Рішення № 20114215, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 38/270пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 м.Маріуполь

про зобовязання укласти договір на постачання електричної енергії для електрозабезпечення магазину, розташованого АДРЕСА_2

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3- за дов.№б/н від 21.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_4- за дов.№51-11”Д” від 26.04.2011р.

третя особа: не зявилась

Суть спору:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, Донецька область про зобовязання укласти договір на постачання електричної енергії для електропозабезпечення магазину, розташованого АДРЕСА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірне ухилення ПАТ “Донецькобленерго” від укладення договору на постачання електричної енергії на обєкт, розташований АДРЕСА_2.

Крім того, позивач посилається на довідку БТІ, Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27324786 від 15.09.2010р., №30802630 від 01.08.2011р., лист №2451 від 05.07.2011р., заяву від 06.09.2011р., листи №4363 від 16.09.2011р., №В-2 від 21.09.2011р., свідоцтво про державну реєстрацію тощо.

03.11.2011р. відповідач надав відзив на позовну заяву №51юр-4230/11 від 03.11.2011р., в якому вважає вимоги позивача про зобовязання укласти договір на постачання електричної енергії на обєкт, розташований АДРЕСА_2, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню, оскільки на момент звернення позивача до суду, договір на постачання електричної енергії на обєкт АДРЕСА_2, укладений між ПАТ “Донецькобленерго” та СПД ОСОБА_2, в установленому законодавством порядку не розірваний та в силу приписів п.6.18 ПКЕЕ укласти договір з новим споживачем СПД ОСОБА_1 не уявляється можливим.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Протягом розгляду справи сторонами надавались суду додаткові пояснення та документи.

01.12.2011р. відповідач звернувся до суду з клопотанням №51юр-5016/11 від 30.11.2011р., в якому просить суд залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 01.12.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучена фізична особа-підприємець ОСОБА_2 м.Маріуполь, строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 19.12.2011р., у порядку ст.69 ГПК України.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представленням сторонами додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27324786 від 15.09.2010р., №30802630 від 01.08.2011р. ОСОБА_1 (далі-позивач) є власником нежитлової будівлі, магазину, розташованому за адресою: АДРЕСА_2.

02.06.2011р. позивач звернувся до ПАТ “Донецькообленего” з заявою про укладення договору про постачання електричної енергії на обєкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

06.09.2011р. позивач надав відповідачу документи, необхідні для укладання договору на постачання електричної енергії на обєкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2, перелік яких визначений п.5.4 ПКЕЕ.

Проте, відповідач відмовив позивачу у укладенні договору, пославшись на наявність нерозірваних договірних відносин щодо постачання електричної енергії на той же обєкт з попереднім власником.

За таких обставин позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом яким просить зобовязати ПАТ “Донецькобленерго” укласти договір на постачання електричної енергії для електропозабезпечення магазину, розташованого АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Згідно із ст.187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч.6 ст.179 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно статті 25 Закону України „Про електроенергетику” споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання „Правил користування електричною енергією”, а також на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами.

Статтею 24 Закону України „Про електроенергетику” визначено: „Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладанні договору на постачання електричної енергії”.

Аналогічне передбачено і „Правилами користування електричною енергією”, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996 № 28.

Так, пунктом 1.3. ПКЕЕ встановлено: „Постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом...”.

За пунктом 1.6. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії на основі типового договору укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

А відповідно до пункту 1.9. ПКЕЕ постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, який розташований на цій території, у разі дотримання останнім вимог цих „Правил” в укладені договору про постачання електричної енергії.

Водночас, відповідно до пункту 5.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Згідно п.5.2 ПКЕЕ при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Пункт 5.3 ПКЕЕ визначає, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії протягом 7 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю до 150 кВт та протягом 14 робочих днів для споживачів із приєднаною потужністю 150 кВт та більше від дати прийняття від споживача документів, зазначених у пункті 5.4 цих Правил.

Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, а також ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск електроенергії без укладання договору не допускається.

Таким чином, укладення договору про постачання електроенергії є обовязковим для постачальника електроенергії, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобовязання відповідача укласти відповідний договір на постачання електроенергії з позивачем.

При цьому, заперечення відповідача відносно існування договору на постачання електроенергії з попереднім власником майна не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно до приписів пункту 6.18. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 р. № 28 „Про затвердження Правил користування електричною енергією” у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобовязаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів,

передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобовязаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобовязаний здійснювати оплату спожитої на таких обєктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Таким чином, Правилами встановлено, що з новим споживачем договори укладаються після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Проте, суд вважає, що відсутність ініціативи відносно своєчасного розірвання існуючого договору з попереднім власником приміщення з боку відповідача не повинна впливати на укладення нового договору з новим власником майна.

Крім того положення пункту 6.18. Правил в цій частині суперечить вказаним вище положенням Господарського кодексу України та Закону України „Про електроенергетику”, а тому згідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України не повинні застосовуватися.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 30, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь, Донецька область до Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка, Донецька область про зобовязання укласти договір на постачання електричної енергії для електрозабезпечення обєкту позивача, розташованого АДРЕСА_2, задовольнити.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) укласти з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 м.Маріуполь 87500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договір на постачання електричної енергії на обєкт позивача, який розташований АДРЕСА_2.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, ЄДРПОУ 00131268) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь (87500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 19.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >