Рішення № 20155192, 23.12.2011, Господарський суд Чернігівської області

23.12.11 <>

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011р.Справа № 5028/10/129/2011

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Юнігран”,

вул. Шевченка, 15, смт. Гранітне, Малинський район, Житомирська область, 11634

Відповідач: Дочірнє підприємство „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”,

вул. Київська, 17, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 29039,55 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1., довіреність № 8 від 12.01.2011р., представник

відповідач: ОСОБА_2., довіреність № 54 від 09.11.2011р., представник

В судовому засіданні 22.12.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Юнігран” подано позов до Дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” про стягнення заборгованості в сумі 29039,55 грн., з яких 28980,00 грн. сума основної заборгованості, 59,55 грн. сума 3% річних за період з 11.10.11р. по 04.11.11р. включно. Позовні вимоги обгрунтовані несплатою відповідачем вартості товару, отриманого у позивача згідно видаткової накладної № РН-0003955 від 15.08.10р. на суму 28980,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав до матеріалів справи відзив на позов. Згідно відзиву на позов відповідач просив припинити провадження у справі, в зв”язку з тим, що вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження укладення між сторонами договору купівлі-продажу. Також відповідач вважає, що договір купівлі-продажу є укладеним виключно в разі складання письмового договору, із зазначенням в ньому всіх істотних умов. Сам по собі факт відпускання (направлення) товару не тягне за собою зобов”язання відповідача сплатити його вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем згідно видаткової накладної № РН-0003955 від 15.08.2010р. було відпущено відповідачу щебню гранітного фр. 5-10 на суму 28980,00грн. (а.с. 8).

Оригінал накладної був оглянутий судом в судовому засіданні. Факт отримання зазначеного товару визнано відповідачем в судовому засіданні .

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно вимог ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача на загальну суму 28980,00 грн. згідно видаткової накладної № РН-0003955 від 15.08.10р. в матеріалах справи.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем була направлена відповідачу вимога про сплату боргу № 613 від 29.09.11р. в сумі 28980,00 грн. за щебневу продукцію, поставлену, згідно видаткової накладної № РН-0003955 від 15.08.10р., що підтверджується поштовим чеком від 29.09.11р. та поштовим повідомленням про отримання 03.10.11р. вищезазначеної вимоги відповідачем (а.с.9, 10). Відповідачем сума заборгованості не сплачена, будь-яких заперечень щодо заявленої до стягнення суми на адресу позивача не надходило.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар в заявленої до стягнення сумі 28980,00 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 28980,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач, згідно розрахунку в матеріалах справи, просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.10.11р. по 04.11.11р. включно в сумі 59,55 грн.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобовязань щодо несвоєчасної оплати поставленого товару, перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період з 11.10.11р. по 04.11.11р. в сумі 59,55 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1411,50 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Чернігівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (14005, м. Чернігів, вул. Київська, 17, іден. код ЄДРПОУ 32016315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнігран” (11634, Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка, 15, іден. код ЄДРПОУ 24584514) - 28980,00 грн. боргу, 59,55грн. 3% річних, 1411,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.12.2011р.

Суддя І.Г. Мурашко