Рішення № 20074865, 20.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 рокуСправа № 03/5026/2404/2011

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.;

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом фермерського господарства (ФГ) "Полянецьке", с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область

до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Полянецьке", с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область

про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач заявив позов, в якому просив суд зобовязати відповідача передати на користь позивача зерно озимої пшениці у кількості 13,8 тонн (13800 кг) на виконання зобовязань по договору зберігання від 25.07.2011.

Представники позивача в судових засіданнях 29.11.2011 та 14.12.2011 позовні вимоги підтримали повністю посилаючись на те, що всупереч умов п.5.2 вищевказаного договору відповідач не повертає передане 25.07.2011 на зберігання майно, чим порушує право власності позивача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на:

-договір від 25.07.2011;

-накладну № 28 від 25.07.2011;

-відомість № 1 від 25.07.2011;

-витяг із книги вагаря ТОВ «Полянецьке»за 2011 рік.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні 29.11.2011 позовні вимоги не визнав вважаючи вимоги позивача необгрунтованими мотивуючи тим, що:

- питання прийняття на зберігання зерна від сторонніх організацій, як вид діяльності Статутом підприємства не передбачено і ніколи не обговорювалось засновниками товариства;

- вищезазначений договір, підписаний виконавчим директором Барабашем С.А. від імені ТОВ “Полянецьке” без рішення загальних зборів товариства щодо здійснення такого виду діяльності, і є нелегітимним, оскільки укладено особою з перевищенням його повноважень;

- надана позивачем накладна № 28 від 25.07.2011 про нібито прийняття відповідачем на зберігання від позивача 13800 кг пшениці (озимої) підписаною з однієї сторони ОСОБА_1, а з іншої невідомою особою (прізвище не вказано);

- жодних актів прийому-передачі чи довіреностей уповноваженими від підприємства особами та сертифікатів якості на дану партію зерна позивач відповідачу не надав;

- у відомості позивача №1 від 25.07.2011 в графі документу немає жодної інформації про те, звідки надійшла і куди вибула дана продукція.

Представники позивача, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, надіслали суду телеграму про відкладення розгляду справи. Заява позивача про відкладення розгляду справи необґрунтована, не підтверджена належними доказами і задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач 13.12.2011 надіслав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку передбаченому ст.75 ГПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Набуття права власності на зерно озимої пшениці, яку здав на зберігання позивач підтверджує наступними доказами:

- 04.05.2011 ОСОБА_1 (орендодавець) та фермерське господарство (далі - ФГ) «Полянецьке»(орендар) уклали договір оренди землі № 1, за умовами якого орендодавець (ОСОБА_1) надав, а орендар (ФГ «Полянецьке») прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4043 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах с. Полянецьке;

- земельна ділянка є власністю ОСОБА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, зареєстрованим Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 294 (а.с.34);

- 25.07.2011 на виконання замовлення позивача на орендованій земельній ділянці площею 2,40 га ОСОБА_2 було здійснено обмолот озимої пшениці, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 26.07.2011 (а.с.36).

25 липня 2011 р. ФГ «Полянецьке»(позивач) в особі ОСОБА_1 та ТОВ «Полянецьке»(відповідач) в особі виконавчого директора Барабаша Сергія Андрійовича уклали договір зберігання (далі - договір), за умовами якого позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання зерно озимої пшениці у кількості 13,8 тонн (далі - майно) (а.с.15-17).

З п.1.1 договору вбачається, що сторони зафіксували такі ознаки майна, яке передавалось на зберігання:

- найменування зерно озимої пшениці;

- одиниця виміру тонн;

- кількість 13,8;

- вартість за одиницю, грн./т 5,00;

- загальна (оціночна) вартість, грн./т не визначена;

- початок зберігання 25.07.2011;

- закінчення зберігання не визначено.

П.1.2 договору визначено, що майно, яке передається за договором визначене родовими ознаками, вирощене на земельній ділянці ФГ "Полянецьке" і не переходить до власності зберігача (відповідача).

Позивач посилається на те, що 25.07.2011 на підставі накладної № 28 передав відповідачу на зберігання пшеницю озиму в кількості 13,8 тонн (а.с.18).

З накладної вбачається, що вона має кутовий штамп з реквізитами відповідача і містить такі записи:

- у графі «через кого (кому)»- від ОСОБА_1;

- у графі «призначення»- на зберігання;

- у графі «назва, сорт, розмір»- пшениця озима;

- у графі «одиниця виміру»- кг;

- у графі «кількість відпущено»- 13800;

Накладна містить підписи осіб у графах «відпустив»та «прийняв».

Підписи осіб на накладній відповідач по суті не оспорює і клопотань про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв.

Надана відповідачем відомість № 1 руху зерна за 25 липня 2011 містить такі записи:

- у графі «місце зберігання»- склад;

- у графі «матеріально-відповідальна особа»- «ОСОБА_3»;

- у графі «культура і сорт»- пшениця озима;

- у графі «вага, кг»- 13800 (а.с.19).

З наданої позивачем до суду ксерокопії із книги вагаря ТОВ «Полянецьке»2011 р. вбачається, що в ній містяться 2 записи: про зважування вантажу масою 7250 і 6550 з поміткою Барабаш відомість № 1 Реєстр № 1.

Записи в книзі вагаря відповідачем не оспорюються.

26.07.2011 комісією в складі: замовника голови ФГ «Полянецьке»ОСОБА_1 та комірника ТОВ «Полянецьке»ОСОБА_3 в присутності головного агронома ТОВ «Полянецьке»Паламарчук О.А. складено акт про те, що цього числа було передано на зберігання пшениці в кількості 13800 кг в склад ТОВ «Полянецьке» від ФГ «Полянецьке», яка була зібрана комбайном FERGUSON -38 ОСОБА_2 з площі 2,40 га при врожайності 57,5 ц/га. Акт складений в двох примірниках і є додатком до договору зберігання продукції (а.с.37).

П.5.2 договору визначено, що договір припиняє свою дію, а майно повинно бути повернуто зберігачем (відповідачем) позивачу протягом 10 днів із моменту заяви однієї з сторін відповідної письмової вимоги. Зазначена вимога може бути передана телеграфом або рекомендованим поштовим відправленням за останньою повідомленою стороною діловою адресою або листом - клопотанням.

30.09.2011 позивач направив відповідачу на імя генерального директора ТОВ «Полянецьке»Усика С.О. письмову заяву з вимогою повернути зерно у кількості 13,8 тонн (а.с.14).

Факт вручення відповідачу письмової заяви підтверджується написом на заяві позивача «отримав 30.09.2011»і підписом Усик С.О.

Цей факт відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд критично оцінює довідку ТОВ «Полянецьке»вих. № 117 від 28.11.2011 про те, що по даних бухгалтерського обліку в товаристві не рахується зерно, яке належить ОСОБА_1 (а.с.48).

Ст.ст. 316, 317, 319, 328, 387 ЦК України містять наступні приписи.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Ст.936, ст.949, ст.950, ст.953 ЦК України містять наступні положення:

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Зобовязання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Посилання позивача на те, що в накладній відсутнє прізвище особи, що прийняла товар і неможливо встановити, хто в дійсності, де саме, для якої мети прийняв спірне зерно та чи отримувалось зерно взагалі спростовується комісійним актом від 26.07.2011 (а.с.37).

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є доведеними і позов підлягає до повного задоволення.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути 207 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю "Полянецьке", (вул.Радянська,77, с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 02140917) передати на користь позивача - фермерського господарства "Полянецьке" (вул.Радянська,77, с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36558672) зерно озимої пшениці у кількості 13,8 тонн.

Стягнути 207 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке", (вул.Радянська,77, с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 02140917) на користь фермерського господарства "Полянецьке" (вул.Радянська,77, с. Полянецьке, Уманський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36558672).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

СУДДЯ В.В.Єфіменко

Повний текст рішення складено та

підписано 22.12.2011.