Рішення № 20154515, 22.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р. Справа № 26/175-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, м. Київ, Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина”, Київська обл., с. Медвин про стягнення 31901323,54 грн., за участю представників позивача-1 ? ОСОБА_1, довіреність № 31-15030-09/04 від 08.04.2011 року, позивача-2 ? ОСОБА_2., довіреність № 21/202 від 03.09.2010 року, відповідача ? не зявилися, прокуратури ? не зявилися,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Перший заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1) та Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (позивач-2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина” про стягнення 20028593,96 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 9630735,68 грн. заборгованості по простроченим відсоткам, 1569462,88 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 672531,02 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, а загалом 31901323,54 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань за кредитним договором № 02/08 від 17.01.2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.10.2011 року.

Через канцелярію суду 26.10.2011 року позивач-1 надав письмові пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.11.2011 року.

11.11.2011 року до канцелярії суду була подана заява Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, яке належить відповідачу і заборону його відчуження.

Розглянувши дану заяву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, Першим заступником прокурора Шевченківського району міста Києва не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, заява Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 24.11.2011 року представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2011 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 22.12.2011 року.

Представники відповідача та прокуратури в судове засідання 22.12.2011 року не зявилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача та прокуратури не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача-1, позивача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2008 року між Акціонерним комерційним банком „Київ”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Київ” (кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина” (позичальник) було укладено кредитний договір № 02/08, за умовами якого (п. 2.1) кредитодавець надає позичальнику кредит на кредитування виробничих витрат для проведення весняно-польових робіт 2008 року на наступних умовах: сума кредиту ? 16000000,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 25.12.2008 року (включно); розмір плати за користування кредитом ? 18,0% річних.

Додатковою угодою №1 від 27.02.2008 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит для покриття виробничих витрат, зокрема із закупівлі пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту ? 16000000,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 25.12.2008 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 18,0% річних, при цьому розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, дорівнює розміру облікової ставки НБУ”.

Додатковою угодою №2 від 26.06.2008 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит для покриття виробничих витрат, зокрема із закупівлі пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту ? 17655000,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 25.12.2008 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 18,0% річних, при цьому розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, дорівнює розміру облікової ставки НБУ”.

Додатковою угодою №3 від 04.07.2008 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит для покриття виробничих витрат, зокрема із закупівлі пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту ? 20086441,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 25.12.2008 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 18,0% річних, при цьому розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, дорівнює розміру облікової ставки НБУ”.

Додатковою угодою №4 від 06.10.2008 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит для покриття виробничих витрат, зокрема із закупівлі пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту ? 20086441,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 25.12.2008 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 25,0% річних, при цьому розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, дорівнює розміру облікової ставки НБУ”.

Додатковою угодою №5 від 16.12.2008 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит для покриття виробничих витрат, зокрема із закупівлі пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту ? 20 086 441,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 31.05.2009 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 25,0% річних, при цьому розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, дорівнює розміру облікової ставки НБУ”.

Додатковою угодою №6 від 30.01.2009 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит для покриття виробничих витрат, зокрема із закупівлі пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, обладнання, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки, оплати послуг за виконані ремонтні роботи та енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту ? 20086441,00 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 31.05.2009 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 18,0% річних, при цьому розмір часткової плати за користування кредитом, яка відшкодовується за рахунок державного бюджету, дорівнює розміру облікової ставки НБУ”.

Додатковою угодою №7 від 26.06.2008 року до кредитного договору № 02/08 від 17.01.2008 року сторони виклали п. 2.1 договору в наступній редакції: „кредитодавець надає позичальнику кредит на кредитування виробничих витрат для проведення весняно-польових робіт 2008 року на наступних умовах: сума кредиту ? 20028593,96 грн.; строк користування кредитом з 17.01.2008 року по 26.01.2010 року (включно); розмір плати за користування кредитом: 18,0% річних”.

Відповідно до п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди №7 від 01.06.2009 року позичальник повертає кредит не пізніше 27.01.2010 року згідно графіку визначеного договором.

Позичальник зобовязується нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок № 29099001301019 в АКБ „Київ”, МФО 322498 наступним чином: за період з 12.01.2008 року по 31.08.2008 року ? до 31.08.2008 року; за період з 01.09.2008 року по 31.05.2009 року ? в кінці строку дії цього договору, починаючи з 01.06.2009 року ? щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно п. 4.4.1 договору позичальник зобовязується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобовязань за цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобовязання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 20028593,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов кредитного договору № 02/08, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту та станом на 22.08.2011 року мав заборгованість перед позивачем по простроченому кредиту у сумі 20028593,96 грн. та 9630735,68 грн. заборгованість по простроченим відсоткам.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобовязань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту та не сплачені проценти за користування кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 20028593,96 грн. заборгованості по простроченому кредиту та 9630735,68 грн. заборгованості по простроченим відсоткам є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 1569462,88 грн., у звязку з несвоєчасним повернення кредиту та пені у сумі 672531,02 грн., у звязку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 8.1 договору при порушенні повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1 процентів від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача 1569462,88 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та 672531,02 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом є правомірними.

Виходячи з вимог ст.ст. 47, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина” (09751, Київська обл., с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, код 32167932) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, код 14371869) 20028593 (двадцять мільйонів двадцять вісім тисяч пятсот девяносто три) грн. 96 коп. заборгованості за кредитним договором, 9630735 (девять мільйонів шістсот тридцять тисяч сімсот тридцять пять) грн. 68 коп. заборгованості по простроченим відсоткам, 1569462 (один мільйон пятсот шістдесят девять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 88 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 672531 (шістсот сімдесят дві тисячі пятсот тридцять одну) грн. 02 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина” (09751, Київська обл., с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, код 32167932) в доход Державного бюджету України 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 23.12.2011р.