Постанова № 20075964, 22.12.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р.Справа № 5024/1911/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю прокурора: не зявився

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дорученням

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 08 листопада 2011 року

у справі № 5024/1911/2011

за позовом заступника прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй"

про стягнення 35.286 грн. 23 коп.

ВСТАНОВИЛА:

03.10.2011 р. заступник прокурора Комсомольського району м. Херсона (далі прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (далі позивач, Підприємство) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів в сумі 35.286 грн. 23 коп., а саме: 28.732 грн. 45 коп. боргу, 318 грн. 84 коп. 3% річних, 344 грн. 79 коп. збитків від інфляції, 3.878 грн. 88 коп. пені та 2.011 грн. 27 коп. штрафу.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором про постачання теплової енергії № 1158 від 01.11.2008 р. до будинку, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 23, кор. 3 щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з листопада 2010 р. по березень 2011 р. (включно) в сумі 28.732 грн. 45 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 318 грн. 84 коп. 3% річних, 344 грн. 79 коп. збитки від інфляції, 3.878 грн. 88 коп. пені та 2.011 грн. 27 коп. штрафу.

Позивач позов прокурора підтримав у повному обсязі.

Письмовий відзив на позов не надходив, а в судовому засіданні представник відповідача просив позовні вимоги прокурора залишити без задоволення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08.11.2011 року (суддя Ємленінова З.І.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором про надання послуг про постачання теплової енергії № 1158 від 01.11.2008 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманої теплової енергії, внаслідок чого має борг по її оплаті за період з 01.11.2010 р. по 01.03.2011 р. в сумі 28.732 грн. 45 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 318 грн. 84 коп. 3% річних за період з 01.05.2011 р. по 12.09.2011 р., 344 грн. 79 коп. збитків від інфляції за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р., 3.878 грн. 88 коп. пені за період з 01.05.2011 р. по 12.09.2011 р. та 2.011 грн. 27 коп. штрафу. Також, до державного бюджету з відповідача стягнуті судові витрати по справі: 352 грн. 86 коп. по державному миту та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Клопотання відповідача про надіслання запиту до органів БТІ з метою встановлення кількості зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна у вищеназваному будинку відхилено місцевим судом з огляду на те, що відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому саме відповідач і повинний довести належними та допустимими доказами факт відчуження ним квартир в цьому будинку іншим особам.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги прокурора залишити без задоволення.

Скарга мотивована тим, що позивач незважаючи на відчуження відповідачем частини квартир іншим особам не припинив нараховувати плату за послуги теплопостачання за весь будинок останньому. Також, місцевим судом не досліджено чи надавалася позивачем ці послуги та розрахунок їх вартості, обєми наданої послуги, у звязку з чим позивач вийшов за межі домовленостей та надавало відповідачу, всупереч умовам договору, теплову енергію по іншим завищеним тарифам, ніж передбачених Договором. Крім того, у договорі взагалі відсутній обсяг опалювальної площі, вартість опалювальної площі, а також відсутня згода відповідача щодо істотних умов договору, у звязку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, місцевим судом порушені норми процесуального права, оскільки необґрунтовано відхилено клопотання відповідача про надіслання запиту до БТІ, а також в порушення ст. 56 ГПК України позивач не надіслав на адресу відповідача копію позовної заяви та доданих до неї додаткових документів, а суд першої інстанції в порушенні ст. 64 ГПК України не надіслав копію ухвали про порушення провадження у справі, внаслідок чого відповідач був позбавлений права надати належні докази до суду.

Скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До позовної заяви позивачем надана поштова квитанція про надіслання відповідачу копії позовної заяви рекомендованим листом. Враховуючи те, що відповідач не надав доказів які свідчать про те, що він не одержав цю кореспонденцію, то ці його доводи є голослівними, а тому до уваги прийнятими бути не можуть.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, юридичною адресою відповідача є: м. Херсон, вул. Кірова , буд. 14-А.

Як свідчать матеріали справи саме за цією адресою місцевим судом направлялись відповідачеві: ухвала від 04.10.2011 р. про призначення розгляду справи на 20.10.2011 р. о 11:30 та ухвала від 20.10.2011 р. про відкладення розгляду справи на 08.11.2011 р. о 09:15. Обидві названі ухвали повернуті органами звязку до суду з позначкою „адресат вибув”.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судові ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що судова ухвала вручена їм належним чином.

Вищенаведені обставини справи повністю спростовують доводи скаржника про те, що розгляд справи місцевим судом відбувся з порушенням його процесуальних прав, а тому вони до уваги прийнятими бути не можуть.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 01.11.2008 р. між сторонами у справі укладено договір № 1158 про постачання теплової енергії за умовами якого позивач зобовязався постачати теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання всього будинку, обємом 18336,1 куб. м., розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 23, корпус 3, а останній своєчасно та в повному обсязі оплачувати одержану теплову енергію.

Сторонами погоджено, що їх правовідносини регулюються умовами цього договору, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Законом України „Про теплопостачання”, а також „Правилами користування тепловою енергією”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198.

Згідно п. 11.1 договір набирає чинності з дня його укладення, тобто з 01.11.2008 р. і діє до 01.11.2009 р. та вважається щороку продовженим на такий же термін на таких же умовах, якщо за місяць до закінчення його строку жодна із сторін не звернеться до іншою з письмовою заявою про розірвання договору.

Оскільки в матеріалах справи не міститься доказів його припинення або розірвання, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що цей договір є пролонгованим до сьогоднішнього часу.

У п. 6.3 Договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6 Договору оплата за теплову енергію здійснюється споживачем на протязі 5-ти банківських днів після одержання рахунку на поточний рахунок позивача. Для отримання рахунку відповідач, згідно п. 6.8 Договору, зобовязаний не пізніше 20 числа кожного місяця прибути до позивача.

Умовами договору визначено, що облік спожитої енергії відповідачем проводиться розрахунковим способом, оскільки у останнього відсутні відповідні засоби обліку спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи обсяг спожитої відповідачем теплової енергії визначений позивачем розрахунковим способом та складає: у листопаді 2010 р. 5,21 Г/кал; у грудні 2010 р. 24,37 Г/кал, у січні 2011 р. 12,79 Г/кал, у лютому 2011 р. 25,41 Г/кал; у березні 2011 р. 26,13 Г/кал; а всього за зазначений період часу 94,09 Г/кал теплової енергії, що, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

У пункті 6.2 договору сторонами визначений тариф у розмір 263 грн. 56 коп. за 1 Г/кал за перший місяць, а з 1 грудня у розмірі 285 грн. 78 грн. за 1 Г/кал з ПДВ.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за спожиту теплову енергію здійснюється у грошовій формі за тарифами, затвердженими Херсонським міськвиконкомом.

Частиною 6 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

На підставі п. "а" під. 2 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно ч. 7 ст. 13 Закону України „Про теплопостачання” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання входить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами комунальної власності.

Рішенням виконкому Херсонської міськради встановлені тарифи на теплову енергію застосовані позивачем в спірний період, які були погоджені з органами місцевого самоврядування, та який узгоджений сторонами у справі в п. 6.2 Договору.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов Договору позивачем підставне застосований тариф: у розмір 263 грн. 56 коп. за 1 Г/кал за перший місяць, тобто за листопад, а з 1 грудня у розмірі 285 грн. 78 грн. за 1 Г/кал з ПДВ, встановлений рішенням міської ради.

Відповідно до вищезазначених тарифів вартість спожитої відповідачем енергії складає: у листопаді 2010 р. 1488 грн. 91 коп.; у грудні 2010 р. 6964 грн. 46 коп., у січні 2011 р. 4020 грн. 38 коп., у лютому 2011 р. 7987 грн. 89 коп.; у березні 2011 р. 8270 грн. 81 коп., а всього за зазначений період часу відповідачем спожито 94,09 Г/кал теплової енергії загальною вартістю 28.732 грн. 45 коп.

Згідно п. 6.8 Договору для отримання рахунку за фактично спожиту теплову енергію щомісяця, не пізніше до 20 числа споживачеві необхідно прибути до позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проігнорований п. 6.8 Договору, у звязку з чим позивач 21.04.2011 р. листом № 1197-07 надіслав відповідачу рахунки та акти виконаних робіт за період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р., який був отриманий останнім 21.04.2011 р., та просив прибути до позивача у разі виникнення розбіжностей для проведення звірки розрахунків, що відповідачем зроблено не було.

Доказів неотримання відповідачем направлених рахунків та актів виконаних робіт за період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р. суду не надано, хоча відповідно до приписів ст. 33 ГПК України такий обовязок покладено саме на відповідача.

Спожита теплова енергія відповідачем не оплачена до сьогоднішнього часу.

Твердження відповідача, що позивач обсяг поставленої теплової енергії повинний був зменшити, у звязку з відчуженням квартир іншим особам, у період за який нараховано борг є необґрунтованими та безпідставними, оскільки сторони у додатку № 1 до п. 2.1 Договору узгодили обєкт на який подається теплова енергія та її обсяги, а саме: цілий будинок, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 23, корпус 3. Зазначений додаток підписано відповідачем без зауважень та скріплено його печаткою.

Доказів щодо відчуження квартир в цьому будинку, за період, коли виникла заборгованість, тобто за період з листопада 2010 р. січня по березень 2011 р. (включно) в матеріалах справи не міститься.

Навпаки, 17.09.2009 р. відповідач звернувся до позивача з листом в якому просив продовжити термін дії договору на 2010 р. Однак, в зазначеному листі відсутні посилання або пропозиції щодо зміни додатку № 1 до Договору. Не звертався з такими пропозиціями відповідач до позивача і в наступному, внаслідок чого зміни до п. 2.1. Договору та до додатку № 1 до нього сторонами не внесені до сьогоднішнього часу.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 26.04.2011 р. листом за № 26/04 відповідач повідомив позивача про відсутність у нього майна за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 23, корпус 3.

Однак, проаналізувавши зазначений лист, колегія суддів приходить до висновку, що він був направлений відповідачем після закінчення опалювального сезону, а тому вважати цей лист належним та допустимим доказом повідомлення позивача про відчуження майна відповідачем неможливо, внаслідок чого підстави для зменшення обсягу спожитої останнім теплової енергії відсутні.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, у звязку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 28.732 грн. 45 коп. боргу за спожиту з листопада 2010 р. по березень 2011 р. (включно) теплову енергію, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Твердження скаржника, що сторонами не було визначено обєми наданої послуги, вартість наданої послуги, а також відсутність опалювальної площі у договорі є голослівними та необґрунтованими, оскільки сторони у додатку № 1 до п. 2.1. Договору узгодили обєкт на який подається теплова енергія та її обсяги, а саме: будинок, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Патона, буд. 23, корпус 3, а також визначили загальний обсяг даного будинку 18.336,1 куб. м., кількість постачання теплової енергії 1.219,16 Г/кал за год. Зазначений додаток підписано відповідачем без зауважень та скріплено печаткою. Доказів того, що сторонами вносилися зміни в п. 2.1. Договору шляхом підписання Додаткової угоди, як це передбачено п. 9.1. Договору, відповідачем, в супереч приписам ст. 33 ГПК України, суду не надано, внаслідок чого твердження скаржника щодо ненадання згоди відповідача щодо істотних умов договору є необґрунтованими та безпідставними.

Як зазначалося вище рахунки позивача та акти виконаних робіт за період з листопада 2010 р. по березень 2011 р. на загальну суму 28.732 грн. 45 коп. були отримані відповідачем 21.04.2011 р., які останній повинний був оплатити протягом 5 банківських днів, тобто в строк не пізніше ніж 29.04.2011 р., але не зробив цього до теперішнього часу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, у звязку з чим місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача: 344 грн. 79 коп. збитків від інфляції (індекс інфляції) за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. та 318 грн. 84 коп. 3% річних за період з 01.05.2011 р. по 12.09.2011 р.

У п. 7.3.3 сторонами передбачено, що за несвоєчасне виконання грошового зобовязання споживач повинний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1% відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від суми боргу, у звязку з чим місцевий суд підставне стягнув з відповідача на користь позивача 2011 грн. 27 коп. штрафу (7% від 28732 грн. 45 коп.), а також 3.878 грн. 88 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за період з 01.05.2011 р. по 12.09.2011 р.

Підставне, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі покладені судом першої інстанції на відповідача.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 08.11.2011 року у справі № 5024/1911/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:Шевченко В.В.

Судді:Бєляновський В.В.

Мирошниченко М.А.