Постанова № 20111077, 20.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р. Справа № 5024/1074/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіПолянський А.Г.,

Яценко О.В., розглянувши

касаційну скаргу ТОВ "Никметал"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року

у справі№ 5024/1074/2011 Господарського суду Херсонської області

за позовомДержавного підприємства "Іллічіський морський торговельний порт"

доТОВ "Никметал"

простягнення 318 459,17 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. від 30.11.2011 р., відповідача не з'явились.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 19.12.2011 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.08.2011 р. (суддя Клепай З.В.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Никметал" на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт 297 715 грн. 08 коп. основного боргу, пеню у сумі 15 929 грн. 80 коп., 7 442 грн. 88 коп. інфляційних відсотка річних від простроченої суми, 3 083, 19 грн.,- три відсотка річних, 3241 грн. 70 коп. витрат по держмиту та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 р. (судді Ліпчанська Н.В., Лавренюк О.Т., Мацюра П.Ф.) рішення Господарського суду Херсонської області від 23.08.2011 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Никметал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувані рішення судів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами, 12.01.2010 р. був укладений договір № 4/э на перевалку експортних навалочних вантажів.

Умовами договору було передбачено, що позивач приймає на себе зобовязання вивантажити із залізничних вагонів, автотранспорту, прийняти на зберігання й завантажити на судна, а також зробити документальне оформлення експортного брухту чорних металів навалом, що прибуває в Порт, загальною вагою 60000 тон, а вантажовласник (відповідач) зобовязується оплатити надані йому Портом послуги, в погодженому даним договором порядку.

Вантажовласник сплачує послуги Порта по діючим тарифам Порту. Вартість вивантаження вантажів із залізних вагонів і їх навантаження на судно рахується по діючим акордним ставкам у відповідності із "Збірником тарифів" затвердженим Наказом Міністерства Транспорту та Звязку України від 31.10.1995 р. № 392 зі змінами і доповненнями.

Згідно п. 3.2 договору, вартість послуг Порта, сплачується Вантажовласником з моменту виставлення Портом рахунку.

Сторони погодили, що моментом встановлення рахунку є або дата вручення рахунку представникові Вантажовласника, наділеному повноваженнями відповідно до оформленого доручення (доручення повинно бути надано Вантажовласником у бухгалтерію Порта, протягом 3-х днів, з моменту підписання даного договору), або дати відправки рахунку Порта Вантажовласникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення й з описом змісту конверта, або вручається уповноваженій посадовій особі Вантажовласника з оцінкою про вручення на копії заявки, з розписом цієї посадової особи й печаткою Вантажовласника.

Листом від 30.12.2010 р. за № 1192/20.4-10 позивач звернувся до відповідача про продовження строку дії договору № 4/э від 12.01.2010 р. до 31 грудня 2011 р.

Судами встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав послуги із зберігання, оформлення коносаментів, навантажувально-розвантажувальних робіт і транспортно-експедиторського оформлення вантажу на суму 340285,46 грн. та додаткові послуги на оплату яких були виставлені рахунки від 28.02.2011 р. № э/8071 на суму 7 349,62 грн. та № э/7620 на суму 340 285,46 грн.

У матеріалах справи міститься лист від 11 травня 2011 р., згідно якого відповідач звернувся до позивача із листом за вих. № 11/5-11 з проханням про реструктуризацію заборгованості на суму 290 365,46 грн. в звязку з неповерненням валютної виручки від реалізації лому чорних металів (а. с. 86).

Також, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2011 р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 298520,38 грн.( а. с. 47).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами правомірно відхилено посилання відповідача про те, що ним не отримувались від Порту рахунки на оплату виконаних робіт, а тому строк оплати наданих послуг, ще не настав, оскільки факт отримання рахунків відповідачем підтверджується реєстром предявлення рахунків, який міститься в матеріалах справи (а.с. 105). Крім того, листом № 12 від 23.03.2011 р. на адресу Порта відповідач звернувся із проханням зарахувати передоплату за металолом в сумі 49 920 грн. від 02.09.2010р, до договору № 591-0 від 10.08.2010 р. на виставлений рахунок № э/7620 від 28.02.2011р. на суму 340 285,46 грн. (за зберігання, завантажувально-розвантажувальні роботи, ТЭО) згідно договору № 4/э від 12.01.2010 р.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, попередні судові інстанції дійшли правомірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та обов'язку відповідача сплатити суму боргу з урахуванням 3 відсотків річних та інфляційних витрат.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Никметал" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 23.08.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2011 року у справі № 5024/1074/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

Яценко О.В.