Рішення № 20142713, 19.12.2011, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа 2-76/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

19 грудня 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарях Данилюк В.А., Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оратівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та відшкодування неотриманого гонорару, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та відшкодування неотриманого гонорару відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 76 коп. (код ЄДРПОУ Оратівського районного суду Вінницької області 34701240, пункт з таблиці ставок судового збору (ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”), за яким визначено розмір судового збору. Банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015. Номер рахунку 31213206700424. Одержувач - Державний бюджет Оратівський район 22030001).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ

Повний текст рішення буде складено 23.12.2011 року.

копія Справа 2-76/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року

Оратівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарях Данилюк В.А., Данилюку В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Оратівського районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та відшкодування неотриманого гонорару, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та відшкодування неотриманого гонорару.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що відповідно до протоколу № 8 від 05.12.2008 року відбулося засідання президії ради ветеранів війни, праці та збройних сил України Липовецького району, на повістці денній стояло питання про незадовільну роботу адвоката ОСОБА_1 Виступаючі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в присутності членів ветеранської організації, публічно здійснили пряме втручання в його адвокатську діяльність, а саме, розголосили відомості про те, що при наявності договору про безкоштовне обслуговування ветеранів району, він брав із ветеранів гроші, жодної справи не довів до кінця, взяв розглядати справу ветерана ОСОБА_5, який оплатив його послуги в розмірі 2500 грн., справа залишилася не вирішена, ветеран через переживання помер, вирішили припинити з ним договірні відносини з 01.12.2008 року і не поновлювати їх. Відповідно до протоколу засідання президії ради ветеранів району № 5 від 04.02.2009 року на повістці денній стояло питання про подальше юридичне обслуговування ветеранів району, доповідач Козубенко П.І. доповів про наявність заключеного договору та про те, що він скомпрометував себе, прикриваючись, тим, що обслуговує ветеранів на громадських засадах, почав брати непомірні суми грошей з ветеранів за обслуговування, взяв із ОСОБА_5 2500 тис. грн., принизив честь та гідність ветерана ОСОБА_6, образив ветерана ОСОБА_7, вирішили розірвати договірні відносини зі ним з 01.02.2009 року, не рахувати його їх юристом, внести пропозицію, щоб він до 10.02.2009 року звільнив їм кабінет. Відповідно до протоколу № 2 від 14.08.2009 року відбулося засідання пленуму Липовецької районної організації ветеранів війни, праці та збройних сил України, на яке були запрошені голови ветеранських організацій, голови сільських рад, вчителі, адміністрація, працівники соціального захисту і забезпечення, завідувач архівом, працівник з редакції, співробітник УМВС, члени ради ветеранів і ветерани всіх категорій, присутні актив району, керівники ветеранських організацій району, сільські та селищні голови. На даному засіданні виступив ОСОБА_2 і розповів, що декілька років тому він звернувся до ветеранів з проханням відстояти його в Києві, оскільки його позбавили адвокатського посвідчення за порушення правил обслуговування клієнтів, вони відстояли його, і за надане ними приміщення, він пообіцяв обслуговувати ветеранів безкоштовно, а потім почав брати із них непомірні суми, не надавав документів, до нього зверталися ветерани ОСОБА_6, ОСОБА_5, сім'я ОСОБА_8, було багато інших скарг за грубість та нетактовність. Виступили ОСОБА_9 який сказав про те, що він взяв із ОСОБА_5 3000 грн. ОСОБА_5 жалівся на його роботу і від переживання помер, наголосив, що він не може займати посаду адвоката. Виступив ОСОБА_4 та сказав, що коли йому був потрібен захист він обіцяв золоті гори, але нічого не робив, на зауваження членів президії та ОСОБА_2 не реагував, був недоступним і продовжував свою діяльність обманом та здирством. Обманним шляхом з ветерана ОСОБА_5 взяв 3000 грн., взяв гроші з учасника бойових дій ОСОБА_6 та сім'ї ОСОБА_8. Ветеранів обзивав фашистами, малоумними, погрожував розправитись фізично. Вніс пропозицію забрати кімнату, клопотати про позбавлення ліцензії та права на адвокатську діяльність, за грубість та погрози матеріали направити до суду. Було постановлено за обман ветеранів, за те, що брав непомірні суми по їх юридичному обслуговуванню засудити його негідні вчинки, забрати кімнату, яка тимчасово була надана йому для потреб обслуговування ветеранської організації району, за порушення адвокатської етики, систематичний обман та зловживання підняти клопотання перед президією адвокатів та юристів області про позбавлення його права на адвокатську діяльність. За грубість, нецензурність та погрозу з його боку членам президії ветеранської організації району направити матеріали до суду. Про вказані факти його повідомили ветерани, які були присутні на даних засіданнях та учасники вище вказаних засідань, все це було висловлено публічно перед мешканцями районну, внаслідок чого, дана неправдива інформація та наклеп була поширена по всьому районі та за його межами. Зважаючи на те, що Липовецька районна організація ветеранів війни, праці та Збройних сил України являється громадським обєднанням, її діяльність регламентується Законом України "Про обєднання громадян" і відповідно до ч.2 ст.8 Закону, втручання державних органів та службових осіб у діяльність обєднань громадян, так само і втручання обєднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших обєднань громадян, не допускається. Його діяльність, як адвоката регламентується законом України "Про адвокатуру", тому відповідності до ст.10 Закону передбачено гарантії адвокатської діяльності, забороняється будь - яке втручання в адвокатську діяльність, тим більше зі сторони громадської організації. У 2005 році він почав надавати ветеранам безкоштовну, по суті благодійну, правову допомогу, з організацією ветеранів договірних відносин не мав. Бувший голова Липовецького районного суду вмовив ветеранів писати на нього скарги і з того часу мали місце неодноразові звернення відповідачів із скаргами, заявами до прокуратури Липовецького району, міліції, президії адвокатського обєднання, до цього часу відповідачі пишуть на нього скарги в усі інстанції. Підтвердженням прямого втручання в його адвокатську діяльність, здійснення наклепу та підрив його ділової репутації є протоколи вище вказаних засідань. Неправомірними діями відповідачів принижена його честь та гідність, ділова репутація, так як він працює адвокатом і надає правову допомогу громадянам району та за його межами, це основний вид діяльності, люди перестали звертатися до нього за правовою допомогою, в результаті дій відповідачів він недоотримав гонорар на суму 20 576 грн., а також заподіяно моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, оскільки відповідачі принизили його перед іншими людьми поширили відомості стосовно нього, про те, що він вчинив злочин. Він сильно переживав, хвилювався, змушений був відповідати на запитання про те, чи скоював він злочин, повинен був постійно виправдовуватись перед громадянами району, що ніякого злочину не скоював, ніяких угод у нього із ветеранською організацією і надання безкоштовної правової допомоги її членам не було. Крім того, у ветеранської організації жодних прав на кабінет, який він займав у приміщенні Липовецького районного суду не було, даний кабінет належав районній організації комуністичної партії, крім того, в суді знаходилися бібліотека та юридична консультація, в 2008 році приміщення було передане на баланс Територіального управління ДСА України у Вінницькій області, після чого його виселили з даного кабінету. Жодних договорів про безкоштовне обслуговування ветеранів він не укладав, грошей із ветеранів не брав. Вважає, що ветерани не скаржилися на його дії до ветеранської організації, відповідачі не мають повноважень на те, щоб представляти інтереси ветеранів, оскільки не мають на це повноважень, самі собі присвоїли звання, не є ветеранами, ті ветерани, які воювали вже покійні. Вважає, що відповідачі зводять на нього наклеп. Із ветераном ОСОБА_5, який нині покійний, він укладав договір, однак сума гонорару це таємниця, він не є причиною смерті ОСОБА_5, як стверджують відповідачі. Вважає, що на засіданнях президії та Пленуму обговорювалась його діяльність як адвоката, хоча ніхто не може вмішуватися в його професійну діяльність. Оскільки ОСОБА_2 неодноразово звертався до правоохоронних органів із скаргами, що він його побив, було порушено кримінальну справу щодо нього, однак постанову про порушення кримінальної справи було скасовано. За скаргами ОСОБА_10 його притягували до дисциплінарної відповідальності, однак лише за те, що договір, який він укладає з клієнтами не відповідає типовому. Збільшив розмір позову та просить визнати, що поширені відповідачами на засіданнях президії 05.12.2008 року, 04.02.2009 року, засіданні Пленуму 14.08.2009 року Липовецької районної організації ветеранів війни, праці та збройних сил України відомості, що він, як адвокат, обманював ветеранів, брав із них великі кошти, ображав, виражався нецензурною лайкою, погрожував вбити членів президії, вчинив злочин, довів до самогубства ветерана ОСОБА_5 не відповідають дійсності та принижують його честь, гідність та ділову репутацію, зобовязати відповідачів спростувати висловлену ними інформацію відносно нього, яка зафіксована у протоколах та вибачитися перед ним у формі в якій дана інформація була висловлена, тобто із зібранням засідання президії та Пленуму Липовецької районної організації ветеранів війни, праці та збройних сил України публічно а також в засобах масової інформації, зокрема в газетах «Липовецькі вісті»та «33 канал», стягнути із відповідачів солідарно в рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000 грн., недоотриманий гонорар в розмірі 20 576 грн. Та судові витрати.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що він очолює Липовецьку районну організацію ветеранів війни, праці та збройних сил України з 2003 року, є почесним ветераном, неодноразово нагороджувався орденами та медалями. Позивач декілька років тому звернувся до ветеранської організації з проханням захистити його, оскільки його хотіли позбавити ліцензії адвоката. Ветерани надавали допомогу ОСОБА_1 та захистили його. Між ОСОБА_1 та організацією ветеранів було укладено договір про те, що він буде надавати безкоштовну правову допомогу ветеранам. Для цього організація ветеранів передала йому кабінет в приміщення Липовецького районного суду, який організації було виділено на підставі розпорядження Липовецької райдержадміністрації. Однак, через деякий час на дії адвоката ОСОБА_1 почали надходити скарги від ветеранів про те, що він бере з ветеранів гроші, грубо відносить до ветеранів, скарги надходили усні і письмові. Вони зверталися до адвоката ОСОБА_1 щоб припинив ці дії, викликали на засідання президії, однак на засіданнях президії він ображав ветеранів. Тому вони вирішили договір із ним розірвати, оскільки договір він не виконував та попросили його виселитися із кімнати, яку він займав в приміщенні суду. Оскільки позивач не виселявся, ветерани прийшли до нього в кабінет, в присутності людей він почав його бити, однак люди його захистили. За даним фактом щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу, яка розглядається в суді. Вони не ображали позивача, не принижували його честь і гідність, не вмішувалися в його адвокатську діяльність, оскільки він не виконував договір про безкоштовне обслуговування ветерані хотіли лише розірвати з ним договір та виселити його з кабінету. В позові просить відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що він є ветераном, головою Липовецької районної організації інвалідів війни та ЗСУ. Декілька років тому адвокат ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з проханням допомогти йому, ветерани допомогли ОСОБА_1 В 2003 році між позивачем та організацією ветеранів було укладено договір про надання безкоштовної допомоги ветеранам. Через деякий час до них почали звертатися із скаргами на дії адвоката ОСОБА_1 ветерани, зокрема ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8. Ветерани неодноразово приходили із скаргами, скарги були усні і письмові. Відповідно до Статуту організації ветеранів рада ветерані представляє інтереси ветеранів, має повноваження розглядати скарги. ОСОБА_1 викликали на засідання президії, однак на засіданнях президії він ображав ветеранів. Оскільки договір позивач не виконував, вони вирішили договір із ним розірвати та попросили його виселитися із кімнати, яку він займав в приміщенні суду. На засіданнях президії ОСОБА_1 ображав ветеранів, висловлювався нецензурними висловами. Ображав також особисто його, тому він звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист честі і гідності, його позов було задоволено, однак ОСОБА_1 рішення суду не виконує. Оскільки позивач не виселявся, ветерани прийшли до нього в кабінет, в присутності людей він почав бити ОСОБА_2, однак люди його захистили. За даним фактом щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу, яка розглядається в суді. Вони не ображали позивача на засіданнях президії та Пленуму, не принижували його честь і гідність, а лише обговорювали дане питання з тією ціллю, щоб адвокат ОСОБА_1 не ображав ветеранів, оскільки він не виконував договір про безкоштовне обслуговування ветеранів хотіли розірвати з ним договір та виселити його з кабінету. В позові просить відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав і суду пояснив, що ОСОБА_2 очолює Липовецьку районну організацію ветеранів війни, праці та збройних сил України з 2003 року, він та ОСОБА_4 були обрані членами президії.. Позивач декілька років тому звернувся до ветеранської організації з проханням захистити його, оскільки нього був конфлікт з бувшим головою суду. Ветерани надавали допомогу ОСОБА_1 та захистили його. Між ОСОБА_1 та організацією ветеранів було укладено договір про те, що він буде надавати безкоштовну правову допомогу ветеранам, для цього організація ветеранів передала йому кабінет в приміщення Липовецького районного суду, який організації було виділено на підставі розпорядження Липовецької райдержадміністрації. Однак, через деякий час на дії адвоката ОСОБА_1 почали надходити скарги від ветеранів про те, що він бере з ветеранів гроші, грубо відносить до ветеранів, скарги надходили усні і письмові. Зокрема неодноразово скаржився інвалід ОСОБА_5, який на даний час покійний, говорив, що ОСОБА_1 взяв з нього 2500 грн., однак справи не виграв, ОСОБА_5 дуже переживав з приводу даної ситуації. Крім того, зверталися із скаргами ветерани ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_7. ОСОБА_1 попереджали про розірвання договору в усному порядку. В грудні 2008 року адвоката ОСОБА_1 запросили на засідання президії, позивач був присутній на засіданні президії 05.12.2008 р., вони просили його пояснити, чому від ветеранів надходять скарги, просили виконувати договір, однак на засіданнях президії позивач говорив, що брав гроші для суддів, ображав ветеранів. Чому дана інформація не внесена до протоколу засідання президії пояснити не може. На засіданні Пленуму позивач присутній не був. На засіданні президії 04.02.2009 року теж слухали дане питання, оскільки ОСОБА_1 не звільняв кабінет, позивач був присутній на даному засіданні та ображав ветеранів. Позивача на засідання президії викликали в усній формі. Інші особи, які були присутні на засіданнях президії це старі люди, які на даний час важко хворі і їх неможливо доставити до суду. На засіданнях президії він виступав щоб захистити ветеранів, всі вислови правдиві та відповідають дійсності, в діяльність адвоката не втручалися, але оскільки між організацією ветеранів та ОСОБА_1 було укладено договір, хотіли щоб позивач договір виконував. Вони повинні були захистити ветеранів, тому вирішили договір із ним розірвати, оскільки договір він не виконував та попросили його виселитися із кімнати, яку позивач займав в приміщенні суду. Оскільки позивач не виселявся, ветерани прийшли до нього в кабінет, в присутності людей він почав бити ОСОБА_2 За даним фактом щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу, яка розглядається в Немирівському районному суді. Організація ветеранів є громадською організацією, відповідно до Статуту вони повинні захищати інтереси ветеранів, тому вони розглядали скарги ветеранів і усні і письмові, зверталися неодноразово до позивача, щоб він розібрався у даній ситуації та не ображав ветеранів. Вони не ображали позивача, не принижували його честь і гідність, в адвокатську діяльність не втручалися, оскільки він не виконував договір про безкоштовне обслуговування ветерані хотіли лише розірвати з ним договір та виселити його з кабінету, натомість позивач ображав їх, погрожував, що затягає їх по судах. В позові просить відмовити.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він був присутній 05.12.2008 р. та 04.02.2009 р. на засіданнях президії ветеранської організації в 2008 році. На засідання президії прийшов ветеран ОСОБА_5, який нині помер, та сказав, що ОСОБА_1 взяв з нього 2500 грн. ОСОБА_5 звертався до ветеранської організації із скаргами на дії ОСОБА_1, так як він взяв гроші, справу не виграв і гроші не повертав. На засіданнях президії виступали ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_1 ображав ветеранів. Зі сторони відповідачів щодо ОСОБА_1 образливих висловів не чув. Адвокат ОСОБА_1 надавав йому правову допомогу безкоштовно.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він є членом ветеранської організації Липовецького району, інвалідом війни. ОСОБА_4 приходив до нього додому і сказав іти до прокуратури та скаржитися на дії адвоката ОСОБА_1 Раніше він звертався до ОСОБА_2 щоб той допоміг йому найти адвоката і він сказав йти до ОСОБА_1 Адвокат ОСОБА_1 надавав йому правову допомогу безкоштовно. На засідання президії та Пленуму ветеранської організації його не запрошували, бував на засіданнях, однак коли це було не памятає.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що на засіданнях президії та Пленуму ветеранської організації в 2008 2009 р.р. присутня не була. Однак, була присутня при тому, коли в домогосподарство до ОСОБА_13 прийшов ОСОБА_4 і просив ОСОБА_13 писати скарги в прокуратуру за те, що ОСОБА_1 брав із нього гроші, вони вигнали ОСОБА_4 з будинку. Адвокат ОСОБА_1 надавав ОСОБА_13 правову допомогу і коштів за це не брав.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є членом ветеранської організації, їй було відомо, що адвокат ОСОБА_1 надавав безкоштовну допомогу ветеранам. Оскільки її брату потрібна була правова допомога в 2009 році вона звернулася до ОСОБА_1, який взяв велику суму коштів, справу не виграв і кошти не повертав. Вона зверталася із скаргами на дії адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної комісії в м. Вінниці і його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. На засіданнях президії та Пленуму ветеранської організації в 2008 2009 р.р. присутня не була.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, свідків, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з таких підстав.

Як вбачається із протоколу № 8 від 05.12.2008 року відбулося засідання президії ради ветеранів війни, праці та Збройних сил України Липовецького району. На повістку дня виносилися питання про незадовільну роботу адвоката ОСОБА_1 та відкриття меморіальної дошки. Виступаючі ОСОБА_2, ОСОБА_4 в своїх виступах зазначили, що прикриваючись тим, що безкоштовне обслуговування ветеранів району, адвокат ОСОБА_1 брав із ветеранів гроші, жодної справи не довів до кінця, взяв розглядати справу ветерана ОСОБА_5, який оплатив йому послуги 2500 гри., однак справа залишилася не вирішена, а ветеран через переживання помер, було запропоновано висловити недовіру ОСОБА_1, вирішено припинити з ОСОБА_1 договірні відносини з 01.12.2008 року і не поновлювати їх.

Як вбачається із протоколу № 5 від 04.02.2009 року відбулося засідання президії ради ветеранів району з повісткою денною про дальше юридичне обслуговування ветеранів району, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 доповіли про наявність заключеного договору з ОСОБА_1, який скомпрометував себе прикриваючись, тим, що він обслуговує ветеранів на громадських засадах, почав брати непомірні суми грошей з ветеранів за обслуговування. Так з ветерана ОСОБА_5 взяв 2,5 тис. грн., принизив честь та гідність ветерана бойових дій ОСОБА_6, образив ОСОБА_7 На дії ОСОБА_1 надходить багато скарг від ветеранів, було вирішено розірвати всі договірні відносини з ОСОБА_1 за порушення правил по обслуговуванню ветеранів району, не рахувати його юристом по обслуговуванню ветеранів району з 01.02.2009 р., ОСОБА_4 прийняти у ОСОБА_1 ключі від кабінету.

Як вбачається із протоколу № 2 від 14.08.2009 року відбулося засідання Пленуму Липовецької районної організації ветеранів війни, праці та Збройних сил України, в порядку денному по другому питанню виступав голова ради ветеранів ОСОБА_2, який повідомив, що 4 роки назад до них звернувся адвокат ОСОБА_1, якого колегія адвокатів Вінницької області позбавила адвокатства за порушення правил обслуговування клієнтів. Він просив допомоги взамін на обслуговування ветеранів безкоштовно з наданням приміщення. Держадміністрація виділила кімнату, де розмістився ОСОБА_1 З часом до організації стали звертатися ветерани із скаргами, що ОСОБА_1 бере з них непомірні суми і не надає документів. Так із скаргою на дії ОСОБА_1 звернувся інвалід війни І групи ОСОБА_6, потім ветеран праці, нині покійний, ОСОБА_5 від якого ОСОБА_1 отримав 3000 грн., зверталася із скаргами сімя ОСОБА_8, було багато інших скарг на ОСОБА_1 за нетактовність та грубість. Виступив член Президії ОСОБА_9., який повідомив, що ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_5 3 тис. грн. за допомогу у вирішенні його проблемних питань, але цього виявилось замало, тому він ще вимагав кошти. Виступив ОСОБА_4, який сказав, що адвокат ОСОБА_1 коли йому була потрібна допомога обіцяв золоті гори, безкоштовне обслуговування ветеранів, але крім солодких слів, нічого не робив на зауваження членів президії та ОСОБА_2 не реагував, з кожним днем був недоступним і продовжував свою діяльність обманом та здирством. Було запропоновано за обман ветеранів і непомірні суми по юридичному обслуговуванню засудити вчинки адвоката ОСОБА_1, забрати кімнату, яка тимчасово була надана адвокату для потреб ветеранської організації, підняти перед президією адвокатів питання про позбавлення ОСОБА_1 права на адвокатську діяльність, за грубість, нецензурність та погрози членам президії ветеранської організації направити матеріали до суду.

З протоколів звітно-виборної конференції від 05.11.2003 р., девятої звітно-виборної конференції районної організації ветеранів війни, праці та Збройних сил України м. Липовець від 14.10.2011 року вбачається, що головою районної організації ветеранів війни, праці та Збройних сил України обрано ОСОБА_2.

Відповідно до договору від 20.11.2003 року, який укладений між Липовецькою районною організацією ветеранів війни і праці та Збройних сил України в особі ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1 рада доручила, а адвокат прийняв на себе обовязок надавати юридичну допомогу в обсязі і на умовах, які передбачені договором, адвокат прийняв на себе виконання правової роботи відповідно загальним положенням про юрисконсульта про правове обслуговування. Робота, яку виконує адвокат відповідно до договору в інтересах ветеранів війни і праці та Збройних сил України є безкоштовною. Адвокат несе матеріальну відповідальність за збитки, які вчиненні раді ветеранів байдужим виконанням обовязків в межах вчинених збитків. Договір укладений на невизначений термін і може бути розірваний кожною із сторін при умові попередження про це другої сторони не пізніше як за один місяць.

Як вбачається із розпорядження Липовецької РДА від 02.09.2005 р. відповідній комісії було доручено здійснити передачу частини адміністративного приміщення та розмежуванням площ загального користування між судом, юридичною консультацією та районною організацією ветеранів війни, праці та Збройних сил України.

Відповідно до реєстраційного посвідчення від 02.09.2008 року на обєкти нерухомого майна, які належать юридичним особам будівля адмінбудинку та гаража з прибудовами 19/20 часток, які розташовані по АДРЕСА_1 зареєстрована за територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області на праві державної власності.

Як вбачається із листа № 05-5/2316 від 13.11.2008 року заступника начальника територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області адвокату ОСОБА_1 його повідомлено, що відповідно до договору - купівлі продажу від 26.06.2008 року власником приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є Територіальне управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, яке немає наміру надавати в оренду частину приміщення суду стороннім організаціям і наполягає здійснити організаційні заходи з метою виселення з приміщення суду в термін до 30.11.2008 р.

З постанови прокурора Вінницької області від 04.01.2011 р. вбачається, що постанова старшого дільничного інспектора міліції Липовецького РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_15 про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_2 скасована, відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України.

Згідно з довідки № 127 від 08.07.2011 року виданої Липовецьким районним судом Вінницької області кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.126 КК України знаходиться у Липовецькому районному суді.

Як вбачається із заяви ОСОБА_8, ОСОБА_11 від 20.02.2009 року голові районної організації ветеранів ОСОБА_2, вони скаржилися на те, що адвокат ОСОБА_1 в 2008 році взяв у них по 100 грн. з кожного та обіцяв повернути заощадження по 1000 грн., але вони досі грошей не отримали.

Як вбачається із заяви ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_1 взяв у нього 260 грн. для вирішення в суді його питання, але через деякий час ОСОБА_1 знову просив 260 грн. для вирішення того ж питання, яке ОСОБА_7 залагодив самостійно.

В журналі обліку особистого прийому громадян за 2003-2009 рр. за порядковим № 3 від 25.08.2008 року міститься запис, що ОСОБА_4 прийнято заяву від ОСОБА_7 про допомогу у поверненні від адвоката ОСОБА_1 коштів в сумі 260 грн., за порядковим № 2 від 20.02.2009 року міститься запис, що ОСОБА_2 прийнято заяву від ОСОБА_8, ОСОБА_11 на дії адвоката ОСОБА_1, який взяв кошти, а їм допомоги не надав.

Як вбачається із журналу реєстрації вихідних і внутрішніх документів за 2004-2009 рр. міститься порядковий запис № 14 від 24.06.2009 року, відповідно до якого адвокату ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом прохання про звільнення кабінету, який він займає незаконно.

Як вбачається із Статуту організації ветеранів України, організація є добровільною Всеукраїнською громадською організацією (п. 1 розділу 1), вважає своєю головною метою: всебічний захист законних прав, соціальних, економічних, вікових інтересів вете ранів війни, праці, дітей війни, ветеранів військової служби, інших силових структур, пенсіонерів, громадян похилого віку. Організація для виконання поставленої мети у встановленому порядку здійснює такі завдання: представляє і захищає свої законні інтереси, відстоює права і інтереси своїх членів у державних органах влади і громадських організаціях, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України; надає, в межах можливого, юридичну, організаційну та іншу допомогу своїм членам у поліпшенні житлових умов, медичного, торгового, побутового, транспортного та іншого обслуговування. (п. 2 розділу 2). Членами Організації можуть бути ветерани Великої Вітчизняної війни, інших локальних війн і воєнних конфліктів, ветерани праці, діти війни, ветерани військової служби, інших силових структур, пенсіонери, громадяни похилого віку, які виявили бажання на таке членство, незалежно від національності і політичних переконань, партійної приналежності, що визнають мету ветеранського руху, Статут Організації і в міру своїх можливостей беруть посильну участь у роботі ветеранської організації. (п. 3 розділу 3). Районні, районні у містах, райміські, міські організації ветеранів створюються згідно з існуючим адміністративним поділом в районах і містах обласного підпорядкування. Ради районних, районних у містах, райміських, міських організа цій ветеранів обирають президію, кількісний склад якої визначається радою, голову, заступників голови, відповідального секретаря строком на 4 роки; представляють і захищають законні свої інтереси та інтереси членів у державних органах влади, органах місцевого самоврядування та громадських організаціях, підтримують тісні зв'язки з профспілковими, благодійними, іншими об'єднаннями громадян, керівниками підприємств, установ, бізнес-структур з метою вирі шення ветеранських проблем. Районні, районні у містах, райміські, міські організації ветеранів в своїй діяльності керуються цим Статутом. Для набуття і статусу юридичної особи вони реєструються в установленому Законом порядку на основі єдиного Статуту Організації ветеранів України та рішень їх рад. (п. 8 розділу ІУ).

Стаття 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоровя населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ч.ч.1-3 ст.277, ст.280 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ч.1 ст.302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до розяснень п. п. 15, 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 471 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

В судовому засіданні встановлено, що на засіданнях президії 05.12.2008 р, 04.02.2009 р., засіданні Пленуму 14.08.2009 р. Липовецької районної організації ветеранів війни і праці та Збройних сил України відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виступали та оцінювали роботу позивача з приводу надання ним безкоштовної правової допомоги ветеранам на виконання договору від 20.11.2003 р., укладеного між позивачем ОСОБА_1 та Липовецькою районною організацією ветеранів війни і праці та Збройних сил України. За змістом дані виступи відповідачів носили характер оціночних суджень, зокрема, містили в собі думки, переконання, критичну оцінку дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідачів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, а тому факти, викладені в даних виступах не можна вважати такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача. Дані суб'єктивні думки відповідачів не було висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача. Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для зобовязання відповідачів спростовувати дані відомості. Судом також не встановлено протиправності діянь відповідачів, яке б потягло спричинення моральної шкоди позивачеві.

Отже, на підставі викладеного суд вважає, що слід відмовити в задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності, ділової репутації, а відповідно і в задоволенні інших позовних вимог, оскільки заявлені вимоги є похідними від вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позивачеві в задоволенні позовних вимог відмовлено, підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем немає, оскільки позивачем було збільшено розмір позову та не сплачено судовий збір з нього слід стягнути судовий збір в розмірі 455 грн. 76 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди та відшкодування неотриманого гонорару відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 76 коп. (код ЄДРПОУ Оратівського районного суду Вінницької області 34701240, пункт з таблиці ставок судового збору (ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”), за яким визначено розмір судового збору. Банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015. Номер рахунку 31213206700424. Одержувач - Державний бюджет Оратівський район 22030001).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Оратівський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ підпис

Повний текст рішення складено 23.12.2011 року.

З оригіналом згідно.

Суддя Р.В. Романчук

Секретар