Рішення № 20114284, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 38/306

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецької області

до відповідача: Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата

про стягнення суми заборгованості за активну електричну енергію за період з червня 2011року до вересня 2011року у розмірі 29585,25грн., суми пені у розмірі 1148,83грн., 3% річних у сумі 703,22грн.

за участю

представників сторін:

від позивача : не зявився

від відповідача : ОСОБА_1.- за дов. №б/н від 01.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата про стягнення суми заборгованості за активну електричну енергію за період з червня 2011року до вересня 2011року у розмірі 29585,25грн., суми пені у розмірі 1148,83грн., 3% річних у сумі 703,22грн., а всього 31437,30грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. з додатками; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за червень 2011р. - вересень 2011р., рахунки №7210 за червень 2011р. вересень 2011р., розрахунок суми боргу; правовстановлюючі документи, тощо.

01.12.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві. Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

05.12.2011р. відповідач надав суду заяву про залучення до матеріалів справи додаткових документів, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.12.2011р. позивач надав суду пояснення №51юр50488/11 від 16.12.2011р., в яких зазначив, що предметом позову по справі №38/306 є стягнення заборгованості за електроенергію за договором про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. умови якого не протирічать ПКЕЕ, що стосуються технологічних втрат.

20.12.2011р. позивач у судове засідання не зявився, але через канцелярію суду надав супровідний лист, яким просить залучити до матеріалів справи копії рахунків за активну електроенергію за серпень-листопад 2010р., розрахунок пені, 3% річних та інфляції, копію позовної заяви та довіреність. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”) та Спільним підприємством „Агроспецмонтажнік” укладено договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками до нього.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 7 договору та в додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору.

Відповідно до п.10 Додатку № 5 до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Додатком №13 до договору №7210 від 18.01.2005р. Сторони узгодили та встановили щомісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2011р.

В пункті 4.2.1 Договору №7210 від 18.01.2005р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.32.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно п.9.4 Договору, договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 18.09.2006р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Оскільки вимогами Договору на постачання електричної енергії не передбачено певної форми укладення Додаткової угоди про продовження дії Договору на наступний календарний рік, суд приходить до висновку, що наявний в матеріалах справи Додаток №13 до Договору за своєю правовою суттю є такою угодою. Крім того, в матеріалах справи наявні письмові докази продовження дії Договору шляхом поставки та споживання електричної енергії після вересня 2006р. на підставі спірного Договору акти приймання-передачі, рахунки, платіжні доручення, тощо.

Таким чином, на момент виникнення заявленої до стягнення заборгованості, сторони перебували у договірних відносинах.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. по справі 38/16 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка до Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 36 898,82грн., пені у розмірі 1 540,80грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 298,22грн., інфляційних у розмірі 599,11грн., були задоволені частково.

На підставі вказаного рішення позивач здійснив донарахування 3% річних у розмірі 585,35грн. за період з 06.04.2011р. по 15.10.2011р., пені у розмірі 539,76грн. за період з 06.04.2011р. по 09.06.2011р., які і просить стягнути з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за червень 2011р. вересень 2011р.

Акти прийняття-передавання електроенергії за червень 2011р. серпень 2011р. були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплений печатками підприємств.

Акт прийняття-передавання електроенергії за вересень 2011р. був направлений на адресу відповідача 07.10.2011р. разом з претензією, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштової квитанції та повідомлення про вручення з відміткою про вручення.

Виставлені рахунки за активну електроенергію №7210 за червень-вересень 2011р. були отримані уповноваженим представником відповідача 04.07.2011р., 02.08.2011р, 02.09.2011р. та 04.10.2011р. відповідно, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках.

Особи, які підписували акти прийняття - передавання електричної енергії та отримували рахунки, діяли на підставі довіреності від 04.01.2011р. та від 01.08.2011р., якими були уповноважені на вчинення таких дій підприємством відповідача.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №7210 від 18.01.2005р. (з додатками), згідно з яким Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Відповідно до п.10 Додатку № 5 до договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 операційних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобовязання за договором у червні вересні 2011р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну електроенергію на суму 29585,25грн.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №7210 за червень - вересень 2011р. були вручені представнику відповідача, про що свідчать підпис уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, ПКЕЕ відповідач зобовязання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в червні вересні 2011р. активної електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок не оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором №7210 від 18.01.2005р., з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 29 585,25грн., яка підтверджена матеріалами справи.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 29585,25грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. по справі №38/16 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка до Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 36 898,82грн., пені у розмірі 1 540,80грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 298,22грн., інфляційних у розмірі 599,11грн., були задоволені частково та стягнуто з відповідача відповідні суми, про що були видані накази.

Отже, рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. по справі №38/16 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем та стягнуто з відповідача вищезазначені суми.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору №7210 від 18.01.2005 року передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору та рішення суду по справі №38/16 просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1148,83грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 1 148,83грн., тому позовні вимоги стосовно стягнення пені суд задовольняє в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.

На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних нарахованих на суму боргу за спожиту електроенергію за період червень-вересень 2011р., а також на суму боргу, яка стягнута за рішенням суду по справі №38/16 в сумі 703,22грн. Судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних з урахуванням умов договору, періоду наявності заборгованості у відповідача перед позивачем та приписів діючого законодавства, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування.

За результатами перевірки, суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних позивачем здійснений вірно у звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 703,22грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка до Спільного підприємства „Агроспецмонтажник”, м.Ясинувата про стягнення суми заборгованості за активну електричну енергію за період з червня 2011року до вересня 2011року у розмірі 29585,25грн., суми пені у розмірі 1148,83грн., 3% річних у сумі 703,22грн., задовольнити.

Стягнути з Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область (8600, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на рахунок відокремленого підрозділу Макіївського обєднаного району електричних мереж № 260363011372 в філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35151993 заборгованість за активну електричну енергію за період з червня 2011 року до вересня 2011року у розмірі 29585,25грн.

Стягнути з Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область (8600, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на рахунок відокремленого підрозділу Макіївського обєднаного району електричних мереж №26003301815398 у Макіївське без балансове відділення філії ГУ ПАТ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 35151993 суму пені у розмірі 1148,83грн., суму 3% річних у розмірі 703,22грн.

Стягнути з Спільного підприємства “Агроспецмонтажник”, м. Ясинувата, Донецька область (8600, Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.179, ЄДРПОУ 21952182) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на п/р № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 державне мито у розмірі 314,37грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >