Постанова № 20117704, 14.12.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5004/1699/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.А.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України у Волинській області від 17.10.2011 р. на рішення господарського суду Волинської області від 04.10.11 р. (підписане 07.10.2011 р.)

у справі № 5004/1699/11

за позовом Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України", м. Луцьк

до відповідачів Першого відділу Державної виконачої служби Луцького міського управління юстиції, м. Луцьк

Головного управління Державного казначейства України у Волинській області, м. Луцьк

про стягнення в сумі 525 005 грн. 45 коп. заподіяної шкоди

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача - Жгутов В.Ф. - генеральний директор; ОСОБА_1 - представник, довіреність в справі

від відповідача 1 - Арсенюк А.М. - заступник начальника Луцького міського управління юстиції - начальник першого відділу державної виконавчої служби

від відповідача 2 - не з'явився

Рішенням господарського суду Волинської області від 04.10.2011 р. у справі №5004/1699/11 (суддя Костюк С.В.) задоволено позов Волинського обласного дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" до Першого відділу Державної виконачої служби Луцького міського управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України у Волинській області та стягнуто з Державного бюджету, шляхом безспірного списання Державним Казначейством України коштів державного бюджету на користь Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" 525005,45 грн. матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції під час здійснення ним своїх повноважень при виконанні наказу господарського суду Волинської області від 07.09.2002р. № 4/119-1 про стягнення на користь КБ "Приватбанк" 1204585, 47 грн. При прийнятті рішення суд виходив з того, що сума матеріальної шкоди завданої позивачу, яка заявлена до відшкодування, відповідає сумі стягнутій державною виконавчою службою з розрахункового рахунку Волинського ОДП ДАК "Хліб України" згідно платіжних вимог № 266 від 03.10.2008 р., № 85 від 30.05.2008 р., № 18 від 26.03.2008 р. на виконання наказу № 4/119 від 07.09.2002 р. Незаконні дії ВДВС по винесенню Постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів призвели до безпідставного списання з розрахункового рахунку позивача коштів в сумі 525005,45 грн., чим підтверджено причинно-наслідковий звязок між протиправними діями та завданою шкодою.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України у Волинській області звернувся з апеляційною скаргою від 17.10.2011 р., в якій просив рішення господарського суду Волинської області від 04.10.2011р. скасувати у повному обсязі; прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального права. Відшкодування суми матеріальної шкоди завданої юридичній чи фізичній особі можливо за умови встановленого факту протиправної дії чи бездіяльності органу державної влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових, службових осіб. Оскільки ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2008р. у справі № 4/119-50 Постанову Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 16.11.2007р. та Постанову від 13.03.2008р. Про арешт коштів боржника про списання з розрахункового рахунка Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" було скасовано, але не визнано факт протиправних дій з боку Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції. Господарський суд Волинської області дійшов помилкового висновку, що скасуванням Постанов Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 13.03.2008р. та 16.11.2007р. у справі № 4/119-50 визнано факт протиправних дій (рішень) відділу державної виконавчої служби при їх прийнятті.

Позивач - Волинське обласне дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України у Волинській області на Рішення господарського суду Волинської області по справі № 5004/1699/11 від 04.10.2011 р. залишити без задоволення; рішення господарського суду Волинської області по справі від 04.10.2011р. - без змін., посилаючись на те, що висновки викладені в рішенні місцевого суду, відповідають обставинам справи; господарський суд Волинської області 04.10.2011р. повно зясував обставини справи № 5004/1699/11, правильно, без порушень застосував норми матеріального та процесуального права; суд виніс обгрунтованне та законне рішення по справі № 5004/1699/11 про задоволення позову щодо стягнення з Державного бюджету України, шляхом безспірного списання Державним Казначейством України коштів державного бюджету на користь Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" 525 005,45 грн. матеріальної шкоди заподіяної незаконними діями Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Міністерства юстиції України під час здійснення ним своїх повноважень при виконанні наказу господарського суду Волинської області від 07. 09. 2002 р. у справі № 4/119-1 про стягнення на користь КБ "Приватбанк" 1 204 585, 47 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" 5 250, 05 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Волинське ОДП ДАК "Хліб України" не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду по справі № 5004/1699/11 від 04.10. 2011 р. і вважає що апеляційне скарга не підлягає задоволенню. При розгляді справи № 5004/1699/11 місцевим судом, відповідачі жодних заперечень по суті позовних вимог не заявляли; факт незаконних (протиправних) дій з боку першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції під час прийняття постанов "Про відкриття виконавчого провадження" від 16.11.2007 року, "Про арешт коштів боржника" від 13. 03. 2008 року встановлено господарським судом.

Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у відзиві на апеляційну скаргу підтримав її повністю, просив рішення Господарського суду Волинської області від 04.10.2011 року у справі № 5004/1699/11 скасувати в повному обсязі, оскільки кошти в сумі 477531,32 гривень перераховано на користь стягувача ВГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", а виконавчий збір в сумі 47474,13 гривень перераховано на користь Державного бюджету та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що виконавчий документ не виконаний боржником в добровільному порядку, ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2008 р. не визнано факт протиправних дій з боку Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, в клопотанні від 18.11.2011 р. апелянт просив розглядати апеляційну скаргу без участі його представника (а.с.86).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечив з підстав зазначених у відзиві; вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права; вказав, що в ухвалі господарського суду Волинської області від 13.10.08 р. по справі 4/119-50 визнано дії Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції незаконними та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна; зазначив, що дане рішення є чинним, послався на частину 2 статті 35 ГПК України; додав, що незаконність дій виявляється в недотриманні норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, де вказано, що органи державної влади в тому числі ДВС повинні діяти в межах повноважень визначених законодавством України; посилання на неправомірність рішення господарського суду є голослівним і підстав для його скасування не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Представник позивача Жгутов В.Ф. в судовому засіданні підтримав представника Шевчука В.Ф. в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, вважає рішення господарського суду Волинської області від 04.10.11 р. незаконним та необгрунтованим; повідомила, що при першому відкритті виконавчого провадження стягнень не проводилося, а в другому - було стягнуто 477 531, 32коп, з яких 47 000 було перераховано державі; пояснила, що їй не відомо скільки було сплачено коштів, оскільки вони не перевіряють таку інформацію.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.08.2002 р. у справі № 4/119-50 стягнуто з Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" на користь КБ "Приватбанк" в особі Волинського головного регіонального управління 1 204 585 грн. 40 коп., з яких 1 070 000 грн. несплаченого кредиту, 134 585,47 грн. несплачених відсотків (а.с.89).

На виконання даного рішення був виданий наказ № 4/119-1 від 07.09.2002 р. дійсний для пред'явлення в установу банку (державному виконавцю) до 27.11.2002 р. (а.с.90).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Воробей П.О. від 20.09.2002 р. було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу у справі № 4/119-50 від 07.09.2002 р. (а.с.91).

15.03.2005 р. стягувач - КБ "Приватбанк" звернувся до ВДВС Волинського обласного управління юстиції із заявою № 16.0.0.0/01-1799 від 14.03.2005 р. про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа, в якій просив повернути виконавчий документ - наказ господарського суду Волинської області від 07.09.2002 р. за № 4/119-1 про стягнення з Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" в користь ПриватБанку в особі Волинського ГРУ коштів в сумі 1204585 грн. 47 коп. та зняти арешт з рахунків боржника в банках, який було накладено ВДВС на виконання зазначеного наказу господарського суду (а.с.95).

Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. з подальшими змінами та доповненнями, в редакції станом на 25.03.2005 р. виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача.

28.03.2005р. постановою "Про повернення виконавчого документа" старший державний виконавець Велимчаниця І.І. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Волинського обласного управління юстиції завершив виконавче провадження і наказ повернуто стягувачу (а.с.94).

16.11.2007 р. постановою "Про відкриття виконавчого провадження" головного державного виконавця першого відділу ДВС ЛМУЮ Арсенюк А.М. повторно було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду № 4/119/1 від 07.09.2002 р. за заявою про примусове виконання поданою 15.11.2007 р. (а.с.96).

13.03.2008 р. постановою про арешт коштів боржника, накладено арешт на кошти Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" в сумі 1 206 403,47 грн., які знаходяться на р/р 260061003, р/р 26046214, МФО 303569, код ЄДРПОУ 00957933, АППБ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.97).

За період з березня по жовтень 2008 року з розрахункового рахунку Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" на виконання наказу господарського суду Волинської області від 07.09.2002 р. № 4/119-1 виконавчою службою списано кошти в сумі 525 005,45 грн., що стверджується платіжною вимогою № 18 від 26.03.2008 р. на суму 68 863,62 грн., № 85 від 30.05.2008 р. на суму 50 264,09 грн., № 299 від 03.10.2008 р. на суму 405 877,74 грн. (а.с.17-19).

Згідно аудиторськогг висновку аудиторської фірми "Версаль" Лтд про результати операційного аудиту Волинського ОДП ДАК "Хліб України" від 03.11.2008 р., за період після прийняття рішення господарського суду Волинської області 28.08.2002 р. до 01.11.2008 р., ВОДП ДАК "Хліб України" провело оплату в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування кредитом на користь КБ "Приватбанк" в сумі 1 073 600,18 грн. (а.с.92)

Платіжним дорученням № 2 від 04.12.2009 р. було остаточно погашено кредит в сумі 132 803, 29 грн., згідно аудиторського висновку від 03.11.2008 р. (а.с.93).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2008 р. у справі № 4/119-50 за скаргою Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" (далі Волинське обласне ДчП ДАК "ХлібУкраїни") на дії Першого відділу ДВС Луцького МУЮ про визнання нечинними постанов ДВС Луцького МУЮ від 16.11.2007 р. та від 13.03.2008 р. у справі за позовом КБ "Приватбанк" в особі Волинського головного регіонального управління до Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" про стягнення 1178291,62 грн. задоволено заяву Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" та скасовано постанови Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції "Про відкриття виконавчого провадження" від 16.11.2007 р. та "Про арешт коштів боржника" від 13.03.2008 р. (а.с.10-11).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. у справі № 4/119-50 ухвалу господарського суду Волинської області від 13.10.2008 р. у справі № 4/119-50 залишено без змін, а апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Волинське головне регіональне управління" від 17.10.2008 р. та Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області від 24.10.2008 р. - без задоволення (а.с.12-13).

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Волинське головне регіональне управління" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. у справі № 4/119-50 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2009 р. у справі № 4/119-50 - без змін (а.с.14-16).

Як встановлено ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2008 р. у справі № 4/119-50 постанови Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції "Про відкриття виконавчого провадження" від 16.11.2007 р. та "Про арешт коштів боржника" від 13.03.2008 р. підлягають скасуванню, оскільки на момент повторного звернення стягувача - ВГРУ "Приватбанк" до ВДВС (15.11.2007 р.) трьох місячний строк для предявлення наказу № 4/119-1 від 07.09.2002 р. для примусового виконання минув; стягувач не скористався своїм законним правом на звернення в установленому порядку з відповідною заявою до господарського суду про поновлення пропущеного строку для предявлення наказу до виконання; державний виконавець мав відмовити у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення якого минув, крім того наказ був повернутий за заявою стягувача з підстав, які не передбачали повторне пред'явлення виконавчого документа після його повернення (а.с.10-11).

Відповідно до частин 1,2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" з подальшими змінами та доповненнями, в редакції станом на день повторного відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення; державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; в постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 37 цього ж Закону виконавче провадження підлягає закінченню у випадках визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) збитками є: витрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно частин 1,2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Предметом доказування у таких справах є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди.

Відповідно до частини 5 пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при розгляді позовів фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної діями (бездіяльністю) державного виконавця, суди повинні виходити з положень статті 11 Закону N 202/98-ВР, статті 86 Закону N 606-XIV і враховувати, що в таких справах відповідачами можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно частини 2 статті 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 р. з подальшими змінами та доповненнями шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у такій справі будуть факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. При цьому, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

Як було встановлено вище, на виконання наказу господарського суду № 4/119-1 від 07.09.2002 р., термін пред'явлення до виконання якого вже закінчився, з розрахункового рахунку Волинського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" на користь ВГРУ "Приватбанк" внаслідок неправомірних дій державного виконавця на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, яка була скасована судом, згідно платіжних вимог № 18 від 26.03.08р. на суму 68 863 грн. 62 коп., № 85 від 30.05.08 р. на суму 50 264 грн. 09 коп., № 299 від 03.10.08 р. на суму 405 877 грн. 74 коп., списано грошові кошти в загальній сумі 525 005 грн. 45 коп та зараховані на рахунок Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (а.с.17-19).

Стягнення цих коштів є наслідком незаконних дій Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції під час виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду, чим спричинено позивачу збитки в сумі 525 005,45 грн.

Отже, наявний причинно - наслідковий зв'язок між діями державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції та заподіяною шкодою.

Згідно частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В абзаці 1 підпункту 2.3 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони.

Частиною 5 статті 4 Положення "Про Державну казначейську службу України" затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 р. №460/2011 передбачено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Підпунктом 2 пункту 1 статті 41 Постанови Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 р. передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Тобто, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що ухвалою господарського суду Волинської області від 13.10.2008 р. у справі № 4/119-50 Постанову Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 16.11.2007 р. та Постанову від 13.03.2008 р. Про арешт коштів боржника було скасовано, але не визнано факт протиправних дій з боку Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з ухвали вбачається, що підставою скасування постанов є неправомірні дії державного виконавця щодо незаконного відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти позивача, скарга на дії органів виконавчої служби судом задоволена повністю.

Рішення господарського суду Волинської області від 04.10.2011 р. прийнято відповідно до вимог чинного матеріального і процесуального права та фактичних обставин справи.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 04.10.2011 р. у справі №5004/1699/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Волинській області від 17.10.2011 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк

01-12/15865/11