Рішення № 20180853, 14.12.2011, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 2-1971-11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року                                                                       м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С.М.,

при секретарі: Бахтіяровій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у порядку п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Донецькобленерго»звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 2688,76 гривен на користь ПАТ «Донецькобленерго»Донецькі Західні електричні мережі, стягнути суму 3 % річних від простроченої суми заборгованості за спожиту електроенергію розмірі 135 гривен 69 копійок, суму збитків від інфляції в розмірі 258.12 гривен та судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним. 22 березня 2010 року ПАТ «Донецькобленерго»звернулось до Мар»їнського районного суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми збитків у розмірі 2688 гривен 76 копійок. 23 березня 2011 року по справі 2-с-26-11була винесена ухвала про скасування судового наказу про стягнення суми боргу за спожиту, але не враховану приладом електричну енергію з ОСОБА_1 ОСОБА_1, що мешкає за адресою: вулиця Гагаріна, 43 с. Карлівка, є споживачем електричної енергії (особовий рахунок № 430505019). Боржником неодноразово здійснювались перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію (згідно особового рахунку), таким чином між енергопостачальником та споживачем є зобов’язання. 18 лютого 2010 року при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року, ПКЕЕН), за місцем проживання боржника було виявлено порушення ним ст. ст. 26,27 Закону України «Про електроенергетику»та п.п. 42,48 ПКЕЕН, що виразилося у самовільне підключення. На підставі п. 53 ПКЕЕ виявлене порушення було зафіксовано в Акті про порушення ПКЕНН № 105676 від 18 лютого 2010 року.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання з’явився, заявлені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає справу розглянути заочно.

          Суд, дослідивши матеріали справи, належно з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Донецькобленерго»підлягають частковому задоволенню.

Донецькі Західні електричні мережі є структурним підрозділом ПАТ «Донецькобленерго»згідно Положення. На підприємство покладені завдання здійснювати постачання електроенергії населенню та контролювати оплату за її використанням. Боржник зобов’язаний здійснювати плату за споживчу електричну енергію, а Донецькі Західні мережі- безперебійно її відпускати. Відповідно до Методики визначення обсяну та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 562 від 04 травня 2006 року з наступними змінами та доповненнями, на підставі зазначеного акту про порушення ПКЕЕН споживачу (боржнику по справі) було визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 2688,76 гривен. Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснювався за тарифами, встановленими Постановами НКРЕ України для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення боржником ПКЕЕН та в порядку, передбаченому Методикою.

Відповідно до п.3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року № 562 розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: 1) за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; 2) за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; 3) за кількістю днів; 4) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-4,6 (якщо самовільне підключення було здійснення таким чином, що представники енергопостачання могли виявити його при проведенні контрольного огляду засобу обліку) пункту 3.1 Методики, - з дня останнього контрольного огляду засобу обліку до дня усунення порушення. Якщо споживач з метою зменшення показів засобів обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки огляд з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більш ніж за три роки. Згідно вказаного вище акту № 105676 від 18 лютого 2010 року у будинку ОСОБА_1, що належить йому на праві власності, самовільне підключення до електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії.

          Оскільки відповідач будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, достовірно знав про суть позовних вимог позивача, то суд вважає, що акт ніким не спростований, а тому суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок без облікового споживання електроенергії у розмірі 2688 гривен 76 копійок.

          Що стосується стягнення 3 річних від простроченої суми у розмірі 44,21 гривен, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ПАТ «Донецькобленерго»в цій частині, оскільки правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 не передбачений даний вид стягнення.

          Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як визначено частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні справи та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановленими актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановленими актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

          Суд вважає, що між сторонами відсутні будь-які цивільно-правові відносини з приводу виконання грошового зобов’язання, оскільки у даному випадку йдеться про стягнення вартості не облікованої електроенергії –збитків, завданих внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, про що зазначено в п. 53 Правил. Правовідносини між сторонами у справі врегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, які передбачають певні підстави та види відповідальності споживачів за порушення законодавства про електроенергетику. В розумінні ч. 5 ст.11 ЦК України, стягнення з ОСОБА_3 суми не облікованої електроенергії не є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків та застосування положень ч.2 ст. 65 ЦК України.

          Що стосується питання стягнення з ОСОБА_3 судових витрат, суд вирішив наступне: оскільки позивачем не надано доказів сплати судових витрат (не додані квитанції), суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь державим судовий збір у розмірі 188 гривен 20 копійок.

          Згідно зі ст. 5, 16, 23, 526, 527 ЦК України, п. 42 «Правил користування електричною енергією для населення», гл. 2.1 Правил обладнання електроустановок керуючись ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у порядку п.3 ч.1 ст. 96 ЦПК України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 2688,76 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривен 68 копійок на користь ПАТ «Донецькобленерго»Донецькі Західні електричні мережі на р\р № 260353061293 у ОПЕРО Філіал – «Донецьке обласне управління ВАТ Держзбербанк України», МФО 335106, ОКПО 00131179.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) гривен 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

          Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

                                                                                                              14.12.2011