Рішення № 20074491, 02.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 рокуСправа № 08/02/11/1946

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не зявився,

від третьої особи - представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної

компанії "Нафтогаз України"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю

"Смілаенергопромтранс"

третя особа Головне управління державного казначейства України у

Черкаській області

про стягнення 2 469 819,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Дочірньою компанією "Газ України" подано до господарського суду Черкаської області позовну заяву від 22.09.2010 про стягнення з ТОВ "Смілаенергопромтранс" коштів в сумі 2 469819,75 грн., в тому числі: 2 175820,67 грн. боргу за поставлений позивачем природний газ за договором №28/09-10-БО від 23.09.2009 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання, 202 379,61 грн. пені, 51 941,66 грн. інфляційних, 39 677,81 грн. трьох відсотків річних та відшкодування державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.05.2011 провадження у справі було припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 вищевказану ухвалу суду першої інстанції від 17.05.2011 скасовано, а матеріали справи повернуто до господарського суду Черкаської області для розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.09.2011 справу №02/11/1946 було прийнято до свого провадження суддею Кучеренко О.І. та присвоєно їй №08/02/11/1946.

Ухвалою суду від 17.10.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Головне управління державного казначейства України у Черкаській області.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак своїх представників у судове засідання 02.11.2011 не направили.

Третя особа не подала суду письмового відзиву на позовну заяву, витребуваного ухвалою суду від 17 жовтня 2011 року. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними в ній матеріалами, виходячи із того, що направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

02.11.2011 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній просить суд зобовязати головне управління державного казначейства України у Черкаській області надати письмові пояснення з наступних питань: чи несе головне управління державного казначейства України у Черкаській області відповідальність за невиконання умов договорів №618/503 та №619/503 від 17.08.2011, яка причина їх невиконання, протягом якого строку будуть виконані умови вищевказаних договір, які суми грошових коштів надійшли до головного управління державного казначейства України у Черкаській області у 2011 році на виконання ст. 34 ЗУ ”Про державний бюджет України на 2011 рік”, Постанови КМУ від 11.05.2011, Постанови №503 та яким чином ці кошти використані.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечив з мотивів його невідповідності фактичним обставинам справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, розглянувши клопотання представника відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає до задоволення у звязку з тим, що предметом позовних вимог позивача є стягнення боргу за поставлений позивачем природний газ за договором №28/09-10-БО від 23.09.2009, а клопотання представника відповідача спрямоване на зясування правовідносин урегульованих іншими договорами №618/503 та №619/503 від 17.08.2011, що є відмінним від предмету позову та не сприяє встановленню обставин спору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з обставин викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.2011 не заперечив проти наявності заборгованості за отриманий природний газ та суду пояснив, що відповідно до Закону України ”Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію” № 3319-УІ, який набрав чинності 02.06.2011, а саме положень п. 2.1 ст. 2 Закону (списання заборгованості) підлягає списанню заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, субєктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, НАК ”Нафтобаз України” та її дочірніх підприємств ДК ”Газ України”, ДК ”Укртрансгаз”, ДК ”Укргазвидобування”, ДАТ ”Чорноморнафтогаз”, що обліковувалися станом на 01 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

На виконання вищевказаного, між Головним управлінням Державного казначейської служби України в Черкаській області, Головним фінансовим управлінням Черкаської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Смілянської міської ради, ТОВ ”Смілаенергопромтранс”, ЧФ ДК ”Газ України”, ДК ”Газ України”, НАК ”Нафтобаз України” 17.08.2011 були підписані семисторонні договори №618/503, №619/503 про організацію взаєморозрахунків. Предметом цих договорів є організація проведення між ЧФ ДК ”Газ України” та ТОВ ”Смілаенергопромтранс” взаєморозрахунків по заборгованості за спожитий природний газ. На думку, представника відповідача, оскільки із Державного бюджету на рахунок відповідача не перераховані кошти в сумі 1004635,94 грн. та 369 66,30 грн. відповідач у свою чергу не в змозі перерахувати ці кошти позивачу.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач у справі, Постачальник за договором) в особі директора Черкаської філії Ткаченка Р.В., який діє на підставі Положення про філію та довіреності, та товариство з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (відповідач у справі, Покупець за договором) в особі генерального директора Куценка М.В., який діє на підставі статуту, уклали договір № 28/09-10-БО поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання від 23.09.2009 (далі - Договір), за умовами статті 1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.

В подальшому сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору від 21.12.2009, в якій вказали обсяги природного газу, які позивач зобовязався передати відповідачу в період з 01.01.2010 по 30.04.2010 та вказали про строк дії даного Договору в частині поставки газу з 01.10.2009 по 30.04.2010, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення (п. 2 зазначеної додаткової угоди); та Додаткову угоду від 30.04.2010, в якій змінено вартість природного газу.

В статті 4 Договору виписано порядок приймання передачі газу, складання актів приймання-передачі газу за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого Постачальником. Пунктом 4.4. Договору обовязок надати Постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу покладено на Покупця.

В пункті 6.1. Договору встановлено порядок оплати вартості газу, вказано, що оплата проводиться грошовими коштами поетапно та остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору поставки природного газу від 21.12.2009 строк дії даного Договору в частині поставки газу з 01.10.2009 по 30.04.2010, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

На виконання умов вказаного Договору позивач поставляв відповідачу природний газ, а останній споживав його для вказаних у договорах потреб і відповідно до виписаного в Договорі порядку фактичний обєм поставленого природного газу в кожному місяці фіксувався сторонами у Актах прийому-передачі природного газу: 30.11.2009 - Акт прийому-передачі 115,577 тис. м. куб. природного газу на суму 302 717,65 грн., 31.12.2009 - на 177,559 тис. м. куб. на суму 465 060,05 грн., 31.01.2010 - на 222,305 тис. м. куб. на суму 582 258,15 грн., 28.02.2010 на 174,934 тис. м. куб. на суму 458 184,68 грн., 31.03.2010 - на 140,349 тис. м. куб. на суму 367 600,14 грн., а всього на загальну суму 2 175 820,67 грн.

Відповідач своєчасно за поставлений йому природний газ не розрахувався. Саме порушення відповідачем умов Договору в частині оплати спожитого природного газу стало підставою для звернення із цим позовом до суду про стягнення заборгованості та санкцій у розмірі 202 379,61 грн. пені, 51 941,66 грн. інфляційних, 39 677,81 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір № 28/09-10-БО поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших субєктів господарювання від 23.09.2009, укладений між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (покупець) за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам статті 712 ЦК України відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Покупець, зокрема, зобовязувався здійснювати оплату прийнятого природного газу в обсязі, зазначеному у статті 2 цього Договору.

Статтею 4 Договору встановлено порядок приймання-передачі газу, який полягає у складанні актів приймання-передачі газу за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого Постачальником.

У пункті 6.1. Договору встановлено порядок оплати вартості газу, та вказано, що оплата проводиться грошовими коштами поетапно та остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу природний газ, а останній споживав його для вказаних у Договорі потреб і, відповідно до виписаного в Договорі порядку, фактичний обєм поставленого природного газу в кожному місяці фіксувався сторонами у підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками Актах прийому-передачі природного газу за листопад-грудень 2009 січень-березень 2010: 30.11.2009 Акт прийому-передачі 115,577 тис. м. куб. природного газу на суму 302 717,65 грн., 31.12.2009 - на 177,559 тис. м. куб. на суму 465 060,05 грн., 31.01.2010 - на 222,305 тис. м. куб. на суму 582 258,15 грн., 28.02.2010 на 174,934 тис. м. куб. на суму 458 184,68 грн., 31.03.2010 - на 140,349 тис. м. куб. на суму 367 600,14 грн., а всього на загальну суму 2 175 820,67 грн. (Т. 1, а. с.20-24).

Отже, матеріалами справи підтверджуються обсяги прийнятого відповідачем природного газу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Всупереч умовам Договору (пунктам 1.1 та 6.1) відповідач за поставлений йому природній газ не розрахувався.

Походження та розмір наявної заборгованості відповідач визнає повністю, що підтверджується також графіком погашення заборгованості за газ ТОВ "Смілаенергопромтранс" перед Черкаської філії ДК "Газ України" по договору № 28/09-10БО за 2010 рік, який датований 29.10.2010, підписаний та скріплений печаткою відповідача, та який міститься в матеріалах справи (Т. 1. а. с. 48).

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем за період з січня 2011 року по березень 2011 року сплачено частину заборгованості у розмірі 2300,00 грн.

Суд приходить до висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за спожитий природний газ у сумі 2 173 520,67 грн. згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Смілаенергопромтранс" станом на 03.10.2011 (Т.3, а. с. 14).

Наявність заборгованості підтверджується документами, які містяться у матеріалах справи, а саме: копією Договору, додаткових угод до Договору, актами приймання-передачі, Актами про фактичне споживання природного газу, Реєстрами реалізації та транспортування природного газу, розрахунком суми боргу та іншими матеріалами справи.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 173 520,67 грн. заборгованості за поставлений природний газ.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем у мов п. 6.1 цього Договору Покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу; пункту 7.10 неустойка нараховується Постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення із, зокрема, позовом.

Виходячи з викладеного, позивачем нараховано до стягнення за період з 22.03.2010 по 22.09.2010 пеню у сумі 202 379,61 грн. Вказана сума пені є обґрунтованою, тому вимога про її стягнення підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з викладеного, позивачем нараховано до стягнення із відповідача за прострочення виконання оплати поставленого природного газу за період з грудня 2009 року по серпень 2010 року 51 941,66 грн. інфляційних втрат та за період з 11.12.2009 по 22.09.2010 39 677,81 грн. трьох відсотків річних.

Вказані суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних є обґрунтованими, а вимога про їх стягнення такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, виходячи з чого провадження у справі в частині стягнення із ТОВ "Смілаенергопромтранс" на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2300,00 грн. заборгованості за спожитий природній газ підлягає припиненню у звязку зі сплатою.

Заперечення представника відповідача щодо безпідставності позовних вимог Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у звязку із прийняттям Закону України ”Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію”, а саме положень п. 2.1 ст. 2 Закону про списання заборгованості та укладенням семисторонніх договорів №618/503, №619/503, суд оцінює критично.

Як встановлено, судовому засіданні предметом цих договорів є організація проведення взаєморозрахунку відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та Постанови КМ України від 11.05.2011 №503 «Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла у звязку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування». Вказаним договором, встановлено перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні розрахунку, та послідовності виконання сторонами договору.

Будь-яких зобовязань щодо зміни вартості чи порядку розрахунків між позивачем та відповідачем за поставлений згідно договору №28/09-10-БО від 23.09.2009 - газ, вказані договори не встановлюють, тому положення договору №28/09-10-БО від 23.09.2009 є обовязковими для виконання його сторонами.

Порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги - до задоволення, щодо заборони на вчинення дій щодо погашення заборгованості до проведення взаєморозрахунку, яке встановлено договорами №618/503, №619/503, то прийняття рішення про стягнення вказаної заборгованості не свідчить про реальне стягнення боргу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Таким чином, до вчинення дій позивачем по примусовому стягненню боргу, прийняття рішення у справі не може бути підтвердженням вчинення дій щодо погашення заборгованості.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути повністю понесені останнім судові витрати державне мито у сумі 24 698,50 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки частину заборгованості у сумі 2 300 грн. відповідачем погашено вже після порушення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (Черкаська обл., м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, код 33931257) на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 2 173 520,67 грн. основного боргу, 202 379,61 грн. пені, 51 941,66 грн. інфляційних втрат, 39 677,81 грн. 3 % річних, 24 698,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 2300,00 грн. боргу - припинити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко

Повне рішення складено 04.11.2011