Вирок № 20183018, 28.11.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-120/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2011 року Святошинський районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Почупайло А.В.

при секретарях Доля К.В., Горбана М.В.,

Мазуренко А.В., Листопад Т.О.,

Мікулінської Н.М., Липовенко Т.В.

за участю прокурорів Шаповалова І.В., Сукача О.О.

адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у скоєнні злочинів передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_9 31 травня 2010 року, приблизно в 01.55 годин, знаходячись біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв хуліганство відносно громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яке виразилось в заподіянні останнім тілесних ушкоджень.

Так, ОСОБА_9 31 травня 2010 року, приблизно в 01.55 годин, знаходячись біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, в громадському місці, при значному скупченні людей, підійшов до ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, став виражатися на адресу раніше незнайомих йому ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 брутальною лайкою та образливими словами, чим принизив честь та гідність останніх. З метою уникнення конфлікту з ОСОБА_13, ОСОБА_8 став словесно заспокоювати останнього. Однак ОСОБА_9 на зауваження не відреагував, а навпаки відійшов від ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в сторону та у невстановленому місці, взяв в праву руку невстановлений слідством предмет, схожий на ніж, а в ліву руку - невстановлений слідством предмет, схожий на арматуру, тим самим приготувавшись до скоєння хуліганських дій. Після цього ОСОБА_9 з метою продовження своїх хуліганських дій, знову повернувся до супермаркету «Сільпо», де в цей час знаходилися ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_12. Підійшовши до останніх, ОСОБА_9 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, став висловлюватися на адресу ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 брутальною лайкою та образливими словами, чим принизив честь та гідність останніх. Після чого утримуючи в лівій руці невстановлений слідством предмет, схожий на арматуру, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 умисно наніс ним чотири удари по правій руці та голові ОСОБА_8, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: 2 синців на повіках правого ока, зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині; 3 саден в лівій вилицевій ділянці, по задній поверхні правого ліктьового суглобу, правій поверхні правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 300/і від 12 липня 2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоровя).

Тим часом ОСОБА_7 з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_9, підійшов до останнього, та словесно став його заспокоювати. Однак ОСОБА_9, не реагуючи на загально прийняті норми поведінки та заклики ОСОБА_7, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, став висловлюватися на адресу ОСОБА_7 брутальною лайкою та образливими словами та продовжуючи утримувати в лівій руці невстановлений слідством предмет, схожий на арматуру, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс ним удар по правій руці ОСОБА_7, чим спричинив останньому сильний фізичний біль. Після цього ОСОБА_14, продовжуючи далі свої хуліганські дії, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, утримуючи в правій руці невстановлений слідством гострий предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар в живіт ОСОБА_7, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці з наскрізним пораненням висхідного відділу ободової кишки, гемоперитонеуму, гематоми бокової стінки живота, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1126/Е від 11 вересня 2010 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Хуліганські дії ОСОБА_9, продовжувались на протязі 10 хвилин, після чого останній з місця скоєння злочину втік, однак згодом був затриманий працівниками міліції.

Крім цього, ОСОБА_9 31 травня 2010 року, приблизно в 02.00 годин, знаходячись біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, використовуючи невстановлений слідством предмет схожий на ніж, умисно заподіяв ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Так, ОСОБА_9 31 травня 2010 року, приблизно в 02.00 годин, знаходячись біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, в ході скоєння хуліганських дій, використовуючи невстановлений слідством предмет схожий на ніж, умисно заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці з наскрізним пораненням висхідного відділу ободової кишки, гемоперитонеуму, гематоми бокової стінки живота, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1126/Е від 11 вересня 2010 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_9, свою вину в інкримінованих йому складах злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, та показав, що 30 травня 2010 року він пізно повертався до дому, та його дружина попросила його купити продукти харчування для дітей. Дорогою в магазин «Сільпо»він зустрів свого сусіда ОСОБА_14, який запитав чи можна йому разом з ним пройтись, на що він погодився. Приблизно в 23.20-23.30 годин, коли вони прийшли в магазин, то магазин був закрит, оскільки там відбувався переоблік. Він в кіосках купив дітям два пакета соку, горішки та насіння. Коли він повертався, то побачив ОСОБА_14, який присівши біля кіосків у паркана, курив. Він присів біля нього та пригостив його насінням. Через декілька хвилин він побачив компанію з трьох раніше незнайомих йому чоловіків, які придбавши в кіоску пиво та ще щось, голосно спілкуючись між собою, підійшли до них та сіли на паркані зліва від них. Чоловіки вживали пиво та голосно розмовляли.Через декілька хвилин, раніше йому незнайомий, як пізніше йому стало відомо на прізвище ОСОБА_8 став чіплятися до ОСОБА_14, та у грубій формі попросив в останнього насіння. В результаті чого між ними виникла словесна суперечка, у процесі якої, ОСОБА_8 вскочив та висловлюючись брутальною лайкою швидким кроком став наближатися до ОСОБА_14, який сидів біля паркану. Наблизившись до ОСОБА_14, ОСОБА_8 почав махати на ОСОБА_14 ногою. ОСОБА_14 піднявся та став відбігати від ОСОБА_8, але останній став його переслідувати, намагаючись його наздогнати. Він піднявся та почав робити зауваження в сторону ОСОБА_8, з приводу, навіщо останній ображає дітей. На що ОСОБА_8 зупинився та швидким кроком направивися в його сторону та став погрозливими словами казати, що вдарить його. Наблизившись до нього ОСОБА_8 став махати руками, правою ногою та декілька разів попав йому рукою по обличчю та ногою по нозі. Він став захищатися, просив поговорити, проте ОСОБА_8 його не чув, лівою рукою чіплявся за його одежу, а правою рукою намагався наносити йому удари по обличчю. Після цього він став прибирати його руки та потроху відходити до торгівельних кіосків. Коли він відчув удари по спині, обернувшись він побачив, що друзі ОСОБА_8 наносять йому удари, проте хто саме, він не бачив. ОСОБА_8 наніс йому удар правою рукою в лице, від якого він впав. Після цього він став вириватися та перескочивши паркан та лавочку, утік. Коли він відірвався від чоловіків, які його переслідували, він вирішив повернутися назад, щоб забрати ОСОБА_14, щоб чоловіки не продовжили свої дії. Повернувшись до кіосків, він у темряві намагався побачити ОСОБА_14, при цьому у нього при соби не було ніяких сторонніх предметів. У цей момент він почув зліва крики ОСОБА_8, який кликав його до себе та пропонував порозмовляти один на один. Коли він стояв біля лавочки, до нього підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_15. ОСОБА_8 став кричати до нього, пропонував з'ясувати стосунки, на що він йому чемно став відповідати, навіщо він штовхав дитину ногами. ОСОБА_8 став чіпляти його руками за одяг, йти на нього. Він у свою чергу став прибирати його руки, відштовхуватися від нього. ОСОБА_8 міцно тримав його за футболку та махав правою рукою в напрямку його обличя. Він хотів вирватися, але ОСОБА_7 зліва також тримав його за футболку. У цей момент він побачив, що до них підбіг ОСОБА_12, який намагався усіх зупинити, але ОСОБА_8 не зупинявся, продовжуючи наносити йому удари по обличчю. Від удару він впав, а коли піднявся то ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знову вчіпилися в його одяг, при цьому ОСОБА_12 став відтягувати ОСОБА_8. Було слизько і ОСОБА_8 впав на нього. ОСОБА_12 намагався відтягти від нього ОСОБА_8. Оскільки чоловіки були налаштовані агресивно, він став від них вириватися, а ОСОБА_16 та ОСОБА_8 у цей час падали бо шаталися, були п'яні. В цей час він почув крик ОСОБА_16, який кричав щоб вони утікали, щоб не сталося гірше. ОСОБА_14 стояв приблизно в 7-8 метрах від нього. В цей час він намагався вириватися від ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які продовжували його утримувати. Він вирвався та став тікати разом з ОСОБА_16, а позаду нього впав ОСОБА_7, який послизнувся. Також у їхній бік хтось кинув пляшку, але хто це зробив, він не бачив. Коли вони з ОСОБА_16 бігли, їх намагалися переслідувати два чоловіка. Після цього вони з ОСОБА_16 пішли по домівкам. Від нанесених йому ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ударів, у нього були невеликі ссадна, проте він за медичною домопогою нікуди не звертався.

Наявні у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 тілесні ушкодження може пояснити тим, що коли вони його наздоганяли, вони падали, також він міг спричинити їм тілесні ушкодження, коли захищався. Проникаюче колото-різане поранення ОСОБА_7міг отримати сам, бо вони кидали в його сторону пляшки. На його думку, потерпілі на прохання правоохоронних органів у своїх поясненнях зазначали, що ініціатором конфлікту був він, а також, щоб уникнути відповідальності.

Заявлений КМКЛ № 6 цивільний позов на суму 2463 гривні 90 копійок визнає.

Проти заявленого потерпілим ОСОБА_7 цивільного позову на суму 50000 гривень заперечує.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_9 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, який показав, що 30 травня 2010 року, у вечірній час, він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_12, біля будинку № 23-А по вул. Генерала Наумова в м. Києві, разом з якими вживали пиво. Після цього він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 пішли за місцем його мешкання, де останній налаштував мережу «Інтернет». Приблизно о 01.00 годин, вже 31 травня 2010 року, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12, пішли до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, де придбавши пиво, сіли на паркан розташований біля входу до вищевказаного супермаркету та стали вживати пиво та спілкуватися між собою. Через деякий час поруч з ними на паркан сіли ОСОБА_9 та ще один хлопець, у яких ОСОБА_8 попросив насіння, на що хтось із хлопців щось відповів про фінансову кризу. При цьому ОСОБА_9 намагався спровокувати з ними конфлікт. Однак він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на провокації ОСОБА_9 не реагували, оскільки не хотіли вступати у конфлікт. Потім ОСОБА_8 підвівся з паркану та став навпроти його та ОСОБА_12. В цей час хлопець, який сидів із ОСОБА_9 утік, а ОСОБА_9 продовжив безпідставно висловлюватися на їхню адресу брутальною лайкою. Після цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_9 першим наніс удар кулаком у груди ОСОБА_8. Вони стали штовхати руками один одного по різних частинах тіла, внаслідок чого ОСОБА_9 упав на землю, а коли підвівся то втік в напрямку вул. Булаховського в м. Києві, при цьому останній підняв із землі якийсь предмет, який кинув у бік ОСОБА_8. Під час конфлікту з ОСОБА_9, ОСОБА_8 постійно намагався примиритися та припинити цей конфлікт, проте ОСОБА_9 проти цього заперечував. Він також намагався усно припинити хуліганські дії ОСОБА_9 Після цього він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 приблизно 5-10 хвилин поспілкувалися та вирішили йти по своїх домівках. При цьому він пішов в напрямку вул. ОСОБА_17, а ОСОБА_8 та ОСОБА_12 пішли в напрямку вул. Булаховського в м. Києві. Коли вони відійшли один від одного на відстань приблизно 10-15 метрів, то в цей час він почув, як його покликав ОСОБА_8 Обернувшись, він побачив, що біля ОСОБА_8 та ОСОБА_12 стояло приблизно 8-9 хлопців, серед яких був і ОСОБА_9, який утримував в одній руці металевий предмет схожий на арматуру, а у другій руці утримував предмет, схожий на ніж. ОСОБА_9, підійшов до ОСОБА_8 та ОСОБА_12 та першим почав нападати на ОСОБА_8, висловлюючись при цьому брутальною лайкою. Інші хлопці у цей час стояли осторонь та спостерігали за вказаною подією. Побачивши це, він став словесно заспокоювати ОСОБА_9 та просити, щоб той викинув з рук зазначені предмети. Однак останній на його зауваження ніяк не відреагував, став йти у напрямку ОСОБА_18, розмахуючи арматур ою та ножем, вдаривши останнього арматурою по голові, від чого ОСОБА_8 присів на коліна та обхопив голову руками. Після цього ОСОБА_9, утримуючи в руці предмет, схожий на арматуру, підскочив до нього та намагався вдарити його ним по голові, однак він підставив праву руку, внаслідок чого отримав удар по руці. Потім ОСОБА_9 наніс йому удар предметом схожим на ніж, який він утримував в руці, йому в живіт, спричинивши йому сильний фізичний біль та поранення живота. Від зазначеного удару він зігнувся та став триматися руками за живіт, з якого текла кров. Після цього він почув як з натовпу хтось крикнув: «ОСОБА_9 тікаємо!». Почувши це, ОСОБА_9, який спричинив йому та ОСОБА_8 тілесні ушкодження, побіг разом з іншими хлопцями у невідомому напрямку. Тим часом ОСОБА_8 підійшов до нього та, побачивши у нього поранення живота, викликав працівників міліції та карету швидкої медичної допомоги, лікарями якої його було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні № 6, де він перебував на стаціонарному лікуванні до 15 червня 2010 року. Даним злочином йому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 25000 гривень та моральну шкоду на суму 25000 гривень, яку він просить стягнути з ОСОБА_9 Підтримав свої показання данні ним у ході досудового слідства. Також зазначив що за вказаний період ним було перенесено три операції.

Свої показання потерпілий ОСОБА_7, підтвердив у ході проведення очної ставки між ним та обвинуваченим ОСОБА_9 19 липня 2010 року (т. 1 а.с. 180-188).

показаннями потерпілого ОСОБА_8, даних ним в ході досудового слідства, при допиті його в якості потерпілого, які судом були дослідженні та оголошені в судовому засіданні, враховуючи пояснення потерпілого про те, що після перенесеного ним струсу головного мозку у нього погіршилась пам'ять, у зв'язку із чим він обставин скоєння відносно нього ОСОБА_9 злочину, на час допиту його судом, не памятає. Показання слідчому у ході досудового слідства він давав та їх підтримує. На час допиту його слідчим стан його здоров'я був краще. З листопада 2010 року він не працює за станом зоров'я.

Згідно протоколу допиту в якості потерпілого від 05 червня 2010 року ОСОБА_8 показав, що 30 травня 2010 року, у вечірній час, він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_12 біля будинку № 23-А по вул. Генерала Наумова в м. Києві, разом з якими став вживати спиртні напої. Після цього він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_7 пішли за місцем мешкання останнього, де ОСОБА_12 налаштував мережу «Інтернет». Приблизно о 01.00 годин, 31 травня 2010 року, він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_12, пішли до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, де придбавши пиво, сіли на паркан розташований біля входу до вищевказаного супермаркету та стали спілкуватися між собою. Через деякий час, поруч з ними сіли хлопець та ОСОБА_9. При цьому останній намагався спровокувати з ними конфлікт. Однак він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_12 на провокації ОСОБА_9 не реагували, оскільки не хотіли вступати в конфлікт. Потім він підвівся з паркану та став навпроти ОСОБА_7 та ОСОБА_12. В цей час хлопець, який сидів з ОСОБА_9 встав та відбіг від них, а останній став виражатися на їхню адресу брутальною лексикою та образливими словами. Після цього між ним та ОСОБА_9 виникла словесна сварка, під час якої вони стали штовхати один одного руками, по різних частинах тіла, в наслідок чого ОСОБА_9 впав на асфальтове покриття, а потім втік в напрямку вул. Булаховського в м. Києві. При цьому останній взяв якийсь предмет та кинув його в їх напрямку. Після цього він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_7 вирішили йти по своїм домівках. При цьому ОСОБА_7 пішов в напрямку вул. ОСОБА_17, а він разом з ОСОБА_12 пішли в напрямку вул. Булаховського в м. Києві. Коли вони відійшли на відстань приблизно 10-15 метрів один від одного, то в цей момент до них підїхав автомобіль «ВАЗ 2108»державний номерний знак НОМЕР_1, вишневого кольору. При цьому із зазначеного автомобіля вийшло 3 хлопця, а із-за будинку № 24 по вул. Булаховського в м. Києві, вийшло ще 5 хлопців, серед яких був ОСОБА_9, який в лівій руці утримував металевий предмет схожий на арматуру, а в правій руці утримував предмет схожий на ніж. При цьому ОСОБА_9 підійшов до нього та ОСОБА_12, а інші хлопці стали осторонь та спостерігали за ними. Він став словесно заспокоювати ОСОБА_9 та говорити, щоб той викинув з рук вказані предмети, однак останній на його зауваження ніяк не відреагував, а продовжуючи висловлюватися на їхню адресу брутальною лексикою та образливими словами став йти в його напрямку, розмахуючи арматурною та ножем. В цей час він покликав ОСОБА_7, щоб той викликав працівників міліції. Після цього ОСОБА_9, утримуючи в лівій руці предмет схожий на арматуру, вдарив його ним по правій руці, спричинивши йому сильний фізичний біль, а потім намагався вдарити його правою рукою, в якій утримував ніж, однак він відскочив назад і ОСОБА_9промахнувся. Тоді ОСОБА_9 знову вдарив його лівою рукою, в якій утримував арматуру по обличчю, спричинивши йому сильний фізичний біль. Від вказаного удару він пригнувся та став триматися руками за обличчя. В цей час до них підійшов ОСОБА_7 ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_7 та став наносити йому удари по різним частинам тіла, однак як саме останній наносив удари ОСОБА_7 він не бачив. Після цього він почув як з натовпу хтось крикнув: «ОСОБА_9 тікаємо!». Почувши це, ОСОБА_9 побіг разом з іншими хлопцями у невідомому напрямку. Після цього він підійшов до ОСОБА_7 та побачив, що в нього поранено живіт. Тоді він викликав працівників міліції та карету швидкої медичної допомоги, лікарями якої ОСОБА_7 було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні № 6 ( т. 1 а.с. 79-82; 86-87);

Свої показання потерпілий ОСОБА_8, підтвердив у ході проведення очної ставки між ним та обвинуваченим ОСОБА_9 19 липня 2010 року (т. 1 а.с. 189-190);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, який показав, що 30 травня 2010 року, у вечірній час, він зі своїми знайомими ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходилися за місцем мешкання ОСОБА_7, де він налаштував мережу «Інтернет». Приблизно о 01.00 годин, 31 травня 2010 року, він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, де придбавши пиво, сіли на паркан розташований біля входу до супермаркету та стали спілкуватись між собою. Через деякий час поряд з ними сіли, двоє раніше незнайомих йому хлопця, одним з яких був ОСОБА_9, при цьому останній намагався спровокувати з ними конфлікт. Однак вони на провокації ОСОБА_9 не реагували, оскільки не хотіли вступати в конфлікт. ОСОБА_8 підвівся з паркану та став навпроти нього та ОСОБА_7. В цей час хлопець, який сидів разом із ОСОБА_9 встав та кудись побіг. ОСОБА_9 висловлювався на їхню адресу брутальною лайкою та між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виникла спочатку словесна сварка, під час якої, вони стали штовхати руками один одного по різним частинам тіла, внаслідок чого ОСОБА_9 впав на асфальтове покриття, а потім втік в напрямку вул. Булаховського в м. Києві. При цьому він намагався їх розборонити, а ОСОБА_8 також пропонував ОСОБА_9 «мирову». Коли ОСОБА_9 тікав, він підняв якийсь предмет та кинув його в їхній бік. Після цього, приблизно через 10-15 хвилин він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вирішили йти по домівках. При цьому ОСОБА_7 пішов в напрямку вул. ОСОБА_17, а він разом із ОСОБА_8 пішов в напрямку вул. Булаховського в м. Києві. Коли вони відійшли на відстань приблизно 10-15 метрів один від одного до них з ОСОБА_8 підїхав автомобіль «ВАЗ 2108»д.н. НОМЕР_1, вишневого кольору, з якого вийшло три хлопця, а із-за будинку № 24 по вул. Булаховського в м. Києві, вийшло ще приблизно 5 хлопців, серед яких був і ОСОБА_9, який в одній руці утримував металевий предмет, схожий на арматуру, а в другій руці утримував предмет, схожий на ніж. При цьому ОСОБА_9, кричав, що якщо він в нас ножем не попаде то залізякою точно попаде, та утримуючи в руках зазначені предмети підійшов до них. Інші хлопці стали осторонь та спостерігали за ними. Він разом з ОСОБА_8 стали словесно заспокоювати ОСОБА_9 та говорити, щоб той викинув з рук зазначені предмети. Однак останній на їх зауваження ніяк не відреагував, а продовжуючи висловлюватися на їхню адресу брутальною лайкою, став йти в напрямку ОСОБА_8, розмахуючи арматурою та ножем. В цей час ОСОБА_8 окликнув ОСОБА_7. Після цього ОСОБА_9, вдарив предметом схожим на арматуру ОСОБА_8 по правій руці, а потім по голові. Від зазанчених ударів ОСОБА_8 зігнувся та став триматися руками за голову. В цей час до них підійшов ОСОБА_7 і тоді ОСОБА_9 підійшов до нього та став наносити йому удари, однак як саме останній наносив удари ОСОБА_7 він не бачив, оскільки в цей час надавав допомогу ОСОБА_8 Після цього він почув як з натовпу хтось крикнув: «ОСОБА_9 тікаємо!». Почувши це, ОСОБА_9 разом з іншими хлопцями побіг у невідомому напрямку. Після цього він підійшов до ОСОБА_7 та побачив, що в нього поранено живіт. Вони викликали працівників міліції та карету швидкої медичної допомоги, лікарями якої ОСОБА_7 було госпіталізовано до лікарні. Він добре запамятав риси обличчя ОСОБА_9, які повідомив працівникам міліції. У ході слідства він за фотокарткою впізнав ОСОБА_9,, як особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Свої показання данні в ході досудового слідства повністю підтримав;

- показаннями свідка ОСОБА_19 даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, які були досліджені судом та оголошені в судовому засіданні про те, що він має автомобіль «ВАЗ 2108»д.н. НОМЕР_1. При цьому 31 травня 2010 року, приблизно в 02.00 годин, він керуючи зазначеним автомобілем, разом із ОСОБА_20 приїхали до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві. Вийшовши із салону автомобіля, вони побачили неподалік супермаркету скупчення людей, чули брутальну лайку, між деякими особами відбувалася бійка, в якій приймав участь його наочно знайомий ОСОБА_9, однак що саме робив останній він не бачив. Побачивши це та почувши, що розбилася пляшка, він, керуючи вищевказаним автомобілем, разом із ОСОБА_20 поїхали по домівках та в дану бійку не втручалися ( т. 1 а.с. 106-109);

- показаннями свідка ОСОБА_20 даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, які були досліджені судом та оголошені в судовому засіданні про те, що 31 травня 2010 року, приблизно в 02.00 годин, він разом зі своїм товаришем ОСОБА_19 на автомобілі «ВАЗ 2108»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням останнього, приїхали до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві. Вийшовши із салону автомобіля, він побачив велике скупчення людей, серед яких був наочно йому знайомий хлопець на імя ОСОБА_9, який проживє в будинку АДРЕСА_3, який руками наносив удари двом чоловікам. Після цього хтось із натовпу крикнув «ОСОБА_9 тікаємо», тоді весь натовп, який стояв біля місця бійки розбігся в сторони. Вони з ОСОБА_19 також поїхали по домівках та в дану бійку не втручалися (т. 1 а.с. 110-113);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21, який показав, що приблизно в травні 2010 року близько 24.00 годин знаходячись разом із ОСОБА_22 на дитячому майданчику біля будинку 28 по вул. Булаховського в м. Києві, він почув на площадці біля кіосків, що розташовані біля супермаркету «Сільпо»якийсь галас. Обернувшись, на відстані приблизно 50 метрів вони побачили багато людей серед яких був його знайомий ОСОБА_9 та троє незнайомих йому молодиків, між якими відбувалася бійка, при цьому усі штовхалися та падали на землю, чутна була брутальна лайка, дзвін скла. Освітлення було достатньо, що він міг впізнати ОСОБА_9 До місця бійки він не підходив. Зазначений конфлікт він бачив не спочатку, та спостерігав за ним приблизно хвилин 10, дію кожної з осіб, хто приймала участь у бійці він описати не може. Після чого вони пішли до дому та що відбувалося далі, йому невідомо.

У місці де відбувалася бійка завжди збираєтсья багато людей.

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22, показання якого, аналогічні показанням допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21. Також свідок ОСОБА_22 зазначив, що причина сутички йому невідома, за сутичкою він спостерігав приблизно 5 хвилин на відстанні приблизно 40 метрів. ОСОБА_9М, він впізнав за голосом, оскільки світло яке було на місці сутички не дало йому можливості ідентифікувати осіб, що приймали участь в сутичці;

- показаннями свідка ОСОБА_23 даних ним в ході досудового слідства при допиті його в якості свідка, які були досліджені судом та оголошені в судовому засіданні про те, що він в травні 2010 року, точної дати не памятає, в нічний час разом з ОСОБА_9 пішли до супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві, з метою придбати продукти харчування.

Придбавши сік та насіння вони сіли на паркан, що розташований біля входу в супермаркет та стали спілкуватися. Поряд з ними сиділо три хлопця, які вживали пиво. Згодом між одним із хлопців та ОСОБА_9 виникла словесна сварка, у ході якої вони почали висловлюватися на адресу один одного брутальною лайкою. На його думку ініціатором сварки були зазначені хлопці. Після цього сварка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_9 наносив зазначеним хлопцям удари руками по різним частинам тіла, при цьому в лівій руці ОСОБА_9 він бачив металеву арматуру довжиною приблизно 20-30 см, яку він використовував під час бійки. Ножа у ОСОБА_9 він не бачив, однак не виключає, що він міг використовувати ніж. В руках у хлопців він ніяких предметів не бачив і взагалі вони не встигли нанести ОСОБА_9 жодного удару. Він також не бачив, щоб хлопці у напрямку ОСОБА_9 кидали будь-які предмети. Після бійки усі розбіглися в різні сторони, а він із ОСОБА_9 пішли по домівках. Після цієї події він неодноразово спілкувався з ОСОБА_9, він йому телефонував зі слідчого ізолятора та просив, щоб він дав показання, які виправдовують його в даній події. Також йому неодноразово телефонував чоловік, який представився адвокатом ОСОБА_9, який призначив йому зустріч, на якій той записав якісь пояснення, які він не читаючи, підписав, при цьому адвокат сказав, що так буде краще для ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 36-45);

- протоколом допиту ОСОБА_9 в якості обвинуваченого від 19 липня 2010 року, згідно якого він свою вину в інкримінованих йому злочинах передбачених ст. ст. 296 ч. 4, 121 ч. 1 КК України визнав повністю та показав, 30 травня 2010 року у вечірній час, він разом зі своїм знайомим на імя ОСОБА_23, знаходилися біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в місті Києві та спілкувались між собою. Приблизно в 01.30 годин, 31 травня 2010 року неподалік від них на паркан сіли раніше незнайомі йому громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, які вживали спиртні напої та спілкувалися між собою. Через деякий час ОСОБА_8 став словесно чіплятися до нього та хлопця на імя ОСОБА_23, внаслідок чого між ним та ОСОБА_8 виникла словесна сварка, в ході якої вони стали штовхати один одного, внаслідок чого він впав на асфальтове покриття. В цей час він побачив, що в його напрямку йшли громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_12 і тоді він відбіг від останніх. Після цього він витяг з паркану металеву арматуру, яку став утримувати в лівій руці та пішов у напрямку громадян ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_12. В цей момент, люди які знаходились біля супермаркету стали спостерігати за даною подією. Він декілька разів вдарив арматурною по голо ві ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Разом з тим, він постійно носив при собі розкладний ніж, однак чи використовував він даний ніж під час вищевказаного конфлікту з громадянами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він не памятає ( т. 1 а.с. 162-171);

- протоколом огляду місця події від 07 червня 2010 року, згідно якого було оглянуто місцевість біля супермаркету «Сільпо», розташованого по вул. Підлісній, 1 в м. Києві (т. 1 а.с. 22-28);

- протоколом огляду та вилучення від 03 червня 2010 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_24 було вилучено футболку, яка належить потерпілому ОСОБА_7, при огляді якої виявлені пошкодження та сліди крові (т. 1 а.с. 33);

- протоколом предявлення для впізнання по фотографіям від 04 червня 2010 року, згідно якого серед представлених фото осіб потерпілий ОСОБА_7 вказав на фото ОСОБА_9 як на особу, яка скоїла відносно нього хуліганство та заподіяла йому тілесні ушкодження ( т. 1 а.с. 61-62);

- протоколом предявлення для впізнання по фотографіям від 05 червня 2010 року, згідно якого серед представлених фото осіб, потерпілий ОСОБА_8 вказав на фото ОСОБА_9, як на особу, яка скоїла відносно нього хуліганство та заподіяла йому тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 83-84);

- протоколом предявлення для впізнання по фотографіям від 05 червня 2010 року, згідно якого серед представлених фото осіб свідок ОСОБА_12 вказав на фото ОСОБА_9 як на особу, яка скоїла хуліганство відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7, та заподіяла останньому тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 99-100);

- висновком судово-медичної експертизи № 300/І від 12 липня 2010 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 2 синців на повіках правого ока, зовнішній поверхні правого плеча в нижній третині; 2 саден на лівій вилицевій ділянці, по задній поверхні правого ліктьового суглобу, передній поверхні правого колінного суглобу, які утворились від чотирьохкратної дії тупого предмета та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоровя) (т. 1 а.с. 207-209);

- висновком судово-медичної експертизи № 1126/Е від 11 веерсня 2010 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці з наскрізним пораненням висхідного відділу ободової кишки, гемоперитонеум, гематома бокової стінки живота, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя) (т. 1 а.с. 220-226);

- висновком судово-медичної експертизи № 161-МК від 07 липня 2010 року, згідно якого на фуфайці ОСОБА_7 виявлено одне наскрізне пошкодження, яке розташоване на передній поверхні і є колото-різаним та утвореним від дії плаского односторонньо-гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, що має обушок П-подібного перетину та лезо. Параметри знаряддя, яким спричинені пошкодження, у властивостях самих пошкоджень не відобразились завдяки еластичним якостям трикотажу. Пошкодження на одязі ОСОБА_7 співпадає з локалізацією тілесних ушкоджень на його тілі (т. 1 а.с. 232-235);

- протоколом огляду предметів від 04 червня 2010 року, згідно якого було оглянуто футболку ОСОБА_7, при огляді якої виявлено сліди крові та пошкодження ( т. 1 а.с. 199);

Згідно висновку комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної та наркологічної експертизи № 795 від 29 липня 2010 року ОСОБА_9 у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, і по своєму психічному стану міг усвідомлювати свої дії такерувати ними.

На теперішній час ОСОБА_9. не виявляє ознак будь-якого психічного розладу, по своєму психічному стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, може приймати участь в слідчих діях та судових засіданнях.

По своєму психічному стану ОСОБА_9 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

ОСОБА_9 в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння не знаходився в стані фізіологічного афекту, а також в іншому вираженому ефектному стані.

ОСОБА_9 не виявляє ознак наркоманії та хронічного алкоголізму, та лікування з даного приводу не потребує (т. 1 а.с. 251-254);

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 17 липня 2010 року ( т. 1 а.с. 200).

Суд приймає до уваги та визнає достовірними показання підсудного ОСОБА_9 дані ним у ході досудового слідства при допиті його в якості обвинуваченого 19 липня 2010 року ( т.1 а.с. 162-171), в яких він зазначив обставини скоєння ним 31 травня 2010 року злочину відносно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20, даних ними у ході судового слідства в частині, що вони не бачили щоб у бійці приймав участь ОСОБА_9, що слідчий сам зазначені дані записав до протоколів їхнього допиту, а також показання свідка ОСОБА_23, даних ним в ході судового слідства в частині, що ОСОБА_8 першим наніс удари ОСОБА_9 руками в обличчя, що ніяких предметів в руках у ОСОБА_9 він не бачив; що ОСОБА_9 не просив його, щоб він дав показання, які виправдовують його в даній події, що слідчий сам у протокол його допиту записав дані що містяться в протоколі, про які він йому не казав, та вважає їх неправдивими, оскільки вони не є послідовними, суперечать встановленим судом обставинам справи, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_23 даних ними в ході досудового слідства при допиті їх в якості свідків, показаннями підсудного ОСОБА_9, при допиті його в якості обвинуваченого 19 липня 2010 року.

Показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_23 щодо підписання ними в ході досудового слідства протоколів їх допиту в якості свідків не читаючи, суд оцінює критично та не приймає їх до уваги, оскільки вони спростовуються: показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 який показав, що працює на посаді слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві. У зв'язку з розслідуванням даної кримінальної справи ним, у якості свідків, допитувалися ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_23, які попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України та давали показання добровільно, протоколи їх допиту ним записувалися з їхніх слів, по закінченні слідчих дій усі особи були ознайомлені зі змістом протоколів, про що робили відповідні записи в протоколах, підписували їх. Стан в якому знаходилися при допиті потерпілі, дозволяв їм давати показання. Також ним допитувався ОСОБА_9 який добровільно давав показання. При допиті його в якості обвинуваченого, при предявленні йому обвинувачення у першій редакції, ОСОБА_9 свою вину визнавав. З протоколом його допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_9 знайомився, підписував його та робив відповідні записи. В подальшому, вину не визнав.

Суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_23., данні ними в ході досудового слідства при допиті їх в якості свідків, які були досліджені судом, та які є послідовними, логічними, підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав ( т.1 а.с. 106-109, 110-113, т. 2 а.с. 36-45).

Показання підсудного ОСОБА_9 про те, що хуліганські дії відносно потерпілих він не вчиняв, тілесні ушкодження, він потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 умисно не заподіював, також він умисно не заподіював тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_26, будь-яких предметів для нанесення потерпілим тілесних ушкоджень він не застосовував, наявні у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 тілесні ушкодження останні отримали коли його наздоганяли та падали, та що він міг спричинити їм тілесні ушкодження, захищаючись; що проникаюче колото-різане поранення ОСОБА_7 міг отримати сам, бо вони кидали в його сторону пляшками, суд оцінює критично, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Показання підсудного в цій частині спростовуються показаннями самого підсудного ОСОБА_9 даних ним при допиті його 19 липня 2010 року в якості обвинуваченого; висновками судово-медичних експертиз; показаннями потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, протоколами очних ставок між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_7; показаннями свідків ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_23, даних ними в ході досудового слідства, показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_28 та ОСОБА_22; показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 - слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який показав суду, що він проводив досудове слідство по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_9 При допиті в якості обвинуваченого, при предявленні обвинувачення 19 липня 2010 року ОСОБА_9 визнавав свою вину у предявленому йому обвинуваченні повністю, добровільно давав показання. Протоколи усіх слідчих дій ОСОБА_9 читав та підписував. Показання даних свідків є послідовними, логічними та підтверджуються зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав.

Зазначені показання підсудного ОСОБА_9, суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_9 в скоєнні інкримінованих йому складів злочинів повністю доведена й кваліфікація його дій, за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України є правильною, оскільки він грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, скоїв хуліганство відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яке супроводжувалось особливою зухвалістю яка виразилась в тривалому порушенні громадського порядку та заподіянні потерпілим тілесних ушкоджень; умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, що є тяжкими злочинами, особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на час скоєння злочину суспільно корисною працею зайнятий не був, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, враховуючи його відношення до скоєного, що завдана злочином шкода потерпілому ОСОБА_7 та КМКЛ № 6 не відшкодована, обставин, що обтяжують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено, обставин що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ст. 66 КК України судом не встановлено та вважає за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у вигляді позбавлення волі, так як приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без ізоляції від суспільства.

Заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 6 цивільний позов на суму 2463 гривні 90 копійок, суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Заявлений потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, в частині відшкодування моральної шкоди на суму 25000 гривень, так як судом достовірно встановлено, що своїми діями підсудний завдав потерпілому моральні страждання, моральну шкоду. При цьому суд враховує характер та тривалість страждань, тяжкість завданих травм, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках. Заявлені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки потерпілим не надано суду доказів у підтвердження понесених ним витрат.

Речові докази по справі: футболку, що належить потерпілому ОСОБА_7 та зберігається в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, суд вважає за необхідне знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_9, визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_9 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з 19 липня 2010 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО (№13) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 (м. Київ-03680, пр. Комарова, 3, поточний рахунок 35415001001353 у ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 25680355) - 2463 гривні 90 копійок, ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди - 25000 гривень.

В задоволенні іншої частини заявленого потерпілим ОСОБА_7 цивільного позову відмовити.

Речові докази по справі: футболку, що належить потерпілому ОСОБА_7 та зберігається в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту вручення копії вироку засудженому, а рештою учасників процесу у той же строк із моменту його проголошення.

Суддя: