Рішення № 20111767, 20.12.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.

Справа № 5004/2325/11 за позовом Приватного підприємства "КЕРАМ-СІТІ"

до відповідача: Приватного підприємства "Арт-десятка"

про стягнення 210 727, 20 грн.

Суддя Костюк С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №10 1/2011 від 16.12.2011р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач ПП "КЕРАМ-СІТІ" ставить вимогу стягнути з відповідача ПП "Арт-десятка" 210727,20 грн., з них 190580,81 грн. заборгованості; 14120,84 грн. штрафної санкції, 5717,42 грн.-3% річних, 308,13 грн. інфляційних.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає , що 04.01.2011р. між сторонами по справі був укладений договір №31011 на поставку плитки керамічної глазурованої та фризів і декорів керамічних в асортименті; відповідно до умов договору (п.1.1) позивач зобовязався поставляти товар, а відповідач проводити його оплату в безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в 60-ти денний строк з моменту поставки у сумі вказаній в накладній (п. 2.3, 2.4); моментом поставки за договором є дата передачі товару вказана у відповідній накладній; згідно розхідних накладних долучених до матеріалів справи та зазначених в акті звірки розрахунків станом на 07.07.2011р. поставлено товару на суму 2471113,01 грн., в тому числі послуги на суму 50 грн., оплата проведена на суму 25000 грн., заборгованість становила 222113,01 грн. Позивач ставить вимогу стягнути заборгованість в сумі 190580,81 грн., на яку нараховано пеню в сумі 14120,84 грн. , інфляційні в сумі 308,13 та 5717,42 грн. 3% річних на підставі п. 5.1, 5.3,5,4 договору . При правовому обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на положення статей 198,199,218,230,231,232 Господарського кодексу України , статей 549,625 Цивільного кодексу України, умови договору поставки від 04.01.2011р.

Відповідач у відзиві на позов вимогу позивача заперечує, вказуючи , що товар відпускався не по договору , а за видатковими накладними , в яких відсутнє посилання на договір поставки товару , тому позивачем неправомірно нараховано пеню в сумі 14120,84грн., інфляційні в сумі 308,13 грн. та 5717,42 грн. відсотків річних.

Також заперечує вимогу про стягнення боргу в сумі 190580,81 грн., вказуючи що по видаткових накладних від 30.09.2011р. та 01.11.2011р. було повернуто товару на суму 90339,94 грн., однак належних доказів в підтвердження повернення товару позивачу суду не надав.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду представлено видаткові накладні на відпуск товару, довіреності на його отримання виписки банку про часткову оплату товару, платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 4214,54 грн. витяг розрахунку суми боргу по контрагенту "Арт-десятка" станом на 01.11.2011р.

З матеріалів справи пояснень представника позивача вбачається наступне.

04.01.2011р. між Приватним підприємством "КЕРАМ-СІТІ" (Постачальник) та Приватним підприємством "Арт-десятка" (Покупець) було укладено договір поставки товару №31011 (а.с. 11-14).

Згідно п. 1.1 постачальник зобовязався поставити покупцю плитку керамічну глазуровану, фризи, декори керамічні в асортименті, а Покупець прийняти товар та оплатити на умовах договору.

На виконання умов договору Покупцю відпущено товару: по видаткових накладних № ПЛ-0000005 від 20.01.2011р., довіреність №220 від 20.01.2011р. на ОСОБА_2, на суму 63545,58 грн., №ПЛ-0000005 від 20.01.2011р. на суму 12603,19 грн., №ПЛ-0000084 від 10.02.2011р.; довіреність №268 від 10.02.2011р. на ОСОБА_2, на суму 63155,14 грн., №ФР-0000072 від 10.02.2011р., довіреність №268 від 10.02.2011р. на ОСОБА_2, на 16325,58 грн., №ПЛ-0000116 від 01.03.2011р. довіреність №292 від 02.03.2011р. на ОСОБА_2 , на суму 14985,01 грн., №ФР-0000110 від 02.03.2011р. , довіреність №292 від 02.03.2011р. на ОСОБА_2 на суму 480 грн., №ПЛ-0000143 від 15.03.2011р. , довіреність №306 від 15.03.2011р. на ОСОБА_2 на суму 72448,50 грн. , № ФР-0000131 від 15.03.2011р. довіреність №306 від 15.03.2011р. на ОСОБА_2 на 3520,01 грн. №ФР 000402 від 12.07.2011р., довіреність №427 від 12.07.2011р. на ОСОБА_2 на суму 13209,36 грн., №ПЛ00000425 від 12.07.2011р., довіреність №427 від 12.07.2011р. на суму 51458,44 грн., по акту №ФР-0000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.01.2011р. надано послуг по найму обладнання на суму 50 грн. Всього загальна сума поставленого товару та наданих послуг в період з січня по липень 2011р. складає 311780,81 грн.

За загальними нормами ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.4 договору покупець з моменту поставки товару постачальником протягом 60 (шістдесяти) календарних днів повинен провести оплату за товар в розмірі, вказаному у відповідній видатковій накладній.

Моментом поставки товару є дата передачі товару вказана у видатковій накладній

Згідно банківських виписок відповідач перерахував за товар кошти в сумі 123200 грн., а саме, 18.03.2011р. 15000 грн., 12.04.2011р. 10000грн., 11.07.2011р. 55000 грн., 12.07.2011р. 10000 грн., 21.07.2011р. 3700 грн., 29.07.2011р. - 2000 грн., 19.09.2011р. 3500 грн., 21.09.2011р. 5000 грн., 26.09.2011р. 5000 грн., 29.09.2011р. 4000 грн., 07.10.2011р. 4000 грн., 12.10.2011р. 1000 грн., 13.10.2011 р. 3000 грн., 20.10.2011 р. 2000 грн. (а.с. 72-94).

Заборгованість по оплаті на момент розгляду справи становить 188580,81 грн., яка відповідає сумі згідно представленого представником позивача витягу боргу по контрагенту ?Арт-Десятка? за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р. (а.с. 98-103).

За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 5.3 договору у випадку порушення покупцем порядку і строків оплати, передбачених п. 2.4. договору, останній зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочки, за кожен день від суми заборгованості за товар, а також 3% річних та збитки від інфляції.

За розрахунком позивача сума пені нарахована по кожній поставці товару з врахуванням часткової оплати складає 14120,84 грн. (а.с. 98-103).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних втрат складає 308,13 грн., нарахування річних в сумі 5717,42 грн. позивачем проведено від суми боргу 190580,81 грн. (190580,81Ч3%). Судом проведено перерахунок річних, згідно якого сума складає 2733,05 грн. (98-104).

Виходячи із зазначеного вимога позивача підлягає частковому задоволенню на суму 205742,83 грн., з якої 188580,81 грн. заборгованість за товар, 14120,84 грн. пеня, 308,13 грн. інфляційні втрати та 2733,05 грн. - річні.

Доводи відповідача про те, що поставка товару була позадоговірна, оскільки у видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки від 04.01.2011р. №31011 не береться судом до уваги, оскільки на момент поставки інших договорів між сторонами не існувало, асортимент товару відпущеного відповідачу співпадає з зазначеним у договорі поставки, товар відпускався в строки дії договору поставки в частині банківських виписок вказано призначення платежу "за товар згідно договору".

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " передбачає, що первинний документ (до яких належать видаткові накладні) це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первині документи повинні мати обовязкові реквізити. Серед обовязкових реквізитів відсутні вимоги про внесення до первинного документа - накладної номера і дати договору , на підставі якого здійснена поставка товарів.

З врахуванням зазначеного суд вважає, що поставка товару відповідачу в період з січня по липень 2011р. на суму 311730,81 грн. по вищевказаних видаткових накладних проводилась саме за договором поставки №31011 від 04.01.2011р.

При цьому враховано правову позицію викладену в Постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2010р. по справі №2-31/5390-2009.

Твердження відповідача у відзиві на позов щодо часткового повернення товару Постачальнику не підтверджено належними доказами,а тому не береться судом до уваги.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 612, 625, 655, 617 Цивільного кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:

ВИРІШИВ

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства ?Арт-Десятка? (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Конякіна, б.18а, код ЄДРПОУ 36541543 п/р 26002343191800 в АК "УкрСиббанк" МФО351005) в користь Приватного підприємства "КЕРАМ-СІТІ" (49000 м. Дніпропетровськ, вул.. Рогальова, 14, код ЄДРПОУ 33422416 п/р 260040134249 в АТ "Сбербанк Росії" м. Києва, МФО 320627) 205742,83 грн., з них 188580,81 грн. заборгованості, 14120,84 грн. пені, 308,13 грн. інфляційних втрат, 2733,05 грн. річних, а також 4114,86 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набранням законної сили рішення.

Суддя С. В. Костюк

Повне рішення

складено

22.12.2011р.