Рішення № 20153804, 15.11.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" листопада 2011 р. Справа № 8/158-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутекс», ідентифікаційний код: 33565967, місцезнаходження: 07454, Київська обл. Броварський р-н, с.Требухів, вул.Броварська,23,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Енджой», ідентифікаційний код: 36287577, місцезнаходження: 07454, Київська обл. Броварський р-н, с.Требухів, вул.Броварська,54-б,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності від 03.10.2011 року за №70;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Фрутекс» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Енджой» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про спільне використання технологічних мереж від 23.04.2009 року за №1 (далі за текстом: Договір 1) у вигляді основного боргу у сумі 117 176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.), пені у сумі 13584,39 грн. (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 6289,85 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят девять гривень 85 коп.), 3-х процентів річних у сумі 3402,28 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 28 коп.) та за Договором поставки від 02.06.2009 року за №35-Пр (далі за текстом: Договір 2) у вигляді основного боргу у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.), пені у сумі 1254,77 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 77 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 141,48 грн. (сто сорок одна гривня 48 коп.), 3-х процентів річних у сумі 246,61 грн. (двісті сорок шість гривень 61 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушуючи умови Договору про спільне використання технологічних мереж від 23.04.2009 року за №1 не повністю здійснив оплату вартості послуг Позивача з утримання електричних мереж, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором 1 у вигляді основного боргу у сумі 117 176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.), пені у сумі 13584,39 грн. (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 6289,85 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят девять гривень 85 коп.), 3-х процентів річних у сумі 3402,28 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 28 коп.), а також Відповідач порушуючи умови Договору поставки від 02.06.2009 року за №35-Пр не повністю здійснив оплату придбаних у Позивача товарів, в звязку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором 2 у вигляді основного боргу у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.), пені у сумі 1254,77 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 77 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 141,48 грн. (сто сорок одна гривня 48 коп.), 3-х процентів річних у сумі 246,61 грн. (двісті сорок шість гривень 61 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2011 року порушено провадження у справі №8/158-11 та призначено останню до розгляду на 01.11.2011 року.

01.11.2011 року в судове засідання Позивач та Відповідач не зявились будучи повідомленими про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 14.10.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 01.11.2011 року розгляд справи відкладено на 15.11.2011 року.

15.11.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 14.10.2011 року та від 01.11.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 14.10.2011 року і від 01.11.2011 року не виконав. У звязку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.11.2011 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

23.04.2009 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст. 202 Цивільного кодексу України, був укладений Договір про спільне використання технологічних мереж від 23.04.2009 року за №1 (далі по тексту: Договір 1).

За умовами п. 1.1. Договору 1, власник мереж (Позивач) зобовязується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точках приєднання електроустановок Користувача, що знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, 54-Б, або інших субєктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач (Відповідач), а Користувач (Відповідач) своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Договір 1 у п. 1.4. передбачає, що Користувач (Відповідач) відшкодовує Власнику мереж (Позивачу) вартість спожитої Користувачем (Відповідачем) електроенергії за діючими тарифами згідно рахунків Власника мереж (Позивача) на підставі встановленого у Користувача (Відповідача) лічильника.

Відповідно до п. 4.1. Договору 1, Користувач (Відповідач) зобовязується здійснювати оплату за спожиту Користувачем (Відповідачем) електроенергію за діючими тарифами згідно рахунків Власника мереж (Позивача) на підставі встановленого у Користувача (Відповідача) лічильника за розрахунковий період. Плата за спожиту електроенергію вноситься Користувачем (Відповідачем) на підставі рахунка, одержаного від Власника мереж. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 10 днів (тривалість періоду оплати має не перевищувати 5-ти днів для субєктів господарювання, які здійснюють оплату самостійно, і 10 днів для субєктів господарювання, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію). За час, протягом якого Власником мереж припинялась передача електричної енергії з вини або на вимогу Користувача (Відповідача), плата за використання електричних мереж Власника стягується в повному обсязі.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що на виконання вимог Угоди в період з березня 2010 року по травень 2011 року Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України надав Відповідачу послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення Відповідачу технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії, а Відповідач прийняв вказані послуги на загальну суму 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.), що підтверджено рахунками-фактурами від 15.04.2010 року за № СФ-0000235, від 17.05.2010 року за № СФ-0000301, від 16.06.2010 року за № СФ-0000380, від 08.07.2010 року за № СФ-0000435, від 10.09.2010 року за № СФ-0000589, від 14.10.2010 року за № СФ-0000663, від 10.11.2010 року за № СФ-0000725, від 10.01.2011 року за № СФ-0000002, від 10.03.2011 року за № СФ-0000146, від 13.05.2011 року за № СФ-0000288 та видатковими накладними від 15.04.2010 року за №РН-0000222, від 17.05.2010 року за №РН-0000291, від 16.06.2010 року за №РН-0000370, від 08.07.2010 року за №РН-0000420, від 17.09.2010 року за №РН-0000582, від 14.10.2010 року за №РН-0000648, від 15.11.2010 року за №РН-0000713, від 10.01.2011 року за №РН-0000002, від 11.03.2011 року за №РН-0000144, від 11.03.2011 року за №РН-0000281, які підписані Позивачем та Відповідачем, на виконання вимог Договору 1 та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості наданих Позивачем послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем придбаних послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у обсягах та вартістю, визначених в цьому Договорі 1, рахунках-фактурах та видаткових накладних, копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткові накладні без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом наданих Позивачем послуг свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобовязань за Договором 1.

Матеріалами справи та поясненнями Позивача, які він дав в судовому засіданні 15.11.2011 року, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 1.4., 4.1. Договору 1 не оплатив надані Позивачем послуги, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 15.11.2011 року за Договором 1 наявна заборгованість у сумі 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.).

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 15.11.2011 року будь-яких заяв або претензій щодо строків надання послуг, їх вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків надання послуг або щодо їх якості Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору 1. Відповідачем факти своєчасного та належного надання Позивачем якісних послуг, передбачених Договором 1, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 03.10.2011 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору 1.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору 1. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором 1 станом на 03.10.2011 року складає 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем за надані Позивачем послуги за Договором 1 суду не надано.

Станом на 15.11.2011 року основна заборгованість за Договором 1 у сумі 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.) Відповідачем не погашена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором 1 у сумі 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.), в звязку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 13584,39 грн. (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), інфляційні нарахування у сумі 6289,85 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят девять гривень 85 коп.), 3-и проценти річних у сумі 3402,28 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 28 коп.).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п.8.2.1. Договору 1, за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1. цього Договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього Договору, Користувач (Відповідач) сплачує Власнику мереж (Позивачу) пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті наданих Позивачем послуг станом на 15.11.2011 року у сумі 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто не виконав встановлених Договором 1 зобовязань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 13584,39 грн. (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 6289,85 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят девять гривень 85 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 3402,28 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 28 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору 1.

Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором 1, керуючись п.8.2.1. Договору 1, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 13584,39 грн. (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 6289,85 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят девять гривень 85 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 3402,28 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 28 коп.), в звязку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором поставки від 02.06.2009 року за №35-Пр.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

02.06.2009 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, був укладений договір поставки за №35-Пр (далі по тексту: Договір 2).

За умовами п. 1.1. Договору 2, Продавець (Позивач) зобовязується поставити і передати у власність Покупця (Відповідача), а Покупець прийняти та оплатити товар (в подальшому «Товар»), по кількості і ціні, узгодженій Сторонами, згідно накладних на умовах і в порядку, передбачених цим Договором. Ассортимент товару, що передбачається до поставки, його кількість і ціна узгоджуються в Специфікації до Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору 2, поставка товару здійснюється на умовах «франко-склад Продавця»шляхом передачі його по накладним. Склад продавця знаходиться за адресою: Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, 54-Б.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. Договору 2, Покупець розраховується за кожну чергову партію поставленого товару в безготівковій формі шляхом перерахування на поточний банківський рахунок Продавця 100% вартості поставленої партії товару протягом 10 банківських днів з моменту її отримання. Рахунок-фактура оформлюється Продавцем і надається Покупцю одночасно з накладними в день поставки товару. Датою оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Судом встановлено, що на виконання вимог п.п. 1.1., 3.1. Договору 2 в період з 14.04.2011 року по 27.05.2011 року Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України передав, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 20176,36 грн. (двадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 36 коп.), що підтверджено видатковою накладною від 14.04.2011 року за №РН-0000228, довіреністю на отримання товару від 14.04.2011 року за №127/4-12, видатковою накладною від 27.05.2011 року за №РН-0000306, довіреністю на отримання товару від 27.05.2011 року за №400/5-11, які підписані Позивачем та Відповідачем, на виконання вимог Договору 2 та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості проданих Позивачем товарів з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем придбаних товарів у обсягах та вартістю, визначених в цих Договорі 2, видаткових накладних і довіреностях на отримання товару, копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем видаткові накладні та довіреності на отримання товару без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом проданих Позивачем товарів свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобовязань за Договором 2.

Матеріалами справи та поясненнями Позивача, які він дав в судовому засіданні 15.11.2011 року, підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 4.1., 4.2. Договору 2 частково оплатив продані Позивачем товари шляхом перерахування Позивачу 25,86 грн. (двадцять пять гривень 86 коп.), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем станом на 15.11.2011 року за Договором 2 наявна заборгованість у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.).

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу від Відповідача станом на 15.11.2011 року будь-яких заяв або претензій щодо строків поставки товарів, їх вартості та якості не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків поставки товарів або щодо їх якості Відповідачем суду не надано.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору 2. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем поставки якісного товару, передбаченого Договором 2, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 15.11.2011 року, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору 2.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору 2. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором 2 станом на 15.11.2011 року складає 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем поставлених Позивачем товарів за Договором 2 суду не надано.

Станом на 15.11.2011 року основна заборгованість за Договором 2 у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.) Відповідачем не погашена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором 2 у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.), в звязку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 1254,77 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 77 коп.), інфляційні нарахування у сумі 141,48 грн. (сто сорок одна гривня 48 коп.) та 3-и проценти річних у сумі 246,61 грн. (двісті сорок шість гривень 61 коп.).

Відповідно до п. 8.1. Договору 2, у випадку невиконання умов платежів Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, діюча на період, за який сплачується пеня. В цьому випадку Продавець має право призупинити виконання своїх обовязків по Договору до виконання Покупцем умов п. 4.1. Договору.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті поставлених Позивачем товарів станом на 15.11.2011 року у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто не виконав встановлених Договором 2 зобовязань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 1254,77 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 77 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 141,48 грн. (сто сорок одна гривня 48 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 246,61 грн. (двісті сорок шість гривень 61 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору 2.

Враховуючи несплату Відповідачем заборгованості за Договором 2, керуючись п.8.1. Договору 2, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1254,77 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 77 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 141,48 грн. (сто сорок одна гривня 48 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 246,61 грн. (двісті сорок шість гривень 61 коп.), в звязку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором 1 і Договором 2, є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобовязань, взятого ним, відповідно до цих Договорів.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та не заперечувались Відповідачем по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 1619,63 грн. (одна тисяча шістсот девятнадцять гривень 63 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 1619,63 грн. (одна тисяча шістсот девятнадцять гривень 63 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у звязку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутекс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Енджой» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енджой», ідентифікаційний код: 36287577, місцезнаходження: 07454, Київська обл. Броварський р-н, с.Требухів, вул.Броварська,54-б, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутекс», ідентифікаційний код: 33565967, місцезнаходження: 07454, Київська обл. Броварський р-н, с.Требухів, вул.Броварська,23, заборгованість за Договором про спільне використання технологічних мереж від 23.04.2009 року за №1 у вигляді основного боргу у сумі 117176,42 грн. (сто сімнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 42 коп.), пені у сумі 13584,39 грн. (тринадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири гривні 39 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 6289,85 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят девять гривень 85 коп.), 3-х процентів річних у сумі 3402,28 грн. (три тисячі чотириста дві гривні 28 коп.) та заборгованість за Договором поставки від 02.06.2009 року за №35-Пр у вигляді основного боргу у сумі 20150,50 грн. (двадцять тисяч сто пятдесят гривень 50 коп.), пені у сумі 1254,77 грн. (одна тисяча двісті пятдесят чотири гривні 77 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 141,48 грн. (сто сорок одна гривня 48 коп.), 3-х процентів річних у сумі 246,61 грн. (двісті сорок шість гривень 61 коп.), державне мито у сумі 1619,63 грн. (одна тисяча шістсот девятнадцять гривень 63 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 15.11.2011 року