ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області У Х В А Л А
"21" грудня 2011 р. Справа № 5013/1974/11
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б. розглянувши справу № 5013/1974/11 від 31.10.2011 року за заявою
кредитора - Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції, 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14,
до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Градієнт", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 86,
про банкрутство відсутнього боржника
ПРЕДСТАВНИКИ:
від кредитора - участі не брали;
від боржника - участі не брали.
ВСТАНОВИВ:
Кредитор - Світловодська об'єднана державна податкова інспекція, звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Градієнт" відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Заява мотивована тим, що боржник має заборгованість по сплаті податкового боргу в сумі 1286,09 грн., не звітує до Світловодської ОДПІ більше року, боржник відсутній за місцезнаходженням, а майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє.
Ухвалою господарського суду від 31.10.2011р. дану заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, сторони зобов'язано надати до судового засідання докази, необхідні для розгляду даної справи. Зокрема, кредитора зобов'язано надати суду рішення суду, яким розглядалися вимоги кредитора до боржника.
Ухвалами господарського суду від 14.11.2011р. та 07.12.2011р. розгляд справи відкладався відповідно до 07.12.2011р. та 21.12.2011р. Зазначеними ухвалами господарський суд повторно зобов'язав сторони у даній справі надати докази, що мають істотне значення для розгляду справи.
Представники ініціюючого кредитора в судові засідання на вимогу суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Боржник відзив на заяву кредитора не подав, у судових засіданнях 14.11.2011 року, 07.12.2011 року та 21.12.2011 року представник боржника участі не брав, причини неявки суду не повідомив. Ухвали про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року та про відкладення розгляду справи від 14.11.2011 року, направлені на адресу боржника зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 27500, Кіровоградська область. м.Світловодськ, вул. Леніна, 86, повернулися на адресу господарського суду з відмітками поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Дослідивши наявні матеріали справи та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.
Згідно із ст.1 Закону про банкрутство, боржником є суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Отже, за приписами Закону про банкрутство, боржником може бути суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможний виконати свої зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною першою статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" (втратив чинність на підставі п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України), визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Цей Закон, як зазначено в його преамбулі, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, а всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. У силу ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Наведені вище норми кореспондуються із нормами Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011р.), відповідно до ст.8 якого в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори. Перелік цих податків і зборів міститься в ст.9 та 10 цього Кодексу. Відповідно до п.9.4 ст.9 та п.10.5 ст.10 названого Кодексу, установлення загальнодержавних та місцевих податків і зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
Положення Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначають, що пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.
За змістом ст.ст. 111, 113, 129 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції та/або пеня є мірою фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Виходячи з аналізу наведених норм, законодавство не відносить суми пені та штрафу (штрафні санкції), що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказане також узгоджується із приписами ст. 1 Закону про банкрутство, згідно з якими до складу грошових зобов'язань боржника, тобто цивільно-правових зобов’язань боржника, не зараховується, зокрема, недоїмка (пеня та штраф).
Відповідно до п. 4.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.04 №04-5/1193 у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.
Проте кредитори з такими вимогами, які є публічно-правовими санкціями, що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство (у даному випадку ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство) вправі подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.
Таким чином, суми заборгованості зі сплати пені та штрафу (штрафних санкцій), в т.ч. застосовані за порушення податкового законодавства, не можуть входити до складу грошових вимог ініціюючого кредитора та відповідно впливати на порушення справи про банкрутство боржника.
При цьому суд враховує те, що положення ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника, не встановлюють будь-яких виключень з вищевказаного загального правила.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з корінців податкових повідомлень-рішень №0001471500/0 від 23.06.2009 року, №0000981500 від 04.04.2011 року, та облікової картки платника податків, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника станом на 28.10.2011р., становлять 1286,09грн., з яких 1248,18грн. штрафних санкцій по податку на прибуток та 37,91грн. пені.
12.12.2011 року ініціюючим кредитором - Світловодською ОДПІ надіслано на адресу господарського суду постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 року у справі №2а-2128/10/1170 про стягнення з виробничо-комерційної фірми "Градієнт" в формі товариства з обмеженою відповідальністю (код 20632665) на користь Державного бюджету України в особі Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції податкового боргу з податку на прибуток (штрафні санкції) в сумі 211,00 грн.
Отже, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника становлять виключно штрафні санкції за порушення податкового законодавства.
Таким чином, вказана заборгованість боржника перед бюджетом не може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Аналогічну правову позицію було викладено у постановах Вищого господарського суду України від 11.01.2011р. у справі №П29/2139-10, від 18.01.2011р. у справі №Б24/221-10, від 02.02.2011р. у справі №23/68.
На підставі приписів ст. 5 Закону про банкрутство і ст. 4-1 ГПК України суд у справі про банкрутство застосовує норми ГПК України, які мають універсальний характер.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство за ст. 52 Закону про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 5, 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1, 2, 13, 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.ст. 41, 33, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Провадження у справі № 5013/1974/11 про банкрутство відсутнього боржника товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Градієнт" (код 20632665) припинити.
2. Вважати закінченою дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного ухвалою суду від 31.10.2011 року про порушення провадження у справі.
3. Скасувати заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в частині заборони товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "Градієнт" і всім його органам управління відчужувати у будь-який спосіб належні боржнику на праві власності основні засоби та вчиняти дії щодо ліквідації та реорганізації юридичної особи боржника, застосовані ухвалою суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року.
4. Ухвала про припинення провадження у справі може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
5. Примірники цієї ухвали направити кредитору, боржнику, відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Кіровоградській області, Світловодському міськрайонному суду, відділу ДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції, Головному управлінню статистики у Кіровоградській області, виконавчому комітету Світловодської міської ради для державного реєстратора.
Суддя < Текст > Г.Б. Поліщук
Судове рішення № 20154884, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 21.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5013/1974/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: