Рішення № 20129575, 12.05.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0827/2-640/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Трофимової Д.А.                     

при секретарі           Оболонковій В.Ю.,

розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначаючи, що 01 жовтня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 003-07066-011006, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 4824,75 гривень на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше, ніж 30.09.2008 року.

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав, про що свідчить меморіальний ордер № 3494016 від 02.10.2006 року та рахунок-фактура № 908 від 01.10.2006 року і свого боку відповідач отримала у своє розпорядження майно, що підтверджується накладною № 908 від 01.10.2006 року.

У відповідності до договору позичальник зобов’язаний повернути кредит та плату за його користування не пізніше 30.09.2008 року. Моментом погашення кредиту вважається день зарахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів за його користування, всіх інших плат, передбачених договором.

Відповідач станом на 05.11.2010 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Положеннями договору передбачено, що позивач у випадку порушення позичальником строків сплати передбачених договором платежів більше, ніж на 1 місяць, має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за його користування, а також плати за ведення кредитної справи. При несвоєчасній сплаті позичальником платежів в строки, передбачені договором, кредитор має право вимагати від позичальника оплати боргового зобов’язання в примусовому порядку згідно чинного законодавства України.

У зв’язку із тим, що відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором, станом на 05.11.2010 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором складала 7470,10 грн., з яких заборгованість за сумою кредиту –4244,91 грн., заборгованість за відсотками - 195,73 грн., заборгованість за комісіями –3029,46 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 7470,10 грн., судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, у разі неявки відповідача, просить постановити по справі заочне рішення.

Відповідач в судове засідання не з”явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав. У відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Тому суд ухвалив розглянути справу у відсутності сторін.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір № 003-07066-011006, на підставі якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 4824,75 гривень на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше, ніж 30.09.2008 року.

Після заключення договору між позивачем і відповідачем, відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, виникли певні зобов’язання, що є правовідношеннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити) гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Ці зобов’язання згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В разі порушення зобов’язання, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Чинне законодавство України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у вигляді пені, якою у відповідності до вимог ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Ч. 3 ст. 549 ЦК України встановлюється, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, у термін, зазначений у договорі, відповідач суму кредиту не повернув, тобто не виконав зобов’язання за кредитним договором у встановлений строк.

Відповідно до вимог ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розрахунком підтверджується, що сума заборгованості по кредитному договору № 003-07066-011006 від 01 жовтня 2006 року станом на 05.11.2010р. складає 7470 грн. 10 коп.

Аналізуючи у сукупності надані по справі докази, суд дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7470 грн. 10 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку, який суд вважає обґрунтованим та таким, що підтверджується матеріалами справи.

Оскільки позов задовольняється, то з відповідача необхідно стягнути і сплачене позивачем держмито у розмірі 74 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 54,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 624, 625, 629, 651, 1054 ЦК України ст.ст. 3, 4, 31, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_3 рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 7470 (сім тисяч чотириста сімдесят) грн. 10 коп. (р/р 29095000179385, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, МФО № 380236), державне мито у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн., та витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 54 (п’ятдесят чотири) 16 грн. (р/р НОМЕР_1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, МФО № 380236).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя