Рішення № 2010347, 23.06.2008, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа №2-605/2008

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2008 року

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Гарбуз О.А.,

при секретарі Ковач Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” про стягнення заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з даним позовом до суду до відповідача посилаючись на те, що 21.11.2007 року між ним та ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” було укладено договір №164/07, де сторони по договору, позивач- як працівник, а ТОВ “Агро-Гарант-Цукор”- як роботодавець, який вступив в силу з моменту підписання і діяв до кінця сезону переробки врожаю 2007 року. За виконання робіт по даному договору роботодавець був зобов”заний сплачувати працівнику заробітну плату в розмірі 1500 грн., в строки виплати заробітної плати працівникам заводу та був звільнений у зв”язку із закінченням строку трудового договору 31.12.2007 року, про що свідчать відповідні записи в трудовій книзі. При неодноразовому зверненні до адміністрації до ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” у виплаті заробітної плати відмовлено, без надання довідки про доходи та без зазначення наявних на те причин, тому позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом, надавши заяву про збільшення позовних вимог до 1535.29 гривень та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився у встановленому законом порядку був повідомлений про час розгляду справи, шляхом вручення виклику з повідомленням 10 червня 2006 року, заперечень, відносно позову не нагадано, заяв про неможливість явки не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню так, як в судовому засіданні встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини..

Позивач перебував в трудових відносинах з 21 листопада 2007 року з відповідачем,  між ним та ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” було укладено договір за №164/07, який відповідає вимогам ст..21,-24 КЗпП України, де сторони по договору, позивач- як працівник, а ТОВ “Агро-Гарант-Цукор”- як роботодавець, який вступив в силу з моменту підписання і діяв до кінця сезону-  переробки врожаю 2007 року. (а.с.3)

За виконання робіт по дослідженому  договору роботодавець був зобов”заний сплачувати працівнику заробітну плату в розмірі 1500 грн., в строки виплати заробітної плати працівникам заводу та був звільнений у зв”язку із закінченням строку трудового договору 31.12.2007 року.

Але як встановлено в судовому засіданні заборгованість по заробітній платі станом на 01 січня 2008 року перед позивачем становить 1535.29 гривень, що підтверджується довідкою відповідача , посвідченою печаткою від 12 травня 2008 року.(а.с.7)

Доказів, що заборгованість виплачено на час розгляду справи, відповідачем не надано.

Згідно статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки визначені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. Однак, відповідач не дотримався вимог Закону і не провів кінцевого розрахунку при звільненні позивача.

Таким чином, відповідач своєю неправомірною бездіяльністю в питані випрати позивачу заробітної плати, порушив гарантоване ст. 43 Конституції України право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законодавством про оплату праці.

Отже, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню.

Враховуючи, що на підставі ст. 4 п. 1) Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. “Про державне мито” позивача звільнено від сплати судового збору при подачі позовної заяви, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст..21-24, 116 КЗпП України, ст. 209, 213- 215,88 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”АДРЕСА_1 поштовий індекс НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 31975271, р/рНОМЕР_2 в АКБ “Райффайзенбанк” м.Київ МФО 300520) на користь ОСОБА_11535 (одну тисячу п»ятсот тридцять п»ять) грн. 29 коп. заборгованості по заробітній платі.

 Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” судовий збір в дохід держави в сумі 51 (п»ятдесят одна) гривня та на користь ТУ ДКУ в Кіровоградській області 7 (сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Новоукраїнському районному суді.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий : О.А. Гарбуз