Рішення № 20111841, 23.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2060/11 Господарський суду Волинської області під головуванням судді Демяк В.М., розглянувши справу

за позовом Львівсько Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно - рятувального) загону, м. Червоноград Львівської обл.

до відповідача Державного підприємства “Волиньвугілля”, м. Нововолинськ Волинської обл.

про стягнення 305859 грн. 90 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 15.11.2011р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач Львівсько - Волинський воєнізований гірничорятувальний (аварійно - рятувальний) загін звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Волиньвугілля" 305859 грн. 90 коп., з них: 143596 грн. 20 коп. заборгованості за виконані роботи, 152211 грн. 97 коп. пені, 10051 грн. 73 коп. штрафу.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на договори про постійне та обовязкове обслуговування № 19 від 30.09.2004р., № 3 від 01.01.2005р. та додаткові угоди № 1, № 2 до них, калькуляції вартості аварійно рятувального обслуговування за 2004-2005 роки; акт прийому передачі дебіторської та кредиторської заборгованості, грошових документів від 01.02.2006р. та зведену відомість до нього, банківські виписки за період з 02.03.2006р. по 26.03.2009р.; претензію № 621 від 08.07.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на виконання вимог ухвали суду від 15.11.2011р. долучив до матеріалів справи баланс, станом на 30.09.2011р., звіт про фінансові результати за січень вересень 2011р., довідку про наявність заявленої суми заборгованості, станом на 01.10.2011р.

Відповідач в судове засідання не прибув, разом з тим, направив на адресу суду пояснення від 20.12.201р. за № 2078/8.1/10-13, відповідно до якого позов в частині основного боргу на суму 143596 грн. 20 коп. визнав, проти заявленої вимоги в частині стягнення 152211 грн. 97 коп. пені, 10051 грн. 73 коп. штрафу заперечив, посилаючись на норми п. 6 ст. 232 та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

30 вересня 2004 року між Західним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно рятувальним загоном ДСВАРС МНС України та Державним підприємством «Волиньвугілля»було укладено договір № 19 відповідно до умов якого, Аварійно рятувальна служба зобовязалась організувати та здійснювати аварійно рятувального обслуговування ДП “Волиньвугілля”з метою своєчасного реагування та виконання аварійно рятувальних робіт при виникненні надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, спрямованій на поліпшення техногенної безпеки території та підвищення рівня підготовленості обєкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій. В свою чергу, ДП “Волиньвугілля” взяло на себе зобовязання проводити оплату виконаних робіт в сумі 14329 грн. до кожного 10 числа наступного за звітним місяцем, згідно актів виконання умов цього договору згідно виставленого рахунку.

01.01.2005р. між тими ж сторонами та щодо того ж предмету було укладено договір № 3. Оплату за вказаним договором сторони встановили в сумі 28478 грн. за місяць, яка повинна сплачуватись до кожного 25 числа наступного за звітним місяцем, згідно актів виконання умов цього договору згідно виставленого рахунку.

На виконання умов вищенаведених договорів виконавець Західний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно рятувальний загін ДСВАРС МНС України виконав роботи (надав послуги), передбачені здійсненими правочинами, а замовник - Державне підприємство “Волиньвугілля” прийняв їх без зауважень.

Разом з тим, відповідач, станом на 01.02.2006р. частково виконав зобовязання по їх оплаті, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 856636 грн. 59 коп.

1 лютого 2006 року Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від Головного управління Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно рятувальної служби до Львівсько Волинського (воєнізованого) гірничо рятувального загону передано, в тому числі, дебіторську заборгованість ДП «Волиньвугілля»в сумі 856636 грн. 59 коп. Дана обставина стверджується відповідним актом, зведеною відомістю заборгованості.

Водночас, 01.02.2011р. між новим кредитором та відповідачем було проведено звірку взаємних розрахунків, складено та підписано повноважними особами акт, відповідно до якого погоджено передану суму дебіторської заборгованості.

За період з 02.03.2006р. по 26.09.2011 відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в сумі 713040 грн. 39 коп., що стверджується виписками з банківського рахунку по руху коштів за вказаний період.

Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 143596 грн. 20 коп.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обовязки на підставі договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з викладеного, позовна вимога в частині стягнення основної заборгованості в сумі 143596 грн. 20 коп. підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 549 цього ж Кодексу визначено поняття неустойки (штраф, пеня), зокрема: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

До стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 Цивільного Кодексу України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Водночас, порядок застосування штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов'язання та їх розмір визначено ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України.

Згідно зазначених норм нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення неустойки у жовтні 2011 року, а заборгованість, зафіксована сторонами в акті звірки взаєморозрахунків датується 01.02.2006р., то в позовні в частині стягнення пені та штрафу на суму 162263 грн. 70 коп., на підставі заяви відповідача про застосування троку позовної давності від 20.12.2011р., слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, відповідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись викладеним та ст. ст. 11, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Волиньвугілля” (Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, ЗКПО 3236965) на користь Львівсько Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно - рятувального) загону (Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 15, ЄДРПОУ 33839804) 143596 грн. 20 коп. заборгованості та 1435 грн. 96 коп. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Львівсько Волинського воєнізованого гірничорятувального (аварійно - рятувального) загону (Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, 15, ЄДРПОУ 33839804) в: Державний бюджет м. Луцька 22030001, код одержувача: 21741605, рахунок: 31214206700002, банк одержувача: ГУДКСУ у Волинській області, м. Луцьк, код банку (МФО): 803014, призначення платежу :"судовий збір", код ЄДРПОУ 03499885 (пункт 2 з таблиці ставок судового збору) 1358 грн. 60 коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя Дем'як В.М.

Повний текст рішення

складено та підписано

23.12.11