Постанова № 2016163, 12.08.2008, Харківський окружний адміністративний суд

                                               № 2а-3060/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

   12 серпня 2008 року                                                                                    м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді – Перцової Т.С.

при секретарі – Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача – Смирнова І.Ю. (дов. від 11.03.2008 р., № 102), Сагана В.М. (дов. від 17.07.2008 р., № 353);

відповідача – Головко А.І. (дов. від 10.01.2008 року № 48/10-026)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області від 26.06.07р. №0000112300/0, №0000122300/0, від 06.09.2007 року №0000112300/1, №0000122300/1, від 30.11.07р. №0000112300/2, №0000122300/2, від 18.02.08р. №0000112300/3, №0000122300/3, №0000052300/0, №0000062300/0, згідно яких визначено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 36946,20 грн., від 26.06.2007 року № 0000132300/0, від 06.09.2007 року № 0000132300/1, від 30.11.2007 року № 0000132300/2, від 18.02.2008 року № 0000132300/3, згідно яких нарахований штраф у сумі 760926,00 грн. за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без погодження з органом ДПС, а також визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області від 26.06.07р. №0000102300/0, від 06.09.07р. №0000102300/1, від 30.11.07р. №0000102300/2, від 18.02.08р. №0000102300/3, згідно яких визначено податкове зобов’язання з у розмірі 19025,00 грн., в частині донарахування ПДВ з операції купівлі-продажу автомобіля у розмірі 9713,75 грн. (6475,83 грн. основного платежу та 3273,92 грн. штрафної (фінансової) санкції).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування заявлених уточнених позовних вимог представник позивача посилається на ст.ст.210, 638 ЦК України, ст.18 Закону України „Про оренду землі”, ст.3 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”, ст.ст.7, 8 Закону України „Про податок на додану вартість”, пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”,  ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо права податкового органу на податкову заставу та Рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року №2-рп/2005. Вказує, що посадовими особами відповідача була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2005 року по 31.03.2007 року, про що було складений акт від 15.06.2007 року № 599/23/30772496. За висновками акту, з якими не погоджується позивач, Красноградською МДПІ Харківської області встановлено порушення позивачем ст. 3 та ст. 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, 4.2 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та відповідно винесені податкові повідомлення-рішення. Так, податковими повідомленнями-рішеннями, за №0000112300/0 від 26.06.07р. та прийнятими в порядку адміністративного оскарження рішеннями №0000112300/1 від 06.09.07р. та №0000112300/2 від 30.11.07р., позивачу визначено суму податкового зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку (надалі – ФСП) у розмірі 31621,59 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 26.06.07р. №0000122300/0 та прийнятими в порядку адміністративного оскарження рішеннями №0000122300/1 від 06.09.07р. та від 30.11.07р. №0000122300/2 позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ФСП у розмірі 340,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000102300/0 від 26.06.07р. та прийнятими в порядку адміністративного оскарження рішеннями №0000102300/1 від 06.09.07р. та №0000102300/2 від 30.11.07р. позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість (надалі – ПДВ) у розмірі 19025,00 грн..

Податковим повідомленням-рішенням №0000132300/0 від 26.06.07р. та прийнятими в порядку адміністративного оскарження рішеннями від 06.09.07р. №0000132300/1 та від 30.11.07р. №0000132300/2, позивачу нарахований штраф за відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, без погодження з органом ДПС в сумі 760926,00 грн.

Також, представник позивача звертає увагу суду на те, що ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” отримані 21 лютого 2008 року податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ від 18.02.2008 року №0000112300/3, №0000122300/3, №0000132300/3, №0000102300/3, № 0000052300/0 та № 0000062300/0 прийняті в порядку адміністративного оскарження за рішенням ДПА України від 25.01.08р. №586/6/25-0215. Як зазначає представник позивача, вищевказані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не враховані вимоги ст. 18 Закону України „Про оренду землі” щодо набрання чинності договором оренди землі, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” щодо не включення до складу податкового кредиту та відношення до складу валових витрат суми податку, сплаченої платником податку при придбанні легкового автомобіля, що включається до складу основних фондів, а також не враховані вимоги ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо права податкового органу на податкову заставу та Рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року №2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” щодо визнання неконституційними п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Підсумовуючи викладене, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення  Красноградської МДПІ, якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ФСП у розмірі 31621,59 грн. (№0000112300/0 від 26.06.07р., №0000112300/1 від 06.09.07р. № 0000112300/2 від 30.11.07р., №0000112300/3,), у розмірі 340 грн. (№0000122300/0 від 26.06.07р., №0000122300/1 від 06.09.07р., №0000122300/2 від 30.11.07р. та №0000122300/3 від 18.02.2008 р.) та у розмірі 4814,61 грн. та 170 грн. (№ 0000052300/0 та № 0000062300/0 від 18.02.2008р.)  прийняті правомірно, з додержанням встановленого законом порядку їх прийняття, у відповідності до норм чинного законодавства. Щодо податкових повідомлень-рішень Красноградської МДПІ №0000102300/0 від 26.06.07р., №0000102300/1 від 06.09.07р., №0000102300/2 від 30.11.07р. та №0000102300/3 від 18.02.08р., якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 19025,00 грн. та встановлені граничні терміни сплати останніх, відповідач наполягає на законності прийняття вказаних рішень у відповідності до встановлених в діяльності позивача порушень п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000132300/0 від 26.06.07р., №0000132300/1 від 06.09.07р. та №0000132300/2 від 30.11.07р., від 18.02.2008 року №0000132300/3, якими позивачу нарахований штраф за відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, без погодження з органом ДПС в сумі 760926,00 грн. зазначає, що вказані податкові-повідомлення-рішення  прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства України на підставі висновків акту перевірки від 15.06.2007 року № 599/23/30772496.

 Підставами для прийняття вказаних оскаржуваних рішень, як визначає відповідач та його представник в судовому засіданні, є встановлені перевіркою порушення позивачем ст. 3 та ст. 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” – неподання ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” до Сахновщинського відділення Красноградської                                         МДПІ розрахунку ФСП по Лебедівській сільській Раді за 2006-2007 рік та не включення до розрахунку площі ріллі 3289,4 га і землі водного фонду площею 23,7 га; п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, 4.2 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” – включення до податкового кредиту сум щодо придбання легкових автомобілів; п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” – проведення без узгодження з органом ДПІ операції з активами, які перебувають у податковій заставі на суму 760926 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” зареєстровано 14.03.2001 року в Сахновщицький районній державній адміністрації Харківської області, про що зроблено запис за № 14701200000000065.

Матеріалами справи підтверджено, що з 21.05.2007 року по 08.06.2007 року Красноградською МДПІ згідно національного плану проведення комплексних документальних перевірок на 2 квартал 2007 року була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р., за наслідками якої складено акт від 15.06.2007 року № 599/23/30772496.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем ст. 3 та ст. 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” – неподання ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” до Сахновщинського відділення Красноградської МДПІ розрахунку ФСП по Лебедівській сільській Раді за 2006-2007 рік та не включення до розрахунку площі ріллі 3289,4 га і землі водного фонду площею 23,7 га; п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, 4.2 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” – включення до податкового кредиту придбання легкових автомобілів; п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” – проведення без узгодження з органом ДПІ операції з активами, які перебувають у податковій заставі на суму 760926 грн.

На підставі висновків перевірки щодо порушення позивачем ст. 3 та ст. 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок”, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, 4.2 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2. п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.07р. за №№0000112300/0, 0000122300/0, 0000102300/0, 0000132300/0.

Не погодившись з прийнятими податковими-повідомленнями рішеннями позивач почав процедуру адміністративного оскарження шляхом подання первинної скарги до Красноградської МДПІ Харківської області та повторних скарг до ДПА у Харківській області та ДПА України.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень  Красноградської МДПІ Харківської області, яка своїм рішенням залишила без задоволення скаргу ТОВ „Аграрний дім ім. Горького”, а податкові повідомлення-рішення від 26.06.07р. №0000112300/0, №0000122300/0, №0000132300/0№, №0000102300/0 – без зміни, були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення від 06.09.07р. №0000112300/1, №0000122300/1, №0000132300/1, №0000102300/1 на такі ж саме суми податкового зобов’язання, що і з дріб’ю 0.

Не погодившись з рішенням Красноградської МДПІ за результатами розгляду первинної скарги, ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” подав до ДПА у Харківській області повторну скаргу, яка рішенням ДПА у Харківській області від 09.11.07р. №4279/10/25-13 була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 26.06.07р. №0000112300/0, №0000122300/0, №0000132300/0№, №0000102300/0 та від 06.09.07р. №0000112300/1, №0000122300/1, №0000132300/1, №0000102300/1 без змін. Після чого Красноградською МДПІ були винесені відповідні податкові повідомлення-рішення від 30.11.07р. №0000112300/2, №0000122300/2, №0000132300/2, №0000102300/2 на такі ж саме суми податкового зобов’язання, що і з дріб’ю 0 та 1.

Продовживши адміністративне оскарження вищезазначених рішень позивач подав повторну скаргу до ДПА України.

Суд зауважує, що під час розгляду вказаної скарги рішенням ДПА у Харківській області про внесення змін від 24 січня 2008 року № 234/10/25-103 (№905/7), прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.09.2007 року №0000102300/1, № 0000112300/1, №0000122300/1, №0000132300/1 та збільшено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 26.06.2007 року № 0000112300/0, на загальну суму 4814,61 грн. (основний платіж – на 3432,22 грн., штрафні санкції – на 1382,39 грн., застосовані відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) та штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 26.06.2007 року № 0000112300/0 відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на 170 грн.

З урахуванням наведеного, рішенням ДПА України від 25.01.08 №586/6/25-0215 повторна скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 26.06.07р. №0000112300/0, №0000122300/0, №0000132300/0№, №0000102300/0, від 06.09.07р. №0000112300/1, №0000122300/1, №0000132300/1, №0000102300/1 та від 30.11.07р. №0000112300/2, №0000122300/2, №0000132300/2, №0000102300/2 без змін, а Красноградською МДПІ Харківської області прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.02.08р. №0000112300/3, №0000122300/3, №0000132300/3, №0000102300/3 на такі ж саме суми, що і з дріб’ю 0, 1, 2 та прийняті податкові повідомлення-рішення за № 0000052300/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання з ФСП у розмірі 4814,61 грн.  та за № 0000062300/0, яким визначено позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 170 грн.

Щодо визначення оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000112300/0 від 26.06.07р., №0000112300/1 від 06.09.07р. № 0000112300/2 від 30.11.07р., №0000112300/3, №0000122300/0 від 26.06.07р., №0000122300/1 від 06.09.07р., №0000122300/2 від 30.11.07р., №0000122300/3 від 18.02.2008 р., № 0000052300/0 та № 0000062300/0 від 18.02.2008р. ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” податкових зобов’язань з фіксованого сільськогосподарського податку судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки і не заперечується позивачем по справі, ТОВ „Аграрний дім ім..Горького” у 2006, 2007 роках на території Лебедівської сільської Ради Сахновщинського району використовувало у своїй господарській діяльності (вирощування сільськогосподарських культур) ділянки (паї), що надані на правах оренди громадянам.

Згідно з даними, бухгалтерського обліку (реєстрації укладених на 2006 рік договорів на підприємстві) товариство має у користуванні земельні ділянки (паї) на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району у кількості 614 шт., площа ріллі по яких складає 3142га, і які не включені до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2006 рік. Грошова оцінка 1 га складає 4162,10 грн., сума фіксованого сільськогосподарського податку – 19615,98 грн. Також на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району позивач орендує земельні ділянки та землі водного фонду, надані на підставі договору оренди земельних ділянок від 23 червня 2003 року № 2 із Сахновщинською райдержадміністрацією із земель запасу площею 30 га ріллі, договору оренди земельних ділянок від 23 червня 2003 року № 3 із Сахновщинською райдержадміністрацією із земель не витребуваних паїв площею 117,4 га ріллі, договору оренди земельних ділянок водного фонду від 16 травня 2001 року із Сахновщинською райдержадміністрацією площею 23,7 га ріллі. Зазначені земельні площі не включені до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку. Грошова оцінка 1 га ріллі складає 4162,10 грн., земель водного фонду – 3859,70 грн., сума фіксованого сільськогосподарського податку – 920,24 грн. і 411,64 грн. відповідно.

В акті перевірки зазначено і не спростовується позивачем по справі, що товариство не надавало до Сахновщинського відділення Красноградської МДПІ розрахунки фіксованого сільськогосподарського податку за сільськогосподарські угіддя та землі водного фонду, розташовані на території Лебедівської сільської ради, за 2006 та 2007 роки та не включало до розрахунків фіксований сільськогосподарський податок за вказані земельні ділянки.

Також, згідно з даними бухгалтерського обліку ( реєстрації укладених на 2007 рік договорів на підприємстві ) товариство з 2007 року використовує земельні ділянки (паї) на території Шевченківської сільської ради Сахновщинського району у кількості 347 шт., площа ріллі по яких складає 2463 га і які не включені до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на 2007 рік. Грошова оцінка 1 га складає 3980,60 грн., сума фіксованого сільськогосподарського податку – 14706,33 грн.

З урахуванням викладеного, в акті перевірки зроблено висновок, що в порушення ст.ст.3, 5 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” товариство занизило на 56602,05 грн. фіксований сільськогосподарський податок, в т.ч.: за 2006 рік – на 20947,86 грн., за 2007 рік – на 36654,19 грн.

Позивач погоджується з тим, що він є дійсно платником фіксованого сільськогосподарського податку, і у 2006-2007 роках ним з Лебедівською сільською радою Шевченківської сільської ради Сахновщинського району було підписано договори оренди землі (паїв) з фізичними особами, однак з посиланням на ст.ст. 210, 638 ЦК України зазначає, що оскільки вказані договори, на момент виникнення спірних правовідносин, не пройшли реєстрацію в установленому законом порядку, не набули чинності, позивач не набув права користування земельними ділянками і у відповідача відповідно відсутні правові підстави для нарахування фіксованого сільськогосподарського податку.

Суд не може погодитись з наведеними доводами позивача виходячи з наступного.

Відповідно до статей 3, 5 та 6  Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах). Платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року. Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:у I кварталі - 10 відсотків;у II кварталі - 10 відсотків;у III кварталі - 50 відсотків;у IV кварталі - 30 відсотків.Платники податку перераховують у визначений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно даних бухгалтерського обліку та реєстрації укладених спірних договорів в товаристві позивач має у користуванні земельні ділянки (паї) на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району у кількості 614 шт., площа ріллі по яких складає 3142га та сплачувало орендну плату за земельні ділянки-паї громадянам-орендодавцям за користування земельними ділянками (паями) на території Шевченківської сільської ради Сахновщинського району у кількості 347 шт., площа ріллі по яких складає 2463 га. Тобто, позивач фактично використовував вище перелічені спірні земельні ділянки, що також підтверджується даними бухгалтерського обліку ТОВ „Аграрний дім ім. Горького”, укладеними договорами оренди.

Згідно ст.206 Земельного Кодексу України, ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. У відповідності до ч.2 ст.15 Закону України „Про плату за землю” податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що відсутність факту державної реєстрації, укладених спірних договорів щодо користування земельною ділянкою (паями) на території Лебедівської сільської ради Сахновщинського району у кількості 614 шт., площа ріллі по яких складає 3142 га земельними ділянками (паями) на території Шевченківської сільської ради Сахновщинського району у кількості 347 шт., площа ріллі по яких складає 2463 га при фактичному використанні останніх не свідчить про звільнення ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” від сплати фіксованого сільськогосподарського податку до бюджету.

Виходячи зі змісту пункту 5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого ПостановоюКабінету Міністрів Українивід 23.04.1999 № 658, у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин, сільськогосподарські підприємства для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму такого податку за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією, та до 1 лютого поточного року подають: загальний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з якої справляється податок, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням; звітний розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку окремо за кожною земельною ділянкою до органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок за формою, встановленою Мінагрополітики разом з Державною податковою адміністрацією; витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до пункту 13 зазначеного Положення якщо платник податку орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду у підприємства, яке не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.

З огляду на викладене, доводи позивача про відсутність підстав у відповідача для нарахування ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” фіксованого сільськогосподарського податку за користування спірними земельними ділянками по цій справі суд вважає спростованими.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000052300/0 та № 0000062300/0 від 18.02.2008р. установлених законом термінів суд зауважує, що вказані рішення були прийняті під час розгляду повторної скарги ДПА України рішенням ДПА у Харківській області про внесення змін від 24 січня 2008 року № 234/10/25-103 (№905/7), прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06.09.2007 року №0000102300/1, № 0000112300/1, №0000122300/1, №0000132300/1 та збільшено податкове зобов’язання з фіксованого сільськогосподарського податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 26.06.2007 року № 0000112300/0, на загальну суму 4814,61 грн. (основний платіж – на 3432,22 грн., штрафні санкції – на 1382,39 грн., застосовані відповідно до підпункту 17.1.2 пункту 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) та штрафні санкції, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 26.06.2007 року № 0000112300/0 відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на 170 грн. Тобто, в термін, передбачений законом. В зв’язку з наведеним, посилання позивача на порушення відповідачем при прийнятті вказаних рішень пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не знайшли свого документального підтвердження і є хибними.

Зважаючи на те, що визначення податкового зобов’язання є цілком правомірним, а штрафні санкції застосовані відповідно положень чинного законодавства у суду не має законних підстав для визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень Красноградської МДПІ №0000112300/0 від 26.06.07р., №0000112300/1 від 06.09.07р. № 0000112300/2 від 30.11.07р., №0000112300/3, №0000122300/0 від 26.06.07р., №0000122300/1 від 06.09.07р., №0000122300/2 від 30.11.07р., №0000122300/3 від 18.02.2008 р., № 0000052300/0 та № 0000062300/0 від 18.02.2008р. В зв’язку з чим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000102300/0 від 26.06.07р., №0000102300/1 від 06.09.07р., №0000102300/2 від 30.11.07р. та №0000102300/3 від 18.02.08р., якими позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 19025,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки (стор.36) позивачем в порушення п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” включено суму ПДВ з вартості придбаного автомобіля в розмірі 6475,83 грн. до податкового кредиту спеціальної декларації № 2. Факт придбання автомобілю у ТОВ „Авто-Технологія” не заперечується позивачем та підтверджується копією податкової накладної від 01.11.2005 року № 0012323 на суму 38855,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 6475,83 грн. та копією платіжного доручення № 641 від 01.11.2005р., які знаходяться в матеріалах справи. В подальшому цей автомобіль було продано ТОВ „Універсальна лізингова компанія”, видано податкову накладну від 19.01.2006р. № 4 на суму 45000,00, в т.ч. ПДВ 20% - 7500,00 грн.При продажу автомобілю Товариством було відкориговано податковий кредит декларації № 2 ( з продажу продукції власного виробництва) на суму придбаного автомобілю і перенесено до податкового кредиту декларації № 3 (з продажу продукції не власного виробництва) суму ПДВ по придбаному автомобілю у сумі 6475,83 грн.

Позивач вважає, що наведена операція здійснена у рамках договору купівлі-продажу, і висновок відповідача про порушення ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.7.4.1, пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” – завищення податкового кредиту за січень 2006 року на 6475,83 грн. є помилковим.

Суд не погоджується з вказаним твердженням позивача виходячи з наступного.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість”об’єктом оподаткування є операції платників податку з  поставки товарів та послуг, місце яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності    на    об'єкти    застави    позичальнику    (кредитору)    для    погашення заборгованості   заставодавця,   а   також   з   передачі   об'єкта   фінансового   лізингу   у користування  лізингоотримувачу (орендарю).

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної)  вартості,  визначеної за вільними  цінами,  але  не  нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та  зборів   (обов'язкових  платежів),   згідно   із  законами   України  з  питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги   стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаютьсябудь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів (послуг) (п. 4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість").

Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами бартерних (товарообмінних)  операцій, здійснення операцій з   безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт,послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності  платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не включається до податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно П(С)БО 7 „основні засоби”, основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Нарахування амортизації в бухгалтерському обліку проводиться щомісячно.

            У відповідності до п.8.2.2 п.8.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” автомобільний транспорт відноситься до групи 2 основних фондів, а витрати на його придбання підлягають амортизації.

            Судом встановлено і не заперечується позивачем по справі, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” самостійно придбання легкових автомобілів віднесено до вартості основних фондів по рахунку 105 „Транспортні засоби” та нарахована амортизація.

            За таких обставин, доводи позивача щодо неправомірного  виключення  відповідачем із складу податкового кредиту податку на додану вартість суми ПДВ з вартості придбаного легкового автомобілю також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм діючого законодавства України з цього питання.

 Зважаючи на те, що податкове зобов’язання з податку на додану вартість визначено відповідачем правомірно, а штрафні санкції застосовані відповідно положень чинного законодавства у суду відсутні підстави для визнання протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ №0000102300/0 від 26.06.07р., №0000102300/1 від 06.09.07р., №0000102300/2 від 30.11.07р. та №0000102300/3 від 18.02.08р. В зв’язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та недійсними податкових повідомлень-рішень Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 26.06.2007 року № 0000132300/0, від 06.09.2007 року № 0000132300/1, від 30.11.2007 року № 0000132300/2, від 18.02.2008 року № 0000132300/3, згідно яких нарахований штраф у сумі 760926,00 грн. за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без погодження з органом ДПС, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту акту перевірки (стор.49-50) вбачається, що позивачем в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” здійснено відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі. 

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 2976683) усі активи ТОВ „Аграрний дім ім.Горького” перебували в податковій заставі з 16.03.2006 по 23.06.2006 року. Податковий борг у позивача виник 17.02.2006 року. З пояснень сторін, акту перевірки та досліджених письмових доказів по справі судом встановлено, що позивач на підставі договору від 20.04.2006 року № 06-24/06-тех продав ТОВ „Універсальна лізингова компанія” сільськогосподарську техніку на суму 760926,00 грн. без письмового узгодження з податковим органом.

Відповідач та його представник у судовому засіданні вважають, що при здійсненні наведеної операції позивач порушив п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, так як здійснив відчуження активів, що знаходяться в податковій заставі. В зв’язку з чим, до позивача були застосовані штрафні санкції на суму такого відчуження у розмірі 760926 грн.

При дослідженні копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 2976683, дата видачі 16.03.2006 року о 17 год.18 хв.) встановлено, що усі активи ТОВ „Аграрний дім ім.Горького” на підставі абз.3 п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за заявою Красноградської МДПІ від 11.03.2006 року перебувають в податковій заставі. Термін дії – 15.03.2011р.

Також, згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 886791, дата видачі 28.08.2006 року о 11 год.49 хв.) замінено об’єкт податкової застави – описане майно згідно акту опису № 25 від 23.08.2008 року, а усі активи ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” виведено із податкової застави.

 Суд зауважує, що на час відчуження позивачем активів, що знаходяться в податковій заставі, ТОВ „Універсальна лізингова компанія” у відповідності до наведеного договору від 20.04.2006 року № 06-24/06-тех діяв витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 2976683, дата видачі 16.03.2006 року о 17 год.18 хв.). Тобто, витяг, в якому зазначалось, що усі активи платника податків ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” знаходяться в податковій заставі. При цьому сума податкового боргу складала 225752,97 грн. зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Як випливає з балансів позивача ( за перший квартал, півріччя та дев’ять місяців 2006р.), на момент відчуження майна залишкова вартість основних фондів складала 2,4 млн., 2,4 млн. та 2,0 млн. грн., що не враховуючи інші активи позивача в декілька разів перевищувала суму податкового боргу. 

Суд вважає за необхідне зазначити, що доказів того, що позивач на дату відчуження активів отримував від відповідача інформацію про реєстрацію податкової застави до суду не надано.

Крім того, що не заперечується відповідачем по справі, опис майна ТОВ „Аграрний дім ім. Горького”, яке є предметом податкової застави, при внесенні запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстраційний номер 2976683, дата видачі 16.03.2006 року о 17 год.18 хв.) не складався взагалі.

Таким чином, знаходження активів позивача в податковій заставі на момент виникнення спірних правовідносин визначено без врахування суми податкового боргу та без визначення предмету застави.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1.17 статті 1, статті 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу. Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення, тобто з 24.03.2005 року. При цьому Конституційний Суд України в своєму Рішенні зазначив, що розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов’язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

З огляду на викладене, враховуючи те, що вартість активів ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” на момент виникнення спірних правовідносин значно перевищувала суму податкового боргу, а податковий орган не виконав свого обов’язку щодо визначення переліку майна, що перебуватиме в податковій заставі та складання відповідного акту опису активів, суд дійшов висновку, про недопущення позивачем при відчуженні своїх активів порушень п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а тому застосування до позивача штрафу згідно з пп.17.1.8 п.17.1 ст.17 вказаного Закону є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неправомірність застосування до позивача згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Красноградської МДПІ від 26.06.2007 року № 0000132300/0, від 06.09.2007 року № 0000132300/1, від 30.11.2007 року № 0000132300/2, від 18.02.2008 року № 0000132300/3 штрафу у розмірі 760926,00 грн., оскільки питання правомірності застосування штрафу на підставі наведеної норми права та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року № 2-рп/2005 прямим чином залежить від визначення питання, які саме активи платника податку перебувають в податковій заставі, чи відповідає розмір податкової застави сумі податкового зобов’язання платника податку та чи дійсно саме ці активи були ним відчужені без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов’язковим згідно з цим Законом, що не було дотримано відповідачем при застосуванні штрафу.

За таких обставин, суд вважає, що  податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ від 26.06.2007 року № 0000132300/0, від 06.09.2007 року № 0000132300/1, від 30.11.2007 року № 0000132300/2, від 18.02.2008 року № 0000132300/3, згідно яких нарахований штраф у сумі 760926,00 грн. за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без погодження з органом ДПС є протиправними та такими, що підлягають визнанню судом нечинними.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 161-163, 167, 186, 254 КАС України,  суд, –

ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов ТОВ „Аграрний дім ім. Горького” до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправними та нечинними податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ від 26.06.2007 року № 0000132300/0, від 06.09.2007 року № 0000132300/1, від 30.11.2007 року № 0000132300/2, від 18.02.2008 року № 0000132300/3, згідно яких нарахований штраф у сумі 760926,00 грн. за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без погодження з органом ДПС.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ „Аграрний дім ім. Горького”, код 30772496, державне мито у розмірі 1,70 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 15.08.2008 року.

Суддя                                                                                                             Т.С. Перцова