Рішення № 20081399, 29.11.2011, Франківський районний суд м. Львова

2-2840/11 .

РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2011 Франківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Редкевич О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-сервіс»до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео-сервіс»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позову, позивач вказує, що 28.04.2011 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди. Згідно п.5.2.4. договору оренди відповідачеві було надано право за згодою позивача проводити реконструкцію даних приміщень, покращувати його, вартість покращень мала піти в рахунок орендних платежів п.6.6 договору оренди. Метою співпраці між сторонами було покращення приміщень для орендодавця, що сприяло б капіталізації основних засобів, для орендаря отримання приміщень відповідно до потрібних йому умов та зарахування вартості покращень в якості орендної плати. Враховуючи, що така співпраця між сторонами була першою, то Договір укладався строком до 31.07.2011 року. Всупереч умовам договору орендар провів капітальну реконструкцію приміщень та обєднав їх самовільно буз згоди орендодавця.

Позивачу належать на праві власності нежитлові приміщення згідно договорів купівлі-продажу від 22.04.2011 року площею 866,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, корпус 14 та площею 1159,3 за адресою АДРЕСА_1, корпус 14, літера «А-3».

Листом від 05.08.2011 року відповідач повідомив - покращення приміщень проведені за його рахунок, що сприяло збільшенню вартості приміщення і він має право на дане приміщення. Згідно даного листа відповідач визнавав себе власником приміщення на вартість проведених покращень і відповідно заперечував право власності позивача на спірний обєкт. Відповідач постійно заявляв, що він також має право на спірне приміщення, буде заявляти про своє право власності на нього, а тому не виселяється і відповідно перешкоджає реалізовувати право володіння, користування та розпорядження приватним майном позивача.

А тому позивач змушений звернутись до суду з вимогою про визнання права власності.

Позивач просить позов задоволити визнати за позивачем право власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1, позначену літерою «А-4»площею 3949,2 кв.м.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, подав заперечення на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності. В обґрунтування своєї позиції відповідач покликається на те, що 28.04.2011 року між ТзОВ «Нео-сервіс»та ним було укладено договір оренди. Відповідно до п.6.6 договору оренди в рахунок орендної плати він мав право проводити ремонт та покращення орендованих приміщень за адресою АДРЕСА_1. Як передбачає ч.2 ст. 762 ЦК України плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Отже дана форма орендної плати не заборонена законом.

Як зазначено в ч. 2 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п. 5.2.4 договору оренди відповідачеві дозволено було проводити реконструкцію, але не отримання згоди від позивача не вважає істотним порушенням договору. А тому позивач повинен йому компенсувати вартість проведеного ремонту або передати у власність частину приміщень. Листом від 04.08.2011 року відповідач звертався до позивача, однак жодної відповіді не отримав, що розцінює як згоду на його пропозицію.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

До Франківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-сервіс»про визнання за ним права власності на приміщення за адресою АДРЕСА_1. В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить суд визнати за ним право власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1, літера «А-4», площею 3949,2 кв.м.

Позивач придбав згідно договорів купівлі-продажу від 22.04.2011 року нежитлові приміщення площею 866,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, корпус 14 та площею 1159,3 за адресою АДРЕСА_1, корпус 14, літера «А-3». 26.04.2011 року право власності позивача було зареєстровано бюро технічної інвентаризації згідно витягів про державну реєстрацію прав №29789480 та №29788985.

28.04.2011 року між сторонами укладено договір оренди приміщень, згідно якого відповідач мав право за згодою позивача провести реконструкцію і ремонт приміщень та зарахувати вартість здійснених покращень в рахунок орендної плати (п.5.2.4, п. 6.6 договору оренди від 28.04.2011 р.).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч умовам договору відповідач здійснив реконструкцію приміщень, обєднавши їх в одне, не отримавши згоди позивача, а тому будь-які претензії відповідача щодо приміщення по АДРЕСА_1 безпідставні.

Позивачем замовлено технічний паспорт на будівлю літера «А-4», по АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту від 21.06.2011 року виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»виготовлено технічний паспорт, згідно якого площа спірної будівлі збільшилась та складає 3949,2 кв.м.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

01.08.2011 року після закінчення договору оренди, враховуючи, що відповідач грубо порушив умови Договору та провів капітальну реконструкцію спірних обєктів без згоди позивача, останній звернувся до відповідача з вимогою про розірвання договору оренди та повернення приміщення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Згідно ч. 5 ст. 778 ЦК України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості. Однак, поліпшення зроблені без згоди наймодавця, а тому відповідач не може бути співвласником речі.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 2 ст. 16, ст.ст. 328, 386, 392, 764, 778 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео-сервіс»(код ЄДРПОУ 31145017) право власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1, позначену літерою «А-4», площею 3949,2 кв.м.

Судові витрати покласти на відповідача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання через районний суд протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.М. Ванівський