Рішення № 20154931, 12.10.2011, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-189/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Глянь С.І.,

при секретарі Кучер Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом АТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по раніше отриманому грошовому кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому зазначає, що 09.10.2008р. з ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 15000грн. строком в 36 місяців.

Також, в цілях забезпечення виконання кредитного зобовязання 09.10.2008р укладені договори поруки зі ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Проте, відповідачами не дотримано умов вищезазначеного договору внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 5742,75 грн.

Позивач просить суд стягнути заборгованість по отриманому грошовому кредиту в сумі 5742,75 грн. та судові витрати: державне мито 58,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

У судовому засіданні представник позивача, по довіреності, ОСОБА_4, надав суду довідку про виконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору, яка сплатила залишкову суму кредиту та нараховану пеню. Враховуючи, вищезазначені обставини, представник позивача уточнив позовні вимоги та просив солідарно стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідачі по справі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про день та час розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (від 18.08.2011р.), причина неявки суду невідома, заяв, клопотань до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору полягає у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі.

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Свобода договору проявляється і при виборі сторонами способів забезпечення договірних зобов'язань, та вибір і застосування форм відповідальності та їх співвідношення при порушенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено в судовому засіданні, 09.10.2008р. з ОСОБА_1 укладено кредитний договір на суму 15000грн. строком в 36 місяців.

У відповідності до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Також, частина 1 ст. 1049 ЦК України вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте, позичальником ОСОБА_1 не дотримано умов вищезазначеного договору внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 5742,75 грн.

Однак, статтею 525 ЦК України передбачено, що не допускається одностороння відмова від зобовязань або одностороння зміна умов.

У відповідності зі ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Нормами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання боргового зобовязання, повинен, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, якщо позичальник затримує повернення чергової частини позики.

Крім, того ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, в цілях забезпечення виконання кредитного зобовязання 09.10.2008р укладені договори поруки зі ОСОБА_2, ОСОБА_3.

У відповідності до умов договору поруки, ст. 554 ЦК України вказує, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частина 2 статті 554 ЦК України визначає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Проте, у судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, надав суду довідку про виконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору, яка сплатила залишкову суму кредиту та нараховану пеню. Однак, просив солідарно стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Нормами ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 15,16,525, 526, 530, 543, 546, 548, 549, 553, 554, 626, 627, 1046, 1050 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по раніше отриманому грошовому кредиту, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «Державний ощадний банк України»в особі ТВБВ № 100007/0242 філії Запорізького облуправління АТ «Ощадбанк», сплачене державне мито у розмірі 58,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи в сумі 120 грн., а всього: 178 (сто сімдесят вісім) грн.. 00 коп. на розрахунковий рахунок 3739090105 МФО 313957 ОКПО 02760363 в АТ «Ощадбанк»

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: С.І. Глянь