Рішення № 20100367, 22.12.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-1977/11

РІШЕННЯ

іменем України

"22" грудня 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання Фінько О.П.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

В позовній заяві зазначено, що 24 червня 2006 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області був зареєстрований шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2. Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходиться на повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач є працездатною особою, але у добровільному порядку не приймає участі у матеріальному утриманні дітей.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1 просила позов задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 жовтня 2011 р. і до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, посилаючись на те, що відповідач є працездатною особою та має можливість надавати матеріальну допомогу дітям, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 жовтня 2011 р. і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, в силу ч.5 ст.74 ЦПК України вважається належними чином повідомленим про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважав можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів. Позивачка ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 24 червня 2006 р. перебувають в зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (актовий запис №132) (а.с. 4).

Від даного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 06 липня 2007 р., та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 15 жовтня 2008 р. (а.с.2,3).

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 грудня 2011 р шлюб між сторонами розірвано. Після набрання рішенням суду законної сили позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Згідно довідки від 21 жовтня 2011 р., виданої головою вуличного комітету, діти на даний час проживають разом з матірю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що батько і мати мають рівні права та обовязки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання цього обовязку визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України враховує обставини справи, стан здоровя, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, інших неповнолітніх (малолітніх) дітей на своєму утриманні останній немає (протилежного не встановлено), тому відповідно до вищезазначеної норми розмір аліментів слід визначити у частці від доходу.

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 зобовязаний до утримання дітей та має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей й вважає можливим визначити їх в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно та до досягнення дітьми повноліття.

За правилами ст.189 СК України, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини, в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами не укладався, тому, при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання дитини на користь позивачки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, стягнувши з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, аліменти на користь позивачки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, на утримання двох малолітніх дітей дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 жовтня 2011 року і до досягнення дітьми повноліття

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215,ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки с. Дорошівка Вознесенського району Миколаївської області, на утримання двох малолітніх дітей дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 21 жовтня 2011 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 20 коп. на користь Держави в особі Державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, р/р №31210206700113, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, код отримувача 23406957 ).

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, при цьому, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Т.В. Серебрякова