Рішення № 20106633, 08.12.2011, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа №  2-985/1539/11  року.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї  Н И

08.12.2011  року  Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Сітарчука О. І .

                    при секретарі           - Черній К.В.            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, стверджуючи, що           відповідно до укладеного договору № ODKTGA00000014 від 03.04.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 52725,00 (Долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.04.2018 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається і заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526,527,530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_3 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 25.01.2011 рому має заборгованість –67749,65 (Долар США), яка складається з наступного:

-          45969,20 (Долар США) –заборгованість за кредитом;

-          10401,93 (Долар США) –заборгованість по процентам за користування кредитом;

-          581,84 (Долар США) –заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

-          7540,59 (Долар США) – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору:

-          31,41 (Долар США) –штраф (фіксована частина).

-          3224,68 (Долар США) – штраф (процентова складова).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Пат КБ «ПРИВАБАНК»і відповідачі 04.04.2008 року уклали договір іпотеки № ODKTGA00000014, згідно з яким відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 60.6 кв.м., який розташований за адресою: Одеська область, м. Котовськ провул. Куяльницький, 14а. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

Земельна ділянка розташована за адресою пров. Куяльницький 14а м. Котовська Одеської області.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором , договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов’язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедур продажу, встановленою ч.1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправи винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч.1 ст. 49 ЗУ «Про іпотеку»та с. 109 ЖК України –звернення стягнення на передачі в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яка є предметом іпотеки розташованого за адресою : Одеська область, м. Котовськ пров. Куяльницький 14а.

Вимоги ст. ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку»щодо повідомлення боржника  про порушення основного зобов’язання та іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення позивачем виконані в повному обсязі. Відповіді повідомлення та докази, що підвереджують їх направлення подані разом з даним позовом у якості відповідних додатків.

В зв’язку із подачею позову про звернення стягнення на заставне майно, а саме житловий будинок, загальною площею 60,6 кв.м., житловою площею 46.0 кв.м. розташованого за адресою: Одеська область, м. Котовськ, пров. Куяльницький, 14а та виселення громадян із цієї квартири, та у зв’язку з тим що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»не є власником заставленого майна, на підставі наведеного та керуючись ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов’язаний витребувати такі докази.

Просить суд звернути стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 60,6 кв.м, який розташований за адресою: Одеська область, м. Котовськ пров. Куяльницький 14а, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки  ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу,  виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані і проживають у будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Котовська стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви та виселення у розмірі 1708,50 грн. та витрати та інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120,00 грн.

Представник позивача надала суду відзив на заперечення відповідачів, в якому вказує, що відповідачі вважають, що відсутнє рішення суду про стягнення заборгованості в якому був би встановлений зазначений факт.

З даним ствердженням не згодні, так як статтею 11 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності цивільного процесу. Згідно з цим принципом сторони цивільного процесу відкривають процес, можуть змінювати його рух та направленість (що у свою чергу чітко відображено у нормах ЦПК, які регламентують права учасників процесу). Таким чином, позивач самостійно визначає способи захисту порушеного права.

У ст. 16 ЦК України зазначено перелік способів такого захисту. Крім вказаних способів, суд може захистити право і іншим способом, передбаченим договором або законом.

Як зазначається ЦК України, Законом України «Про іпотеку», і договором передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, жодний акт законодавства України не містить будь-яких додаткових умов, які б обмежували право банку-кредитора звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідачі стверджують, що ПАТ КБ «Приват Банк»звернувся до суду лише з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки без вимог розірвати кредитний договір та стягнути відповідну суму.

ПАТ КБ «Приват Банк» вважає, що відповідно до ст.ст. 651-653 ЦК України, які регулюють порядок зміни (розірвання) договору, сторони мають лише право, а не обов’язок розірвати договір. Також незрозуміло на яку правову норму посилається відповідач, в якій зумовлений обов’язок Приват Банку розірвати кредитний договір.

Відповідачі вказують на те, що в позові не зазначена початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Але, по-перше сторони у п. 24, п.35.5 Іпотечного договору досягли згоди про початкову ціну продажу( ціна складає 340 875, 00 гривень, що в еквіваленті складає 67500,00 доларів США станом по курсу НБУ станом на 04.04.2008 року), а, по-друге ст.. 38 Закону України «Про іпотеку»вже передбачено, що у разі винесення судом відповідного рішення, продаж вчиняється за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя.

Стосовно того, що відповідач посилається на те, що ПАТ КБ «ПриватБанком»були використані норми ч.2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч.3 ст. 109 ЖК України, то це не відповідає дійсності, так як відповідно до письмових повідомлень, які направлялися обом відповідачам, в них чітко вказані вимоги позивача стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення мешканців предмету іпотеки.

Відповідачі позов не визнали, стверджували, що їх син ОСОБА_3 не виконав умови договору, оскільки їх змінив банк в односторонньому порядку, пояснили несплату зазначеної заборгованості ОСОБА_3 важким матеріальним становищем.

Представник відповідачів стверджувала, що виселення відповідачів неможливе, оскільки позивач просить звернути стягнення без вимоги розірвати кредитний договір та стягнути відповідну суму заборгованості. Крім того, зазначена земельна ділянка знаходиться в користуванні відповідачів та вони  не мають права власності на землю, просила суд відмовити позивачу в задоволені його позову.

Третя особа –ОСОБА_3 до суду не з’явився.

Вислухавши відповідачів, їх представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не  підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_3 та банком 03.04.2008 року був укладений договір № ODKTGA00000014, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 52725,00 (Долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.04.2018 року.

В порушення умов договору ОСОБА_3 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 25.01.2011 рому має заборгованість –67749,65 (Долар США).

Рішення суду про стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_3 до суду позивач не надав.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Пат КБ «ПРИВАБАНК»і відповідачі 04.04.2008 року уклали договір іпотеки № ODKTGA00000014, згідно з яким відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 60.6 кв.м., який розташований за адресою: Одеська область, м. Котовськ провул. Куяльницький, 14а. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.

Підставою для відмови в задоволенні позову є те , що відповідно до ст. 31 та 41 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення за предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

У порушення зазначених норм права, позивач просив надати йому право продати будинок від імені відповідача, тим самим, фактично, видати доручення Банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноваження суду.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Позивач, який просив звернути стягнення на предмет іпотеки, не зазначав початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має важливе юридичне значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідно до ч.2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Не підлягає задоволенню позов і в частині виселення з будинку відповідача та інших осіб, оскільки донька відповідача ОСОБА_4, 29.01.1995 року мешкала з батьком в будинку до заключення договору іпотеки, що передбачено ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1050,1054 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», суд –

ВИРІШИВ:

В позові ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: Одеська область, м. Котовськ провулок Куяльницький 14а  –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення або отримання копії шляхом подачі апеляційної скарги.

ОСОБА_5Сітарчук