Рішення № 20183389, 21.12.2011, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.12.2011

Справа № 2-4760

2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„21” грудня 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого –судді Кучеренко Н.В.

при секретарі –Левандовської О.М.

за участю представника позивача –ОСОБА_1

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «ТУР АГРО»про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 11 вересня 2009 року, укладений між ним та ПП «ТУР АГРО», а також стягнути з відповідача судові витрати по справі, зазначивши, що 11.09.2009 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди землі площею 4,2999 га., який було укладено, згідно п. 3.1 договору, строком на 10 років. Він зі свого боку виконав всі обов’язки за цим договором та передав відповідачеві земельну ділянку. Однак в порушення п. 4.1 договору відповідач до теперішнього часу не виконує прийнятих на себе зобов’язань та не сплачує орендну плату. Крім того, відповідач не обробляє орендовану у нього земельну ділянку та не веде на ній товарне сільськогосподарське виробництво. На теперішній час відповідач не використовує належну йому земельну ділянку за її призначенням та не сплачує оренду плату, а він не може її вільно використовувати, в зв’язку з існуванням договірних відносин. У відповідності до п. 13.3 договору, договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Позивач в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, пояснив, що з орендною платою у відповідача завжди проблеми, то немає грошей, то продукції, а два останніх роки відповідач зовсім нічого не платить. Він зустрічав директора ПП «ТУР Агро»ОСОБА_4, який пояснив, що земельну ділянку він не обробляє, а обробляє якийсь ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_5 передасть орендну плату ОСОБА_4, тоді він сплатить йому гроші. В цьому році він гроші за землю не отримував. Письмово до ПП «ТУР АГРО»він не звертався, оскільки назва фірми постійно змінювалась, а в теперішній час фірма закрита.

Представник позивача підтримав доводи позовної заяви, наполягає на задоволенні позовних вимог. В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором оренди земельної ділянки від 11.09.2009 року, вказаний договір на підставі п. 13.3, підлягає розірванню за рішенням суду.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у ДП "Центр державного земельного кадастру" лише 10.10.2010 року. Статтею 18 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Таким чином, укладений з позивачем договір набрав чинності лише 10.10.2010 року. Після набрання договором чинності ПП «ТУР АГРО»належним чином виконує прийняті на себе зобов’язання стосовно цільового використання земельної ділянки та сплати орендної плати, яка згідно з договором повинна сплачуватись один раз на рік, не пізніше 01.12.2011 року. 23.11.2011 р. ПП «ТУР АГРО»направило на адресу позивача лист, в якому містилась пропозиція отримати орендну плату. За 2009 та 2010 р.р. позивачу орендна плата не повинна виплачуватись, оскільки договір діє з моменту державної реєстрації, тобто з 10.10.2010 року. За таких обставин відповідач належним чином виконує обов’язки за договором оренди, підстав для його розірвання немає, а тому у позові слід відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для продовження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов’язані з орендною землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

11 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та відповідачем ПП «ТУР АГРО»було укладено договір оренди землі площею 4,2999 га.

За умовами договору оренди від 11.09.2009 року орендар ПП «ТУР АГРО»прийняв від ОСОБА_3 в платне користування належну йому, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 076420 від 12.02.2007 року, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 3.1 вищевказаного договору, договір укладено на 10 років.

У відповідності до п. 4.1 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розрахована на 1 рік за загальну площу земельної ділянки згідно грошової оцінки та становить 3% - 2096,51 грн. від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно, шляхом перерахування коштів через фінансові установи.

Згідно із п. 4.1 орендна плата вноситься до 01 грудня кожного відповідного року.

Оцінюючи доводи позивача, його представника, а також доводи представника позивача щодо сплати орендної плати за користування земельної ділянки, суд виходить з наступного:

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Таким чином, діючим законодавством України встановлено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02.07.2003 № 174, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор) - структурні підрозділи державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Як вбачається з укладеного з позивачем договору, договір оренди від 11.09.2009 року був зареєстрований у ДП "Центр державного земельного кадастру" 10.10.2010 року.

Статтею 18 Закону "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо не сплати йому орендної плати протягом 2009-2010 р.р., оскільки право у позивача на отримання орендної плати виникло лише після державної реєстрації договору оренди, тобто після 10.10.2010 року.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо належного виконання ПП «ТУР АГРО»своїх зобов’язань по сплаті ОСОБА_3 орендної плати за 2011 рік суд вважає, їх неприйнятними.

Так, дійсно згідно із п. 4.1 орендна плата вноситься до 01 грудня кожного відповідного року.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що 23.11.2011 року на адресу позивача було направлено поштове замовне повідомлення про необхідність прийти та отримати по відомості орендну плату, про що надав копію листа /а.с.26/ та копія фіскального чеку /а.с.27/. Копію вказаного листа позивач отримав 26.11.2011 року, про що надав поштове повідомлення.

Однак позивач в судовому засіданні наполягав, що такий лист він не отримував і в поштовому повідомленні мається підпис, який йому не належить.

Крім того, згідно того ж п. 4.1 договору оренди, орендна плата вноситься шляхом перерахування коштів через фінансові установи, а не шляхом видачі грошей по відомості, як вказував представник відповідача.

Також суд відноситься критично до того факту, що лист ПП «ТУР АГРО»на ім’я позивача про можливість отримання орендної плати було направлено лише 23.11.2011 року, оскільки вважає, що направлення такого листа, пов’язано з відкриттям 18.11.2011 року провадження по вказаній цивільній справі, в зв’язку з чим в цей день судом на ім’я відповідача була направлена копія ухвали про відкриття провадження, а також відповідна копія позовної заяви та додані до неї документи.

Тому, отримавши відповідні документи та дізнавшись про наміри позивача в судовому порядку розірвати договір оренди земельної ділянки, відповідач відразу направив ОСОБА_3 листа про можливість отримання орендної плати.

Також, відповідно до п. 1.1 договору, земельна ділянка надається в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оцінюючи доводи представника відповідача про належне використання земельної ділянки, суд вважає їх хибними, оскільки судом встановлено, що особисто відповідач ПП «ТУР АГРО»не обробляє орендовану земельну ділянку та не веде на ній товарне сільськогосподарське виробництво.

З копії листа від 16.03.2010 року, підписаного т.в.о. директора ТОВ «Тур»ОСОБА_6, який мається в матеріалах справи, вбачається, що земельні ділянки, які були здані в оренду восени 2009 року за договорами, укладеними між власниками земельних ділянок та ТОВ «ТУР АГРО», а отже й договір оренди спірної земельної ділянки від 11.09.2009 року, обробляються та засіяються озиминою ТОВ «ТУР», а не ТОВ «ТУР АГРО», що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо обробки орендовану земельну ділянку та ведення на ній товарного сільськогосподарського виробництва.

До акту обстеження земельної ділянки від 28.11.2011 року, який мається в матеріалах справи /а.с.24/ суд відноситься критично, оскільки вказаним актом встановлено лише факт оброблення земельної ділянки та її орання після збору врожаю соняшника, без вказівки на те, ким здійснюються вказані дії.

Доказів на підтвердження факту ведення товарного сільськогосподарського виробництва саме ПП «ТУР АГРО»під час судового розгляду справи представником відповідача надано не було.

Відповідно до п. 10.1 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасного внесення орендної плати, а орендар відповідно до п. 10.4 договору, зобов’язаний використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та своєчасно вносити орендну плату.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов’язань, відповідач особисто не обробляє орендовану земельну ділянку та не веде на ній товарне сільськогосподарське виробництво, а отже не використовує вказану земельну ділянку за призначенням, належним чином не сплачує позивачу належну за договором орендну плату.

У відповідності до п. 13.3 договору, договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, а тому з урахуванням вимог п. 13.3 договору оренди, слід розірвати договір оренди земельної ділянки від 11 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «ТУР АГРО».

З урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Разом з тим, визначаючи розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідача, суд виходить з наступного:

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.11.2011 року, за розгляд заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому згідно ч.1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлюється Законом України «Про державний бюджет»на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2011 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік» розмір мінімальної заробітної плати складає 941 грн.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду 16.11.2011 року за розгляд вказаної категорії справи повинен був сплатити судовий збір в розмірі 94,10 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд вважає необхідним повернути позивачу різницю сплаченої суми судового збору в більшому розмірі в сумі 5 гривень 90 копійок.

Також поверненню підлягає сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 грн., оскільки ЗУ «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року, ст. 81 ЦПК України щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи виключена.

Оскільки з позовними вимогами ОСОБА_3 звернувся 16.11.2011 року, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. він не повинен був сплачувати.

Керуючись ст. 8, 14 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 125, 152 ЗК України, ст. ст. 13, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного підприємства «ТУР АГРО»про розірвання договору оренди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 11 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «ТУР АГРО».

Стягнути з Приватного підприємства «ТУР АГРО»на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в сумі 94 гривні 10 копійок.

Мелітопольському управлінню державного казначейства, яке знаходиться за адресою м. Мелітополь вул. К.Маркса, 5 повернути ОСОБА_3, який мешкає за адресою Запорізька область Мелітопольський район с. Костянтинівка вул. Маяковського 98 різницю сплаченої суми судового збору в більшому розмірі в сумі 5 гривень 90 копійок з розрахункового рахунку № 31412537700013, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код 34676932, за квитанцією № К1/G/12 від 16 листопада 2011 року, згідно якої було сплачено 100 гривень 00 копійок.

Мелітопольському управлінню державного казначейства, яке знаходиться за адресою м. Мелітополь вул. К.Маркса 5 повернути ОСОБА_3, який мешкає за адресою Запорізька область Мелітопольський район с. Костянтинівка вул. Маяковського 98 помилково сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 гривень за квитанцією № К1/G/11 від 16 листопада 2011 року з розрахункового рахунку № 31214259700168, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, код 34676932.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В. Кучеренко