Вирок № 2013446, 19.03.2008, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Підсудна ОСОБА_1 в період часу з вересня 2007 року по січень 2008 року займалась господарською діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона, а саме в порушення ст. 2 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст. 4 Закону України „Про підприємництво” продавала по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 водно - спиртову суміш домашнього виготовлення /самогон/.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину визнала і пояснила, що з вересня 2007 року по січень 2008 року по місцю свого проживання в с. Лисинці Старокостянтинівського району виготовляла та продавала односельчанам самогон без відповідного дозволу.

Оскільки підсудна ОСОБА_1 визнала вину, то суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались і обмежився допитом підсудної та дослідженням характеризуючи її даних.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 у зайнятті забороненими видами господарської діяльності доведена, тому її дії за ст. 203 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1, суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, обставини, що обтяжують та пом'якшують її покарання.

Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують її покарання судом не встановлено.

Беручи до уваги обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, зокрема те, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, суд визнає можливим на підставі ст. 69 КК України призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за цей злочин у виді штрафу.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_1визнати винною за ст. 203 ч. 1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України обрати їй покарання у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, розрахунковий рахунок № 35228001000040 МФО 815013, одержувач платежу Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код 25575309, призначення платежу „за дослідження 7” судові витрати в розмірі 297,48 грн.

Речові докази - дві скляні пляшки ємкістю відповідно 0,5 л. та 3 л. з прозорою рідиною - знищити, купюру номіналом 5 грн. звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя __