Рішення № 20162610, 02.12.2011, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 2-456/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне рішення )

02 грудня 2011 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої –судді Адаменко І.М.,

при секретарі –Остапчук О.С.,

з участю представника позивача –ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області позовну заяву ОСОБА_2 до Бобринецької районної державної адміністрації, Бобринківської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, третя особа – відділ Держкомзему в Бобринецькому районі –про визнання права власності на фермерське господарство, визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування після смерті чоловіка права власності на фермерське господарство та право постійного користування земельною ділянкою.

          Позов обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом після померлого 27.10.2010 року чоловіка ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить фермерське господарство «Абдулазізов Аділшах Гасан огли»та право на постійне користування землею, площею 29,2 га., яка розташована на території Бобринківської сільської ради та належала спадкодавцю на праві постійного користування згідно Державного акту від 1993 року. Позивач фактично прийняла спадщину та має намір продовжити діяльність фермерського господарства та користування землею, але через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не може оформити спадщину, оскільки не визначений статутний капітал фермерського господарства, тому просить в судовому порядку визнати за нею право власності на фермерське господарство та право постійного користування земельною ділянкою.

          В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені в позові.

          Представники відповідачів в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому зі згоди представника позивача та у відповідності до ст.224 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

          Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи із наступного.

          В судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_3 у 1993 році виконавчим комітетом Бобринківської сільської ради народних депутатів Бобринецького району Кіровоградської області надано в постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 29,2 га., яка розташована на території Бобринківської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право користування землею серії БО №052181.

          Зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №086578 вбачається, що фермерське господарство «Абдулазізов Аділшах Гасан огли», ід.код 06687890, зареєстровано 17.04.1993 року та включено до Єдиного Державного Реєстру за № 14221200000000027.

          27.10.2010 року ОСОБА_3 помер, що підтверджено копією свідоцтва про смерть, виданого 10.11.2010 року ( а.с 5).

Позивач у справі доводилася дружиною померлого та є його спадкоємцем першої черги за законом, яка прийняла спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою 14.02.2011р., що підтверджується листом №863320/01-16 від 30.11.2011р. та інформаційною довідкою державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори ( а.с99-100). Але           04.05.2011 року державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське фермерське господарство «Абдулазізов Аділшах Гасан огли», оскільки при перевірці складу спадкового майна з’ясовано, що статутний капітал у селянському фермерському господарстві не визначений, земельна ділянка, площею 29,2 га., з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, належить засновнику на праві постійного користування.

          Статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

          До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках наданих їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону.

Відповідно до статуту селянського (фермерського) господарства «Абдулазізов Аділшах Гасан огли», зареєстрованого Бобринецькою районною державною адміністрацією, ОСОБА_3 є засновником та головою селянського (фермерського) господарства «Абдулазізов Аділшах Гасан огли», діяльність господарства припиняється, якщо не залишається жодного члена господарства, спадкоємця, а також при припиненні права користування земельною ділянкою, визнання господарства банкрутом або за рішенням членів господарства про припинення його діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство»успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Діяльність фермерського господарства не припинена, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач продовжує фермерську діяльність, прийняла спадщину, відтак є підстави визнання за нею права власності на селянське фермерське господарство в порядку спадкування.

          Спадкодавець ОСОБА_3 набув права постійного користування земельною ділянкою для селянського (фермерського) господарства відповідно до діючого на час прийняття рішення (1993 рік) законодавства, а саме ст. 51 Земельного Кодексу України ( ред.1990р.).

          За нормами діючого на даний час Земельного кодексу України (ст.92) право постійного користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку набувають : а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Таким чином, на даний час фізичні особи не мають право набувати права постійного користування землями, що перебувають у державній чи комунальній власності.

          Проте, ні за Земельним кодексом України, діючим на час правомірного набуття права користування, ні нормами діючого законодавства ( ст.140-149 Земельного кодексу України, ст.. 412 ЦК України) смерть особи –користувача земельної ділянки не є підставою припинення її права користування земельною ділянкою.

          За таких обставин, зважаючи, що право користування земельною ділянкою підтверджене Державним актом на право постійного користування ( відповідно до ч.3 ст. 126 Земельного кодексу України) та з урахуванням положень норм діючого законодавства про спадкування, за яким до складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, спірна земельна ділянка являється матеріальною основою фермерського господарства, оскільки земельна ділянка надана ОСОБА_3 саме для ведення фермерського господарства, яка успадковане позивачкою, тому до неї як до спадкоємця першої черги за законом, відповідно до ст. 1216 ЦК України, перейшло таке ж право користування земельною ділянкою, яка входить до складу спадщини.          

          Прогалина у законодавстві щодо неврегульованості питання спадкування права постійного користування земельною ділянкою осіб, які правомірно набули такого права на підставі діючого на час набуття законодавства, не може бути перешкодою до захисту права спадкоємців таких осіб та їх права успадковувати всі належні і не припинені права спадкодавця.

          Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його невизнання, порушення чи оспорювання.

          Пунктом 1 ч. 2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Керуючись ст.15,16,412,1216,1218 ЦК України, ст.. 125,126 Земельного кодексу України, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», в редакції від 20.12.1991 року, Законом України «Про фермерське господарство»в редакції від 19.06.2003 року, ст. 10,60,213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

          Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті 27.10.2010 року чоловіка ОСОБА_3 право власності на селянське фермерське господарство «Абдулазізов Аділшах Гасан огли», ід.код 06687890, що знаходиться в с. Бобринка, Бобринецького району Кіровоградської області.

          Визнати за ОСОБА_3 Сарфіназ Меджлуш в порядку спадкування після смерті 27.10.2010 року чоловіка ОСОБА_3 право на постійне користування земельною ділянкою, площею 29,2 га., яка розташована на території Бобринківської сільської ради, та належала ОСОБА_3 на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування землею від 1993 року серії БО №052181.

          Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районим судом Кіровоградської області за заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

           Суддя                                                                                І.М. Адаменко