РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року Справа № 5/34-09
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.
при секретарі Левчук І.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник Мороз П.І.
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 5/34-09 від 13.09.11р. (суддя Кожухар М.С.)
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
про стягнення 2483603,62 грн. пені і шрафу
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України") звернулася до господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (далі - "Вінницягаз") та з урахуванням уточнень позовних вимог просила стягнути з відповідача на користь позивача 4 391 449,70 грн. боргу, 1 085 099,06 грн. інфляційних втрат, 281 915,47 грн. 3% річних, 1 486 036,72 грн. пені та 997 566,90 грн. 7% штрафу.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.04.2010р. у справі №5/34-09, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010р., позов задоволено частково; стягнуто з ВАТ "Вінницягаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 4 391 449,70 грн. суми основного боргу, 1 085 099,06 грн. інфляційних втрат, 281 915,47 грн. 3% річних, 17 816,02 грн. витрат на сплату державного мита та 82,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010р. вищевказане рішення господарського залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2010р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2010 р. у справі № 5/34-09 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області, в іншій частині постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24.06.2010 р. та рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2010 р. залишено без змін.
За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Вінницької області від 11.01.2011р. у справі №5/34-09, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. змінено назву відповідача з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 486 036,72 грн. та 7% штрафу з простроченої суми в розмірі 997 566,90 грн. відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2011р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011р. та рішення господарського суду Вінницької області від 11.01.2011р. у справі № 5/34-09 скасовано, а матеріали справи передані на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.09.2011р. у справі №5/34-09 в задоволені позовних вимог про стягнення пені і 7% штрафу відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду, Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 13.09.2011р. у справі №5/34-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 486 036,72 грн. і штраф у розмірі 7% з простроченої суми у розмірі 997 566,90 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що у даному випадку позовні вимоги не є конкурсними позовними вимогами, а є поточними; позивач є поточним кредитором, оскільки зобовязання за договором №117Н-550 від 18.12.2007 року (у тому числі і відповідальність за невиконання вимог цього договору) виникли після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та запровадження мораторію, а тому дія мораторію на стягнення з відповідача пені та 7% штрафу, в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не поширюється.
Також апелянт стверджує, що на підставі п. 7.3 укладеного з відповідачем договору та враховуючи зміст ст. 231 та частини шостої ст.232 Господарського кодексу України, відповідач має сплатити позивачу пеню в сумі 1 486 036,72 грн. та штраф в сумі 997 566,90 грн.
Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 13.09.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" слід задовольнити, а рішення господарського суду Вінницької області від 13.09.2011р. у даній справі скасувати, із прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2007р. (після порушення провадження у справі про банкрутство Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів) між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Замовник) було укладено договір № 117Н-550 про транспортування природного газу для потреб населення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язався надати послуги Замовнику з транспортування трубопровідним транспортом природного газу (далі - газ) Замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільчих станцій, а Замовник зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Договору послуги по транспортуванню газу щомісячно оформлюються Виконавцем і Замовником актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу. Виконавець до 15-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Замовнику два примірники акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Виконавця.
Відповідно до п. 4.4 Договору акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Тариф на транспортування 1 000 куб.м газу по магістральних трубопроводах позивача встановлений в розмірі 40,30 грн., крім того ПДВ –8,06 грн., всього в розмірі 48,36 грн. (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що тариф на транспортування газу, зазначений у п. 5.1 Договору, встановлюється за рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики України. У випадку зміни тарифу, новий тариф є обов'язковим для сторін за даним Договором з моменту введення його в дію. Зміна тарифу оформляється сторонами додатковою угодою до даного Договору.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору вартість фактично наданих Виконавцем Замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, зазначеного в п. 4.1 даного Договору. Замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця в порядку, встановленому Алгоритмом (порядком) розподілу коштів, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Замовником протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Виконавець та Замовник зобов'язуються щоквартально до 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг по транспортуванню газу і актів здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу здійснювати звірку розрахунків.
Додатковою угодою № 1 від 01.09.2008 р. до Договору сторони внесли зміни та доповнення до Договору, а саме виклали п. 5.1 Договору розділу 5 в такій редакції: "Тариф на послуги з транспортування 1 000 куб.м газу Замовника магістральними трубопроводами Виконавця відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.2008 р. № 935 "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу" з 01.09.2008 р. установлюються в розмірі 25,50 грн., крім того ПДВ - 5,10 грн., всього в розмірі 30,60 грн.".
Як стверджується матеріалами справи, в період з січня по грудень 2008 року на виконання взятих на себе умовами Договору зобов'язань позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу для потреб населення загальною вартістю 26 159 996,09 грн., що підтверджується, зокрема, актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", у свою чергу, свої грошові зобов'язання щодо оплати отриманих послуг з транспортування природного газу в 2008 році в повному обсязі не виконало, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 391 449,70грн.
За таких обставин, ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та з урахуванням уточнень позовних вимог просила стягнути з відповідача на користь позивача 4 391 449,70 грн. боргу, 1 085 099,06 грн. інфляційних втрат, 281 915,47 грн. 3% річних, 1 486 036,72 грн. пені та 997 566,90 грн. 7% штрафу.
Як вже зазначалось у даній постанові вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 27.04.2010р. у справі №5/34-09, вказаний позов задоволено частково; стягнуто з ВАТ "Вінницягаз" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" 4 391 449,70 грн. суми основного боргу, 1 085 099,06 грн. інфляційних втрат, 281 915,47 грн. 3% річних, 17 816,02 грн. витрат на сплату державного мита та 82,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 486 036,72 грн. та 7% штрафу з простроченої суми в розмірі 997 566,90 грн. відмовлено.
За результатами перегляду вказаного рішення судами апеляційної та касаційної інстанції, рішення господарського суду Вінницької області від 27.04.2010р. у справі №5/34-09 в частині задоволених позовних вимог залишено без змін, а в частині відмови в задоволені вимог щодо стягнення пені в сумі 1 486 036,72 грн. та 7% штрафу з простроченої суми в розмірі 997 566,90 грн. скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд господарському суду Вінницької області.
За результатами повторного перегляду, висновки судів першої та апеляційної інстанції, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 7% штрафу, вдруге визнано Вищим господарським судом України неправомірними, а справа №5/34-09 вкотре направлена на новий розгляд господарському суду Вінницької області для розгляду позовних вимог "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" про стягнення з відповідача - пені в сумі 1 486 036,72 грн. та 7% штрафу з простроченої суми в розмірі 997 566,90 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.09.2011р. у справі №5/34-09 в задоволенні позовних вимог про стягнення пені і 7% штрафу відмовлено, у зв’язку з чим позивачем подано дану апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу (ГК) України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, за порушення строків виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості .
За змістом ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектору економіки є суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Виходячи зі змісту даної норми закону та як свідчать матеріали справи (зокрема Статут ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"), позивач у даній справі є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки і Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 р. № 64-р включений до Переліку підприємств державного сектору економіки.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 9 листопада 2005 року за заявою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" порушено провадження у справі № 10/176-05 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз". Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу, господарський суд першої інстанцій виходив з того, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. порушено провадження у справі № 10/176-05 про банкрутство ВАТ "Вінницягаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, судом встановлено, що провадження у вказаній справі не припинено та справа знаходиться на стадії розгляду реєстру вимог кредиторів, а постанову про визнання боржника банкрутом не прийнято.
Водночас, господарські зобов'язання між сторонами у даній судовій справі виникли 18.12.2007 р. на підставі договору №117Н-550, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тоді як відповідно до п.2 ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено нарахування, зокрема, пені та штрафу за невиконання чи неналежне виконання боржником грошових зобов'язань в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
З таким висновком колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 23 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
Статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до частини 6 вказаної статті Закону дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Враховуючи зазначене, мораторій на задоволення вимог кредиторів означає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача до відповідача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Вінницягаз" і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а відтак вимоги позивача є поточними і в силу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на них не розповсюджується.
Проте, вирішуючи спір, господарським судом не враховано вказані норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у їх сукупності, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 7% штрафу.
З огляду на викладене позовні вимоги позивача Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення із відповідача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 1486036,72 грн. пені та 997566,90 грн. - 7% штрафу (відповідно до частини 2 статті 232 ГК України) за неналежне виконання зобов'язань за договором № 117Н-550 про транспортування природного газу для потреб населення від 18.12.2007 року є підставними та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються відповідача - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.
Рішення господарського суду Вінницької області від 13.09.11р. у справі № 5/34-09 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (код ЄДРПОУ 03338649, пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21021, п/р 260040101349 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива'', МФО 380054) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 30019801, Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, п/р 26009001200001 в ОПЕРУ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 1486036,72 грн. - пені, 997566,90 грн. - 7% штрафу, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 12 418,02 грн.
Справу №5/34-09 повернути господарському суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Дужич С.П.
01-12/17103/11 17103/11
Судове рішення № 20076464, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 24.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/34-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: