Рішення № 20144992, 23.11.2011, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-3748/11

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.11.2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Лободенка О.С.

при секретарі Євтушенко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток в ній, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, визначити їй та відповідачу частки в спільній сумісній власності на квартиру по 2/3 та 1/3 відповідно, вселити її та малолітнього ОСОБА_3 до квартири, а також зобовязати відповідача усунути перешкоди в користуванні квартирою та передати позивачці ключі від вхідних дверей квартири.

В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат ОСОБА_4 позов підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач та його представник адвокат ОСОБА_5 проти позову заперечували зазначаючи, що спірна квартира придбана за рахунок грошових коштів, що є особистою приватною власністю відповідача, які зберігались в банківський установі за договором банківського вкладу від 09.07.2008 р. укладеного від його імені до шлюбу з позивачкою та повернутих за його вимогою напередодні укладання договору купівлі-продажу квартири від 15.09.2008 року. Заперечуючи проти позову відповідач також стверджував про те, що позивачка разом з їх малолітнім сином ОСОБА_6 добровільно переїхала їз спірної квартири до своєї матері, а з його боку ніяких перешкод в користуванні квартирою не вчинювалось.

Третя особа- Кременчуцька дирекція ПАТ «Банк Форум» про день розгляду справи повідомлялась належним чином, в судове засідання представника не направила та подала до суду заяву про розгляд справи без участі її представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне:

Згідно Свідоцтва про шлюб від 23.08.2008 р. серія НОМЕР_2 між позивачкою та відподачем 23 серпня 2008 року був зареєстрований шлюб.

Від шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка народила сина ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 17.08.2010 року серія НОМЕР_1.

Відповідно до виписки з історії розвитку дитини в звязку з передчасністю пологів малолітній ОСОБА_3 з моменту народження має хворобливий стан здоровя, взятий на облік неврологом поліклініки № 1 міської дитячої лікарні та постійно наглядається поліклінікою №1.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука № 2-6475/2010 від 23.11.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний та визначено місце проживання їх малолітнього сина ОСОБА_3.ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з позивачкою.

За виконавчими листами № 2-6476, № 2-6476/10 р. від 02.11.2010 року виданими Автозаводським районним судом міста Кременчука з ОСОБА_2 на утримання його малолітнього сина ОСОБА_6 та позивачки щомісячно стягнуються аліменти у розмірі 500 грн. та 200 грн. відповідно.

09 липня 2008 року між відповідачем та філією банку «Укргазбанк» був укладений договір на вклад «Вільні кошти», що підтверджується квитанцією про внесення готівки від 09.07.2008 р. на суму 16942,45 грн.

05 вересня 2008 року відповідачу був повернутий його банківський вклад в сумі 18079, 74 грн., що підтверджується квитанцією на видачу готівки від 05.09.2008 року.

15 вересня 2008 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, була придбана у власність АДРЕСА_1, житловою площею 25,6 кв.м., загальна площа 47,3 кв.м. та продаж якої було вчинено за 16680,00 грн.

На підставі ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України при укладанні відповідачем договору купівлі-продажу квартири від 15.09.2008 року, позивачка надала до нотаріальної контори заяву від 15.09.2008 року про згоду на вчинення відповідачем зазначеного договору за їх спільні сумісні кошти та набуття квартири у спільну сумісну власність.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20246542 право власності на спірну квартиру 16 вересня 2008 року було зареєстровано року на імя ОСОБА_2 в КП «Кременчуцьке міське бюро технічної інвентаризації» за реєстраційним номером 17241410.

Відразу після придбання квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та відповідач спільно проживали в ній до серпня 2010 року.

Також, 29 вересня 2008 року ОСОБА_2 в інтересах сімї уклав кредитний договір № 0163/08/19-ZNv з АКБ «Форум» в особі Кременчуцької філії АКБ «Форум» за яким відповідачем був повністю отриманий кредит для споживчих потреб в сумі 30000, 00 доларів США на строк по 20 вересня 2018 року.

Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 0163/08/19-ZNv від 29.09.2008 року між позивачкою та третьою особою був укладений договір поруки від 29.09.2008 р. АКБ «Форум» в особі Кременчуцької філії АКБ «Форум» також уклав договори поруки з рідним братом відповідача-ОСОБА_8 та його дружиною-ОСОБА_12. Разом з тим, відповідач за іпотечним договором від 29.09.2008 р. передав в іпотеку третій особі належну йому на праві власності АДРЕСА_1, житловою площею 25,6 кв.м., загальна площа 47,3 кв.м.

При цьому п. 2.1.5. іпотечного договору від 29.09.2008 р. передбачається, що предмет іпотеки знаходився у спільній власності.

За повідомленням Кременчуцької дирекції ПАТ «Банк Форум» вих. № 1100/376 від 10.10.2011 року кредит погашається з випередженням графіку та станом на 10 жовтня 2011 року залишок за кредитом складає 2399, 35 доларів США. З 19 липня 2010 року погашення за кредитом здійснюється гр. ОСОБА_10, як поручителем по кредитному договору.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є рідною матірю позивачки, повідомила, що 23 серпня 2008 року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб в якому 20 липня 2010 рогку народився малолітній ОСОБА_3 Їй відомо, що під час весілля подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 присутніми особами були подаровані грошові кошти в сумі 30000 грн. Про обставини придбання спірної квартири їй нічого не відомо. В серпні 2010 року позивачка по причині різних поглядів на життя з відповідачем, застосування з його боку до неї фізичного насилля, вчинення ним інших протиправних дій відносно позивачки, що виключало спільне проживання в одній квартирі з відповідачем ОСОБА_1 переселилась разом з малолітнім сином ОСОБА_3 до однокімнатної АДРЕСА_1 з якої невдовзі переселилась до двохкімнатної квартири № 47, що знаходиться в цьому ж будинку. У вересні 2010 року, відповідач приїжджаючи до малолітнього сина ОСОБА_6 перевіз особисті речі позивачки зі спірної АДРЕСА_1 Під час перебування в квартирі де мешкає позивачка відповідач забрав у неї ключі від вхідних дверей квартири № 228 для перешкоджання проживання ОСОБА_1 та їх сина ОСОБА_6 в ній. Відповідач навідуючись до сина ОСОБА_6 в квартиру де мешкає позивачка часто перебував в нетверезому стані неодноразово вчиняв з позивачкою та нею сварки, порушував громадський порядок, погрожував застосувати до позивачки фізичне насильство. В свою чергу, позивачка за вищевказаними фактами зверталась з відповідними заявами до правоохоронних органів за результатами розгляду яких Автозаводським РВ КМУ УМВС України були винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 03.09.2010 р., 17.11.2010 р.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підставі ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України спірна квартира № 228 як нерухоме майно може бути обєктом спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

В силу положень ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що під час шлюбу та після його припинення між позивачкою та відповідачем будь-яких угод щодо порядку користування квартирою № 228, визначення в ній часток та розпорядження даним нерухомим майном укладено не було.

Заперечення відповідача проти позову відхиляються судом як безпідставні в звязку з тим, що спірна квартира була придбана позивачкою та ОСОБА_2 під час перебування в шлюбі за їх спільні сумісні грошові кошти, оскільки з наданих до суду відповідачем доказів, а саме договору банківського вкладу «Вільні кошти» від 09.07.2008 року, квитанцій про внесення готівки від 09.07.2008 р. та її повернення від 05.09.2008 р. не вбачається, що самі ці кошти були витрачені відповідачем на придбавання АДРЕСА_1. Крім того, відповідачем не була спростована відповідність ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України та дійсність нотаріально оформленої заяви позивачки від 15.09.2008 року про надання її згоди на вчинення відповідачем договору купівлі-продажу квартири від 15.09.2008 р. за їх спільні сумісні кошти та набуття квартири № 228 у спільну сумісну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд вважає необґрунтованою вимогу позивачки про визнання за нею права часткової власності на 2/3 частки АДРЕСА_1 оскільки факт проживання з позивачкою їх з відповідачем малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 23.11.2010 року по справі № 2-6475/2010 та довідки ТОВ «Житлорембудсервіс» про реєстрацію від 21.09.2010 року не підтверджує наявність в малолітнього сина позивачки майнових прав на спірну квартиру, яка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та спростовує наявність підстав для збільшення частки позивачки в спільній сумісній власності подружжя.

Враховуючи вищевикладене суд, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визначення часток в ній, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою задовольнити частково.

Визнати АДРЕСА_1, житловою площею 25,6 кв.м., загальна площа 47,3 кв.м. спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Визнати, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частка АДРЕСА_1 та визнати право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, житловою площею 25,6 кв.м., загальна площа 47,3 кв.м.

Зобовязати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 АДРЕСА_1 житловою площею 25,6 кв.м., загальна площа 47,3 кв.м. та передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири № 228.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплаченого державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 137 гривень.

Стягнути та з ОСОБА_2 на користь державного бюджету УДК у м. Кременчуці, рахунок 31213206700008, код ЄДРПОУ 34698778, МФО 831019, ГУДКУ у Полтавській області, код ЄДРПО Автозаводського районного суду м. Кременчука 02886019 - 197 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: