Рішення № 20154082, 12.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р. Справа № 4/152-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі

1. Міністерства фінансів України, м. Київ

2. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина", с. Медвин

про стягнення 7221488,19 грн.

за участю представників:

позивач-1: ОСОБА_1. предст., дов. № 31-15030-09/03 від 03.10.2011р.

позивач 2: ОСОБА_2. предст., дов. № 21/202 від 03.09.2010р.

відповідач: не зявився;

прокурор: не зявився;

Обставини справи:

Першим заступником прокурора Шевченківського району м. Києва (прокурор) було заявлено позов в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (позивач-1) та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" про стягнення 7221488,19 грн., які складаються з 4693 800,00 грн. суми заборгованості по кредитному договору, 2020777,34 грн. процентів за неналежне виконання умов договору, 367811,38 грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту, 139099,47 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 14.11.2011р.

26.10.2011р. від позивача-1 надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких останній просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2011р. та від 28.11.2011р., у звязку з неявкою представника відповідача та прокурора, розгляд даної справи відкладався.

В судове засідання, яке відбулось 12.12.2011р. відповідач втретє не зявився, однак через загальний відділ господарського суду (вх.. номер 17157) подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою представника відповідача.

Розглянувши подане клопотання, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17.01.2006 р. N 34/224 у справі зазначається, що відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, надають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

У звязку з чим, відповідачем не подано доказів, що ОСОБА_3 є єдиним можливим представником підприємства та за відсутності якого, справа не може бути розглянута.

До того ж, господарський суд звертає увагу відповідача на той факт, що у відповідності до приписів статті 69 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається в межах двомісячного терміну. Провадження у даній справі відповідно до ухвали про порушення, було розпочато 17.10.2011р., проте відповідач жодного разу в судове засідання не зявився та не забезпечив явку повноважного представника, у звязку з чим в судовому засіданні 12.12.2011р. була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Крім того, неявка представника відповідача в судове засідання, не позбавляла останнього можливості надіслати на адресу суду свої письмові пояснення стосовно заявлених вимог та докази в їх обґрунтування.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд,

встановив:

13 квітня 2006 року між «Акціонерний комерційний банк «Київ»(найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", надалі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Саварський агроцентр" (позичальник) було укладено кредитний договір № 45/06, відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредит на кредитування витрат, повязаних із придбанням сільськогосподарської техніки в сумі 2295800,00 грн. на строк з 13.04.2006р. по 13.04.2006р. зі сплатою 18% річних.

Додатковою угодою № 1 від 16.05.2006р. до кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Саварський агроцентр" замінено правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина".

Додатковою угодою № 2 від 27.06.2006р. сторони домовились про надання кредиту в сумі 4193800,00 грн.

Додатковою угодою № 5 від 01.03.2007р. сторони домовились зменшити розмір плати за користування кредитом до 17% річних.

Додатковою угодою № 8 від 06.10.2008р. сторони домовились збільшити розмір плати за користування кредитом до 25% річних.

Додатковою угодою № 10 від 30.01.2009р. сторони домовились зменшити розмір плати за користування кредитом до 18%.

Свої зобов'язання за Кредитним договором Позивач виконав у повному обсязі, кредитні кошти надав відповідачу відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дане положення кореспондується із нормами ст.ст. 525, 526 ЦК України, де зокрема передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк (термін), яке відповідно до кредитного договору встановлене до 13 квітня 2009 року.

Відповідно до умов п. 4.4.1 позичальник зобовязується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобовязань за цим договором на банківський рахунок позикодавця.

Вказане положення пункту також закріплене в ст. 1049 ЦК України.

Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобовязань, умови кредитного договору не виконав, а тому станом на 22.08.2011р. заборгованість за кредитом склала 4693 800,00 грн.

Пунктом 2.4. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року, які за умовами п.п. 4.4.9. кредитного договору відповідач зобов'язується перерахувати на рахунок позивача в кінці строку користування кредитом, а саме: за період з 13.04.2006р. по 31.12.2007р. до 31.12.2007р., за період з 01.01.2008р. по 13.04.2009р. до 14.04.2009р.

Статтями 536, 1048 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Проте, станом на 22.08.2011р. відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконав, а тому за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи, за період з 01.09.2008р. по 21.08.2011р. прострочена заборгованість по процентам становить 2020777,34 грн.

Згідно п. 8.1. кредитного договору, при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, розмір пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту за період з 21.02.2011 по 21.08.2011р. становить 367811,38 грн., за несвоєчасну сплату процентів за кредитом 139099,47 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ та положення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»встановив, що заявлена до стягнення пеня по кредиту в розмірі 367811,38 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 139099,47 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 362 772,87 грн. та 137 194,00 грн. відповідно.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарським судом встановлено, а відповідачем, в свою чергу, не подано доказів, що станом на час розгляду даної справи заборгованість позичальника перед кредитором за кредитним договором є погашеною, у звязку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача-2 підлягає до стягнення загальна сума боргу за кредитним договором в розмірі 7214544,21 грн., з яких: 4693800,00 грн. заборгованість по кредитному боргу, 2020777, 34 грн. прострочена заборгованість по процентам, 362772,87 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості, пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 137194,00 грн.

Відповідно до ч. 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи те, що позов подано прокурором 17.10.2011р., тобто до набрання чинності ЗУ «Про судовий збір», з відповідача підлягає до сплати державне мито в розмірі та порядку визначеному Декретом Кабінету Міністрів «Про державне мито», а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська обл., Богуславський р-н, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) заборгованість за кредитним договором № 45/06 від 13.04.2006 в сумі 4693800 (чотири мільйони шістсот девяносто три тисячі вісімсот) грн. 00 коп., 2020777 (два мільйони двадцять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 34 коп. простроченої заборгованості по процентам, 362772 (триста шістдесят дві тисячі сімсот сімдесят дві) грн.. 87 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості, 137 194 (сто тридцять сім тисяч сто девяносто чотири) грн.. 00 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська обл., Богуславський р-н, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) в доход державного бюджету України 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" (09751, Київська обл., Богуславський р-н, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 32167932) в доход державного бюджету України 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В іншій частині позову відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 14.12.2011р.