Рішення № 20114427, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 29/214

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков”, м.Шахтарськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє”, м.Донецьк

про: стягнення у розмірі 3437,79грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю);

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков”, м.Шахтарськ, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє”, м.Донецьк (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3204,83грн., пені у сумі 232,96грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації №68 від 27.07.2009р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу на умовах оплати по реалізації №68 від 27.07.2009р., протоколу розбіжностей, додаткової угоди, претензії про стягнення заборгованості за договором, листа, накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 230 Господарського кодексу України.

21.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія Третьяков”, податкових накладних також надано довідку за підписом директора та бухгалтера, яка свідчить про те, що між ТОВ „Торгівельна компанія Третьяков” та ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” укладено договір №68 від 27.07.2009р. на поставку Товару. Будь-яких інших договорів на постачання товару між Сторонами укладено не було, відповідно, увесь товар, що було поставлено на адресу ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” (включно з товаром, щодо якого існує прострочена заборгованість) було поставлено ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” в межах договору №68 від 27.07.2009р.

07.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 232,43грн. на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

07.12.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення по справі №б/н від 15.11.2011р. у яких зазначає, що у накладних в графі „Підстава” помилково вказано „Договір №26/10-м-09 від 26.10.2009р.” однак будь-яких інших договорів на постачання Товару між Сторонами укладено не було, відповідно, увесь Товар, що було поставлено на адресу ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” було поставлено ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” в межах договору №68 від 27.07.2009р.

Представник Позивача у судове засідання 07.12.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 07.12.2011р. №б/н.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83016, Донецька область, м.Донецьк, вулиця Кірова, буд.26.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков” (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу на умовах оплати з реалізації №68 відповідно п.1.1 якого, Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах та у порядку, встановленому даним Договором, відповідно замовлення на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невідємною частиною даного Договору (Додаток №1 „Бланк Замовлення на поставку”).

У розділі 5 договору сторони дійшли згоди щодо ціни Договору та порядку розрахунків:

- Продавець зобовязаний поставити товари за цінами, зазначеними у Специфікації, затвердженій Сторонами (Додаток 2). Ціна поставленого товару, відповідно Специфікації зазначається у товарних та податкових накладних, які надаються Продавцем в бухгалтерію центрального офісу Покупця для здійснення оплати, які складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній з існуючими можливими виправленнями, відповідно актам розбіжностей. Сума даного Договору встановлюється загальною сумою товарних накладних в період його дії. (п.5.2 Договору);

- Покупець зобовязаний оплачувати кожну товарну накладну, переданого Продавцем товару, не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту реалізації такої партії (п.5.3 Договору).

Згідно п.8.2 договору якщо ні одна зі Сторін письмово не заявить іншій Стороні про припинення дії Договору не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати припинення його дії, Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах.

Між сторонами підписано додаткову угоду до договору, у якій п.5.3 договору викладено у наступній редакції: „Покупець здійснює оплату за реалізований ним товар один раз у тиждень, проте, у будь-якому випадку, оплата за увесь товар, в рамках даного Договору, повинна бути здійснена Покупцем не пізніше 60 (шістидесяти) календарних днів з моменту постави. У випадку, якщо по закінченню 60 (шістидесяти) календарних днів, товар Покупцем який не буде реалізований, Покупець зобовязується, протягом 3 (трьох) календарних днів по закінченню 60 (шестидесяти) календарних днів, здійснити підготовку документації на повернення на нереалізований товар та надати дану документацію Продавцю. Продавець, в свою чергу, має право на свій погляд, або залишити нереалізований товар Покупцю для його подальшої реалізації, або протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надання Покупцем документації на повернення на товар, прийняти повернення нереалізованого товару. Якщо Покупцем, протягом 3 (трьох) календарних днів по закінченню 60 (шестидесяти) календарних днів, не буде підготовлена та надана документація на повернення на товар, то даний товар вважається реалізованим та підлягає оплаті протягом 3 (трьох) банківських днів».

На виконання умов вказаного договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 3382,78грн., що підтверджується накладними №0809/4 від 08.09.2010р. на суму 1611,86грн., №0309/6 від 03.09.2010р. на суму 915,52грн., №0309/5 від 03.09.2010р. на суму 855,40грн., вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №07/01 від 18.01.2011р. з вимогою погасити заборгованість.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3204,83грн.

Судом приймаються пояснення Позивача стосовно того, що у накладних в графі „Підстава” помилково вказано „Договір №26/10-м-09 від 26.10.2009р.” однак будь-яких інших договорів на постачання Товару між Сторонами укладено не було, відповідно, увесь Товар що було поставлено на адресу ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” було поставлено ТОВ „Торгівельний дім Дефамільє” в межах договору №68 від 27.07.2009р.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Відповідач не надав жодного доказу щодо незгоди Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1 ст.655 ЦК України

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №68 від 17.07.1009р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 3382,78грн., Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 177,95грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобовязань по Договору суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 3204,83грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 3204,83,00грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє”.

Позивачем 07.12.2011р. через канцелярію суду надано заяву №б/н від 07.12.2011р. про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 232,43грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 232,43грн. такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення пені у сумі 232,43грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині в частині стягнення пені у сумі 232,43грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Судові витрати у відповідній частині покладаються на Позивача, оскільки діюче законодавство (п. 3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”) передбачає можливість їх повернення лише у разі припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція закріплена і в п. 9 Розяснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков”, м.Шахтарськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 3204,83грн., пені у сумі 232,96грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє” (83016, м.Донецьк, вул.Кірова, буд.26, ЄДРПОУ 36253904, р/р 26009015110512, ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 334817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков” (86200, м.Шахтраськ, м-н 7, буд. 11/34, ЄДРПОУ 35401073, р/р 26004060144151, ДонРУ „Приват Банк”, м.Донецьк, МФО 335496) заборгованість у розмірі 3 204,83грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє” (83016, м.Донецьк, вул.Кірова, буд.26, ЄДРПОУ 36253904, р/р 26009015110512, ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 334817) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков” (86200, м.Шахтраськ, м-н 7, буд. 11/34, ЄДРПОУ 35401073, р/р 26004060144151, ДонРУ „Приват Банк”, м.Донецьк, МФО 335496) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 95,09грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Третьяков”, м.Шахтарськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Дефамільє”, м.Донецьк про стягнення пені у сумі 232,96грн. припинити.

У судовому засідання 07.12.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.11р.