Постанова № 20142315, 22.12.2011, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-а-9675/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року

Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобовязання здійснити перерахунок, нарахування, здійснити виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

Встановив:

21.11.2011 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд зобовязати Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплатити на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2011 року та довічно, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Згідно з ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В своїй позовній заяві, позивач просить захистити його права як дитини війни за період з 01 січня 2011 року, тобто вимоги з 01 січня 2011 року по 21 травня 2011 року заявлені позивачем за межами строку звернення до адміністративного суду.

Розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування своєї заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, позивач посилається на те, що вона була переконана, що відповідач нараховував та виплачував їй надбавку до пенсії відповідно до вимог чинного законодавства та Конституції України. Позивачу нарешті стало відомо й зрозуміло, що їй, як дитині війни, незаконно щомісяця не виплачувалась 30 % надбавка до пенсії, що і стало підставами для звернення до суду.

Однак, з цими доводами позивача суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007року та від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 року визнавались неконституційними окремі положення Законів України “Про державний бюджет на 2007 рік”, “Про державний бюджет на 2008 рік”та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими було зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України”, у разі, якщо Закони, інші правові акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з ч.2, 3 ст. 67 Закону України “Про Конституційний Суд України”, ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України протягом наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб - сайті Конституційного Суду України і направляються Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України. Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у “Віснику Конституційного Суду України”та в інших офіційних виданнях України.

Таким чином, рішення Конституційного Суду України є загальновідомими та доступними для ознайомлення та вивчення актами для усього кола громадян України, у тому числі і для позивача ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що про порушення своїх прав як “дитини війни”позивач повинен був дізнатися з часу прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року та від 22.05.2008 за № 10-рп/2008.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.

Оскільки відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду за період з 01 січня 2011 року по 21 травня 2011 року, адміністративний позов в цій частині повинен бути залишений без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про зобовязання Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплатити на його користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22 травня 2011 року заявлені в межах передбаченого законом строку для звернення до суду за захистом своїх прав.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є пенсіонером за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем не виплачувалася доплата до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, вивчивши письмові матеріали справи, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт підтверджується пенсійним посвідченням позивача з проставленим у ньому штампом «дитина війни».

Враховуючи вищевказаний статус позивача, суд зазначає, що його соціальний захист регулюється Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Таким чином, відповідач у 2011 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію в Управлінні пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до повноважень Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу, а суд не повноважний визначати конкретний розмір підвищення до пенсії та зобовязувати проводити її виплати у конкретному розмірі і не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Законом України від 14.06.2011 № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Згідно ст.. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»постанови набирають законної сили з дня їх офіційного опублікування.

23.07.2011 була офіційно опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», п. 6 якої встановлено, що «дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача по справі, визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова по не виконанню з 22.05.2011 по 22.07.2011 приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення права позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

З підстав, вказаних вище позовні вимоги за період з 23.07.2011 задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позову позивача в частині позовних вимог про зобов*язання відповідача довічно виплачувати на користь позивача щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у зв*язку з його безпідставністю в цій частині, оскільки на теперішній час право позивача не порушено і доказів того, що воно порушуватиметься в подальшому, позивач суду не надав. Постанова суду не може ґрунтуватись на припущенні, що в подальшому таке право позивача буде порушено.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22.05.2011 по 22.07.2011.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова здійснити нарахування доплати до пенсії ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1) з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період з 22.05.2011 по 22.07.2011.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 (чотирнадцять) грн. 11 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова підлягає негайному виконанні згідно ч. 1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.

Суддя -