Постанова № 2014697, 26.06.2008, Печерський районний суд міста Києва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№4-1048/08

26 червня 2008 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретарі Ілляш С.І.,

за участю прокурора Дробота В.О.,

адвоката ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Дробота В.О. від 23.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Дробота В.О. від 23.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В обгрунтування скарги посилається на те, що прокурором оскаржувана постанова була винесена незаконно, без наявності достатніх даних, які б свідчили про наявність ознак злочину, відсутності правових підстав для винесення постанови та без обгрунтування прийнятого рішення.

В судовому засіданні заявник скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В обгрунтування своїх вимог вказував на те, що податкове-повідомлення рішення №312317/1 від 12.08.2005 року, яке було винесено на підставі Акту перевірки №34/23-17/23702041 від 03.06.2005 року і в якому нібито засвідчені факти порушення з боку ОСОБА_2. податкового законодавства, скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2007 року, а також ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.01.2008 року скасовано рішення того ж суду від 19.10.2007 року про визнання недійсним установчих документів та свідоцтво платника ПДВ ТОВ “Пронт”.

Крім того скаржник зазначив, що по даному факту нібито порушень податкового законодавства, при наявності тих самих матеріалів перевірки, відносно ОСОБА_2. вже порушувалась кримінальна справа 25.04.2007 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Дана постанова від 25.04.2007 року була скасована постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.06.2007 року, а у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. було відмовлено. Постанова не оскаржувалась, вступила в законну силу і є чинною до теперішнього часу.

Прокурор, заперечуючи проти скарги, просив відмовити в її задоволенні, оскільки вважає, що кримінальна справа порушена законно і обгрунтовано, за наявності приводів і підстав, визначених у КПК.

Суд, вислухавши прокурора, заявника, дослідивши матеріали, які стали підставою до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2., приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 січня 2008 року старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва Дроботом В.О. винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно директора АТЗТ “Фінансовий союз” ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а саме умисного ухилення від сплати податку на додану вартість.

Згідно ч. 15 ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані про наявність ознак злочину в діях певної особи.

Підставами до порушення даної кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки та Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №34/23-17/23702041 від 03.06.2005 року “Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства АТЗТ “Фінансовий союз” за період з 01.01.2002 р. по 01.01.2005 р. (далі за текстом - Акт).

Перевіркою встановлено, що директором АТЗТ “Фінансовий союз” ОСОБА_2. протягом 2003-2004 років укладено ряд договори з ТОВ “Пронт”, відповідно до яких ТОВ “Пронт” розробило програмне забезпечення для Рівненської, Запорізької та Хмельницької АЕС та передало їх до АТЗТ “Фінансовий союз”.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2004 року визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ “Пронт” з моменту їх реєстрації, у зв'язку з чим ДПІ у Печерському районі м. Києва зробило висновок про те, що директор АТЗТ “Фінансовий союз” ОСОБА_2. в порушення вимог п.п. 7.4.7 та 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” безпідставно віднесла до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних виданих йому ТОВ “Пронт”, про що і вказано в Акті перевірки.

Крім того, як зазначено в постанові про порушення кримінальної справи рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2007 року за позовом ДПА у м. Києві визнано недійсним Статут ТОВ “Пронт” з моменту його реєстрації та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Пронт” також з моменту реєстрації.

Також в оскаржуваній постанові зазначено, що засновники ТОВ “Пронт” ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ніякого відношення до діяльності цього товариства не мають ніякого відношення, а фактичним розробником програмного забезпечення для Хмельницької АЕС було ЗАТ “Радій”, що підтверджується показаннями працівників вказаної АЕС ОСОБА_5. та ОСОБА_6., а представники ТОВ “Пронт” та АТЗТ “Фінансовий союз” ніякого відношення до виконання цих робіт не мали.

Враховуючи наведене, прокурор прийняв рішення про порушення відносно ОСОБА_2. кримінальної справи за ч. 3 ст. 212 КК України.

Разом з тим, зазначені в постанові висновки про наявність в діях ОСОБА_2. ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та про достатність даних, які на це вказують, є безпідставними, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 212 КК України встановлена кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, якщо це призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Приймаючи рішення про порушення кримінальної справи, прокурор виходив з того, що за результатами перевірки, проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено Акт №34/23-17/23702041 від 03.06.2005 року у висновках якого вказано про донарахування податку на додану вартість на суму 5876945,16 грн. Ця обставина на думку прокурора, вказує на наявність в діях ОСОБА_2. складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

За наслідками зазначеної перевірки на підставі Акту 12.08.2005 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 312317/0, згідно з яким АТЗТ “Фінансовий союз” було визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у вищевказаному розмірі.

Але як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.07.2007 року вищевказане податкове повідомлення-рішення визнано недійсним, що не дає підстави вважати вищевказаний Акт достатніми даними, які вказують на ознаки в діях ОСОБА_2. злочину , передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також свідчить про його незаконність на день порушення справи.

Також однією з підстав до порушення кримінальної справи було рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2007 року, яким визнано недійсним установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ “Пронт” з моенту їх реєстрації.

Суд не може погодитись з таким висновком, виходячи з того, що на момент порушення кримінальної справи дане рішення суду було скасоване ухвалою того ж суду від 21.01.2008 року, а тому посилання на нього як на підставу порушення кримінальної справи є незаконним.

Також суд вважає, що пояснення засновника ОСОБА_4. про заснування ТОВ “Пронт” за винагороду та про те, що він не має до діяльності цього підприємства ніякого відношення, не містять достатніх даних, які б підтверджували саме факт умисного ухилення від сплати податків ОСОБА_2.

Крім того, зважаючи на те, що в матеріалах справи є не оригінал, і навіть не завірена копія таких пояснень ОСОБА_4., а лише копія з копії, судом не може бути також встановлено законність джерела отримання таких показів.

Пояснення іншого засновника ТОВ “Пронт” ОСОБА_3. в матеріалах справи взагалі відсутні.

Також, судом встановлено, що сума податку на додану вартість, яка вказана в оскаржуваній постанові є загальною з усіх договорів розробки програмного забезпечення, а в постанові вказано, що ЗАТ ”Радій” було фактичним розробником програмного забезпечення лише для Хмельницької АЕС, при цьому листом Хмельницької АЕС взагалі не підтверджується факт укладання договорів із ЗАТ “Радій”.

Таким чином, сума податку на додану вартість, яка вказана в постанові і стала підставою для відповідної кваліфікації дій ОСОБА_2. саме за частиною 3 ст. 212 КК України, є безпідставною і такою, що не підтверджена матеріалами перевірки.

Також суд приймає до уваги той факт, що з моменту винесення постанови Шевченківським районним судом м. Києва від 07.06.2007 року до моменту порушення кримінальної справи не було зібрано інших достатніх підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2.

Так, покази працівників Хмельницької АЕС ОСОБА_5. та ОСОБА_6. не вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2., направлених на ухилення від сплати податків, і підтверджують те, що між АТЗТ “Фінансовий союз” та Хмельницькою АЕС не було фінансово-господарських відносин.

Але даний факт підтверджують і працівники АТЗТ “Фінансовий союз” у своїх поясненнях, вказуючи що результати робіт були передані ЗАТ “Радій” і керівництво ЗАТ “Радій”, яке підтвердило факт фінансово-господарських відносин з АТЗТ “Фінансовий союз”.

Крім того, законність походження таких показів також неможливо встановити, у зв'язку з тим, що в матеріалах перевірки є лише копії з копій протоколів допиту цих осіб.

Також, як було вказано вище, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2007 року на момент винесення постанови про порушення кримінальної справи було скасоване ухвалою того ж суду від 21.01.2008 року, і навпаки на момент порушення справи було чинне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.08.2005 року про визнання законним реєстрації ТОВ “Пронт” в державних органах та в якості платника податку на додану вартість.

Будь-яких інших нових даних на підтвердження факту умисного ухилення від сплати податків директором АТЗТ ОСОБА_2. податковими органами не зібрано.

Таким чином, суд вважає, що кримінальна справа порушена незаконно, необгрунтовано та без наявності достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2. ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Оскаржена постанова від 23.01.2008 року підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю підстав для порушення кримінальної справи, а в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2. за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за період з березня по грудень 2004 року слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 99, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2задовольнити.

Постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Дробота В.О. від 23.01.2008 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ч. 3 ст. 212 КК України скасувати.

В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, відмовити.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя В. Карабань