Рішення № 20130295, 17.10.2011, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2-1674/11

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    17 жовтня 2011 року                                                   м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі:          головуючого-судді          Заруцької Г.М.

                              при секретарі Марченко Т.В.

за участі:          адвоката позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 у місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв’язку з травмою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої травмуванням на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що він перебував у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «Вугільна компанія «шахта «ОСОБА_3 №1». На час подання позову відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «ОСОБА_3 №1»було перейменовано          Публічне акціонерне товариство «Покровське», яке          являється правонаступником ВАТ «ВК Шахта «ОСОБА_3 №1». Цей факт підтверджується трудовою книжкою, в якій зроблено запис №10 про те, що 14.04.1993 року він був прийнятий гірничим працівником 3 розряду з повним робочим днем у шахті. 27.08.1993 року він був переведений гірничим працівником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті. За час праці у відповідача з ним стався нещасний випадок на виробництві. Цей факт підтверджується актом №16 від 20.03.2008р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Цей нещасний випадок стався 04.03.2008 року. 03 березня 2008 року в четверту зміну помічник начальника дільниці №7 ОСОБА_4 видав наряд ланки ГРОЗ в складі 10 осіб по виїмці вугілля комбайном УКД -200\250 в обсязі 125 тон в 2 північній лаві центральної панелі блоку 8, а також виконання інших операцій, пов'язаних з виїмкою вугілля. Для виконання робіт в 4 зміну в шахту було направлено 10 гірничих працівників. 1 машиніст горновиїмочних машин, 1 електрослюсар, та інших 12 осіб. Спустившись в шахту та прибув біля 2-00 годин на дільницю , робітники приступили до виконання наряду. МГВМ ОСОБА_5 прийняв комбайн на секції №80 й після огляду комбайну та кабельної продукції приступив до виїмці вугілля. На початку зміни гірничий майстер дільниці №7 ОСОБА_6, обстежив виїм очну дільницю, переміщаючись в сторону лави по 1 північному конвеєрному штреку центральної панелі блоку 8, зробив виміри концентрації газу метану: на поступаючий струї, над верхнім приводом конвеєру лави, у дощато-парусній перемичці в тупику даної виробітки, у верхнього приводу конвеєру лави і ВСП, у комбайна на верхніх секціях, на вихідній струї лави - перевищень гранично допустимої концентрації не виявив, що підтверджують показання стаціонарної апаратури АГК, яка встановлена у всіх місцях передбачених проектом. Помічник начальник зміни ОСОБА_4 також виконав дії по заміру концентрації метану та встановив, що перевищення відсутнє. Після виконання робіт по ремонту тягових ланцюгів комбайну, знов приступили до виїмці вугілля. В районі секції №151 випав негабарит піщаника та оказався на шляху руху комбайну. ОСОБА_5І проводив зачистку вугілля правим (верхнім) шнеком та почав попадати по цьому негабариту піщаника зубками, здійснилося фрикціон не іскріння від впливу «зубка»комбайну на кусок піщаника та приблизно о 8 год.05 хв., у правого шнека відбувся спалах метану, накопиченого куполу обрушення. В результаті спалаху отримали опіки різного ступеню тяжкості працівники дільниці №7 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та він позивач по справі. О 9 год. 43 хв. гірничий диспетчер ОСОБА_9 викликав реанімаційну противошокову групу оперативного взводу 10 ВГСО. В результаті цього нещасного випадку він отримав опіки полум’ям вибуху 1-2 ступеню обличчя, шиї та тулубу, рук площею 26%. Опік дихальних шляхів. Отруєння продуктами горіння. Опікова хвороба в період опікової токсемії. В результаті цієї травми він довго лікувався та перебував на лікарняному.

21 червня 2011 року йому було встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 50% терміном на до 01.07.2014 рік після повторного огляду, що підтверджується довідкою про результати встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серія 10ААА №392891, виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Красноармійськ. Крім того, йому було встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 10ААА №037474, виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Красноармійськ. При цьому йому протипоказана праця в підземних умовах, тяжка фізична праця, праця в контакті з токсичними газами та речовинами, з механізмами. Які рухаються, на висоті, в умовах психоемоційних навантаженнях. Рекомендовані заходи по відновленню працездатності - лікування у лікаря невропатолога, кардіолога, комбустіолога. Крім того, він потребує постійне медикаментозне, санітарно-курортне лікування, медична реабілітація в реабілітаційних центрах санаторіїв.

Вина відповідача полягає в тому, що він порушив статтю 32 Гірничого закону України забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах, а також відповідач порушив статтю 38 Гірничого закону України, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства зобов'язаний забезпечувати: безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах. Порушення статті 38 Гірничого закону України підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №16 від 20.03.2008р., в якому вказано, що причиною нещасного випадку є спалах метано - повітряної суміші в 2-й північній лаві центральної панелі блоку 8 пласту на дільниці між секціями 148-151.

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вважаючи вищезазначене він морально страждав, і був вимушений змінити стиль і нормальний плив свого життя.

Відповідно до ст. 23 Цивільного Кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, унаслідок порушення її прав.,

Відповідно до п. 2 ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку с протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї або близьких родичів.

Моральну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.           Йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному.

Найтрагічніші для людини події його життя пов'язані з втратою здоров'я. Після втрати здоров'я, у нього спостерігаються дуже сильні приступи болю, він майже постійно не спить, так як усвідомлює, що вже ніколи не зможе повернутися до нормального життя та до нормальної роботи, яке надавала б йому постійний заробіток, він не зможе надати своїм дітям певного утримання. За постійних стресів і страждань у нього виникло безсоння. Після цього нещасного випадку на виробництві минуло вже багато часу, але у нього до теперішнього часу виникають спогади про той біль та страх за життя. На сьогоднішній час він вже ніколи не зможе працювати та заробляти гроші. Так його заробіток знизився вдвічі, що підтверджується довідками про заробітну плату. На цей час він працює слюсарем - ремонтником поверховості 4 розряду. Він має двох дітей ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружину ОСОБА_12. Вся його сім'я залежала від нього, а на сьогодні з вини відповідача, він не може їм надати те, що вони потребують. Він відчуває свою непотрібність та неповноцінність, що дуже жахливо, у нього від усвідомленого немає ніякого потягу до повноцінного життя, його життя стало нецікавим, воно придбало механічний порядок замість раціонального устрою життя. Він втратив сенс життя, так як йому необхідно переживаючи найдужчий біль пристосовуватися до середовища де він не зможе бути повноцінною людиною.

У результаті вище наведеного, він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Свою моральну шкоду він оцінює у 500000 гривень, яки просить стягнути з відповідача у справі.

У судове засідання позивач надав письмову заяву, згідно якої на своєму позові наполягає, просить його задовольнити у повному обсязі та розглядати справу в його відсутність (а.с. 41).

Представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові стосунки і вони регулюються Кодексом Законів про Працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються. Справу представник відповідача просить розглядати в його відсутність, що підтверджується письмовою заявою на а.с. 60,61.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просить справу розглянути на розсуд суду у відсутність представника Фонду, вказавши, що ними позивачу нараховані усі страхові виплати, які встановлені законодавством (а.с. 50).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем у справі, працюючи на ВАТ «Вугільна компанія «ОСОБА_3 № 1»(у теперішній час ПАТ «Шахтоуправління «Покровське») з 14 квітня 1993 року по 12.07.2008 року машиністом гірничо-виймальних машин 6-го розряду, а з 06 жовтня 2008 року позивач у справі був переведений на роботу слюсарем поверхні (а.с. 06-07).

За час праці у відповідача з позивачем стався нещасний випадок на виробництві. Цей факт підтверджується актом №16 від 20.03.2008р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с. 29-33). Цей нещасний випадок стався 04.03.2008 року 03 березня 2008 року в четверту зміну помічник начальника дільниці №7 ОСОБА_4 видав наряд ланки ГРОЗ в складі 10 осіб по виїмці вугілля комбайном УКД -200\250 в обсязі 125 тон в 2 північній лаві центральної панелі блоку 8, а також виконання інших операцій, пов'язаних з виїмкою вугілля. Для виконання робіт в 4 зміну в шахту було направлено 10 гірничих працівників. 1 машиніст горновиїмочних машин, 1 електрослюсар, та інших 12 осіб. Спустившись в шахту та прибув біля 2-00 годин на дільницю , робітники приступили до виконання наряду. МГВМ ОСОБА_5 прийняв комбайн на секції №80 й після огляду комбайну та кабельної продукції приступив до виїмці вугілля. На початку зміни гірничий майстер дільниці №7 ОСОБА_6, обстежив виїм очну дільницю, переміщаючись в сторону лави по 1 північному конвеєрному штреку центральної панелі блоку 8, зробив виміри концентрації газу метану: на поступаючий струї, над верхнім приводом конвеєру лави, у дощато-парусній перемичці в тупику даної виробітки, у верхнього приводу конвеєру лави і ВСП, у комбайна на верхніх секціях, на вихідній струї лави - перевищень гранично допустимої концентрації не виявив, що підтверджують показання стаціонарної апаратури АГК, яка встановлена у всіх місцях передбачених проектом. Помічник начальник зміни ОСОБА_4 також виконав дії по заміру концентрації метану та встановив, що перевищення відсутнє. Після виконання робіт по ремонту тягових ланцюгів комбайну, знов приступили до виїмці вугілля. В районі секції №151 випав негабарит піщаника та оказався на шляху руху комбайну. ОСОБА_5І проводив зачистку вугілля правим (верхнім) шнеком та почав попадати по цьому негабариту піщаника зубками, здійснилося фрикціон не іскріння від впливу «зубка»комбайну на кусок піщаника та приблизно о 8 год.05 хв., у правого шнека відбулася спалах метану, накопиченого куполу обрушення. В результаті спалаху отримали опіки різного ступеню тяжкості працівники дільниці №7 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та позивач по справі. О 9 год. 43 хв. гірничий диспетчер ОСОБА_9 викликав реанімаційну противошокову групу оперативного взводу 10 ВГСО. В результаті цього нещасного випадку позивач отримав опіки полум’ям вибуху 1-2 ступеню обличчя, шиї та тулубу, рук площею 26%. Опік дихальних шляхів. Отруєння продуктами горіння. Опікова хвороба в період опікової токсемії.

В результаті цієї травми позивач довго лікувався та перебував на лікарняному.

21 червня 2011 року ОСОБА_2 було встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 50% терміном до 01.07.2014 рік після повторного огляду, що підтверджується довідкою про результати встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги серія 10ААА №392891, виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Красноармійськ (а.с. 62). Крім того, позивачу було встановлено третю групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 10ААА №037474, виданою Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Красноармійськ (а.с. 36). При цьому позивачу протипоказана праця в підземних умовах, тяжка фізична праця, праця в контакті з токсичними газами та речовинами, з механізмами. Які рухаються, на висоті, в умовах психоемоційних навантаженнях. Рекомендовані заходи по відновленню працездатності - лікування у лікаря невропатолога, кардіолога, комбустіолога. Крім того, позивач у справі потребує постійне медикаментозне, санітарно-курортне лікування, медична реабілітація в реабілітаційних центрах санаторіїв.

Вина відповідача полягає в тому, що відповідач порушив статтю 32 Гірничого закону України забезпечення безпеки проведення гірничих робіт та охорони праці, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах, а також відповідач порушив статтю 38 Гірничого закону України, якою передбачено, що власник (керівник) гірничого підприємства зобов'язаний забезпечувати: безпеку гірничих робіт, охорону праці та довкілля, додержання встановлених нормативів у сфері проведення гірничих робіт, правил безпеки, правил технічної експлуатації та єдиних правил безпеки при підривних роботах. Порушення статті 38 Гірничого закону України підтверджується актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом №16 від 20.03.2008р., в якому вказано, що причиною нещасного випадку є спалах метано - повітряної суміші в 2-й північній лаві центральної панелі блоку 8 пласту на дільниці між секціями 148-151 (а.с. 08-35).

Згідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вище значеної статті, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідком порушень законних прав робітника.

          ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, яка полягає у наступному.

Найтрагічніші для людини події його життя пов'язані з втратою здоров'я. Після втрати здоров'я, у позивача спостерігаються дуже сильні приступи болю, він майже постійно не спить, так як усвідомлює, що вже ніколи не зможе повернутися до нормального життя та до нормальної роботи, яке надавала б йому постійний заробіток, позивач не зможе надати своїм дітям певного утримання. За постійних стресів і страждань у позивача виникло безсоння. Після цього нещасного випадку на виробництві минуло вже багато часу, але у позивача до теперішнього часу виникають спогади про той біль та страх за життя. На сьогоднішній час він вже ніколи не зможе працювати та заробляти гроші. Так його заробіток знизився вдвічі, що підтверджується довідками про заробітну плату. На цей час позивач працює слюсарем - ремонтником поверховості 4 розряду. Позивач у справі має двох дітей ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дружину ОСОБА_12. Вся ОСОБА_13 сім'я залежала від нього, а на сьогодні з вини відповідача, позивач не може їм надати те, що вони потребують. Позивач відчуває свою непотрібність та неповноцінність, що дуже жахливо, у нього від усвідомленого немає ніякого потягу до повноцінного життя, його життя стало нецікавим, воно придбало механічний порядок замість раціонального устрою життя. Позивач втратив сенс життя, так як йому необхідно переживаючи найдужчий біль пристосовуватися до середовища де він не зможе бути повноцінною людиною.

Вважаючи вищезазначене позивач у справі морально страждав, і був вимушений змінити стиль і нормальний плив свого життя.

Згідно ст. 6 Закону України «Про охорону праці»умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Ст.13 вищевказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із пошкодженням здоров`я, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов’язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров’я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо необхідності висновку медичних органів для виплати позивачу моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України, висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов’язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обов’язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров`я, у випадку каліцтва, або професійного захворювання потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Між тим, згідно до роз’яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в с правах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди” № 4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість заподіяного професійного захворювання, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Позивачем суду не надано доказів, що він до наступного часу з моменту травмування приймає лікування, звертається до лікарів.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності позивачем, характеру і тривалості його фізичних та моральних страждань слід задовольнити вимоги позивача частково, та стягнути з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_14 моральної шкоди у сумі 25 000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судові витрати по розгляду у справі у суді: судовій збір 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 15 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»з р/р 26001980123661 в Донбаському філ. ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593 код ЄДРПОУ 13498562, інд. №134985605163 моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в сумі 25000 грн. (двадцять п’ять тисяч грн.).

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави: судовій збір –8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя: