№ 36/513
04.10.06 р.
За
позовом Приватного підприємства «Скіфія»
До Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1
Про виселення та
стягнення штрафу в сумі 6192 грн. 80
коп.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від
позивача Дев”ятка О.Г. - по довіреності № НОМЕР_1від 10.08.2006р.
Від
відпові ОСОБА_2. по довіреності №
НОМЕР_1 від 19.07.2006р.
В судовому засіданні 25.09.2006 р.
до 04.10.2006 р. оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарсько процесуального
кодексу України.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста
Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Скіфія»про виселення
фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з нежилих приміщень №НОМЕР_2 загальною
площею 36 кв.м., вбудованих в
будівлю розташовану за адресою: м. Київ,
АДРЕСА_1 та передачу зазначених
приміщень Приватному підприємству «Скіфія»та стягнення неустойки в сумі 6 192
грн. 80 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди від 03.08.2005
року закінчився 03 липня 2006 року, про
що відповідач був повідомлений листом від 02.08.2006 року. Після припинення дії договору відповідач орендоване
приміщення не звільнив.
Відповідач у письмовому відзиві на
позовну заяву та представник в судовому засіданні проти позову заперечує,
посилаючись на те, що спірне приміщення було передано йому тільки 26 серпня
2005 року. За такими обставинами згідно до умов договору повернення орендованого приміщення повинно було
відбутися після 30 серпня 2006 року,
тому на момент подання позовної заяви права позивача порушені не були. Крім
того, відповідач просить взяти до уваги усну домовленість в момент укладання
договору оренди між ним і позивачем про те, що загальний строк договору буде
складати 5 років. Також відповідач заперечує проти стягнення з нього одночасно
і штрафу і неустойки за прострочення терміну виконання зобов'язання.
Розглянувши наявні матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Скіфія”
(далі-позивач) являється власником нежитлового приміщення № НОМЕР_2 загальною
площею 36 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, . АДРЕСА_1 на підставі
договору купівлі-продажу від 11 вересня 2001 року. Право власності на
приміщення зареєстровано 1 жовтня 2001 року, що підтверджується посвідченням
за № НОМЕР_3 Київського міського бюро
технічної інвентарізації та реєстрації права власності.
03 серпня 2005 року між приватним
підприємством “Скіфія” (Орендодавцем) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
(Орендарем) було укладено договір оренди нежилого приміщення.
Відповідно до пункту 1.1. договору
Орендодавець передав Орендарю, тобто відповідачу належне йому на підставі права
власності вищезазначене приміщення загальною площею 36 кв. м.
Пунктом 3.1. договору оренди сторони
обумовили строк договору оренди 11 місяців з моменту підписання акту
здачі-приймання приміщення. Фактично приміщення було передано відповідачу в
день підписання договору без складання акту приймання-здачі.
02 серпня 2006 року позивач
рекомендованим листом повідомив відповідача про припинення договору і неможливість його
поновлення на новий строк.
Відповідно до пункту 8.1. договору
оренди через 35 днів після закінчення строку договору і наявності заяви однієї
із сторін про зміну або припинення договору, надісланої протягом одного місяця
після закінчення строку договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю
приміщення за актом здачі-приймання. Таким чином, відповідач повинен бути
повернути приміщення позивачу 08 серпня
2006 року.
Незважаючи на те, що встановлений
термін повернення приміщення сплинув, відповідач до цього часу приміщення позивачу не передав.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи
документи, пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги
підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 293
Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець)
передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування
майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно частини 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору
оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 3.1. договору оренди
встановлено, що строк договору складає 11 місяців з моменту підписання
сторонами акту здачі-приймання приміщення.
Судом не приймається до уваги
пояснення відповідача про те, що початком фактичного користування спірним
приміщенням слід вважати 26 серпня 2005 року, а тому у позивача не виникло
право на позов на момент подання позовної заяви, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 33 Господарсько
процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З пояснень сторін, наданих в судовому
засіданні вбачається, що в процесі виконання договору оренди сторони
відмовилися від укладання такого акту і зайняття відповідачем орендованого приміщення відбулося без складання зазначеного
акту.
При цьому позивач наполягає на тому, що
ключі від орендованого приміщення і
надання можливості його використання були надані відповідачу одразу після
підписання договору оренди -3 серпня 2005 року. Відповідач наполягає, що ці
обставини мали місце тільки 26 серпня 2006 року.
Встановлюючи дату передачі приміщення
суд враховує наступне:
В судовому засіданні встановлено, що
сторони відмовилися від укладання акту здачі-приймання орендованих приміщень і
їх передача відбулася без складання такого акту. Представники сторін
посилаються на різні дати, але інших доказів на підтвердження своїх вимог і
заперечень суду не надали.
За таких обставин суд не може прийняти
протилежні пояснення сторін належними доказами у справі, а тому вважає, що при
визначенні початку сплину строку договору оренди слід виходити з письмових
доказів у справі.
Параграфом 5 Глави 30 Господарського
кодексу України та Главою 58 Цивільного кодексу України при укладанні договору
оренди не передбачено обов'язкове складання акту прийому-передачі майна, яким
супроводжується передання майна.
Відповідно до змісту пункту 3.1. договору
оренди складанням акту сторони мали засвідчити початок сплину строку договору
оренди.
Оскільки сторони за взаємною згодою
відмовилися від складання такого акту, а вселення відповідача фактично відбулося,
про що не заперечує сам відповідач, при встановленні календарної дати цього факту суд виходить з
наступного.
Надані позивачем листи Головного
державного санітарного лікаря м. Києва від 30.08.2005 року за № НОМЕР_4 та
експертний висновок Печерського районного управління Головного управління МНС
України в м. Києві від 26.08.2005 року підтверджують факт передачі спірного
приміщення відповідачу в серпні 2005 року і засвідчують, що на момент звернення до зазначених державних
органів відповідач вже користувався спірним приміщенням.
Статтею 765 Цивільного кодексу України
передбачено, що наймодавець зобов'язанний передати наймачеві майно у
користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Такий строк ні
договором, ні додатками до договору сторонами не встановлено.
За таких обставин суд вважає дату
підписання договору датою передачі приміщень відповідачеві.
Таким чином, початок строку договору
оренди потрібно рахувати з 3 серпня 2005 року, а закінчення терміну його
дії - 3 липня 2006 року.
Відповідно до частини 7 статті 179
Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами,
встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей,
передбачених цим кодексом.
Згідно статті 764 Цивільного кодексу
України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку
договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця,
договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Такі ж самі умови передбачені пунктом 3.2. укладеного між сторонами
договору оренди.
Як вбачається з матеріалів справи
позивач рекомендованим листом від 2 серпня 2006 року у встановлений законом
місячний строк попередив відповідача, про неможливість продовження терміну дії
договору, про що не заперечує сам відповідач.
Платіжними дорученнями № НОМЕР_5 від
17.08.2006 року та № НОМЕР_6 від 28.09. 2006 року позивач повернув відповідачу
перераховані останнім в серпні та вересні 2006 року суму орендних платежів.
Відповідно до частини 2 статті 291
Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення
строку, на який його було укладено.
Таким чином, судом встановлено що договір
оренди припинив свою дію 03 липня 2006 року.
Згідно частини 4 ст. 291 ГК України
правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов
регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму
наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона
була одержана.
Відповідно до статті 391 Цивільного
кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені
ним права користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Зазначеними обставинами встановлено,
що після припинення договору оренди відповідач користується спірними приміщеннями безпідставно.
За такими обставинами вимоги щодо
виселення відповідача з належних позивачу на праві власності приміщень
ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 548
Цивільного кодексу України виконання зобов'язання ( основного зобов'язання)
забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 10.1. договору оренди
передбачено, що у випадку прострочення повернення Орендодавцеві приміщення
Орендар сплачує штраф у розмірі 5% від вартості приміщення, що складає 70 тисяч
грн. х 5 % = 3
500 грн.
Суд приходить до висновку, що вимоги
позивача щодо зобов'язання відповідача сплатити штраф у зв'язку з простроченням
повернення спірного приміщення засновані на укладеному між сторонами договорі і підлягають задоволенню.
Законом не передбачено одночасне
стягнення штрафу, пені одночасно і за законом і по договору за одне і те ж
порушення, в даному випадку -прострочення відповідача щодо повернення
приміщення позивачу, тому вимога останнього відносно одночасного стягнення
неустойки на підставі частини 2
статті 785 Цивільного Кодексу України
задоволенню не підлягає.
Відповідачем не наведені достатні
підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, тому відповідно до ст.ст.
231-233 Господарського кодексу України суд вважає, що штраф повинен бути
сплачений в повному обсязі.
Посилання відповідача на усну
домовленість між ним і позивачем про встановлення строку договору оренди 5
років не може бути прийняте до уваги, оскільки згідно приписів статті 208
Цивільного кодексу України договір оренди повинен бути укладений тільки у
письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 218
Цивільного кодексу заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або
оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами. Таких
доказів відповідачем не надано.
Клопотання відповідача про зупинення
провадження у справі до розгляду справи № 41/503 господарським судом м. Києва
за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району м. Києва "Печерськжитло" ЖЕО № 608 до Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1про зобов`язання поновити планування
нежитлового приміщення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 79
Господарського процесуального кодексу господарський суд зупиняє провадження у
справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею
іншої справи, що розглядається іншим судом.
Враховуючи те, що відповідачем не надано
доказів що справа № 41/503 якимось чином пов'язана з справою № 36/513, оскільки
предмет та підстави позову різні, тому клопотання про зупинення провадження не
підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, розглянувши подані
до позовної заяви докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому
задоволенню.
В силу ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача
пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись
ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського
процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Виселити фізичну особу -підприємця ОСОБА_1
(свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ВОО №
НОМЕР_7, 02152, м. Київ, вул.АДРЕСА_2; р/р НОМЕР_8 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО
322012) з нежилих приміщень № НОМЕР_2 загальною площею 36 кв. м., вбудованих в
будівлю розташованою за адресою: м. Київ, пл. АДРЕСА_1 та передати зазначені
приміщення приватному підприємству “Скіфія”(01004 м. Київ, Бессарабська площа,
9/1, р/р 260013010918 в АБ “Старокиївський банк, м. Київ, МФО 321477, ЗКПО
24384092).
Стягнути з фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ВОО
№ НОМЕР_7, 02152, м. Київ, вул. АДРЕСА_2; р/р НОМЕР_8 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО
322012) штраф в сумі 3 тисячі 500 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної
особи-підприємця серія ВОО № НОМЕР_7, 02152, м. Київ, вул. АДРЕСА_2; р/р
НОМЕР_8 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012) на користь Приватного підприємтсва
“Скіфія” (01004 м. Київ, Бессарабська площа, 9/1, р/р 260013010918 в АБ
“Старокиївський банк, м. Київ, МФО 321477, ЗКПО 24384092) 136 грн. державного
мита і 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення
процесу.
В задоволенні стягнення неустойки в
сумі 2 тисячі 692 грн.80 коп. відмовити.
Після набрання рішенням законної сили
видати накази.
Рішення вступає в законну силу після
закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у
відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.Ю.Трофименко
Часті запитання
Який тип судового документу № 201406 ?
Документ № 201406 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 201406 ?
Дата ухвалення - 04.10.2006
Яка форма судочинства по судовому документу № 201406 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 201406 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 201406, Господарський суд м. Києва
Судове рішення № 201406, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.10.2006.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 201406 відноситься до справи № 36/513
Це рішення відноситься до справи № 36/513. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
