДВ та збільшило суму валових витрат товариства, хоча він достовірно знав, що між ТОВ «Брілюкс»та ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Укрбудспецпостач-2010»та ПП «Торгкомерс-2009»будь-яких фінансового-господарських операцій не відбулось, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, так як ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Укрбудспецпостач-2010»та ПП «Торгкомерс-2009»за юридичними адресами не знаходяться, а особи, на яких зареєстровані вказані підприємства, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають.

Аналіз матеріалів кримінальної справи вказує на відсутність доказів, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_2 об'єктивної сторони злочину. Відповідних доказів також не було надано державним обвинувачем і під час судового слідства.

Так, твердження обвинувачення про те, що між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009" будь-які фінансово-господарські операції не здійснювалися, товарно-матеріальні цінності по взаємовідносинам між даними підприємствами не поставлялись, матеріалами кримінальної справи не підтверджено.

Посилання обвинувачення на акт про результати виїзної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Брілюкс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 р. по 30.09.10 р. № 2929/23-2/32268063 від 29.12.10 р. ( т. 2 а. с. 78 –100 ) як на доказ вини ОСОБА_2 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки в даному акті сформульовані висновки, які ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, а не об'єктивно встановлених фактах.

Зокрема, висновок податкового ревізора –інспектора, викладений у вказаному акті на "…відсутність реальної можливості поставок товарів ( робіт, послуг ) ПП " Торгкормерс-2009 " від контрагентів-постачальників…" ( т. 2 а. с. 83 ) є некоректним та не відповідає дійсності з наступних підстав.

Зазначений висновок ґрунтується на акті невиїзної перевірки ПП "Торгкомерс-2009" № 1548/23-2/36299933 від 13.07.2010 року ( т. 1 а. с. 49 –69 ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" невиїзна документальна перевірка –це перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори ( обов'язкові платежі ). Невиїзна документальна перевірка проводиться на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Отже, під час проведення невиїзних документальних перевірок не встановлюється реальна можливість поставок товарів ( робіт, послуг ). Предметом документальної перевірки є факти, а не можливості для існування таких фактів, а висновок перевіряючих про відсутність можливостей є припущенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Таким чином, документами, пов'язаними з нарахуванням і сплатою податків та зборів ( обов'язкових платежів ) є документи, які створюються в процесі ведення бухгалтерського обліку.

Ці документи і є об'єктами невиїзної документальної перевірки. Під час невиїзної документальної перевірки дослідженням не охоплюються всі документи бухгалтерського обліку, а лише ті, які є у контролюючого органу.

Крім того, законодавством України не визначено, що критеріями реальної можливості поставок товарів ( робіт, послуг ) є декларування наявності основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів, чисельності працюючих.

Згідно з актом перевірки ПП "Торгкомерс-2009" ( т. 1 а. с. 49 – 69 ), перевірялася задекларована, а не фактична наявність основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна, складських приміщень, транспортних засобів, чисельність працюючих. Крім того, перевірка фактичної наявності зазначених показників в межах невиїзної документальної перевірки взагалі неможлива з огляду на обмеженість доступної документальної бази.

Припущенням є також твердження про відсутність "економічно необхідного" майна, оскільки у акті перевірки ПП "Торгкомерс-2009" відсутні посилання на документи, згідно з якими те чи інше майно є економічно необхідним для господарських операцій, у яких брали участь ПП "Торгкормерс-2009".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки вищевказаними законами та нормативно –правовими актами України не передбачено права співробітників органів державної податкової служби під час проведення невиїзної документальної перевірки встановлювати реальну можливість чи неможливість поставок товарів (робіт, послуг), акт перевірки ПП "Торгкомерс-2009" ( т. 1 а. с. 49 –69 ) не є доказом зазначеної обставини, і відповідно, не може бути врахований як доказ вини підсудного.

Крім того, висновок податкового ревізора – інспектора у акті перевірки ТОВ «Брілюкс » про те, що "операції купівлі-продажу ТМЦ за участю ПП "Торгкомерс-2009" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже –є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача" ( т. 2 а. с. 84 ), враховуючи вищевикладене, взагалі є безпідставним.

Так, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним може бути лише правочин. Чинне законодавство України не дає можливості співробітнику органу державної податкової служби визнавати нікчемною операцію.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" поняття операції та правочину не є тотожними. Зокрема, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Тим більше, не можуть бути нікчемними правочини "по ланцюгу", оскільки правочин –це результат волевиявлення двох чи більше дієздатних осіб, а тому, для висновку про нікчемність необхідно з'ясувати обставини укладення кожного правочину, а не лише одного "в ланцюгу". Також слід зазначити, що метою бухгалтерського обліку є фіксування змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а не правових наслідків. Крім того, правові наслідки настають в будь-якому випадку, навіть за встановленого під час перевірки факту відсутності господарських операцій. Зокрема, для платника податку такими правовими наслідками є зменшення суми валових витрат.

Висновок податкового ревізора –інспектора у акті перевірки ТОВ «Брілюкс »про "…укладання угод без мети настання реальних наслідків…" ( т. 2 а. с. 83 ) сформульований без встановлення факту відсутності "реальних наслідків", а лише на підставі припущення про "відсутність реальної можливості" для таких наслідків.

Висновок податкового ревізора –інспектора у акті перевірки ТОВ «Брілюкс » про те, що "…договори між ПП "Торгомерс-2009" відповідно до п. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу є нікчемними, і в силу ч. 1 ст. 207, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та встановлено нікчемні правочини" ( т. 2 а. с. 84 ) є безпідставним.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин – це правочин, недійсність якого встановлена законом. У акті перевірки ПП "Торгкомерс-2009" ( т. 1 а. с. 49 –69 ) на який, як на обґрунтування своєї позиції посилається ревізор, наведено лише одну статтю закону, яка встановлює недійсність правочинів –статтю 228 ЦК України, частина 2 якої передбачає, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При цьому, законом також визначено обставини, що підтверджують порушення правочином публічного порядку. Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У актах перевірки ТОВ "Брілюкс" та ПП "Торгкомерс-2009" не зазначено, яка з перелічених обставин була встановлена під час дослідження правочинів, вчинених за участю ТОВ "Брілюкс". Таким чином, вказаними актами перевірок нікчемність правочинів, вчинених за участю ТОВ "Брілюкс", не встановлена.

Також є хибним висновок податкового ревізора –інспектора у акті перевірки ТОВ «Брілюкс» про те, що "…господарські операції з контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, виробничо-складських приміщень, основних фондів засобів для транспортування, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності…" ( т. 2 а. с. 85 ). Тобто, з вищевказаного вбачається, що господарські операції не підтверджуються не у зв'язку з відсутністю документального підтвердження, а у зв'язку з відсутністю необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Однак, органи державної податкової служби не визначають можливість чи неможливість здійснення господарської діяльності, а лише встановлюють факти господарських операцій.

Посилання податкового ревізора –інспектора у акті перевірки ТОВ «Брілюкс» на факт порушення кримінальної справи, в ході досудового слідства по якій встановлено, що " з метою прикриття незаконної діяльності щодо переведення безготівкових коштів у готівку створено та зареєстровано на підставних осіб…ряд СПД…: ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010 " ( т. 2 а. с. 85 ) не може бути враховано судом як доказ вини підсудного, оскільки зазначена обставина не підтверджена документально, вироком чи іншим рішенням суду у кримінальній справі, постановою суду у адміністративній справі тощо. Посилання ревізора на проведення досудового слідства не свідчить про документальне підтвердження зазначеної обставини, оскільки досудове слідство не є самостійним процесом і не формулює остаточних висновків. Так, відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Згідно зі ст. 324 КПК України лише суд вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний. Враховуючи викладене, документи досудового слідства не є документальним підтвердженням вказаної обставини.

Висновок податкового ревізора –інспектора у акті перевірки ТОВ «Брілюкс » про те, що "…у випадку не відображення ПП "Торгкомерс-2009" податкових зобов'язань в деклараціях, дані таких податкових декларацій та додатки 5 до них спростовують відомості, наведені у виданих ними податкових накладних, а тому такі накладні не можуть підтверджувати право ТОВ "Брілюкс" на податковий кредит, оскільки були виписані з порушенням пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону про ПДВ" ( т. 2 а. с. 93 ) суперечить нормам чинного законодавства, зокрема положенням ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідно до якої податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Податкова звітність –це податкова декларація, яка не являється первинним документом, оскільки повинна ґрунтуватися на відповідній документальній базі –бухгалтерських та фінансових документах. Відповідно до підп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, тому є первинним документом. Відповідно до вказаної норми, у випадку невідображення ПП "Торгкомерс-2009" в деклараціях податкових зобов'язань, підтверджених податковими накладними, такі податкові декларації та додатки 5 до них свідчать про недостовірне і неповне нарахування податкових зобов'язань. Враховуючи все вищевикладене, зазначений висновок ревізора, вказаний у акті перевірки ТОВ "Брілюкс" є помилковим, оскільки суперечить самій сутності бухгалтерського обліку і призначенню первинних документів, оскільки якщо прийняти такий висновок, то первинні документи взагалі не потрібні.

Окремо слід відмітити, що якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що відповідає вимогам Закону України « Про податок на додану вартість ».

Враховуючи викладене, висновки, наведені у акті перевірки ТОВ "Брілюкс" ( т. 2 а. с. 78 –100 ), сформульовані виключно на базі припущень, так як у вказаному акті прямо зазначено, що фактичні дані ( дані податкової звітності деяких контрагентів ТОВ "Брілюкс" ) дають змогу ставити під сумнів факт здійснення підприємством будь-якої діяльності –тобто, за результатами перевірки не встановлено факт відсутності діяльності, а лише сформульовано сумнів у факті здійснення діяльності.

Слід також зазначити, що у акті перевірки ТОВ "Брілюкс" ( т. 2 а. с. 78 –100 ) не зазначено про відсутність податкового обліку або порушення порядку його ведення підприємством. Вказане порушує норму підп. 2.3.5. п. 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327. Дане порушення полягає в тому, що в акті перевірки ТОВ "Брілюкс" зазначено про відмову ТОВ "Брілюкс" в наданні завірених копій документів щодо взаємовідносин ТОВ "Брілюкс" з ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009" ( т. 2 а. с. 83 ). У разі відсутності первинних документів ревізор був зобов'язаний зазначити про це в акті перевірки ТОВ "Брілюкс", однак такий факт під час перевірки зафіксований не був. Суб'єктам перевірки було надано всі первинні документи, передбачені законодавством. У акті перевірки ТОВ "Брілюкс" зазначено, що суб'єктом перевірки було досліджено первинні документи; цей факт також підтвердила в судовому засіданні і свідок ОСОБА_3 ( ревізор, яка проводила перевірку ). Необхідність у наданні завірених копій первинних документів не обґрунтована посиланням на вимоги законодавства.

Крім того, як зазначено в постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а/2370/405/2011 ( якою позов ТОВ "Брілюкс" до ДПІ у м. Черкаси задоволено, а податкові рішення –повідомлення скасовано ), під час проведення перевірки ТОВ "Брілюкс" зауважень щодо змісту, обсягу та достовірності первинних документів під час їх вивчення у ревізора-інспектора не виникало.

Також слід зазначити, що акт перевірки ТОВ "Брілюкс" не містить висновків про те, що господарські операції між ТОВ "Брілюкс" та вказаними підприємствами фактично не відбулися. Відповідно, у акті перевірки ТОВ "Брілюкс" відсутні і посилання на докази, що підтверджують відсутність фактичного здійснення господарських операцій. Мотиви відповідних висновків, викладених в акті перевірки ТОВ "Брілюкс", пов'язані не з безтоварністю операцій, а з вчиненням нікчемних правочинів. Інститут нікчемного правочину є самостійною юридичною конструкцією Цивільного законодавства України. В той же час, у акті відсутні докази вчинення нікчемних правочинів.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, висновки акту перевірки ТОВ "Брілюкс" не ґрунтуються на доказах, які б підтверджували наявність у службових осіб ТОВ "Брілюкс" ( зокрема в ОСОБА_2 ) наміру порушити публічний порядок.

Крім того, у акті перевірки ТОВ "Брілюкс" відсутні зауваження до змісту та форми первинних документів, які були предметом дослідження. Також акт перевірки не посилається на докази, які підтверджували б, що дані первинних документів не відповідають дійсності. Тобто, акт перевірки не ґрунтується на даних про те, що первинні документи були складені за відсутності господарських операцій, і, відповідно, вказаний акт не відповідає вимогам підп. 2.3.2. п. 2.3. Порядку № 327, оскільки не містить викладення розбіжностей між показниками, які відображаються ТОВ "Брілюкс" у податковій звітності, та фактичними показниками, виявленими на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "Брілюкс".

Суд також враховує, що висновки акту перевірки ТОВ "Брілюкс" про відсутність у ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009" необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності суперечать тій обставині, що вказані підприємства були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Відповідно до підп. 14.1. п. 14 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 р. № 79 ( у редакції, яка була чинною на момент реєстрації вказаних підприємств ), "Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення". За змістом наведених норм, до реєстрації перелічених підприємств як платників податку на додану вартість податковий орган перевіряв чи наявні у них поставки, що оподатковуються ПДВ, а також чи відповідає сума цих поставок сумі, яка необхідна для реєстрації як платника ПДВ. Згідно з формою реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, затвердженою вищевказаним наказом ДПА України від 1 березня 2000 р. № 79, заявник подає дані, в тому числі про загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг); та очікувану загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (послуг). Таким чином, станом на момент реєстрації перелічених підприємств, наявність у них необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності сумнівів у органів державної податкової служби не викликала.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що наведені положення акту перевірки ТОВ "Брілюкс" ( який покладено в основу обвинувачення ОСОБА_2 ) ґрунтуються на припущеннях.

Суд також враховує покази свідка ОСОБА_3, податкового ревізора –інспектора, яка проводила документальну перевірку діяльності ТОВ "Брілюкс". Фактично, покази вказаного свідка під час досудового слідства та судового розгляду справи аналогічні; їх зміст зведено до посилань на Акт перевірки ТОВ "Брілюкс". Крім того, під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що висновки про порушення ТОВ "Брілюкс" вимог податкового законодавства були сформульовані нею не на підставі первинних документів, а на підставі інформації про порушення кримінальної справи за фактом створення на підставних осіб ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009". Також свідок пояснила, що при проведенні документальної перевірки ТОВ "Брілюкс" їй були надані всі первинні документи.

Покази свідка ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, суд оцінює як такі, що стосується лише особисто його ( свідка ), і не доводять вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину. Так, під час допиту в суді свідок на питання захисника ОСОБА_2 не підтвердив, що господарські операції між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Торгкомерс-2009" не здійснювались. Покази вказаного свідка про те, що будь-якої діяльності він не здійснював і фінансово-господарських документів не підписував не можна ототожнювати з відсутністю господарської діяльності у ПП "Торгкомерс-2009", оскільки ОСОБА_4 та ПП "Торгкомерс-2009" є окремими особами у суспільних відносинах. Нездійснення ОСОБА_4 діяльності від імені вказаного підприємства характеризує лише відносини між ним та ПП "Торгкомерс-2009", а не між вказаним підприємством та ТОВ "Брілюкс". Крім того, повідомлені свідком ОСОБА_4 відомості не виключають здійснення діяльності від імені ПП "Торгкомерс-2009" іншими фізичними особами. Державним обвинуваченням не було надано суду доказів протилежного. Також, повідомлені ОСОБА_4 відомості не виключають факту підписання ним довіреності на представництво ПП "Торгкомерс-2009" у відносинах з третіми особами. Зокрема, згідно з протоколом допиту ОСОБА_4 (Т. 2, а.с. 108 - 109) останній підписував документи без з'ясування їх змісту.

Суд не може прийняти до уваги як доказ вчинення злочинів підсудним покази свідка ОСОБА_6, дані ним на досудовому слідстві ( про нездійснення ним від імені ПП "Мегаторгсервіс" операцій з ТОВ "Брілюкс" ), оскільки в судовому засіданні вказаний свідок показав, що ПП "Мегаторгсервіс" дійсно співпрацювало з ТОВ "Брілюкс".

Покази свідка ОСОБА_7, дані ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, суд оцінює як такі, що стосується лише особисто його ( свідка ), і не доводять вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину. Так, під час допиту в суді свідок, на пряме питання захисника ОСОБА_2 не підтвердив, що господарські операції між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Укрбудспецпостач-2010" не здійснювались. Надані ним показання про те, що будь-якої діяльності він не здійснював і фінансово-господарських документів не підписував не можна ототожнювати з відсутністю господарської діяльності у ПП "Укрбудспецпостач-2010", оскільки ОСОБА_7 та ПП "Укрбудспецпостач-2010" є окремими особами у суспільних відносинах. Нездійснення ОСОБА_7 діяльності від імені підприємства характеризує лише відносини між ним та ПП "Укрбудспецпостач-2010", а не між вказаним підприємством та ТОВ "Брілюкс". Крім того, повідомлені ОСОБА_7 відомості не виключають здійснення діяльності від імені ПП "Укрбудспецпостач-2010" іншими фізичними особами. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне. Також, повідомлені ОСОБА_7 відомості не виключають факту підписання ним довіреності на представництво ПП "Укрбудспецпостач-2010" у відносинах з третіми особами. Зокрема, у наданій органом державної податкової служби на запит суду реєстраційній справі міститься копія довіреності від 02 липня 2009 року, підписаної ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_11.

Покази свідка ОСОБА_5., дані ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, суд оцінює як такі, що не доводять вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки вказаний свідок під час допиту в судовому засіданні не підтвердив, що поставка товарів від ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009" не відбулася; свідок також не повідомив інших обставин, які б стосувалися відносин між ТОВ "Брілюкс" та переліченими підприємствами, а також безпосередньо ОСОБА_2.

Наявний в матеріалах кримінальної справи акт перевірки ПП "Торгкомерс-2009" (№ 1548/23-2/36299933 від 13.07.10 р. "Про результати невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "Торгкомерс-2009" –т. 1 а. с. 49 –69 ), на який обвинувачення посилається як на доказ вини підсудного, суд оцінює критично, оскільки зазначений документ не містить фактичних даних про відсутність господарських операцій між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Торгкомерс-2009".

Як і акт перевірки ТОВ "Брілюкс", цей документ містить лише припущення про неможливість здійснення господарських операцій.

Так, в основу висновку про нікчемність правочинів ПП "Торгкомерс-2009" покладено твердження, яке не доведене, а потребує доведення згідно з листом Вищого Адміністративного Суду України від 20.07.10 р. № 1112/11/13-10, а саме : відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей ПП "Торгкомерс-2009" до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо.

Крім того, вказаний акт перевірки ПП "Торгкомерс-2009" не є доказом об'єктивної сторони злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_2, оскільки під час невиїзної документальної перевірки не встановлюється реальна можливість поставок, робіт та послуг ( про що було зазначено вище ).

Витяг з обвинувального висновку по кримінальній справі № НОМЕР_12 не може бути доказом підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оскільки не відноситься до предмету доказування по даній кримінальній справі. Крім того, обвинувальний висновок не може розглядатися як самостійний документ чи доказ вини особи; також слід зазначити, що такий документ як витяг з обвинувального висновку, чинним кримінально – процесуальним законодавством не передбачено.

Протоколи огляду місця події від 22 грудня 2010 року та протоколи обшуків від 28 січня 2011 року і виїмки від 01 березня 2011 року не можуть служити доказами вини підсудного, оскільки не є підтвердженням внесення ОСОБА_2 до податкової звітності даних, які не ґрунтуються на документах бухгалтерського обліку, так як даними протоколами слідчих дій не спростовується факт наявності цих документів під час проведення виїзної планової перевірки ТОВ "Брілюкс" (що підтверджується актом перевірки ТОВ "Брілюкс") та під час складання та подання податкової звітності ТОВ "Брілюкс", а лише їх невиявлення під час проведення даних слідчих дій. Вказані протоколи лише констатували факт проведення слідчих дій і на причетність ОСОБА_2 до вчинення злочинів ніяким чином не вказували. Крім того, суд враховує, що оригінали первинних бухгалтерських документів були надані захистом в судовому засіданні і приєднані до даної кримінальної справи.

Суд також не вважає листи № 36894 від 10.03.2011 та № 13/4-5362 від 07.04.2011 року доказами вини ОСОБА_2, оскільки чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено такої процесуальної форми доказів як лист; крім того, чинне законодавство не визначає, що підрозділи та службові особи МВС України реалізують свої повноваження у формі листів. Крім того, порушення та розслідування кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва по іншій кримінальній справі ( без вироку суд, що набрав законної сили, а також доказів, зібраних в порядку, передбаченому КПК України ) не може слугувати доказом вини ОСОБА_2.

Таким чином, жодний із доказів, покладених в основу обвинувачення ОСОБА_2, не містить достовірних відомостей про відсутність господарських операцій між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009".

Натомість, фактичне здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами підтверджується доказами, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 (працівників ТОВ "Брілюкс" в період 2009 –2010 років ), та первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують проведення операцій з вищевказаними суб’єктами підприємницької діяльності, наданими суду захисником ОСОБА_2 з клопотанням про приєднання їх до матеріалів кримінальної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N 143 (що був чинним у період, який досліджується судом), "дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності)".

Відповідно до абзацу четвертого підп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (був чинним у вказаний період), "не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (був чинним у вказаний період), "дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника".

Відповідно до підп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (був чинним у вказаний період), "не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)".

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що органом досудового слідства та державним обвинуваченням не надано доказів того, що ОСОБА_2 вносив до податкових декларацій дані, які не ґрунтувались на документах бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 чи ТОВ "Брілюкс" порушили порядок ведення податкового обліку та подання податкової звітності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", факт здійснення господарської операції підтверджується первинним документом.

Під час судового слідства та судового розгляду справи державним обвинуваченням не було доведено відсутності господарських операцій між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009", та не доведено, що відомості, які містяться у податковій звітності ТОВ "Брілюкс", не підтверджуються первинними документами.

Таким чином, у діях ОСОБА_2, кваліфікованих слідством за ч. 3 ст. 212 КК України та за ч. 2 ст. 366 КК України, відсутня така ознака складу злочину як об'єктивна сторона злочину.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 15 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів", "за змістом ст. 212 КК відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно".

Як вбачається з пред’явленого підсудному обвинувачення, ОСОБА_2 достовірно знав, що між ТОВ "Брілюкс" та ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009" будь-яких фінансово-господарських операцій не відбулось і товарно-матеріальні цінності не поставлялись.

Однак, враховуючи вищевикладене, органом досудового слідства та державного обвинувачення не було доведено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами та внесення до податкової звітності відомостей, які не підтверджуються первинними документами. Отже, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 був достовірно обізнаний про те, що такі господарські операції не здійснювались.

Згідно з обвинувальним висновком, підтвердженням об'єктивної та суб'єктивної сторін злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України є те, що ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009" за юридичними адресами не знаходяться, а особи, на яких зареєстровані вказані підприємства, будь-якого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємств не мають.

Органами досудового слідства та державного обвинувачення не надано суду доказів, що ОСОБА_2 було достовірно відомо про вказані обставини.

Зокрема, відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними".

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, "Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер".

За змістом наведених норм законодавства, ОСОБА_2 не несе відповідальності за недостовірність відомостей, які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Крім того, ОСОБА_2 мав право керуватися зазначеними відомостями у відносинах з третіми особами. Такими відносинами, зокрема, є відносини з органами державної податкової служби України з приводу подання податкової звітності.

Відповідно до даних реєстраційних справ ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009", наданих ДПІ у місті Черкаси, згідно з відомостями ЄДР, у період, який досліджується судом, керівниками вказаних підприємств були відповідно: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4. Крім того, у обвинувальному висновку безпосередньо зазначено, що перелічені підприємства зареєстровані на вказаних осіб.

Органами досудового слідства та державного обвинувачення також не надано суду доказів про те, що ОСОБА_2 було відомо про недостовірність цих даних.

Те саме стосується і відомостей про місцезнаходження перелічених підприємств (юридичні адреси ).

Крім того, як показав підсудний ОСОБА_2, з огляду на велику кількість постачальників витратних матеріалів, практики особистого знайомства з керівниками відповідних підприємств у період, коли він виконував обов'язки директора ТОВ "Брілюкс" не було. Вказані покази в ході судового розгляду справи не було спростовано.

Положення ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" є достатньою гарантією у випадку спору між сторонами цивільно-правового договору з такої підстави як підписання документів від імені юридичної особи не уповноваженою фізичною особою.

Органом досудового слідства та державним обвинувачем також не надано суду доказів, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_2 з тією обставиною, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 не підписували первинних документів від імені ПП "Мегаторгсервіс", ПП "Укрбудспецпостач-2010", ПП "Торгкомерс-2009".

З огляду на викладене у суді не було доведено обставин, які підтверджують умисел ОСОБА_2 на ухилення від сплати податків.

Таким чином, у діях ОСОБА_2 відсутня суб'єктивна сторона злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України і ч. 2 ст. 366 КК України, і, відповідно, відсутній і сам склад злочинів, визначених цими статтями.

Докази, досліджені судом під час розгляду справи, підтверджують що ОСОБА_2 був відповідальним за подання достовірної податкової звітності до органів державної податкової служби України. В той же час, досліджені докази не підтверджують, що зазначена звітність була недостовірною, а ОСОБА_2 було відомо про це.

Крім того, під час судового слідства не було доведено факту ненадходження до бюджету грошових коштів.

Зокрема, податкове зобов'язання, визначене товариству з обмеженою відповідальністю "Брілюкс" згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 12 січня 2011 року № НОМЕР_13 та № НОМЕР_14 не є узгодженим.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України, "При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили".

ТОВ "Брілюкс" звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень 31 січня 2011 року. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року у справі № 2а/2370/405/2011 позовні вимоги ТОВ "Брілюкс" задоволено, а вказані податкові повідомлення-рішення скасовано. З огляду на оскарження вказаної постанови ДПІ у місті Черкаси в апеляційному порядку, процедура узгодження податкового зобов'язання триває.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, "У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження".

Таким чином, до моменту узгодження суми податкового зобов'язання, обов'язку сплачувати суми, визначені у вказаних повідомленнях-рішеннях у ТОВ "Брілюкс" немає.

Отже, немає підстав стверджувати про невиконання податкових зобов'язань ТОВ "Брілюкс" з огляду на відсутність таких зобов'язань на даний час.

Відповідно до п. 56.22. ст. 56 ПК України, "Якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України".

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини підсудного за власною ініціативою та, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою винуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Таким чином, суд прийшов до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_2 виправдувального вироку у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів та відсутністю у його діях складу злочину.

Судові витрати за проведення балістичної експертизи в сумі 309,6 грн. ( т. 2 а. с. 8 ) та за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 206,4 грн. ( т. 2 а. с. 14 ) суд відносить на рахунок держави.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 323, 324, 327 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Виправдати ОСОБА_2 за ст. 212 ч. 3, ст. 366 ч. 2 КК України, у зв'язку з відсутністю у його діях складу злочину.

Обрану відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Судові витрати за проведення балістичної та дактилоскопічної експертиз в сумі 516 грн. віднести на рахунок держави.

Речові докази :

–документи –оглянуті та зберігаються при матеріалах кримінальної справи ( т. 1 а. с. 282 –283, 256 –257, 287 –288, т. 3 а. с. 127 –128 ) –залишити при справі.

–CD-R диски зі звітними документами ТОВ «Брілюкс», ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Укрбудспецпостач-2010»оглянуті та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів СВ ПМ ДПА в Черкаській області ( т. 2 а. с. 26, 73 –74, 157, 198 –199 ) –повернути за належністю;

- первинні фінансово –бухгалтерські документи по взаємовідносинам ТОВ «Брілюкс»з ПП «Мегаторгсервіс», ПП «Торгкомерс-2009», ПП «Укрбудспецпостач-2010», надані в судовому засіданні захисником, які приєднано до матеріалів кримінальної справи –залишити при справі.

Скасувати арешт, накладений на рахунки ТОВ «Брілюкс»в установах банку та особисте майно ОСОБА_2 ( т. 1 а. с. 173 –177, т. 3 а. с. 196 –197 ).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий В.В. Орленко

Часті запитання

Який тип судового документу № 20196046 ?

Документ № 20196046 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 20196046 ?

Дата ухвалення - 21.12.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 20196046 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 20196046 ?

В Соснівський районний суд м. Черкас

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 20196046, Соснівський районний суд м. Черкас

Судове рішення № 20196046, Соснівський районний суд м. Черкас було прийнято 21.12.2011. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 20196046 відноситься до справи № 1-373/11

Це рішення відноситься до справи № 1-373/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 20196044

Наступний документ : 20196048

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Вирок № 20196046, 21.12.2011, Соснівський районний суд м. Черкас