Рішення № 20116630, 19.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.11 Справа № 5021/2761/2011. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чижик С.Ю. розглянув матеріали справи № 5021/2761/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Олімп» , м. Харків

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1

про стягнення 8268 грн. 36 коп.

За участю представників сторін :

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

Суть спору: позивач просить суд ухвалити рішення , котрим стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 8268,36грн. , яка включає : вартість товару у сумі 6621,86 грн., пеню у сумі 268,49 грн., штраф у сумі 1324,37 грн., 3 % річних у сумі 53,64 грн., а також судові витрати повязані з розглядом даної справи.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своєї позиції по даній справі до суду не подав, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд встановив :

01.07.2011 між постачальником ТОВ «Олімп» (позивачем по справі) та покупцем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем по справі) був укладений договір поставки товару № 01187, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобовязується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Відповідно до п. 3.2 договору № 01187 поставки товару від 01.07.2011 року, товар має бути поставлений покупцю протягом 4 - денного строку з моменту отримання постачальником заявки від покупця.

Згідно п. 3.4 договору № 01187 поставки товару від 01.07.2011 року, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар. Ризик втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця в момент переходу права власності на товар.

На виконання умов договору , позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 6621,86 грн.

Факт передачі позивачем у власність відповідача товару на загальну суму 6621,86 грн., підтверджується видатковою накладною № Сф-0010507 від 11.07.2011 року на загальну суму 1196,95 грн.(а.с.15) ; видатковою накладною № Сф-0010508 від 11.07.2011 року на загальну суму 2642,14 грн.( а.с. 16) , видатковою накладною № Сф-0011004 від 18.07.2011 року на загальну суму 276,00 грн. ( а.с. 17) , видатковою накладною № Сф-0010922 від 18.07.2011 року на загальну суму 2506,77 грн. ( а.с. 18) .

Поставлений товар, відповідачем був отриманий в повному обсязі, про що свідчать підписи уповноваженої особи на видаткових накладних .

Відповідно до п. 5.2 договору № 01187 поставки товару від 01.07.2011 року , покупець сплачує кожну поставлену партію товару за ціною , зазначеною у видатковій накладній на товар з відстрочкою платежу на протязі 14 ( чотирнадцяти) календарних днів , шляхом перерахування коштів на банківський рахунок або внесення коштів до каси постачальника .

Внаслідок несплати за отриманий від позивача товар, у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 6621,86 грн., який до цього часу не сплачений.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) .

У відповідності зі ст. ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами. Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № Сф-0010507 від 11.07.2011 року на загальну суму 1196,95 грн.(а.с.15) ; видатковою накладною № Сф-0010508 від 11.07.2011 року на загальну суму 2642,14 грн.( а.с. 16) , видатковою накладною № Сф-0011004 від 18.07.2011 року на загальну суму 276,00 грн. ( а.с. 17) , видатковою накладною № Сф-0010922 від 18.07.2011 року на загальну суму 2506,77 грн. ( а.с. 18) , актом звірки розрахунків ( ас. 19) , безумовно підтверджується факт заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар у розмірі 6621,86 грн.

Відповідач доказів сплати заборгованості чи будь-яких заперечень проти позову суду не подав .

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6621,86 грн. правомірними, обґрунтованими і підлягаючими задоволенню .

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку про правомірність позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми за період з 26 липня 2011 року по 31 жовтня 2011 року в розмірі 53,64 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору № 01187 поставки товару від 01.07.2011, за прострочку оплати товару покупець має сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день допущеної прострочки.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 268,49 грн. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Безпідставною та необґрунтованою є вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 % від вартості неоплачених товарів або послуг, оскільки вимога щодо сплати штрафу за невиконання грошового зобов'язання перевищує максимальний розмір відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, встановлений статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», а тому не може бути задоволеною, оскільки пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ вже застосована позивачем до відповідача за невиконання грошових зобовязань і вимога про стягнення пені задоволена .

Крім того, слід зазначити , що саме пеня є тим видом неустойки , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України .

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України , ст.ст.193, 232, 343 ГК України , ст.ст. 1,3 Закону України « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково .

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп» ( код ЄДРПОУ 30035671 ; вул. Каштанова,10, м. Харків, 61035) заборгованість у сумі 6621,86 грн., пеню у сумі 268,49 грн., три проценти річних у сумі 53,64 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 85,66 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 198,20 грн.

3.В іншій частині позову відмовити .