Рішення № 20111963, 07.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.11р.Справа № 38/5005/15507/2011 За позовом публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 161 249, 36 грн. штрафних санкції за договором поставки

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю №463-4016 від 23.11.11р.

Від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю №219 від 30.08.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" 161 249, 36 грн. штрафних санкції за невиконання зобов'язання до договором №1004536/10-1471-02 від 12.08.10р. щодо прийняття та оплати товару. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач придбав лише 1 194, 4 базових тон, тоді як згідно п. 4 Специфікації №5 від 30.11.10р. до договору кількість феросилікомарганцю для поставки в грудні 2010р. встановлено - 1 480 базових тон (+/-5%). Відповідно до п.3.12 договору у випадку невиконання будь-якою зі сторін своїх зобов'язань щодо відвантаження та оплати заявленого місячного об'єму продукції з урахуванням толеранса (+/- 5%) винна сторона сплачує 5% від суми заявленої, але не відвантаженої продукції.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що сторони за договором узгодили умови, за якими буде визначатися кількість та відбуватися відвантаження товару на адресу публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського". А саме, основною умовою для відвантаження постачальником товару на адресу покупця є перерахування попередньої оплати останнім в розмірі 100% вартості товару, а основою умовою для визначення кількості товару - сума попередньої оплати товару. Крім того, умовами договору передбачено, що часткове постачання за договором допускається зі згоди покупця. Тобто, кількості товару, визначення в Специфікаціях до договору, не є остаточною і може коливатися в залежності від потреб покупця, які визначаються в письмових заявках останнього.

12.12.11р. відповідачем надано уточнення до відзиву де останній зазначив, що оскільки сторони визначили, узгодили та підтвердили на практиці, що кількість заявленого товару до відвантаження прямо залежить від суми перерахованої передплати, а факт перерахування грошових коштів відповідачем позивачу приймається як заявка на відвантаження, то правові підстави для нарахування штрафних санкцій у позивача відсутні.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 24.11.11р. було оголошено перерву до 08.12.11р., від 08.12.11р. до 20.12.11р.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.10р. між відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - Постачальник), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", та відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі - Покупець), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", укладено договір № 1004536 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити феросплави на умовах, в кількості та строки, які вказані в Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.3.3 Договору Покупець здійснює банківським переводом попередню оплату товару в національній валюті України в розмірі 100 % вартості згідно партії товару, яка вказана в Специфікаціях.

Відвантаження здійснюється по мірі надходження передоплати на рахунок Постачальника. Відвантаження продукції здійснюється на суму передоплати, зарахованої на рахунок Постачальника, протягом 3-х календарних днів з моменту її поставки (п.3.4 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору моментом переходу права власності на товар є дата підписання повноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару в момент передачі товару згідно умовам "Інкотермс-2000".

Згідно п. 3.9 Договору загальна вартість за договором визначається загальною сумою вартостей всіх Специфікації до договору. Відвантаження товару здійснюється на підставі письменної заявки Покупця із зазначенням Платника ж.д. тарифу і його коду, після письмового підтвердження Постачальником заявки на відвантаження. Заявки надсилаються електронним або факсимільним зв'язком (п.3.10 Договору).

В Специфікації №5 від 30.11.10р. сторони узгодили кількість товару - 1 480 базових тон сплавів (+/- 5%), базову ціну - 12 700, 80 грн. за одні базову тону без ПДВ, ж.д. тарифу та охорони, строки поставки - грудень 2010 року, згідно із здійсненною передоплатою.

Договір вступає в силу з 01.09.10р. та діє до 01.09.11р., проте в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (уповноважена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов Договору Постачальник поставив продукцію на суму 61 906 672, 18 грн., Покупцем була здійснена оплата на зазначену суму, що також підтверджується актами приймання-передачі продукції та актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.11р.

Згідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

26.11.10р. відповідач на адресу позивача надіслав лист №0107К/2442 про прийняття від грудні 2010 року ферросиликомарганец МнС17РБ (фракція 10-50мм) у кількості 1 400 базових тон (20 вагонів).

Отже, факт невиконання відповідачем зобовязань за договором, укладеним між сторонами, а саме здійснення 100% передоплати вартості відповідної партії товару, яка вказана в Специфікації №5, матеріалами справи встановлено, відповідачем не спростовано.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначені види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними заходами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не виконав належним чином свої зобовязання за Договором щодо здійснення 100% передоплати партії товару вказаної в Специфікації, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми заявленої, проте не відвантаженої продукції за невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті заявленого місячного об'єму продукції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті заявленого місячного об'єму продукції позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 161 249, 36 грн. = 3 224 987, 14 грн. (211.6 базових тон (кількість заявленого, але не відвантаженого товару) х 12 700, 80 грн. (базова ціна за одну базову тону згідно п. 6 Специфікації №5) + 20% ПДВ) х 5 % (штраф згідно п. 3.12 Договору), який підлягає до примусового стягнення.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 612, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216, 230, 231, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зпублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, п/р 26003081448500 в ДОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653, код ЄДРПОУ 05393043) на користь публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 в ПАТ КБ "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) 161 249, 36 грн. штрафу, 1 612, 50 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяЕ.М. Бондарєв Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, 22 грудня 2011р.