Рішення № 20104822, 10.11.2011, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-661/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.

Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим

У складі: судді Стародуб Г.А.

при секретарі Бєлковій Н.М.

Розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в м. Красноперекопську цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „АІСЕ Україна” про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ЗАТ „АІСЕ Україна” про захист прав споживачів і стягнення завданої йому матеріальної шкоди у вигляді неповернення авансового і щомісячних внесків в розмірі 18378,61 гр.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.04.2008 р. між ним і ЗАТ „АІСЕ Україна” була укладена Угода № 192259, згідно якої ЗАТ „АІСЕ Україна” взяло на себе зобовязання надати йому послуги в придбані, як учасником системи Автоплану, автомобіля.

Згідно Угоди одним із зобовязань, прийнятих відповідачем, було включення його в систему Автоплану, визначення порядку отримання платежів від нього, як учасника системи, розміщення вказаних коштів для придбання автомобілю безпосередньо у виробника чи дистрибютора та передача прав на автомобіль.

Відповідно до умов Угоди позивач сплатив відповідачу авансовий і щомісячні внески в розмірі 18378,61 гр.

Згідно п.5 Угоди учасник має право розірвати угоду до моменту отримання автомобілю.

У звязку з тим, що станом на 27.05.2009 р. автомобіль позивачу не був наданий, згідно п. 16 Правил функціонування Автоплану, позивачем була надана відповідачу заява про розірвання укладеної Угоди від 15.04.2008 р., з вимогою повернення йому сплачених грошових коштів.

15.06.2009 р. своїм листом відповідач підтвердив, що Угода за № 192259 від 15.04.2008 р. між ними розірвана, а також підтвердив те, що позивачу підлягають поверненню внесені ним внески.

Також в листі було зазначено, що для повернення грошових коштів, позивачу необхідно надати квитанції про сплату внесків і особисті його банківські реквізити у вигляді заяви.

17.07.2009 р. позивачем, на адресу відповідача, були направлені відповідні квитанції і особисті банківські реквізити. Не дивлячись на виконані позивачем вимоги відповідача, грошові кошти - авансовий і щомісячні внески позивачу не були повернуті.

Враховуючи відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, відповідач, утримуючи грошові кошти позивача, без достатніх на те правових підстав, як вважає позивач, зобовязаний повернути їх позивачеві. Вимога позивача про повернення грошових коштів була предявлена відповідачу 17.07.2009 р., повернення яких повинно було здійснене 27.07.2009 р., але до цього часу внесені ним в систему Автоплану кошти не повернуті, у звязку з чим відповідач порушує його права як споживача, а також взяті на себе зобовязання.

Оскільки внесені ним грошові кошти в розмірі 18378,61 гр. відповідач добровільно не повертає він змушений звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

У судовому засіданні позивач і його представник ОСОБА_2 підтримали |поміняв| заявлені ним вимоги і наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надавши суду свої заперечення.

Не заперечуючи укладання Угоди № 192259 від 15.04.2008 р. з позивачем в системі продажу автомобілів Автоплан, відповідач посилається на те, що згідно укладеної Угоди між сторонами формуються групи учасників системи Автоплану для придбання автомобілів, приймаються та перераховуються платежі щодо придбання автомобілів, проводяться щомісячні Асигнаційні акти щодо надання права на отримання автомобіля та інші послуги передбачені договором.

Згідно Додатку № 2 ст. 16 до Угоди, сторони чітко визначили порядок і наслідки розірвання Угоди, а тому дана стаття, як вважає відповідач, відповідно до ст. 6 ЦК України, є джерелом права і повинна застосовуватись у правовідносинах між сторонами.

Відповідно до п. 16.1 Додатку № 2 до Угоди, учасник системи, який ще не отримав автомобіль, може розірвати Угоду за власним бажанням. Для цього він повинен повідомити АІСЕ про своє рішення у письмовій формі.

У звязку зі зверненням позивача у травні 2009 р. про розірвання Угоди № 192259 від 15.04.2008 р., 15.06.2009 р. йому було повідомлено, що дана Угода між ними розірвана згідно ст. 10 Угоди та ст. 16, п.16.1 „ Правил функціонування Автоплану” і що йому підлягають поверненню чисті внески, розраховані у відповідності до положень ст. 16, 16.3 Додатку № 2, а саме підлягають поверненню сплачені чисті внески ( за вирахуванням відступного за відмову від Угоди у розмірі двох цілих чистих внесків) із фонду для повернення коштів, що складається з 5% від загальної суми, яка надходить щомісячно до фонду групи (Термінологія).

Відповідно до п.16.7 ст.16 Додатку № 2 до Угоди передбачено право учасника відмовитися від Угоди та отримати всі сплачені кошти, якщо буде про це повідомлено протягом 7 днів з моменту підписання Угоди. Відмова від Угоди у зазначений термін від позивача не надходила, а тому, підстав для повернення сплаченого позивачем вступного внеску не має.

Враховуючи, що впродовж квітня 2008 - травень 2009 р. відповідач належним чином надавав послуги позивачу, то згідно норм цивільного законодавства ст.ст. 3, 12, 627, 653, 907 ЦК України, плата за вже надані послуги відшкодуванню не підлягає.

Згідно п.16.3 ст. 16 Додатку № 2 до Угоди, при розірвані Угоди і повернені учасникам системи суми сплачених ними цілих чистих внесків та/або половинних чистих внесків, розмір їх розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли такий учасник повідомив АІСЕ про розірвання Угоди, за вирахуванням відступного за відмову від Угоди у розмірі двох цілих чистих внесків.

Виходячи з того, що за умовами Угоди щомісячний цілий чистий внесок становить 1% від ціни автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, протягом дії Угоди позивачем було сплачено 16,8516% в оплату вартості ціни автомобіля, за вирахуванням відступного, відповідно до п.16.3 ст.16 Додатку № 2 до Угоди ( двох цілих чистих внесків), що складають 2% від ціни автомобіля, позивачу підлягає поверненню 14,8516% від ціни автомобіля, дійсної на момент подання заяви про розірвання Угоди.

Станом на травень 2009 р. ціна обумовленого автомобіля, визначеного у Додатку № 1 до Угоди, а саме автомобіля AVEO становила 83750,00 грн. сума, що підлягає поверненню складає 12438,22 грн. ( 83750,00 грн. х 14,8516%).

Відповідно до п.16.4 Додатку № 2 до Угоди із фонду для повернення коштів АІСЕ повертає кошти, дотримуючись встановлених пріоритетів, зокрема, повертаються кошти тим учасникам системи, які розірвали Угоду, не посилаючись на обставини, що зазначені в п. 16.4.1, в такому випадку пріоритет надається тому учаснику системи, який першим подав письмову заяву про розірвання Угоди, а в разі, коли такі заяви було подано одночасно кількома учасниками системи, пріоритет надається учаснику, номер якого є меншим.

Виходячи з того, що угодою передбачений порядок повернення коштів учасникам системи, що розірвали Угоду, та враховуючи те, що поверненню підлягають кошти учасникам системи, які розірвали угоду раніше, і враховуючи те, що вимоги позивача не грунтуються на чинному законодавстві та укладеному договорі, а тому, за відсутністю правових підстав по стягненню коштів з АІСЕ, представник відповідача вважає, що в позовних вимогах позивачу слід відмовити.

В обґрунтування свого заперечення платіжним дорученням № 3681 від 19.10.2011 р., в ході розгляду справи судом по суті, відповідачем перераховані кошти в розмірі 12438,22 грн.

З розрахунком повернення платежу позивач не згоден, посилаючись на те, що згідно укладеної ним Угоди №192259 від 15.04.2008 р. в Додатку № 1 його примірника, ціна автомобіля моделі AVEO не була обговорена.

В примірнику відповідача, доданому до заперечення, в Додатку № 1, зазначена поточна ціна автомобіля AVEO 65100,00 грн., з якого відповідно відповідачем був здійснений розрахунок повернення коштів, з яким він не згоден (а.с.185).

Вислухавши позивача і його представника, прийнявши до уваги заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

15.04.2008 р. між позивачем і ЗАТ „АІСЕ Україна” була укладена Угода № 192259, згідно якої ЗАТ „АІСЕ Україна” взяло на себе зобовязання надати позивачу послуги в придбані, як учасником системи Автоплану, автомобіля моделі AVEO ( а.с. 10-21).

Таким чином, між сторонами виникли зобовязання, підставою яких є укладена ними Угода від 15.04. 2008 р., яка обумовлює права і обовязки сторін.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, згідно ст. 547 ЦК України, вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом, що не оспорюється сторонами, позивачем в систему Автоплану було внесено 18 378,61 грн., з яких вступний внесок склав 2343, 60 грн.

Відповідно до п.16 Додатку № 2 до Угоди, учасник системи, який ще не отримав автомобіль, може розірвати Угоду за власним бажанням. Для цього він повинен повідомити АІСЕ про своє рішення у письмовій формі.

У звязку з тим, що станом на 27.05.2009 р. автомобіль позивачу не був наданий, згідно п. 16 Правил функціонування Автоплану, позивачем була надана відповідачу заява про розірвання укладеної угоди від 15.04.2008 р., з вимогою повернення йому сплачених грошових внесків в розмірі 18 378,61 грн.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених ЦК України, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст.10 Угоди вона може бути розірвана достроково за ініціативою однієї з сторін, згідно з умовами викладеними у правилах, які є додатком № 2 до Угоди.

15.06.2009 р. своїм листом відповідач підтвердив, що Угода за № 192259 від 15.04.2008 р. між ним та позивачем розірвана, а також підтвердив те, що позивачу підлягають поверненню внесені ним внески.

Таким чином, укладена між сторонами Угода є видом цивільного договору, за умовами якого сторони взяли на себе відповідні зобовязання, відповідно до умов Угоди і правил, що передбачені Додатком № 2.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Враховуючи вимоги п.16.3 ст. 16 Додатку № 2 до Угоди, при розірвані Угоди і повернені учасникам системи суми сплачених ними цілих чистих внесків, розмір їх розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли такий учасник повідомив АІСЕ про розірвання Угоди, за вирахуванням відступного за відмову від Угоди у розмірі двох цілих чистих внесків.

Як посилається відповідач станом на травень 2009 р. ціна автомобіля визначеного у Додатку № 1 до Угоди, а саме автомобіля AVEO, становила 83750,00 грн. сума, що підлягає поверненню, з урахуванням п.16.3 ст. 16 Додатку № 2 до Угоди, складає 12438,22 грн. ( 83750,00 грн. х 14,8516%).

Але згідно наданого Додатку № 1 до Угоди, судом встановлено, що в примірниках сторін не обговорена початкова вартість автомобіля AVEO, лише відповідачем в своєму примірнику зазначена поточна його вартість при розірванні Угоди ( а.с. 12, 187).

Виходячи із загальних положень про договір, на які посилається відповідач, як на правовідносини, які застосовуються між сторонами, то відповідно до ст. 632 ЦК України в договорі за домовленістю сторін встановлюється ціна. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу.

Виходячи з того, що внески позивача на момент розірвання Угоди склали 18378,61 грн., з яких вступний внесок склав 2343,60 грн., який не підлягає поверненню, відповідно п.16.8 Додатку № 2 до Угоди, за мінусом повернутих коштів відповідачем 12438,22 грн., згідно платіжного доручення № 3681 від 19.10.2011 р., решта суми неповернутих позивачу внесків складає 3596,79 грн.

Посилання позивача про неповернення внесених грошових коштів в інших випадках, як то страхування життя, адмінвитрати та інше, умовами Угоди і Додатками до неї, сторонами обумовлені, але лише у разі виконання взятих на себе зобовязань, а тому суд вважає, що розмір неповернутих внесків при таких обставинах, в сумі 3596,79 грн., підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч 1 ст.88 ЦК| України, судові витрати по сплаті держмита слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: по відшкодуванню матеріальної шкоди у розмірі 160,35 грн., витрати на інформаційно- технічне забезпечення 120 грн.

|

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.| .10,11,60, 88 ч.1, 212-215,292, 294, 296 ЦПК| України, ст.ст. 509, 510, 526, 547, 632, 638, 639, 653, 691, 907 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „АІСЕ Україна” про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „АІСЕ Україна” ( м. Київ, 01601, вул Воровського, 24, корп. 1 (Код 21691356, АТ Ощадбанк, Код банку 300465, розрахунковий рахунок 26001301160) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1 , Код НОМЕР_1 (ПАТ КБ „Приватбанк”, код банку 305299, розрахунковий рахунок НОМЕР_2) 3596,79 грн.

Стягнути з „АІСЕ Україна” ( м. Київ, 01601, вул Воровського, 24, корп. 1, на користь ОСОБА_1 держмито по відшкодуванню матеріальної шкоди в розмірі 160,35 гр., витрати на інформаційно-технічний розгляд справи судом 120 гр., а всього 280, 35 грн.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:Г. А. Стародуб