Ухвала суду № 20152749, 13.12.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"13" грудня 2011 р. Справа № 02-03/1699/7

Суддя Антонова В.М. розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом

Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», Київська область, м. Бровари,

до

Малого виробничо-комерційного підприємства «Фірма АНІКО», м. Київ,

про

визнання укладеним договору

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія»вих. №01-3519 від 24.11.2011 року (вх. №5646 від 13.12.2011 року) до Малого виробничо-комерційного підприємства «Фірма АНІКО»про визнання укладеним договору.

Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження з наступних підстав.

У зв’язку з набранням 01.11.2011 року чинності Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08.07.2011року Державною казначейською службою України був відкритий спеціальний рахунок для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету за подання до господарського суду Київської області позовних заяв, інших заяв:

Отримувач: Київська область

Код за ЄДРПОУ: 24074109

Банк отримувач: ГУ ДКУ у Київській області

Рахунок: 31219206700001

Код банку отримувача (МФО) 821018

Призначення платежу: 22030001; судовий збір; код 03499945; згідно пункту …. (вказати пункт статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011р. № 3674-VI).

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення №7437 від 30.11.2011 року, позивачем сплачено судовий збір на інші банківські реквізити. Також, господарський суд зазначає, що судовий збір у розмірі 941,00 грн. (згідно платіжного доручення №7437 від 30.11.2011 року) був сплачений позивачем за позовом в господарський суд міста Києва до МВКП «Фірма Аніко», про що зазначено у відповідній графі платіжного доручення «Призначення платежу».

Окрім того, господарський суд звертає увагу позивача, що згідно п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 року №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 №15. У вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватись відповідні положення названої інструкції в частині, що не суперечить.

Так, відповідно вимог п. 14 Інструкції, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Однак, на зворотній стороні платіжного доручення платіжного доручення №7437 від 30.11.2011 року, доданого до позовної заяви, відсутній запис про зарахування сплаченого державного мита до Державного бюджету України, не додано до позовної заяви і відповідної довідки Державного казначейства України про зарахування сплаченого позивачем державного мита до Державного бюджету України.

Таким чином, додане до позовної заяви платіжне доручення №7437 від 30.11.2011 року не може бути документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Згідно п. 4 ч. 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Окрім того, господарський суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов’язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Відтак, при наступному зверненні до суду позивачу слід обґрунтувати підстави підсудності даної справи саме господарському суду Київської області.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ухвалив:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Антонова В.М.