Рішення № 20111829, 20.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2392/11 за позовом Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

до відповідачів: 1) Підприємця ОСОБА_2, м.Луцьк

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс", м.Вінниця

про стягнення 13544,49грн.

Суддя Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 19.02.10 року

від відповідача 1): н/з

від відповідача 2): н/з

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач Підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" 13544,49грн. заборгованості за надані транспортні послуги згідно договору-заявки від 13.07.2011р., а також стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" та Підприємця ОСОБА_2 200грн. заборгованості за надані транспортні послуги, згідно договору поруки №1307/-П/2011 від 13.07.2011 року та 1000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на договірзаявку від 13.07.2011р., договір поруки №1307/-П/2011 від 13.07.2011 року, міжнародну товарно-транспортну накладну, копію рахункуфактури, акт здачі-приймання робіт.

Відповідач-1 в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 02.12.2011р.

Відповідач-2 в судове засідання також не зявився.

Ухвала суду, що двічі направлялася відповідачу-2 на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу без вручення адресату, з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання».

Суд не зобовязаний встановлювати фактичну адресу сторін та вважає, що ним виконано обовязок щодо повідомлення сторін про розгляд справи в суді.

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

13 липня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" було укладено договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого підприємцем ОСОБА_1 за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" було взято на себе зобовязання щодо надання йому послуг по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом Німеччина Україна.

Відповідно до ст.ст. 174, 181 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На підставі договору-заявки від 13.07.2011р. між сторонами склалися договірні відносини щодо перевезення вантажу, що врегульовані нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

13 липня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №1307-П/2011, відповідно до якого останній надав поруку за належне виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" своїх зобов'язань за договором-заявкою від 13.07.2011р., зокрема в частині своєчасних розрахунків за надані послуги перевезення. Ліміт відповідальності ФОП ОСОБА_2 в договорі поруки обмежується сумою в 200 гривень, на яку він відповідає солідарно разом з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс".

Згідно заявки від 13.07.2011р. позивач зобовязувався доставити вантаж по маршруту Німеччина-Україна. У заявці також визначена вартість перевезень, порядок і форма оплати: 1200 Євро, які мали бути сплачені шляхом безготівкового розрахунку через шість днів після вивантаження автомобіля.

Надання позивачем послуг з перевезення вантажу на підставі зазначеної заявки стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №854770 від 14.07.2011р.

Факт виконання позивачем обовязків щодо надання послуг з перевезення вантажів за обумовленим в заявці маршрутом підтверджується відмітками вантажоодержувачів вантажу в графі 24 CMR.

16.08.2011р. позивачем на оплату наданих послуг було відправлено на адресу відповідача-2 рахунок-фактуру №СФ-0000877 від 20.07.2011 року на суму 13544,49грн., оригінал CMR № 854770 від 14.07.2011 року, податкову накладну №856 від 16.08.2011 року на суму 13544,49грн. та акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000882 від 16.08.2011 року.

Відповідач-2 вказані документи отримав 19.08.2011р., що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення від 19.08.2011р., проте оплату за надані послуги не провів.

Враховуючи те, що відповідачем-2 не було своєчасно проведено розрахунок за надані транспортні послуги, 31.08.2011р. позивачем було надіслано письмову вимогу про оплату до Поручителя Відповідача-1, яка залишена без задоволення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ст.ст.553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи наведене, відповідач-1 та відповідач-2 зобов'язані солідарно сплатити на користь позивача 200 грн., а відповідач-2 зобов'язаний сплатити на користь позивача основну суму боргу в розмірі 13344,49грн.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача Приватного підприємства "Олсія Капітал" 1000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру", а згідно зі ст.12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи угоду про надання правової допомоги № 0811/2011 від 08.11.2011р., укладену між позивачем та адвокатом ОСОБА_5, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності №197 видане 31.08.2000р. гр.ОСОБА_5 та квитанцію №0811/2011 від 08.11.2011 р. про сплату позивачем адвокату ОСОБА_5 гонорару в сумі 1000грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не підтверджено належними доказами про проведену оплату послуг адвокату ОСОБА_5, а долучена до матеріалів справи квитанція №0811/2011 від 08.11.2011 р. не є таким доказом у розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 1000грн. оплати послуг адвоката не підлягає до задоволення.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача-2, судовий збір по справі в розмірі 1411,50грн., понесений позивачем, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача-2 відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 553, 554, 599, 599, 909 ЦК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" (м.Вінниця, Ленінський район, вул. Пирогова, 103А/159, код ЄДРПОУ 37424574) на користь підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 13344грн. 49коп. заборгованості та 1411,50грн. судового збору.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" (м.Вінниця, Ленінський район, вул. Пирогова, 103А/159, код ЄДРПОУ 37424574) солідарно на користь підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 200 грн. заборгованості.

4. В стягненні 1000грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Суддя О. Г. Сур'як

Повне рішення складено 23.12.2011р.